Основні чутливі провідні шляхи головного і спинного мозку

Головний мозок. Головний мозок (encephalon) розташований у порожнині мозкового відділу черепа, вкритий трьома оболонками:твердою, павутинною, і м´якою. Його маса у дорослої людини коливається від 1100 до 2000 г: у чоловіків в середньому складає1375 г і у жінок -1275 г.

Головний мозок новонародженої дитини відносно великий, його маса становить 340-430 г, що складає 12-13% від маси його тіла (у дорослої людини - 2,5%). У хлопчиків його маса в середньому дорівнює390 г, у дівчат - 355 г. Найбільш інтенсивний ріст мозку відбувається у перші три роки дитини. До кінця першого року життя маса головного мозку подвоюється, а до 3-4 років - потроюється. У 7 років маса головного мозку зростає до1250 г, у 13 років до1300 г. Максимального значення маса мозку набуває у 20-29 років. У наступні вікові періоди, аж до 60 років у чоловіків та до 55 років у жінок, маса мозку суттєво не змінюється, а після 55-60 років відмічається деяке її зменшення.

Нижня частина головного  мозку оточена спинномозковою рідиною - безбарвною речовиною, що виробляється всередині шлуночків головного мозку, рухається до третього і четвертого шлуночків, очолює головний мозок ззаду, опускається біля спинного мозку і підіймається попереду головного, де повторно всмоктується у кров через виступи павутинної оболонки. Така циркуляція сприяє пульсації мозкових артерій.

Спинномозкова рідина постійно обновлює свій склад, містить глюкозу, потрібну для енергетичних витрат та для функціонування клітин головного і спинного мозку, а також білки та лімфоцити, які захищають від проникнення інфекції.

Головний мозок складається  з довгастого мозку, проміжного мозку і великих півкуль, а з його основи виходять 12 пар черепно-мозкових нервів, які пов'язують мозок з органами чуття, з шкірою і м'язами голови і шиї, з органами дихальної, серцево-судинної, травної та інших систем.

Формування всіх відділів головного мозку, мієлінізація волокон  і диференціювання нервових клітин триває майже до 3-ох років.

Довгастий мозок є безпосереднім продовженням спинного мозку, нижня його границя - місто виходу корінців 1-го шийного спинномозкового нерву, верхня границя - задній край мосту. Довгастий мозок з вароліївим мостом утворюють єдиний структурно-функціональний відділ, що виконує рефлекторну і провідникову функції і має назву заднього мозку (рис. 13). Довжина довгастого мозку приблизно складає 25-28 мм, за формою він нагадує конусоподібне утворення, яке повернено основою вверх.

Основні функції спинного мозку  це рефлекторна та провідна. У спинному мозку знаходяться рефлекторні  центри м'язів тулуба, кінцівок та шиї (рефлексів на розтягування м'язів, рефлексів м'язів-антаго-ністів, сухожилкових рефлексів), рефлексів підтримки пози (ритмічних і тонічних рефлексів), та вегетативних рефлексів (сечовиділення та дефекації, статевої поведінки). Провідна функція здійснює взаємозв'язок діяльності спинного та головного мозку і забезпечується висхідними (від спинного до головного мозку) та низхідними (від головного мозку до спинного) провідними шляхами спинного мозку.

Під корою розташована біла речовина, в якій виділяють асоціативні, комісуральні та проекційні провідні шляхи. Асоціативні провідні шляхи зв'язують між собою окремі зони (нервові центри) в межах однієї півкулі; комісуральні шляхи зв'язують симетричні нервові центри та частини (закрутки і борозни) обох півкуль, проходячи через мозолисте тіло. Проекційні шляхи виходять за межі півкуль та з'єднують нижче розташовані відділи ЦНС з корою півкуль. Ці провідні шляхи поділяються на низхідні (від кори на периферію) та висхідні (із периферії до центрів кори).

Вся поверхня кори умовно ділиться на 3 типи корових зон (областей): сенсорні, моторні і асоціативні.

Сенсорні зони є частками кори, в яких закінчуються аферентні шляхи  від різних рецепторів. Наприклад, І  сомато-сенсорна зона, що сприймає інформацію від зовнішніх рецепторів усіх частин тіла, розташована в області задньо-центральної закрутки кори; зорова сенсорна зона розташована на медіальній поверхні потиличних долів кори; слухова - в скроневих долях і т. д.

Моторні зони забезпечують еферентну  іннервацію робочих м'язів. Ці зони локалізовані в області передньоцентральної закрутки і мають тісні зв'язки з сенсорними зонами.

Асоціативні зони є значними областями  кори півкуль, які за допомогою асоціативних провідних шляхів пов'язані з сенсорними та моторними зонами інших частин кори. Ці зони складаються в основному із полісенсорних нейронів, які здатні сприймати інформацію із різних сенсорних зон кори. В цих зонах розташовані центри мови, в них здійснюється аналіз всієї поточної інформації, а також формуються абстрактні уявлення, приймаються рішення що до виконання інтелектуальних задач, створюються складні програми поведінки на підставі попереднього досвіду та передбачень на майбутнє.

Тканина спинного мозку  складається в основному з нервових клітин, абонейронів, які мають відростки, які контактують з іншими нейронами, що утворюють нервові шляхи і центри, і з нервових волокон - відростків клітин, що виходять зі спинного мозку і проходять через міжхребцеві отвори.

Спинний мозок має  подвійне напрям провідних шляхів: чутливі шляхи проводять імпульси до головного мозку, а рухові шляху передають через нервові волокна команди головного мозку всьому організму.

Список використаної літератури

1. Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини: підручник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2011. - 287с.
2. Коляденко Г.І. Анатомія людини: Підручник. - 3-тє вид. - К.: Либідь, 2010.- 384с.
3. Нечос А.Н., Багрова Л.О., Клименко М.О. Екологія людини: підручник для студентів екол. спец. ВНЗ. - Харків, 2011. - 336 с.
4. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Брагін Ш.Б., Воронець З.Ж., Дубінін С.І. Медична біологія: підручник для студентів медичних ВНЗ. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2010. - 656 с.
5. Посібник з фізіології / за ред. проф. В.Г.Шевчука. - Вінниця: Нова книга, 2010.- 576 с.
6. Сабадишин Р.О., Бухальська С.Є. Медична біологія: підручник для студентів ВНЗ. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. - 367 с.
7. Свиридов О.І. Анатомія людини. Підручник за ред. І.І.Бобрика.- К.: Вища школа, 2011. - 399 с.