Організаційні основи виробництва

Організаційні основи виробництва

План

1. Організація виробництва  як самостійна сфера знань  та її місце в системі наук

2. Сутність поняття  "організація виробництва"

3. Закономірності, основні принципи організації  виробництва.

Організація виробництва  як самостійна сфера знань та її місце в системі наук

На всіх етапах розвитку економіки основною ланкою є підприємство. Саме на підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок працівника з засобами виробництва. Самостійним промисловим підприємством є виробнича одиниця, що має виробничо-адміністративну і господарську самостійність. Підприємство самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускається, отриманим прибутком, який залишився в його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів. У зв'язку з гострою необхідністю підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств на перший план виступає організація виробничої діяльності підприємства як основа підвищення економічного потенціалу і безпеки України.

Організація виробництва— це функція управління підприємством, сутність якої полягає у координації ініціативної самостійної господарської діяльності суб'єктів підприємництва, спрямованої на організацію виробництва, купівлю товарів, надання послуг.

Об'єктами дисципліни "Організація виробництва" є  підприємства і компанії базових галузей народного господарства, що випускають різні види продукції та надають різноманітні виробничі послуги. Окремі підходи і методи, розглянуті в курсі на прикладі організації виробництва найбільш складної галузі — машинобудування, можуть бути застосовані й у галузях, що виконують інші види послуг (інформаційні, фінансові, консалтингові, освітні та ін.).

Предметом курсу "Організація  виробництва" є вивчення на основі досягнень науки, техніки і передового досвіду основ теорії організації та проектування структур управління, прийняття організаційних рішень у рамках підвищення ефективності функціонування підприємств за різноманіття форм власності й господарювання, кількісних і якісних залежностей у виробництві продукції, що визначають оптимальне поєднання трудових і речовинних елементів сукупного виробничого процесу і шляхів його безперебійного та ритмічного протікання в умовах конкретного підприємства, виходячи з поставлених перед ним цілей і завдань. Цей курс формується на основі досвіду організації виробництва на вітчизняних і закордонних підприємствах.

Вивчення курсу "Організація виробництва" здійснюється методом діалектичного й історичного  матеріалізму, що розглядає всі явища  у виробничо-господарській діяльності підприємства як природно-історичний процес, який підпорядковується визначеним законам розвитку. Усі залежності виробничих процесів на підприємстві розглядаються в їх взаємозв'язку, у безперервному розвитку, русі, що дає змогу зрозуміти неминучість причин і закономірностей виникнення нових і удосконалення існуючих рішень, прийомів і методів організації виробництва. Метод діалектичного й історичного матеріалізму дає змогу розглядати організацію виробництва як безперервну творчу роботу з пошуку шляхів підвищення ефективності виробничого процесу на підприємстві, за безперервного підвищення рівня соціально-економічного розвитку підприємства.

Змістом курсу є  вивчення основних чинників виробничої діяльності підприємства, тобто праці, знарядь праці, предметів праці, продукту праці; питань раціональної організації трудових процесів; шляхів найбільш ефективної реалізації досягнень у галузі створення й освоєння нової техніки і нових технологій; способів переміщення предметів праці у виробничому процесі; організації раціонального обслуговування основного виробництва в допоміжних цехах і складському господарстві; проблем підвищення ефективності капітальних вкладень на підприємстві, заміни старої техніки новою і впровадження автоматизованих систем управління; проблем підвищення якості продукції, що випускається, та її конкурентоспроможності, включаючи розробку систем управління якістю продукції; основних напрямків зниження витрат виробництва і зростання прибутковості підприємства.

Розробка рішень у рамках організації виробництва базуються на знаннях економічних, технічних та інженерних наук.

Завдання курсу  — ефективне використання досягнень  усієї сукупності методів економічних  наук і технічних дисциплін у організації виробництва та управлінні ним.

Основи економічної  теорії є вихідною базою, на якій будується вивчення закономірностей розвитку виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ.

Економіка підприємства дає змогу вивчати закономірності розвитку підприємств базових галузей народного господарства, розкривати дію економічних законів, визначати шляхи і тенденції розвитку виробництва. Головні положення цих наук є теоретичною основою для побудови курсу "Організація виробництва" і визначають методи вирішення завдань, поставлених перед підприємствами в умовах конкретної галузі виробництва. Крім названих дисциплін, тісно пов'язані з цим курсом й інші економічні дисципліни; планування в організації, операційні системи менеджменту, економіка праці, статистика, маркетинг, виробничий облік, теорія економічного аналізу та інші, на основі яких розробляються заходи щодо поліпшення організації виробництва і підвищення його ефективності.

Технічні дисципліни (технологія машинобудування, основи моделювання й оптимізація управлінських рішень та ін.) вивчають закономірності розвитку й удосконалення властивостей і конструкцій предметів праці, знарядь і продуктів праці та способів їх виготовлення. Вони безпосередньо не пов'язані з організацією конкретного виробництва на підприємстві, однак є основою для інженерних питань організації діяльності підприємства.

Розробка питань організації виробництва нерідко  вимагає виконання складних аналітичних  розрахунків, на основі яких вибираються  найкращі варіанти рішень в умовах певного підприємства. За допомогою математичних методів визначають оптимальні кількісні та якісні параметри виробництва.

Організація виробництва  передбачає широке використання правової науки, що досліджує суб'єктивні чинники управління підприємством.

Сутність поняття "організація виробництва"

Організація виробництва— це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.

Організація виробництва  охоплює проектування, здійснення на практиці, удосконалення виробничого  процесу, тобто це діяльність, пов'язана  з розробкою, використанням і  удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція  або послуги підприємства. Організацію виробництва можна також розглядати як сукупність дій із планування, координації та виконання виробничо-технологічного циклу для створення продуктів і сервісу.

Організація виробництва охоплює всі складові виробничої системи та аспекти її виробничо-господарської діяльності та включає:—

організацію праці  робітників підприємства як процес установлення й удосконалення способів виконання й умов протікання процесів праці;—

організацію виробничих процесів у часі та просторі як процес функціонального, просторового і тимчасового поєднання і зв'язку речовинних та особистісних чинників виробництва;—

організацію потокових  методів виробництва як процес предметного  сполучення робочих місць на ділянці, що поєднує різні групи устаткування для закінченого циклу обробки деталей або збирання виробів;—

організацію автоматичного і гнучкого автоматизованого виробництва як процес комплексної механізації й автоматизації не тільки технологічних операцій, а і допоміжних прийомів

праці (настановних, контрольних, обслуговуючих, транспортних, командних, тобто управляючих);—

організацію допоміжних цехів і обслуговуючих господарств  підприємства як процес комплексного обслуговування основних цехів підприємства за всіма функціями, що виходять за межі їх основної спеціалізації;—

організацію технічного контролю якості продукції як процес установлення якості продукції, що випускається на підприємстві, забезпечення конкурентоспроможності виробів і економії суспільної праці;—

організацію технічного нормування праці як процес установлення ступеня витрат праці на виготовлення одиниці продукції або виконання заданого обсягу роботи за визначений період часу;—

організацію і планування створення й освоєння нової техніки і нової технології як процес створення нової і поліпшення діючої техніки та технології з обліком технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів;—

організацію управління як процес створення й удосконалювання  систем управління і способів їх функціонування.

Раціональна організація  виробництва полягає в тому, щоб  інтегрувати всю сукупність різнорідних компонентів, що реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, всі елементи якої ретельно "підігнані" один під одного за всіма аспектами їх функціонування.

Організація виробництва  й оптимальне управління ним є  найважливішими чинниками прискорення  науково-технічного прогресу. Вони забезпечують найбільш повне й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства, зниження собівартості та підвищення якості продукції, зростання  продуктивності праці й ефективності виробництва, істотне скорочення тривалості циклу "дослідження — проектування — виробництво — реалізація" і підвищення темпів відновлення продукції та технічного розвитку виробництва.

Основні завдання, що розв'язуються організацією виробництва, такі:—

скорочення часу запуску  нової продукції у виробництво;—

створення гнучких виробничих систем, що дають змогу в масовому обсязі виробляти і пропонувати  послуги за індивідуальними замовленнями споживачів;—

управління глобальними  виробничими мережами;—

розробка нових технологічних  процесів і впровадження їх в наявні виробничі системи;—

швидке досягнення високої  якості продукції та збереження досягнутого  рівня в період, що передує реструктуризації;—

управління різнорідною робочою силою;—

дотримання обмежень, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, етичних норм і державного законодавства.

Закономірності, основні  принципи організації виробництва. Системна концепція організації  виробництва

Системна концепція організації  виробництва передбачає поділ принципів організації на принципи організації структури управління та принципи організації процесу управління.

До принципів організації структур управління належать:—

економність і гнучкість  структури управління;—

відповідність генеральним  і територіальним схемам управління;—

скорочення кількості  рівнів і ланок у структурі;—

скорочення витрат на склад  апарату управління;—

чітке розмежування лінійного та функціонального управління;—

єдність розпорядливості  та відповідальності;—

дотримання норм керованості;—

відповідність прав і обов'язків.

Принципи організації  процесу управліннявключають:—

забезпечення максимальної керованості, тобто зведення до мінімуму некерованих об'єктів;—

орієнтація на досягнення поставлених цілей, а не па усунення впливів, що обурюють;—

визначення ступеня раціональності централізації управління;—

рівномірність розподілу робіт;—

забезпечення необхідних характеристик управління;—

спрощення процедурної частини;—

зведення до мінімуму зворотно-поступальних дій по горизонталі та вертикалі;—

максимальне виключення впливу суб'єктивних чинників;—

узгодження процесів у просторі й часі;—

раціональне сполучення регламентування, нормування й інструктування;—

відповідність організаційних форм використання технічних систем організації процесу управління;—

використання стандартизації в управлінні.

Системна концепція організації  виробництва дає змогу підвищувати якість і ефективність управління на підприємстві, адаптувати параметри функціонування організації до зовнішнього або внутрішнього середовища, підтримувати стійкість організації, забезпечувати упорядкованість параметрів структури організації.