Різноманітність найпростіших

Урок № 10 Різноманітність  найпростіших

 

Мета.

Освітня. Сформувати знання учнів про різноманітність найпростіших тварин у природі – одноклітинних: амеби, евглени та інфузорії туфельки; дати характеристику їхній будові та процесам життєдіяльності.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та життєві функції найпростіших тварин; уміння аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до невидимих оку тварин та рослин; сприяти розумінню єдності походження представників різних царств.

 

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Методи: загальні (ПІ та ЧП); часткові (словесний, наочний, СНП); конкретні (бесіда, розповідь, СР).

Обладнання: дошка, схеми, малюнки, таблиці.

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних  знань та чуттєвого досвіду учнів.

Питання до учнів

1. Які середовища мешкання одноклітинних тварин? (водне, ґрунтове, наземно-повітряне, інший організм)

2. Які органели регулюють процеси в клітинах найпростіших? (скоротлива вакуоля, ядро)

3. Як пересуваються найпростіші? (війки, псевдоподії, джгутики)

4. Які бувають вакуолі? Навіщо вони потрібні в клітині? (травні – перетравлення їжі, скоротливі – регулювання внутрішнього тиску в клітині)

5. Як живляться найпростіші? (геретотрофно)

 

ІІ. Мотивація  навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Рольова гра „У краплині – дивосвіт ”

Вчитель роздає декільком учням картки з текстом гри. Діти по черзі зачитують в голос текст своєї ролі.

Автор. Восьмикласник Василько гуляв у парку біля озера і пригадував урок біології, де вчителька захоплено розповідала про чарівних одноклітинних істот, яких можна побачити у краплині стоячої води.

Василько. Невже насправді там є щось живе? А що, як я перевірю? Мені ж дядько Сергій ще минулого року подарував „Набір юного біолога ” з мікроскопом і скельцями.

Автор. Стрімко майнула думка в голові хлопчика – він узяв пластинку і зачерпнув води з озера, а, прийшовши додому, налаштував мікроскоп. Аж раптом почув…

Краплина. Вітаю. Я – краплина. А ти думав, що я мізерна і нежива? Запрошую тебе у мій дивосвіт, тільки візьми окуляр більшої сили.

Автор. Коли після зміни окуляра Василько знову заглянув у мікроскоп, у нього вихопилось…

Василько. Ой! Це що за мультфільм?! Щось волохате, схоже на підошву, крутиться і бігає вперед – назад, якась „зелена ракета ” пливе за своєю тонкою ниткою, велика мінлива хмара перекочується повільно, наче повзе…

Вчитель: А що ж це за дивовижні істоти, яких можна побачити лише у мікроскоп, і які живуть у воді? Чому Василько так дивно їх називає, адже певно вони мають якусь іншу назву, більш зрозумілу? На ці питання ми знайдемо відповіді вивчивши різноманітність найпростіших.  

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь з елементами бесіди.

Одноклітинні - це тварини  на клітинному рівні організації. У  переважній більшості вони мікроскопічно  малі, тому й стали відомі тільки після винаходу мікроскопа. Число  сучасних видів понад 40 тис. Одноклітинні мешкають у всіх середовищах і  мають всесвітнє поширення. Серед  них багато паразитів тварин і  людини.

Класифікація  найпростіших

Підцарство поділяється на 7 типів: Саркомастігофори (25000 видів), Апікомплекси (4800 видів), Міксоспорідії (875 видів), Мікроспоридії (800 видів), Асцетоспорідії (30 видів), Лабірінтули (35 видів), Інфузорії (7500 видів). Відповідно у кожному типі виділяють як підтипи, так і надкласи і підкласи, окрім відповідних таксономічних категорій. Звичайно кожен тип має певні особливості будови, певий спосіб життя, тому для того, щоб краще вивчити різноманітність найпростіших, їх відмінності давайте заповнимо табличку, в якій  порівняємо основні типи найпростіших. Учні під керівництвом вчителя заповнюють таблицю.

Порівняльна характеристика типів найпростіших

Типи	Органели руху	Ядра	Статевий процес	Спори	Спосіб життя
Саркомас-тігофори	Джгутики, псевдоподії	Однакові, рідко дуалізм	копуляція	немає	вільноживучі, рідше паразити
Апікомп-лекси	Джгутикові гамети	Однакові та багатоядерні	Те ж саме	Спори з спорозоїтами, без стрекательних капсул	паразити
Міксоспо-ридії	Немає	ядерний дуалізм, багатоядерні	автогамія	Багатоклітинні спори з амебоідними зародками та стрекательними капсулами	Те ж саме
Мікроспо-ридії	Немає	однакові одноядерні	автогамія	Одноклітинні спори з амебоідними зародками та  стрекательною ниткою	паразити
Асцетос-поридії	Немає	однакові, багатоядерні	—	Спори багатоклі-тинні, без стрекательних капсул	Те ж саме
Лабірін-тули	Зооспори з  джугитаками	Однакові в багатоклітинній  структурі	—	Немає	Вільно живуть
Інфузорії	Війка	ядерний дуалізм, багатоядерні	Конъюгація	Те ж саме	Вільно живуть, рідко паразити

 В основу підрозділу  найпростіших на типи покладені  принципи будови їх ядерного  апарату, органел руху, ряду мікроструктур,  типів розмноження і життєвих  циклів.

Поширення найпростіших у водному середовищі

Поширення у  прісних водоймах. Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, належать до особливої екологічної групи – планктону. Один із таких організмів – інфузорія-туфелька.

Розповідь з одночасним заповненням таблиці

Найпростіші	Особливості будови	Життєдіяльність
Інфузорія – туфелька	Одноклітинний організм із постійною формою тіла, схожою на туфельку, що пересувається за допомогою війок, які вкривають рядами її поверхню. Має середні розміри (0,18 – 0, 31 мм). Завдяки узгодженій роботі війок досить швидко плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі. У клітинці є скорочувальні вакуолі, клітинний рот і два ядра (вегетативне і генеративне, або їх називають ще велике і мале). Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале – забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу.	Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном. Різноманітні форми інфузорій трапляються біля дна водойм або на поверхні водяних рослин
Інфузорія туфелька (а), схема її будови (б): 1-скоротлива вакуоля; 2-травні вакуолі; 3-війки; 4-ядра; 5-порошиця; 6-навколоротова воронка; 7-клітинний рот
Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної  групи – бентосу.
Амеба протей	Одноклітинний організм із непостійною формою тіла, що пересувається за допомогою псевдоподій. Має відносно великі розміри (0,2 – 0,5 мм). Живиться бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. У клітині є одне ядро та скорочувальні вакуолі. Розмножується поділом клітини навпіл.	Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном на поверхні дна. У разі пересихання водойми інцистується.
Будова амеби: 1-скоролива вакуоля;                         Схема живлення амеби: утворення і рух 2-травні вакуолі; 3-псевдоподії; 4-ядро.                     травної вакуолі
Учені досі не дійшли спільної думки щодо приналежності до тварин евглени зеленої.
Евглена зелена	Одноклітинний організм із постійною формою тіла, що пересувається за допомогою джгутика. Має невеликі розміри (0,05 – 0,06 мм). Ця істота містить хлоропласти та включення запасної речовини, подібної до крохмалю. Клітинної стінки не має, під плазматичною мембраною розташована пелікула. У клітині є скорочувальні вакуолі. Є світлочутливе червоне вічко.	Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном у товщі води. У разі пересихання водойми інцистується. Для неї характерний змішаний тип живлення. На світлі вони живиться за допомогою фотосинтезу, а в темряві – гетеротрофно, поглинаючи крізь мембрану клітини розчинені органічні речовини.
Евглена зелена (а) та схема її будови (б): 1-джгутик; 2-хлоропласти; 3-ядро; 4-скоротлива вакуоля; 5-глотка; 6-світлочутливе вічко.
Роль одноклітинних  у природі та житті людини. Прісноводні одноклітинні – джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм. Поширення найпростіших у морях. У морях поширені форамініфери та радіолярії.
Форамініфери	Одноклітинні організми, що мають захисну черепашку. У клітині немає скорочувальних вакуолей. Черепашка має численні пори й широкий отвір – устя. Через отвори черепашки назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні речовини можуть потрапляти в середину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях. У клітинах може бути по кілька ядер. З черепашок утворюються значні поклади вапняку. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи.	Живуть у морях і океанах. Типові представники бентосу, проте є й планктонні види. Життєвий цикл зазвичай протікає із чергування статевого й нестатевого розмно-ження (після низки поділів особина утворює дрібні статеві клітини, що зливаються попарно).
Радіолярії (променевими)	Одноклітинні організми, що мають внутрішньоклітинний мінеральний скелет складної будови. У клітині немає скорочувальних вакуолей. Пересування й живлення здійснюється за допомогою тонких псевдоподій, які також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи – радіолярити, до яких належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.	Живуть у морях і океанах. Типові представники планктонів. У їхній цитоплазмі часто живуть водорості, які є симбіонтами променевиків

 

Мешканці  грунту. Як вам відомо, між частками грунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й у прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.

 

ІV. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів.

 

Лабораторна робота № 1

Тема: «Спостереження за будовою та процесами життєдіяльності найпростіших з водойми або акваріума»

 

Цілі: ознайомитися з особливостями будови найпростіших на прикладі амеби протей, евглени зеленої, інфузорії-туфельки, у висновках зазначити, які особливості будови найпростіших є ознаками їх пристосованості до середовища існування.

Обладнання та матеріали: пробірки з культурою найпростіших, набір постійних мікропрепаратів, мікроскопи, предметні та покривні скельця, піпетка.

Хід роботи

1. Приготувати мікроскоп до роботи.

2. Виготовити мікропрепарат:  за допомогою піпетки нанести  на предметне скло краплю води  з найпростішими (амеба протей, евглена зелена, інфузорія-туфелька) і накрити покривним скельцем.

3. Виготовлений або тимчасовий (чи постійний) мікропрепарат  покласти на предметний столик  мікроскопа і розглянути спочатку  з великим, а потім з малим  збільшенням мікроскопа.

4. На тимчасових мікропрепаратах  простежити за процесами життєдіяльності  найпростіших (спосіб руху, захоплення  їжі). Порівняти побачене з рисунком, позначити на ньому основні  структури найпростіших відповідними  цифрами.

5. На підставі дослідження  зробити висновок про характерні  ознаки будови одноклітинних  тварин, за якими вони належать  до царства Найпростіші.

 

V. Домашнє завдання.

§10, зошит с. 12.