Аудит в Україні

     В процесі фінансового аудиту з'ясовується:

- платоспроможність як самого підприємства, так і його дебіторів;

- забезпеченість власними обіговими коштами відповідно до потреб в них;

- стан запасів товаро-матеріальних цінностей та джерел їх формування;

- розміщення власних, позичкових, залучених та спеціальних джерел коштів в видах активів;

- забезпечення повернення кредитів та ефективність їх використання;

- створення та використання різних фондів та інші.

     Фінансовий аудит загалом – це взаємопов'язане дослідження. При фінансовому аудиті використовують вартісні оцінки показників. Фінансовий аудит дозволяє визначити можливості підприємства в близькій та віддаленій перспективі.

     Предметом фінансового аудиту є рушійна сила господарювання – гроші і вартісні характеристики діяльності.

     Основні цілі фінансового аудиту:

- визначення наявного фінансового стану;

- визначення зміни цього стану в структурно-часовому аспекті;

- визначення факторів, що викликали ці зміни;

- прогноз основних тенденцій в фінансовому стані.

     Фінансовий аудит балансу і звіту про фінансові результати дозволяє визначити ті чи інші незбалансованості у русі коштів підприємства, позитивні чи негативні тенденції та створити базу для подальшого більш детального вивчення на основі бухгалтерської, статистичної і оперативної звітності й інших інформаційних матеріалів. Слід відмітити, що аналіз фінансової звітності не дозволяє робити категоричних висновків, а лише орієнтує користувача інформації щодо оцінки фінансового стану підприємства і визначення його вузьких місць.

     Основні методи фінансового аудиту:

- аналіз коефіцієнтів – розрахування різних відношень показників, котрі засновані на існуванні співвідношень між окремими статтями звітності і мають певний економічний зміст. Аналіз складається з порівняння величин, розрахованих відносних показників з середньо галузевими, стандартними, нормативними величинами;

- вертикальний аналіз – визначення загальної частки окремих статей фінансових звітів, їх співставлення;

- горизонтальний аналіз – співставлення величин показників за декілька періодів. Визначення обсягу і напрямку змін, а також тенденцій зміни показників. Порівнюються як абсолютні, так і відносні показники. Цей метод також називають аналізом трендів (тенденцій).

     Перелічені методи мають свої переваги та недоліки. Найкращі результати досягаються при використанні цих методів у комплексі. Особливий інтерес являє проведення порівняльного аналізу підприємства з іншими підприємствами галузі. Для правильної оцінки декількох підприємств необхідно щоб інформація була стандартизована, а показники розраховувалися за єдиними методиками.

     Аудитор вивчає та описує в аналітичній записці основні параметри його маркетингової та товарної політики, які в подальшому будуть використані при складанні та виконанні бізнес-плану по виходу з кризи.

     Аудитор спільно з керівництвом підприємства готує попередні варіанти по вирішенню комплексу завдань по:

- визначенню попиту на продукцію (послуги), його прогнозування;

- вивченню конкурентоспроможності товарів, здатності бути виділеним споживачем серед інших аналогів;

- забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку;

- розроблення концепції життєвого циклу товару;

- управлінню товарним асортиментом;

- розрахунку прогнозних обсягів виробництва та визначенню номенклатури;

- розширенню інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових товарів, з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.

     При проведенні аудиту слід брати до уваги те, що фінансовий стан підприємства і перспективи його зміни знаходяться під впливом не тільки факторів фінансового характеру, але й факторів, що не мають вартісної оцінки (політичні, загальноекономічні зміни, реорганізація галузі, зміна форми власності, підвищення загального рівня підготовки персоналу і т. д.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Суть добровільного та обов'язкового аудиту в Україні

 

     Розрізняють аудит добровільний і обов'язковий. Добровільний (ініціативний) аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в установленому порядку.

     Обов'язковий аудит проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язаний запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. За Законом України "Про аудиторську діяльність" і доповненнями до нього встановлено обсяг і порядок здійснення обов'язкового аудиту, а також визначено перелік підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці. Він спрямований на захист інтересів підприємств і держави від навмисного перекручення показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності.

     Обов'язковий аудит можна назвати регламентованим, бо його проведення обумовлене законодавчими і нормативними актами, в яких визначено категорії підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці (за даними річного звіту про фінансово-господарську діяльність перед поданням аудиторського висновку до податкової адміністрації, при отриманні банківського кредиту; перед емісією цінних паперів емітент, згідно з правилами Національного банку України, подає аудиторський висновок про свій фінансовий стан тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

 

3.1 Вимоги до аудиторського  висновку

 

     Вимоги розроблені відповідно до Законів України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про господарські товариства", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про аудиторську діяльність", національних та міжнародних нормативів аудиту, Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами – емітентами облігацій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.01.2001 № 3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2001 № 63/4284, та інших нормативних актів, що регулюють діяльність учасників фондового ринку.

     1. Аудиторський висновок складається за довільною формою, але повинен включати такі основні розділи:

1.1. Основні відомості  про аудитора (аудиторську фірму):

- назва, номер та дата видачі свідоцтва про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності, виданого Аудиторською палатою України, місце знаходження, телефон (факс) – для юридичних осіб; прізвище, ім'я та по-батькові, номер, серія, дата видачі сертифіката аудитора, термін його дії, місце проживання, телефон (факс) – для фізичних осіб;

- назва документа "Аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності "назва товариства";

- місце проведення аудиту та дата видачі висновку.

1.2. Основні відомості  про емітента:

- повна назва;

- код за ЄДРПОУ;

- місце знаходження;

- дата реєстрації;

- дати внесення змін  до установчих документів;

- основні види діяльності;

- кількість засновників  (фізичні особи – прізвище, ім'я  та по-батькові, частка в статутному  капіталі; юридичні особи – назва, організаційна форма, місце знаходження, телефон (факс), частка в статутному капіталі).

1.3. Основні відомості  про умови договору на проведення  аудиту:

1.3.1. дата та номер  договору на проведення аудиту;

1.3.2. дата початку та  дата закінчення проведення аудиту;

1.3.3. масштаб проведення  аудиту;

1.3.4. підстава для проведення  аудиту.

1.4. Вимоги до змістової  частини аудиторського висновку:

1.4.1. повнота та відповідність  фінансової звітності встановленим  нормативам бухгалтерського обліку, зокрема Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку в Україні;

1.4.2. наявність та незмінність  (або обґрунтованість змін) облікової  політики відкритого акціонерного  товариства (підприємства – емітента  облігацій) за період, що перевіряється;

1.4.3. підтвердження правильності, класифікації та оцінки активів у бухгалтерському обліку відкритого акціонерного товариства (підприємства – емітента облігацій);

1.4.4. підтвердження реальності  розміру зобов'язань у фінансовій  звітності відкритого акціонерного  товариства (підприємства – емітента облігацій), підтвердження фактом проведення інвентаризації зобов'язань за звітний період;

1.4.5. підтвердження правильності  та адекватності визначення власного  капіталу, його структури та призначення;

1.4.6. підтвердження реальності  та точності фінансових результатів діяльності відкритого акціонерного товариства (підприємства – емітента облігацій), відображених у фінансовій звітності;

1.4.7. підтвердження відповідності  даних фінансової звітності відкритого  акціонерного товариства (підприємства – емітента облігацій) даним обліком та відповідності даних окремих форм звітності один одному.

1.5. Аналіз показників  фінансового стану акціонерного  товариства та підприємства –  емітента облігацій: на підставі отриманих облікових даних аудитор повинен здійснити аналіз показників фінансового стану відкритого акціонерного товариства (підприємства – емітента облігацій), а саме: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта загальної ліквідності, коефіцієнта фінансової стійкості (чи незалежності або автономії), коефіцієнта покриття зобов' язань власним капіталом; аудитор у разі потреби, може розраховувати інші показники.

1.6. Висновок: аудитор робить висновок про те, що фінансова звітність відкритого акціонерного товариства (підприємства – емітента облігацій) відповідає встановленим вимогам чинного законодавства України та прийнятої облікової політики та реально і точно відображає його фінансовий стан на дату складання звітності.

1.7. Прикінцеві положення:

1.7.1. вищенаведені розділи  аудиторського висновку є обов'язковими;

1.7.2. аудитор на власний  розсуд може доповнити висновок  іншими розділами, які, на його  думку, є суттєвими для оцінки  діяльності та підтвердження  звітності відкритого акціонерного  товариства (підприємства – емітента  облігацій);

1.7.3. висновок завіряється підписом аудитора (керівника аудиторської фірми), що здійснював проведення аудиту, та печаткою.[8, ст.49-50]

 

 

 

 

 

 

3.2 Проблемні питання  та істотні переваги аудиту

 

     До проблемних питань аудиту слід віднести:

- недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю;

- брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;

- недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси – і неосвоєний ринок аудиторських послуг;

- відсутність типових форм документів з аудиту;

- відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо.

     До істотних переваг аудиту слід віднести:

- значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання конрольно-ревізійного апарату;

- надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами-підприємцями) податків;

- незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;

- можливість вибору аудитора замовником тощо.

     Аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, бірж, акціонерних товариств, спільних підприємств, комерційних банків, різних іноземних фірм.

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3 Перспективи розвитку  аудиторської діяльності в Україні,  а саме внутрішнього, операційного  та фінансового видів аудиту

 

     Внутрішній аудит визначає ефективність роботи підприємства і результати зовнішнього аудиту. У зв'язку з цим уявляється актуальним, використовуючи наявну інформацію, спробувати:

- проаналізувати доцільність впровадження внутрішнього аудиту на підприємствах України;

- визначити роль і функції внутрішнього аудиту;

- розглянути об'єкти, виділити прийоми і способи внутрішнього аудиту.

     Служба внутрішнього аудиту повинна бути укомплектована професійно придатними, кваліфікованими кадрами, які зможуть виконувати покладені на них функціональні обов'язки. Особливість організації внутрішнього аудиту полягає в тому, що він може здійснюватися одночасно із здійсненням господарської операції або слідом за нею, що дає змогу вчасно знайти недоліки в роботі підприємства і вжити заходів, спрямованих на їх усунення.

     В Україні та інших пострадянських державах вже є перші результати проведення операційного аудиту.

     Нині в процесі здійснення підприємницької діяльності особливого значення та актуальності набувають питання мінімізації витрат живої та уречевленої праці як основи вихідного матеріалу в ціноутворенні. Тільки ретельний аналіз та контроль за виробничими та торговельними витратами допоможуть вистояти в конкурентній боротьбі. Здійснення управлінсько-аналітичного обліку та аналізу, реалізація їх результатів сприятиме вдосконаленню бізнес-процесів (клієнти потребують більш досконалих товарів та послуг). Оскільки не кожне підприємство у своєму складі створює структурний підрозділ, який реалізує зазначені вище функції, виникає потреба залучення незалежних аудиторських фірм, які зможуть надати такі послуги, тобто здійснити операційний аудит. Зростання попиту на послуги з операційного аудиту потребує його задоволення та розуміння змісту й організації здійснення на підприємстві.