Аудит власного капіталу

Міністерства освіти і  науки, молоді та спорту України

Запорізька державна інженерна  академія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модульна контрольна робота 3, 4

З аудиту

на тему: “ Аудит власного капіталу ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: ст. гр. М-09-1д

Лаврик М.Р.

Для здійснення аудиту власного капіталу доцільно, насамперед, вникнути в саму сутність капіталу, зрозуміти  його різновиди, їх зміст.

Рахунки класу 4 ("Власний  капітал та забезпечення зобов'язань") призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидів власного капіталу — статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, несплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх  витрат і платежів, страхових резервів. Фінансові ресурси, що вико­ристовуються  на розвиток виробничо-торгового процесу  — це капітал у грошовій формі.

Капітал – джерело утворення  активів підприємства, сформоване за рахунок власних і залучених  коштів.

Власний капітал суб'єкта господарювання визначається вартістю його майна, тобто чистими активами. Вона обчислюється як різниця між  вартістю майна і позичковим капіталом. За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

• Статутний капітал;
• Пайовий капітал;
• Додатковий капітал;
• Резервний капітал;
• Нерозподілений прибуток;
• Неоплачений капітал;

Вилучений капітал

Власник поділяє капітал  на основний (довгостроковий) і оборотний (поточний) капітал.

Основний капітал складається  з основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій (довгострокових позичок).

Оборотний капітал складається  з матеріальних оборотних засобів, коштів у поточних розрахунках, короткострокових фінансових вкладень.

Рахунок 40 "Статутний капітал" призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення) — повернення частки внесків у разі вибуття учасника, списання збитків за рахунок внесків.

Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини: 1) реєстрований; 2) не реєстрований. Перший — це статутний, або пайовий, капітал. Другий — додатковий — резервний, страховий, капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Статутний  капітал утворюється за рахунок  вкладів (внесків) засновників або  учасників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання, цінні  папери, права на користування землею, водою, будинками. Статутний капітал  комерційного банку формується за рахунок  коштів акціонерів або пайових внесків  засновників (учасників) банку.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних  осіб, добровільно розміщених у товаристві. Пайовий капітал складається  із сум пайових внесків членів споживчого товариства, житлово-будівельних  кооперативів, кредитних спілок, а  також паїв членів колективних сільськогосподарських  підприємств, одержаних внаслідок  розподілу на паї колективної  власності.

Додатковий капітал складається  з емісійного доходу від розміщення акцій власної емісії за цінами, що перевищують номінальну вартість, дооцінки активів, безоплатно одержаних  необоротних активів, іншого додаткового  капіталу.

Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються згідно з  установчими документами — у  випадку нестачі прибутку покриваються витрати, погашаються борги перед  кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими  акціями тощо.

Нерозподілені прибутки —  це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році, у тому числі  нарахування податку на прибуток. Якщо є збитки, то сума збитку зменшує  суму власного капіталу.

Неоплачений капітал призначений  для обліку розрахунків із засновниками підприємства за вкладами до статутного капіталу підприємства.

Мета аудиту відповідно до МСА 200 “ Ціль і основні принципи аудити фінансової звітності” полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про власний капітал.

Завдання аудиту власного капіталу:

• Перевірка наявності і відповідності форм установчих документів;
• Встановлення дотримання норм чинного законодавства щодо формування власного капіталу та відповідності його даним установчих документів;
• Виявлення повноти і своєчасності внесків засновників підприємства та правильність відображення в обліку величини власного капіталу;
• Перевірка своєчасності сплати мінімального  розміру статутного (пайового) капіталу підприємства під час його реєстрації;
• Встановлення правомірності і правильності відображення в обліку змін власного капіталу протягом звітного періоду;
• Перевірка вартісної оцінки майна, внесеного засновниками;
• Встановлення дотримання чинного законодавства щодо оформлення первинних документів і ведення бухгалтерського обліку власного капіталу;
• Перевірка правильності відображення у звітності структури власного капіталу та змін, що відбулись протягом року.

Здійснюючи аудит статутного капіталу, виходять із того, що він формується на основі внесків власників підприємства у вигляді грошових коштів, майна, нематеріальних активів у розмірах, визначених установчими документами.

Надходження внесків засновників  контролюється на підставі даних  первинних документів і записів  за кредитом рахунка 67 "Розрахунки з  учасниками" в кореспонденції з дебетом рахунків основних засобів, грошових коштів, нематеріальних активів, виробничих запасів тощо. Так, за даними прибуткових касових ордерів, виписок банку з поточних рахунків у національній та іноземній валюті з доданими до них виправдувальними документами перевіряють повноту і своєчасність грошових сум і матеріальних цінностей.

Використовуючи інформацію актів приймання-передання основних засобів, документів, що відображають надходження нематеріальних активів, і дебетові обороти за рахунками 10 "Основні засоби", 12 "Нематеріальні  активи" визначають вартість переданого обладнання, будин­ків, споруд, майнових прав на інтелектуальну власність. На основі даних актів про приймання  матеріалів, товарно-транспортних накладних, рахунків щодо обліку виробничих запасів (рахунок 20), рахунка 22 "МПІП" з'ясовують вартість матеріальних цінностей, що надійшли.

Кожний внесок підтверджується  документами, де обов'язково роблять  посилання на формування статутного капіталу.

Особливу увагу слід приділяти  технічній стороні реєстрації нематеріальних активів, внесених учасниками (засновниками) у статутний капітал. Це майнові  права на винаходи, на користування землею, природними ресурсами, ліцензії на визначені види діяльності, плата  за користування брокерським місцем, торговими знаками, марками. В обліку нематеріальні активи оцінюються за договірними цінами. При цьому  складають акт, що фіксує факт надходження  на підприємство нематеріальних активів.

Наступний етап аудиту —  перевірка своєчасності внесків  у статутний капітал засновниками підприємства.

Моментом фактичного надходження  внесків у статутний капітал  є:

• для грошей — дата зарахування їх на рахунок у банку чи внесення у касу підприємства;
• для основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів — дата складання акта приймання-передання основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів або інших документів, що підтверджують надходження вказаних об'єктів на підприємство.

Повноту внесків засновників  у статутний капітал підприємства перевіряють шляхом зіставлення  його розміру, що зафіксований в установчих документах і числиться на рахунку 40 "Статутний капітал", із величиною  заборгованості за рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" і встановленими  строками її погашення.

Одним із важливих завдань  аудиту є перевірка дотримання принципу стабільності величини статутного капіталу, її відповідності розміру, визначеному  засновницькими документами.

Керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про  власний капітал", аудитор перевіряє  правильність розподілу прибутку між  учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо. Так, у статтях розділу "Внески учасників" наводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або  зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

Власний капітал зменшується  внаслідок виходу учасника, випуску  чи анулювання викуплених акцій акціонерним  товариством, зменшення номінальної  вартості акцій або з інших  причин. Тому здійснюючи аудит статутного капіталу, слід перевірити наявність  і обґрунтованість змін у статутному капіталі й установчих документах підприємства.

Завершальним етапом аудиту є узагальнення виявлених відхилень  в обліку статутного капіталу порівняно  з чинними нормативними положеннями  і обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.

Відтак аудитор перевіряє  забезпечення майбутніх витрат і  платежів (рахунок 47) за такими субрахунками:

• 471 "Забезпечення виплат відпусток"
• 472 "Додаткове пенсійне забезпечення"
• 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань"
• 474 "Забезпечення інших витрат і платежів".

Аудитору слід врахувати, що за кредитом рахунка 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" відображається нарахування забезпечень, за дебетом — їх використання.

Зокрема, сума забезпечення виплат відпусток визначається щомісячно  як добуток фактично нарахованої  заробітної плати працівникам і  відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток  до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також  узагальнюється інформація про забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) на обов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування.

Здійснюючи аудиторську  перевірку операцій, пов'язаних зі створенням резервів грошових коштів, слід з'ясувати законність створення резервів, тобто встановити, які резерви створені на підприємстві й чи передбачено це статутом, іншими установчими документами.

Відтак аудитор перевіряє  правильність встановлених нормативів відрахувань у резерви і величини самих резервів, достовірність даних  інвентаризації резервів майбутніх  витрат і платежів.

Обґрунтованість включення  резервованих сум на рахунки виробничих витрат встановлюють на підставі записів  із дебетом рахунків 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати" і  кредиту рахунка 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів".