Документування та облік розрахунків за відшкодування завданих збитків

Міністерство  освіти та науки України

Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана

Факультет економіки та управління

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

на  тему :

« Документування та облік розрахунків за відшкодування завданих збитків »

 

 

 

Виконала

студентка 3 -го курсу

спеціальності 6504-301

Рибакова Валентина

 

 

 

 

 

Київ 2013

Зміст

 

1) Порядок визначення матеріального розміру збитків

2) Порядок обліку розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Порядок визначення матеріального розміру збитків

У діяльності бюджетних  установ можуть бути випадки, коли в  результаті проведених перевірок, ревізій, інвентаризацій виявляються нестачі, розкрадання, втрати від псування матеріальних цінностей.

Матеріальний  збиток підприємству може бути заподіяний як шляхом умисного розкрадання товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, цінних паперів, так і внаслідок недбалого  ставлення відповідальних працівників  до вимог дотримання правил зберігання сировини, матеріалів, продуктів то Збитки — це виражена в грошовій формі шкода, завдана одній особі протиправної діями іншої. Збиток, завданий підприємству, належить до відшкодування особою, яка завдала збиток, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Економічна  сутність відшкодування збитку полягає  не в тому, що винна особа компенсує  підприємству облікову вартість, наприклад, викраденого активу, а в тому, що вона покриває витрати на його оновлення. Тому при розрахунку суми відшкодування збитку, нанесеного навмисними діями, використовують коефіцієнт кратності, а розмір збитків може у кілька разів перевищувати розмір прямої дійсної шкоди. [3]

Підставами  для записів в обліку є :

• протоколи інвентаризаційної комісії;
• розрахунки матеріальної шкоди в результаті недостачі, псування, розкрадання майна;
• наказ керівника, у відповідності з яким в обліку виправляються всі виявлені розбіжності тощо.

Завдані матеріальні  збитки повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб. Розмір збитків, що підлягають відрахуванню з винних осіб, визначається відповідно до затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116 "Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (з подальшими доповненнями) [1] та Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» [2]

Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків  від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

де Рз- розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання,        нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А - амортизаційні відрахування (у гривнях);

Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі   щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях)

Азб - розмір акцизного збору ( у гривнях)

К – коефіцієнт відшкодування суми збитку виною особою.

Для більшості  матеріальних цінностей – коефіцієнт відшкодування К=2,

проте для певних видів цінностей він дещо інший. [7]

Вартість продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового  ректифікованого, спирту етилового сирцю визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних  соків визначається виходячи з оптових  цін підприємства-виробника і  ПДВ, із застосуванням коефіцієнта 2.

У разі розкрадання  чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент збитків із застосуванням коефіцієнта 1,5. 

Вартість іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті відшкодовується у сумі, еквівалентній потрійній сумі вартості цих валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на дату виявлення збитків.

Вартість дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та ін) стягується у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на дату завданих збитків.[6]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) Порядок обліку розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків

Для обліку розрахунків з працівниками підприємств за виявленими нестачами, розтратами і крадіжками грошей, товарно-матеріальних цінностей та майна передбачено в межах рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків".  По дебету субрахунку відображають суми, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили недостачу, втрату від псування цінностей, нестачу та розкрадання грошових коштів. По кредиту – погашення (списання) заборгованості винними особами. На цьому субрахунку операції відображаються лише у тому випадку, коли винуватця виявлено.

Якщо виявлено нестачу  або псування, що сталося в результаті зловживань, винних у цьому слід притягати до судової відповідальності і скласти позов про стягнення вартості цінностей, яких не вистачає за встановленими згідно з чинним законодавством цінами

 Виявлені при інвентаризації залишки,наприклад, готової продукції прибуткують на дебет рахунка 26 «Готова продукція» в кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Товарно-матеріальні цінності, яких не вистачає, перш за все оцінюють за фактичною собівартістю і на визначену  суму дебетують рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності", субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" і кредитують рахунки: 20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари", 30 "Каса".

Після прийняття  рішення керівником підприємства, зафіксованого у протоколі результатів інвентаризації, вартість недостачі продукції з вини матеріально відповідальних осіб відноситься на їх рахунок і відображається записом за дебетом субрахунка 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредитом рахунка 71 "Інший операційний дохід", субрахунок 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

З різниці між сумою, що підлягає відшкодуванню винними особами, і сумою списання нестачі запасів за їх балансовою вартістю, віднімається податок на додану вартість, який відображається за дебетом субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і кредитом субрахунка 641 "Розрахунки за податками".

При відшкодуванні  заподіяних підприємству втрат кредитується субрахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і дебетуються рахунки: 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 25 "Напівфабрикати", 28 "Товари" - на вартість оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей; "Каса" - на суму готівки, яка надійшла в касу, 31 "Рахунки в банках" - на суму грошових коштів, які надійшли на рахунки в банках для відшкодування заподіяних втрат; 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" - на суму утримань із заробітної плати в погашення заборгованості завданих підприємству збитків.

Якщо борг у  результаті неплатоспроможності не може бути погашений, то на суму боргу кредитується субрахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і дебетується субрахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності". Одночасно із списанням цінностей, винні у нестачі яких виявилися неплатоспроможні, на витрати, балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 "Списані активи", субрахунок 071 "Списана дебіторська заборгованість".

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю їх стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.[10]

Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунка 071 після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" та інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" або у зв'язку з закінченням терміну обліку такої заборгованості. Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей" відображаються після встановлення конкретних винуватців з одночасними записами за дебетом субрахунка 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредитом субрахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Таблиця «Облік розрахунків по відшкодуванню завданих збитків винуватцями»

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція  рахунків
		Дт	Кт
1	Віднесено на винну особу фактичну недостачу, що підлягає відшкодуванню	375	716
2	Відображено різницю між сумою до відшкодування, розрахованої згідно діючого порядку, та фактичною недостачею	375	719
3	Погашено  заборгованість винною особою грошовими коштами матеріальними цінностями	20	375
4	Утримано  суму недостачі із заробітної плати	66	375

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

1. Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації  розкраданням, знищенням  (псуванням),

недостачею  або втратою дорогоцінних металів,  дорогоцінного каміння та валютних цінностей від 06.08.1999 №217/95-вр

 

2. Постанова Кабінета Мігістрів України від 22.01.1996 р. № 116 "Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей"

 

3. Андрієнко О. М. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 424 с

 

 

4. Атамас П. Й.  Бухгалтерський облік у галузях економіки. 2-ге вид. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 392 с

 

5. Огійчук М.Ф. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: Підручник / М. Ф. Огійчук, В. Я. Плаксієнко, М. І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М. Ф. Огійчука. – 6-те вид., перероб. і допов. – К. : Алерта, 2011. – 1042 с.
6. Сопко В. В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 578с.
7. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. — 2-ге вид. переоб. і допов. — К.: Знання, 2006. — 525 с.
8. Славкова О. П.  Бухгалтерський облік у бюджетних установах. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 384 с.

 

9. Білуха, М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. / - К.: Цент навчальної літератури 2007. - 690 с