Будівництво фруктосховища

Райський  сад

Цікава, майже парадоксальна, ситуація склалася на ринку яблук. В  Україні поточний рік — урожайний  на яблука, але товарних, високої якості плодів недостатньо. Тому ціна щомісяця, аж до нового врожаю, зростатиме. І не дивно: Польща як один із найбільших експортерів яблук до України має врожай менший, ніж торік. Весняні погодні умови перекреслили сподівання польських садівників на достойний урожай товарних яблук. Виникає резонне питання: “Чому в Україні мало вирощують товарних смачних яблук?”.

Цікава, майже парадоксальна, ситуація склалася на ринку яблук. В Україні  поточний рік — урожайний на яблука, але товарних, високої якості плодів недостатньо. Тому ціна щомісяця, аж до нового врожаю, зростатиме. І не дивно: Польща як один із найбільших експортерів яблук до України має врожай менший, ніж торік. Весняні погодні умови перекреслили сподівання польських садівників на достойний урожай товарних яблук. Виникає резонне питання: “Чому в Україні мало вирощують товарних смачних яблук?”.

У країні склалася цікава тенденція: вирощую сьогодні те, за що завтра отримую прибуток. Схема  справді непогана. Але чомусь інтенсивні яблуневі сади та чудові яблука з них, на які є постійний високий попит, ніяк не можуть остаточно завоювати прихильність господарів в Україні. Чому? Є кілька причин. Про них, а також про секрет технології вирощування інтенсивного яблуневого саду ми попросили розповісти видатного садівника Миколу Сергійовича Олійника. 
Домовилися про зустріч і вирушили зранку в господарство. Коли доїхали до с. Шевченкове, що в Черкаській області, побачили  розкішний сад. Зупинилися біля воріт, зайшли на територію. Обдивляючись навкруги, вдихнув на повні груди свіжого повітряй відчув тонкий аромат спілих яблук. Скільки любові та знань потрібно мати, щоб створити такий сад?! Скільки труднощів треба здолати, аби збирати найкращі врожаї? 
Через кілька хвилин під’їхав сам господар: не молодий, але спортивний, енергійний, жвавий і позитивний до життя й людей чоловік. Привітавшись, почав свою розповідь. 
— Віддав садівництву 25 років свого життя. Багато було упущень та помилок, але я сам їх і виправляв. А це — найкраща академія. Жоден доцент, жодна аудиторія не навчить так, як власні помилки. Особливо, якщо у виробництво вкладено кошти, і ти бачиш, що дії неправильні і все може загинути — більше такої помилки не допустиш. 
Раніше (за радянських часів. — Ред.) ми були під ковпаком. Що нам казали саджати, те ми й саджали. І що ми з цього мали? Нічого. Ні розуму, ні результату від праці. Сьогодні ми маємо результат. Ось перед вами стоїть дядько, який зміг побудувати сховище для яблук за власні кошти і закласти сад, кожний гектар якого коштує як мінімум 90–100 тисяч гривень. Значить, тут результат роботи є! 
Такі ділянки саду не скрізь зустрінеш і в Європі. Кажу це для того, щоб підкреслити, що наші грунтово-кліматичні умови унікальні. І говорять мені іноземці: “Живеш ти, Миколо, в раю та не знаєш, що це рай. Нам, щоб отримати такий урожай, треба дуже багато вкласти”. Справді, там і сонце не те, і земелька не така, як у нас… 
Мимоволі зароджується питання: “Тож чому тоді в нас так мало площ під садами?”. 
Система поглядів у садівництві формувалася десятиріччями, створивши стереотип у виробництві з традиційними технологіями. Це, своєю чергою, впливає на сучасного фермера, який не може (та й не хоче) чекати першого врожаю яблук через чотири-сім років за традиційної технології вирощування. Справді, фермера можна зрозуміти: навіщо планувати гроші на технологію, якщо перша продукція з такого саду з’явиться щонайменше через чотири роки, та ще й не відомо, якої якості та скільки її буде? Тим більше, що є альтернатива. Тому інтенсивний метод вирощування яблук заслужив повагу багатьох фермерів Європи й України і має прекрасні перспективи. 
Зі слів власника саду, непросто було переконати людей в економічній доцільності такого саду. Працю садівника не сприймали всерйоз, роками вважаючи, що це хибний шлях. Аргументи були різні через банальний страх, що сад, створений на підщепі М9, не витримає морозів. Не справдилися побоювання! Зима 2006 та лютневі морози, коли протягом трьох днів температура повітря опускалася до -29°С, саду не знищили. Саме після цього  почалася “відлига” в політиці щодо інтенсивного садівництва. І це не дивно, бо врожаї на другий рік після посадки сягають 15–20 т, а на третій — від 35 т з гектара!    
— За статистичними даними, в середньому по Україні збирали по 19 т яблук з гектара. І все одно, я зрозумів, що мої нові капіталістичні засоби спочатку не знайдуть багато прихильників. Настане час — оцінять. І вже оцінюють, — каже пан Микола.  
Так, новаторство й рішучість дій — прекрасні риси, які не тільки допомагають вирішувати виробничі питання, а й створюють культуру виробництва, відточуючи технологію.  
 — Миколо Сергійовичу, у Вас великий досвід у садівництві, розкажіть про технологію вирощування та з чого слід починати, щоб закласти такий сад? 
— Якщо виникає бажання закласти сад, потрібно виконати три умови. По-перше, правильно підібрати ділянку, яка буде захищена від домінуючих вітрів, з оптимальним рівнем грунтових вод. Ділянка майбутнього саду не повинна бути в низині, де можливе підтоплення.  
По-друге, кожен агроном знає: що посієш, те й пожнеш. Тому закладати сад треба стандартним посадковим матеріалом. З цього все починається. 
Щоб мати саджанці високої якості, потрібно правильно їх сформувати. Є формула: що більший розмір дикого штамбу (частина стовбура від поверхні грунту до першого розгалуження, першої гілки), то менше дерево росте та швидше вступає в плодоношення. І для таких сортів, як Голден Делішес та Джона Голд, що вище місце привою, то краще. А для того, щоб прищепити вище, потрібний високий стандарт виходу якісних рослин із добре розвинутою майбутньою штамбовою частиною.    
По-третє, дієвий хімічний захист. Бо 95% рослинного життя залежить від сонця. Сонячною батареєю є листковий апарат рослини. І для того, щоб він був здоровим, його потрібно захистити від хвороб і шкідників.  
— За якою схемою треба висаджувати саджанці і якої якості? 
— Є особливість, яку слід враховувати під час закладання саду: для формування врожаю таких сортів, як Нутсу, Джона Голд та його клонів, потрібний запилювач. Існує дві схеми розміщення запилювачів та дерев, які від них запилюються.  
Перша схема: кожне десяте дерево в саду має бути запилювачем. Друга — потрібно висаджувати три ряди основного сорту, потім ряд запилювача. Для промислового виробництва саме друга схема краща, оскільки два сорти збирають окремо і не відбувається змішування. 
Для закладення інтенсивного саду на гектар площі треба близько 2,5 тис. стандартних саджанців. Місце щеплення має бути на висоті 20 см від землі. Це означає, що якщо викопаний саджанець поставити на землю, то від землі до місця щеплення буде 40 см. І висаджувати такий саджанець потрібно завглибшки 20 см, бо що глибше посадимо дерево, то довше воно ростиме, отже, й пізніше почне плодоносити. 
З часом, якщо саджанець посаджено неправильно, щороку процеси розвитку відбуватимуться більше в напрямі негативу, ніж позитиву. Коли починається конкуренція між ростом і плодоношенням, на жаль, перемагає ріст. І тут ми маємо себе спитати, що ми хочемо мати: дендропарк, багато хмизу чи невдовзі збирати смачні, красиві й дорогі яблука? Щоб і покупець був задоволений, і той, хто вирощує, не був у збитку! 
Схеми посадки бувають різні: залежно від сили росту кожного з сортів і, власне, площі саду. Якщо сад закладено на площі понад  гектар, доцільніше здійснювати механізований догляд. Залежно від наявної техніки в господарстві треба планувати й міжряддя. 
Якщо обробляти сад планують вручну або міні-технікою типу мотоблок, ширина міжрядь може бути 3,2 м. Якщо в саду працюватиме трактор Т-25 і йому подібні — 3,5 м. А якщо МТЗ або ЮМЗ — ширина міжрядь має бути 4 м. Інших технологічних розмірів не існує. І той, хто їх змінить на свій розсуд, матиме проблему. Чому? 
По-перше, якщо зробити міжряддя завширшки 2 м або навіть 2,8 м, виникне проблема, але не в перший рік, а десь на третій. У разі захисної обробки ранцевим обприскувачем за таких міжрядь дуже важко обробляти сад так, щоб не травмувати ніжні плодові бруньки на рослині, які й є основою формування врожаю на майбутній рік. 
По-друге, під час збирання врожаю розминутися збирачам з повними відрами теж буде важко.    
По-третє, для захисту саду від градобою використовують спеціальну сітку, яку також виготовляють із урахуванням усталеної ширини міжрядь.

Відстань між деревами в ряду має бути один метр. Сорти: Чемпіон, Еліза, Пінова — слаборослі, тому їх можна висаджувати на відстані 50 см. Але найкраще — через один метр. Тоді можна зібрати після третього року вегетації 100 яблук з одного дерева. Якщо через 80 см — 80 яблук  і за 75 см — 75 яблук. Це 15–20 кг яблук з кожного дерева. Тобто 45–50 т з гектара. 
— А з чого починається догляд? 
— Посаджені дерева одразу треба підв’язати до опори. Роблять це один раз на всі 20 років життя дерев. Вони можуть жити й довше, але дуже щедрі врожаї виснажують дерево, і через 15–20 років їхня врожайність знижується. Тому після настання цього вікового порогу потрібно поновити сад новими саджанцями. 
Перш ніж висадити саджанці, вздовж майбутнього рядка встановлюють бетонні опори (стовпи), через які натягують дріт. Стовпи слід ставити в ряд на відстані 8–10 м один від одного. Якщо поставити рідше — небезпечно, густіше — не рентабельно. Стовп має бути завдовжки 2,8 м, тоді після того, як його закопають на глибину 70 см, над поверхнею грунту він матиме висоту 2,1 метра.

Ми в своєму господарстві розробили найдешевшу опору. Дріт натягуємо в два ряди — так надійніше. Дерево при цьому має кращу опору. А ще ми заготовили кілочки з дуба розміром 2х2х140 см, які коштують усього 1–1,2 грн за штуку. Встановлюємо цей кілок як розпірку між двома дротами, кріпимо його теж до дроту. Раніше ця допоміжна опора стояла на землі й була заввишки два метри. 
Після посадки сад варто полити з нормою витрати води 50 м3 на гектар. Подальші норми поливання треба коригувати залежно від температурних умов. Ми поливаємо один раз на два тижні. Якщо налітають суховії, тоді двічі на тиждень.  
— Миколо Сергійовичу, а яка система удобрення? Які добрива використовуєте? 
— У рік посадки дерево потрібно замульчувати органікою.  
В жодному разі не вносити в грунт, не заправляти яму, як вимагали наші старі технології. Це пов’язано з тим, що в дерева існує конкуренція між ростом і плодоутворенням. Якщо внесемо органіку, то спровокуємо дерево на швидкий ріст та збільшимо дистанцію до отримання врожаю. 
Після мульчування, протягом трьох років, ніяких добрив не вносимо. На третій рік знову можна замульчувати органікою.   
За дев’ять років вирощування садів фертигацію (внесення добрив із поливною водою) не робили. Але розуміємо вже самі, що до цього варто ретельно придивитися. 
Проводили в саду підживлення карбамідом та гуматом натрію й по надземній частині. Наступного року плануємо підживити сад Кристалоном — по 7 г на кожне дерево за вегетацію. 
— Отже, добрив вносите мало, але рослини формують велику кількість красивих яблук. Від чого залежить їхня кількість?  
— Під час пересаджування та викопування саджанців із розсадника втрачається значна частина коренів, і рослина переживає стрес. Садіння в звичайний грунт, без удобрення, — це теж стрес для рослини. Саме в таких умовах стресу рослина більше формує плодових бруньок. Виникає питання: з чого формується врожай? Мульчу ми кладемо зверху, але даємо багато води, щоб вирівняти баланс. У стресі сформувалася брунька. І після цвітіння, під час наливання, з поверхні грунту до кореневої системи надходить живлення. В іншому разі великої кількості плодових бруньок не сформувалося б, замість них утворилися б ростові. Тому плодову бруньку народжуємо стресом! 
— Хімічний захист відіграє важливу роль у формуванні врожаю, впливає на його якість, а значить, на смак, розмір, форму й колір, що й визначає ціну. Яку систему захисту використовуєте?  
 — За радянських часів кількість препарату для обробки визначали десятками, а то й сотнями кілограмів на гектар. Нині кількість препарату для однієї обробки саду може визначатися всього кількома сотнями грамів на гектар! Прикладом можуть слугувати препарати Стробі або Скор з нормою по 0,2 кг/га кожний. Так, проти рослинності в міжряддях восени після збору врожаю застосовую Раундап з додаванням карбаміду (40 г на 10 л води і 120–150 мл Раундапу) на три сотих приштамбової площі завширшки 1,5 м  з одного і 50 см — з іншого боку від дерева.  
До розпускання бруньок, рано навесні, коли середньодобова температура сягає близько 6°С, треба провести першу обробку саду. Важливо зробити це мідьвмісним препаратом: бордоська рідина, купроксат тощо.  
Під час набухання бруньок сад обробляють удруге: Препаратом 30 В проти яєць шкідників, каліфорнійських щитівок тощо. Обробляють 4% розчином (0,4 л препарату на 10 л води). Цей препарат дуже ефективний. Проти каліфорнійської щитівки, під час вегетації, по листю теж  обробляють Препаратом 30 В, але зменшуючи концентрацію вдвічі. 
Коли настає фаза зеленого конусу, я обробляю сад Актарою проти брунькоїда, попелиць, квіткоїдів. 
Фунгіцидом слід обробляти теж у фазу зеленого конусу — препаратом Хорус. Це треба для того, щоб знищити інфекційний початок, накопичений з осені. 
 Важливо також зазначити, що до фази, коли яблука на деревах будуть завбільшки з грецький горіх, хімічні обробки слід проводити систематично, через кожні вісім-дванадцять днів. (За цей період, щоб зменшити залишкову кількість пестицидів у плодах, препарати потрібно використовувати почергово, міняючи обробку системними препаратами на обробку контактними, підібравши препарати з різними діючими речовинами. — Ред.). Після появи листкового апарату можна працювати Скором, Стробі тощо. 
Увесь хімічний захист слід починати й закінчувати контактними препаратами. А під час активної вегетації працювати системними. Це дасть кращий результат. 
— А є якісь особливі проблеми, які важко подолати традиційними підходами? 
— На жаль, така проблема існує — личинки дротяників та травневих хрущів. Тому перед закладанням нового саду потрібно звернути увагу на наявність цих шкідників. Є такий старий, але ефективний спосіб боротьби: в серпні, якщо сад закладають восени, необхідно висіяти протруєне насіння буряків. Популяцію грунтових шкідників (личинок) буде зменшено. Цей метод спр ацює, якщо ділянка під майбутній сад була під паром.( У разі висівання протруєного насіння на ділянці, де росли злакові й під час збирання були втрати зерна (3–5%), падалиця, — ефект від цього заходу буде значно менший. — Ред.)  
—    А тепер хотілося б поговорити про зберігання врожаю, тим більше, що ви маєте сховище для яблук. На що варто звернути увагу? 
— Під час зберігання 100 тонн яблук у процесі дихання втрачається близько двох тонн ваги плодів. Контейнери розміром 1х1,2х 0,77 м разом із палетою — це євростандарт. У разі зміни розміру з’являється проблема, а саме: приїздить покупець, дає дуже добру ціну й хоче купити 20 або 40 тонн продукції, а через нестандартний розмір третій контейнер у машину за висотою не поміститься. Тому покупець знайде собі іншого постачальника. 
Яблука в контейнерах зберігаються краще, ніж у ящиках, менше травмуються. Завозити в сховище й завантажувати їх можна за допомогою електрокара. 
— А скільки можна заробити, якщо вирощувати яблука таким способом? 
 — Якщо взяти три гектари саду, а це найбільш раціональна площа для таких садів, з усіма можливими форс-мажорами (приморозки, град, неврожаї тощо), за 15 років можна одержати 450 тис. доларів чистого прибутку. 
В аграрному секторі жодна культура не може дати такого прибутку! Один гектар карликового саду голландського типу дає прибуток, рівний 20 га відбірного пивоварного ячменю. Але затрати на гектар для закладення такого саду становлять 90–100 тис. грн. Та й ціна продукції висока, яку не садівники придумали. Ціну встановлює ринок, і це нормально. Тому сад для виробництва товарних яблук — це абсолютно вільна ніша на ринку України. 
Сьогодні чимало бажаючих заклало сади, але це не означає, що в тих садах будуть урожаї. Чи є там спеціалісти, які догляд атимуть ті сади? Чи знають вони систему захисту яблуневого саду та як сформувати крону? Як нормувати врожай, щоб запобігти періодичності? 
— Тож які умови для закладання саду з високою прибутковістю? 
— Найперша умова — велика любов. 
Людина, яка вирішила закласти сад, має йти на роботу, як на свято, навіть якщо та праця й важка. Сад потрібно саджати тій людині, яка засинає й прокидається з думкою про сад. Я хочу сказати, що людина повинна дуже хотіти цього, любити це, інакше результату не досягти. Якщо людина бачить ціну в супермаркеті й починає одразу шукати саджанці для свого власного саду — його не буде!  
По-друге, перед тим як закласти сад, потрібно здобути глибокі знання. Садівника без знань можна порівняти з людиною, якій дали дороге авто, а вона не вміє керувати ним — може, й доїде до першого перехрестя! Сад “коштує” дорого, і ним треба вміти “керувати”.  
По-третє, кожен має займатися своєю справою. Закладати такий сад на присадибних ділянках — не варто, бо він потребує спеціального й постійного догляду. І якщо господар, замість чергової обробки саду, проведе тихий вечір із пивом та рибою — врожаю не буде. 
По-четверте, красиві, але несмачні яблука купують один раз. Смачні яблука купуватимуть тричі на день! Тому, перш ніж закласти сад, важливо визначити, які сорти добре продаються. Визначивши це, ви ніколи не будете банкрутом!

Враження  від побаченого переповнюють позитивними  емоціями через край. Великі справи рішучих і натхненних людей, які самовіддано торують обраний шлях, завжди надихають!

Підготував  
Юрій Юркевич

 ІНШІ СТАТТІ

ТехнологІя вІд радІацІЇ   

Забруднення грунтів та води радіонуклідами має  серйозні наслідки для виробників продукції  тваринництва й рослинництва. Саме на них покладається особлива місія: виробляти безпечну продукцію. Що ж потрібно робити, аби зменшити рівень забрудненості, який, до речі, на 22 році після чорнобильської трагедії нікуди не подівся.

Коли скінчиться чорнозем?   

Хтось знає, коли скінчиться чорнозем в Україні? Скільки його залишилося? Яких урожаїв  нам чекати, коли наші діти підростуть ще на п’ять років і запитають, а як було раніше? Питання філософські  й, напевно, виробника зовсім не стосуються. Та це не так! Родючість більшої частини українських грунтів, як Божий дар, з’явилася без участі людини, але чомусь саме за її господарювання ця родючість занадто швидко зникає, залишаючи господаря з 25 ц з гектара зернових та з 50 ц кукурудзи. Тож не зрозуміло, чому врожаї у деяких країнах Європи на значно бідніших грунтах вищі за наші. Де ж зв’язок?

Сорт міняти — прибуткам сприяти

Сильфія пронизанолиста — краща кормова культура    

Сильфія —  перспективна багаторічна кормова  культура, яка у природних умовах росте в американських преріях  і в Канаді. В Європу її завезли  у ХVІІІ столітті як декоративну рослину. У ботанічних садах Чернівецького та Львівського університетів сильфія росте понад 60 років.

Сильфія пронизанолиста — краща кормова культура    

Сильфія —  перспективна багаторічна кормова культура, яка у природних умовах росте в американських преріях і в Канаді. В Європу її завезли у ХVІІІ столітті як декоративну рослину. У ботанічних садах Чернівецького та Львівського університетів сильфія росте понад 60 років.

Вирощування нових сортів суниці за загущеної однорядної технології   

Протягом  двох останніх років значно поповнився асортимент сортів суниці, які офіційно визнано придатними для поширення  в Україні та внесено в Державний реєстр сортів рослин для впровадження й вирощування за різних грунтово-кліматичних умов.