Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Апреля 2013 в 09:52, лабораторная работа
МЕТА: Ознайомитись з основними показниками, за допомогою яких здійснюється нормування якості атмосферного повітря, а також методами вимірювання фізичних факторів атмосфери.
Основи екології Нормування якості повітря
ТЕМА: Нормування якості повітря.
МЕТА: Ознайомитись з основними показниками, за допомогою яких здійснюється нормування якості атмосферного повітря, а також методами вимірювання фізичних факторів атмосфери.
Завдання № 1
Розгляньте і запишіть в зошит основні показники рівня забруднення атмосферного повітря та формули, за якими вираховується рівень та комплексний індекс забруднення
Атмосфера - газова оболонка, що оточує Землю, є однією з найголовніших умов життя на планеті. Відомо, що без їжі людина може існувати місяць, без води - тиждень, а без повітря не проживе й кількох хвилин. Тому в системі заходів з охорони атмосфери має велике значення встановлення певних показників, які з санітарно-гігієнічних позицій забезпечують необхідну якість атмосферного повітря та обмежують масштаби його забруднення. В якості основного показника рівня забруднення атмосферного повітря в санітарно-гігієнічному контролі використовують гранично допустиму концентрацію – ГДК. Це максимальний рівень забруднення, який людина витримає без шкоди своєму здоров'ю. ГДК затверджуються відповідними органами охорони здоров'я країни. Розрізняють максимально разову (ГДК м.р.) – час врівноважування атмосфери 20-30 хвилин, та середньодобову (ГДК с.д.) - одна доба. Для нормування якості повітря виробничих приміщень використовують значення гранично допустимої концентрації робочої зони (ГДК р.з.) – час врівноважування атмосфери складає встановлену законом тривалість робочого життя.
Для промислових об'єктів застосовують ще гранично допустимий викид (ГДВ) – норматив, коли концентрація забруднюючих речовин в приземному шарі повітря від промислового джерела не перевищує нормативів якості повітря для населення, тваринного і рослинного світу. Є ще поняття санітарно-захисна зона (СЗЗ) – відокремлення підприємства від житлової забудови на відстань згідно класу шкідливості (І - 1000м., ІІ-500м., ІІІ - ЗООм., IV -100м., V - 50м.).
Повітря вважають незабрудненим, коли відношення концентрації шкідливої речовини за певний проміжок часу до відповідного значення ГДК (з довідника чи Держстандарту) не перевищує одиницю:
Сі/ГДК< 1
Для територій, що перебувають під спеціальною охороною (лікарні, санаторії, курорти, спортивні споруди, дитячі заклади, рекреаційні та заповідні зони) це відношення повинно бути не більше 0,8.
Деяким шкідливим
речовинам властивий ефект
С1 /ГДК1 + С2/ГДК2 + ... Сn/ГДКn< 1
Для порівняння ступеня забруднення в атмосфері в різних містах або територіях розраховують комплексний індекс забруднення атмосфери (Jm), як суму 5-ти найбільших значень індексів забруднення для окремих речовин.
Індекс забруднення для якоїсь речовини (Ji) визначається шляхом піднесення до ступеня наявної токсичності відношення концентрації даної речовини до ГДК с.д.:
Ji=(q/ГДКс.д.)С,
Де: Jі – індекс забруднення атмосфери для окремої речовини;
q – середньорічна концентрація шкідливої речовини (мг/м3 повітря);
С – ступінь відносної токсичності.
Ступінь відносної токсичності визначається за класом небезпеки речовини (який в свою чергу знаходять за значенням ГДК р.з.):
ГДК р.з. (мг/м3) |
Клас небезпеки |
Ступінь відносної токсичності (С) |
<0,1 |
1 (надзвичайно небезпечні) |
1,7 |
0,1-1,0 |
2 (високо небезпечні) |
1,3 |
1,0-10,0 |
3 (помірно небезпечні) |
1,0 |
>10,0 |
4 (мало небезпечні) |
0,9 |
Контрольні завдання та питання для самоконтролю.
3. Як визначити забруднення повітря за допомогою ГДК?
4. Що таке комплексний індекс забруднення атмосфери та як його розрахувати?
Список рекомендованої літератури.