Вирощування ремонтантної малини в умовах Львівщини

 

 

 

Бізнес-план

 

 

 

 

Суб’єкта підприємницької  діяльності – фермерське господарство,

 одноосібне селянське

 господарство

 

 

 

 

Вид підприємницької діяльності        -  вирощування ремонтантної

                малини в умовах Львівщини

 

 

 

 

 

Місце здійснення                                  –  фермерське господарство,

                                      одноосібне селянське господарство

 

 

 

 

Зміст

 

 

1. Резюме

2. Аналіз ринку

3. Характеристика  підприємницької діяльності

4. Управління  і власність

5. Планування  діяльності

6. Фінансове  планування

7. Оцінка можливих  ризиків

 

 

1. Резюме

 

З підвищенням матеріального добробуту  населення змінюються стандарти, зокрема  структура продовольчого кошика. За цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру, а натомість збільшується частка плодів і ягід.

Недостатність фінансового  забезпечення сільськогосподарських  підприємств, помилки в інвестиційній  та маркетинговій діяльності, низький  платоспроможний попит населення, призводить до швидкого скорочення промислового виробництва. За рахунок сільськогосподарських підприємств на ринку формується лише 33-35% пропозиції. Тому в зоні західного регіону цю нішу повинні зайняти фермерські господарства і одноосібні селянські господарства.

 

2. Аналіз ринку

Місткість вітчизняного ринку плодів та ягід є достатньо високою, враховуючи те, що споживання становить менше  норми, а фізіологічна норма на 1 людину складає в рік 82 кг. Фонд споживання у Львівській області  за останній рік становив 116 тисяч тонн плодів та ягід. Однак розвиток плодово-ягідного виробництва стримує ринок збуту. Найефективнішою системою продажу плодово-ягідної продукції вважаються оптові та оптово-роздрібні ринки. В Україні такі ринки дуже повільно розвиваються.

За останні роки вдалося збільшити виробництво плодово-ягідної продукції в Україні на 33%, що склало 286, 8 тис. тонн. Завдяки фінансовій підтримці держави планується до 2015 року збільшити плодово-ягідне виробництво в 1,5 рази до 436,6 тис. тонн.

Фінансова компенсація держави на створення ягідників передбачає відшкодування коштів на їх закладку, а також на придбання холодильного обладнання. Всі ці умови могли б позитивно сприяти розвитку плодово-ягідного виробництва на базі фермерських та селянських одноосібних господарств.

 

3. Характеристика підприємницької діяльності

 

Для ефективного ведення  господарської діяльності важливими  елементами є: вибір місця і придатність  грунтів, підготовка поля, садивний матеріал, сорти, садіння, догляд за насадженнями, збирання врожаю.

Продуктивність малини в значній  мірі залежить від того, наскільки  правильно вибрана ділянка для  її вирощування. Краще всього висаджувати  рослини на рівних місцях або невеликих  схилах до 4-6⁰ південно-східного чи південно-західного напрямків, без западин. Було б добре, якби вибране місце було захищене від вітрів, що зменшує небезпеку підмерзання насаджень. Одночасно ділянка не повинна затінюватися.

Важливим елементом в технологічному процесі вирощування малини є  підготовка грунту перед садінням. Вона полягає у виборі найкращого попередника, очищенні грунту від бур’янів і шкідників та створенні оптимального поживного режиму.

Дуже добрим попередником для малини є рослини з родини хрестоцвітних (ріпак, гірчиця, капуста), так як вони обмежують в грунті наявність шкідників і паразитичних грибків. Добрим попередником також є різні сидеральні культури, особливо бобові. В рік садіння грунт утримують під чорним паром.

Слід уникати садіння  малини по:

• малині, суниці, картоплі, помідорах і буряках – із-за небезпеки зараження грунту кореневими хворобами і нематодами;
• багаторічних плантаціях бобових (конюшина, люцерна) і злакових трав – із-за небезпеки накопичення в грунті шкідників (дротяників, личинок травневого жука, довгоносиків), які можуть пошкодити кореневу систему.

Важливе значення при  підготовці поля до садіння має очищення його від багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур’янів (пирію, осотів, берізки польової тощо) та грунтових  шкідників (дротяників, личинок травневого хруща і ін.). Ці роботи бажано проводити в паровому полі використовуючи агротехнічні і хімічні методи. Якщо для успішного виконання цих робіт недостатньо агротехнічних методів, слід застосовувати гербіциди (Раундап 360 – 3-6 л/га з додаванням Естерону, 60 % к.е. – 0,8-1,0 л/га при витраті робочого розчину 300-400 л/га) проти названих вище бур’янів і препарат Медветокс-У – 50 кг/га на глибину 4-5 см проти грунтових шкідників.

Дуже істотне значення має агрохімічна оцінка грунту. За рік перед створенням плантації  беруться зразки грунту для виконання аналізів на вміст гумусу, рухомих форм фосфору і калію, рН, легкогідролізуємого азоту і ін.

При рН нижче 5 поле потрібно вапнувати. Це треба зробити за рік (або раніше) до садіння малини.

Оптимальні норми органічних і мінеральних добрив визначаються на основі одержаних результатів аналізів. При відсутності аналізів, норми удобрення можна застосувати, як для грунтів із середнім рівнем забезпеченості поживними речовинами: 60-80 кг (до 100 кг/га) на 10 м² органічних добрив (60-80 до 100 т/га), з додаванням 600-620 г (600-620 кг/га) суперфосфату, 430-450 г (430-450 кг/га) калімагнезію.

При відсутності органічних добрив, для збагачення грунту органікою, дуже гарні результати в наших  умовах дає застосування посівів  сидеральних культур – на Поліссі  люпину, озимого жита, а в західному Лісостепу – озимого ріпаку, озимого жита, гірчиці і ін.

Орють грунт на глибину  гумусового горизонту: на чорноземах і  темно-сірих грунтах – на 25-30 см, а на дерново-підзолистих, сірих  і світло-сірих – на 18-22 см.

Садивним матеріалом служать однорічні і зелені відприски, зелені і кореневі черенки. Неодмінна умова при цьому – повна гарантія незараженості саджанців вірусними і мікоплазмовими хворобами: мозаїкою, курчавістю, карликовістю. При вирощуванні саджанців необхідно слідкувати за тим, щоб не занести на плантації шкідників і хвороби: малинну муху (на зелених відприсках), стеблову і пагонову галлицю (на однорічних відприсках), антракноз і пурпурову плямистість.

Для закладання насаджень  використовують стандартні саджанці з  добре розгалуженою кореневою системою не менше 15-20 см завдовжки з 1-2 стеблами висотою 30-40 см і більше.

При виборі сортів перевага надається високоврожайним і  крупноплідним, стійким до хвороб і  шкідників, а також до несприятливих  погодних умов, з переважно осіннім строком плодоношення – Полка польської селекції.

Перспективними сортами  є Поляна, Покуса, Геракл, Бріліантова, Золота осінь.

Кращим строком садіння  в умовах західного Лісостепу  і на Поліссі є рання осінь, але не пізніше як за 20 днів до замерзання грунту. Як виняток, іноді практикують і весняне садіння. Затримка з садінням весною погіршує приживлюваність, бо рослини дуже часто починають ріст ще у прикопці, розтрачуючи на це запаси вологи і поживних речовин. Садіння в ямки застосовують на присадибних ділянках.

Щоб повніше механізувати міжрядний обробіток грунту, рослини  під час садіння розміщують з  відстанню між рядами 2,5-3 м, а в  ряду – від 0,3 до 0,5 м. При таких  схемах на 1 га висаджують від 6,7 до 13,3 тис. шт. Потім у рядах за рахунок росту паростків утворюються суцільні смуги малини завширшки 40-50 см.

Після садіння рослини  поливають. У висаджених рослин надземну частину зрізають на рівні поверхні грунту. Зрізані стебла виносять за межі плантації і спалюють, щоб  знищити інфекцію.

У промислових насадженнях малину вирощують як шпалерну культуру. Формування крони куща на шпалері – прогресивний елемент агротехніки. Кріплення стебел до шпалерного дроту веде до підвищення врожаю, продуктивності праці на зборі ягід. Але все ж таки перевагу потрібно надавати такій агротехніці, при якій підв’язка стебел не потрібна.

Догляд за плодоносною плантацією ведуть таким чином, щоб отримати оптимальну кількість сильних вирівняних стебел, що виростають з основи куща у вузькій смузі ряду.

У перший рік після  садіння грунт періодично рихлять, знищуючи бур’яни. Для зменшення затрат ручної праці у боротьбі з бур’янами застосовують гербіцид баста, 20 % в.г. (3,0-5,0 кг/га) у період їх активного росту, за умови захисту культури. У перші два роки після садіння необхідно створити ряди з однорічних пагонів, добре виповнені смуги завширшки 40-50 см.

Насадження малини удобрюють  з врахуванням їх віку та забезпеченості грунту елементами живлення. У молодих  насадженнях у перші два роки після садіння вносять тільки азотні добрива (45-60 кг/га поживної речовини). На третій і наступні роки, для забезпечення нормального росту і плодоношення, малину щорічно підживлюють мінеральними добривами (Р_45-60, К_45-90), і раз у два роки вносять органічні – по 25-30 т/га. Азотні – вносять щорічно весною, під перший обробіток грунту по 90 кг/га д.р., фосфорні і калійні – щорічно восени під культивацію.

Із шкідників найбільшої шкоди завдають малинова брунькова  міль, малиново-суничний довгоносик, малинова стеблева муха. З хімічних препаратів дозволено проти малинової брунькової стеблевої молі, малиново-суничного довгоносика, малинової мухи застосовувати інсектоакарицид актеллік (1,5 л/га).  Серед хвороб малини найбільш поширені пурпурова плямистість, антракноз, ржавчина.

 

 

 

Інтегрована система  захисту насаджень малини

(за даними  З.А.Шестопал, Д.Файфер, Г.С.Шестопал. Львів, 1999)

 

 

Орієнтовані строки проведення заходу	Шкідники і хвороби	Заходи і засоби захисту
1	2	3
На початку відростання  пагонів і протягом вегетації	Попелиця, сунично-малиновий довгоносик, галиця малинова пагонова, малинова муха   Антракноз, септоріоз, дідімела (пурпурова  плямистість), галиця малинова пагонова	Оранка в міжряддях, перекопування  грунту з одночасним прикопуванням  листків і рослинних решток в  рядках.   Обприскування актеліком, 50 % к.с. – 0,6 л/га   Обприскування: байлетон, 5 % з.п. – 1,6 кг/га, рубіган, 12 % к.е. – 0,24 л/га,  еупарен, 50 % з.п. – 2,5 кг/га, бенлат, 50 % з.п. – 1,5 кг/га, фундазол, 50 % з.п. – 1,5 кг/га, топаз, 10 % к.е. – 0,3-0,6 л/га
Перед цвітінням	Сіра гниль, антракноз, септоріоз, дідімела (пурпурова плямистість)	Обприскування: еупарен, 50 % з.п. – 2,5 кг/га, бенлат, 50 % з.п. – 1,5 кг/га, фундазол, 50 % з.п. – 1,5 кг/га, топаз, 10 % к.е. – 0,3-0,6 л/га
Після збирання врожаю	Малинова стеблова галиця, горіхотворка, малинова стеблова муха     Антракноз, септоріоз, дідімела (пурпурова плямистість)	Скошування і подрібнення  всіх пагонів

 

 

 

 

Достигання ягід малини залежно від сорту та зовнішніх  умов триває 20-40 діб, масове – наступає через тиждень після достигання перших ягід. На початку масового достигання ягоди збирають через 2 доби, наприкінці – через 3, тобто за період достигання їх збирають до 8-10 разів.

Тара повинна вміщувати  не більше 2 кг ягід. Пересипати зібрані  плоди не бажано. Плоди, що відразу реалізовують, використовують на місці, збирають без плодоложа у стані споживчої стиглості, а для транспортування на далекі відстані збирають з плодоложем і дещо недостиглими.

Якщо ягоди не реалізовують у день збирання, вночі їх зберігають у холодному приміщенні. При температурі 0⁰С і відносній вологості повітря 90 % малина може зберігатися 5-6 днів.

Для збирання врожаю малини, для технічної переробки сконструйований  комбайн напівначіпного типу. Працюють комбайни за принципом струшування, зчісування ягід.

Всі вище перераховані сорти  придатні для комбайнового збору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Технологічна карта  №1

Технологічні карти  розроблені згідно запроектованої технології закладання і вирощування малини та являється основою для розрахунку кошторисів, капіталовкладень і затрат праці

Передпосадкова підготовка ґрунту

№ п/п	Найменування робіт	Одини ця виміру	Обсяг робіт, га		Склад агрегату		Розряд робіт		Оплата праці,грн		Норма виробітку	Кількість нормозмін	Затрати праці, люд.год	Витрати палива			Всього витрат, грн
			Фіз..од	умовна	Трактори	с/г машини	механізатори	Кінноруч.	механізатори	Кінноруч.				На од.робіт	Всього кг	Вартість, грн
1	Планування площі	га	10	49,0	Т-150	Д-05	5	-	361	-	2,4	4,2	29,0	44,0	440	5060	5421
2	Зяблева оранка	га	10	16,8	ЮМЗ-6	ПН-3-35	4	-	300	-	2,5	4,0	28	20	200	2300	2600
3	Закриття вологи	га	20	8,4	ЮМЗ-6	БЗТС-4,0	4	-	150	-	10,0	2,0	14	8,0	160	1880	2030
4	Культивація з боронуванням	га	40	14,0	ЮМЗ-6	КПС-4	5	-	286	-	12,0	3,33	23	6,6	264	3062	3348
5	Навантаження органічних добрив	т	500	11,3	ЮМЗ-6	НГС-1	5	-	288	-	186,0	2,7	19	0,57	285	3277	3565
6	Перевезення органічних добрив	т	500	91,1	ЮМЗ-6	2ПТС-4	2	-	1323	-	23,0	21,7	152	3,8	1900	21850	23173
7	Бортування органічних добрив	т	500	5,2	ЮМЗ-6	НГС-1	5	-	108	-	400	1,25	9	0,3	150	1725	1833
8	Навантаження органічних добрив з  бортуванням	т	500	11,3	ЮМЗ-6	НГС-1	5	-	288	-	186	2,7	19	0,57	285	3278	3566
9	Внесення добрив	га	10	19,0	ЮМЗ-6	РОУ-6	5	-	387	-	2,2	4,5	32	36	360	4140	4527
10	Навантаження мінеральних добрив	т	12	-	Елек.двигун	ПКС-80	4	-	9	-	100	0,12	1	-	-	-	9
11	Підгортання мінеральних добрив	т	12	-	Елек.двигун	НСУ-4	4	-	38	-	24	0,5	4	-	-	-	38
12	Підвезення мінеральних добрив	т	12	2,3	ЮМЗ-6	2ПТС-4	2	-	33	28	22	0,54	8	3,6	43	494	555
13	Внесення мінеральних добрив	га	10	2,1	Т-25А	МБУ-05А	4	-	37	-	20	0,50	4	2,8	28	322	359
14	Оранка	га	10	16,8	ЮМЗ-6	ПН-3-35	5	-	344	-	2,5	4,0	28	20	200	2300	2644
15	Підвезення аміачної води	т	20	4,7	ЮМЗ-6	РЖТ-4	2	-	67	-	18,0	1,11	8,0	5,0	100	1150	1217
16	Внесення аміачної води	га	10	16,8	ЮМЗ-6	РЖТ-4	5	-	344	-	2,5	4,0	28	20	200	2300	2644
17	Культивація 2рази	га	20	7,1	ЮМЗ-6	КПС-4	5	-	146	-	12,0	1,7	12,0	6,6	132,0	871,0	1017
18	Підготування розчину гербіциду	т	8	0,6	ЮМЗ-6	МПР-3200	5	-	13	10	60,0	0,13	2,0	2,5	20	230	253
19	Підвезення гербіциду	т	8	1,8	ЮМЗ-6	РЖТ-4	4	-	21	-	35,0	0,28	2,0	1,8	18,0	207	228
20	Дискування 2рази	га	20	3,6	Т-150	ЛДГ-15	5	-	27	-	64,0	0,31	2,0	3,0	60,0	690	717
	Всього	х	х	282,0	х	х	х	х	4570	38	х	59,0	424	х	4845	55136	59706