Контрольная работа по дисциплине "Биология"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

                         Хмельницький національний університет

 

 

 

 

 

                                КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

 

                                       Варіант № 17

 

                      назва дисципліни: Біологія

                        1 курс, спеціальності: ЕКЛ (м)

                                       ФДНПОДП

 

Студент                Коваленкова Альона Миколаївна 

 

Викладачі:                Троян Л. В.

                                          

 

 

 

 

                                     

 

                            м. Луганськ 2013р.

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ

І. Загальні уявлення про структуру нуклеїнових кислот

ІІ. Поняття онтогенезу, особливості при різних типах розмноження

ІІІ. Задача №1

IV. Задача №2

Висновки

Список літератури

 

 

 

 

 

                                                                        Вступ

Розділ І даної контрольної роботи присвячений загальним уявленням про структуру нуклеїнових кислот

Вперше нуклеїнові кислоти виділені Мілирем у 1870 році із ядер клітин, які знаходились у гною, із лейкоцитів та сперматозоїдів лосося. Їхня назва зумовлена тим, що їм присутні кислі властивості і вперше були ідентифіковані в клітинах ядер (ядро від лат. nucleus).

У ІІ розділі даної контрольної присвячений поняттю онтогенезу, особливості при різних типах розмноження.

Термін « онтогенез » вперше був введений Е. Геккелем у 1866 році. У ході онтогенезу відбувається процес реалізації генетичної інформації , отриманої від батьків.

Розділ сучасної біології , який вивчає онтогенез , називається біологією розвитку; початкові етапи онтогенезу вивчаються також ембріологією .

Розглядаючи морфологічну сторону еволюції онтогенезу, найбільш суттєву для палеонтолога, необхідно насамперед мати на увазі взаємозв'язок між змінами в індивідуальному розвитку і еволюцією дорослого організму. Саме ця проблема становить, наприклад, суть всього вчення про філембріогенезах А. Н. Северцова [926, 927, 928]. Хоча таку увагу до підсумку розвитку іноді вважають чимось на зразок пережитку геккелевского мислення [163, 540] або, в кращому випадку, допустимим методичним прийомом [1661], на ділі воно неминуче, якщо нас цікавить реальний еволюційний процес. Тільки у взятому ізольовано онтогенетичному циклі доросла стадія може здаватися найменш значущою, оскільки вона повністю обумовлена попереднім розвитком, але сама вже не визначає нічого. В еволюційному ж аспекті справа представляється зовсім інакше.

Розділ ІІІ та IV присвячений рішенню  задач  №1та №2.

 

 

 

І. Загальні уявлення про структуру нуклеїнових кислот

 

Нуклеїнові кислоти – складні сполуки (полінуклеотиди), молекули яких набагато більші за молекули білків і містять вуглець, кисень, водень, азот та фосфор (фосфор місткі сполуки – біополімери) мають універсальне поширення в живій природі.

Довгий час вважали, що існує лише 2 нуклеїнові кислоти:

одна містить сахар рибозу-РНК, інша – сахар дезоксирибозу-ДНК.

На сьогодні виявлено багато різних видів РНК і ДНК, які відрізняються деталями своєї будови та значимістю в обміні речовин.

 ДНК містяться в хромосомах клітинного ядра, а також (в набагато меншій кількості) в мітохондріях і хлоропластах. Вона служить головним носієм генетичної інформації.

 РНК міститься в  ядерцях, в рибосомах (рРНК).

 Транспортні РНК (тРНК) – найбільші за розміром, беруть участь у транспортуванні амінокислот до місця синтезу білків.

 Інформаційні РНК (іРНК) – або матричні (мРНК) – синтезуються  нат ділянці одного із ланцюгів  ДНК і передають інформацію  про структуру білка із ядра  клітини до рибосом.

Нуклеїнові кислоти – це біополімери, які складаються з нуклеотидів, з’єднаних фосфодіефірним зв’язком. Кожний нуклеотид складається із залишків гетероциклічної основи, вуглеводу і фосфорної кислоти.

Нуклеїнові кислоти складаються із компонентів – нуклеотидів.

Кожний нуклеотид містить азотисту основу, п‘ятивуглецевий сахар – пентозу та фосфорну кислоту.

Азотисті основи, які входять до складу нуклеїнової кислоти поділяються на 2 типи: пуріни і пірімідіни.

РНК містить пурінові основи: аденін і гуанін та пірімідінові основи: цитозін та урацил, а також рибозу і фосфорну кислоту.

ДНК  - містить також аденін, гуанін, цитозін і тімін + дезоксирибозу і фосфорну кислоту.

Молекули нуклеїнових кислот побудовані із лінійних ланцюгів нуклеотидів, з‘єднаних ефірними зв‘язками між сахаром одного нуклеотида і фосфорною кислотою другого.

Високополімерні ланцюги нуклеїнових кислот нараховують від декількох десятків до сотень мільйонів нуклеотидних залишків. Їх молекулярна маса 105-1010 у.о. (або нм – 1нм =10-9м).

 До складу клітинних  організмів входять обидва типи нуклеїнових кислот – ДНК і РНК.

         Віруси містять лише ДНК або лише РНК.

Важлива біологічна роль нуклеїнових кислот – це зберігання, реалізація і передача генетичної інформації. Можливо, нуклеїнові кислоти забезпечують різноманітні види біологічної пам‘яті – імунну, нейрологічну, а також відіграють роль регуляції біосинтезу.

 

ІІ. Поняття онтогенезу, особливості при різних типах розмноження

 

          Онтогенез (від грец. Οντογένεση : ον - істота + γένεση - походження , народження ) - індивідуальний розвиток організму , сукупність послідовних морфологічних , фізіологічних і біохімічних перетворень , зазнає організмом , від запліднення ( при статевому розмноженні ) або від моменту відділення від материнської особини ( при безстатевому розмноженні ) до кінця життя.

У багатоклітинних тварин у складі онтогенезу прийнято розрізняти фази ембріонального (під покровом яйцевих оболонок ) і постембріонального (за межами яйця ) розвитку , а у живонароджених тварин пренатальний (до народження ) і постнатальний (після народження) онтогенез .

В насінних рослин до ембріонального розвитку відносять процеси розвитку зародка , що відбуваються в насінні .

З точки зору еволюції розглядаються такі моменти онтогенезу: ембріональні адаптації; філембріогенези; автономізація онтогенезу; ембріонізація онтогенезу.

Процеси, що передують зародженню організму: 1) гаметогенез — формування у батьків статевих клітин — гамет (див. Гаметогенез); 2) осіменіння — процеси, що забезпечують зустріч батьківських чоловічої та жіночої гамет; 3) запліднення — злиття­ батьківських гамет та утворення зиготи (див. Запліднення).

        Онтогенез — індивідуальний розвиток: 1) антенатальний розвиток (грец. ante — перед, natus — народження) — це час, коли новий організм розвивається всередині материнського організму або всередині яйця, насінини тощо і завершується народженням. У людини антенатальний розвиток складається з двох періодів: ембріо­нальний, або зародковий, період (грец. embrion — заро­док) — перші 8 тиж розвитку (див. Ембріогенез) та плідний, або фетальний­ (грец. fetus — плід) — з 9-го тижня, коли зародок­ має вже всі системи органів. Починаючи з 9-го тижня зародок людини називають плодом. У людини вагітність (антенатальний розвиток) триває 38–42 тиж; 2) пост­натальний розвиток (грец. post — після, natus — народження) починається з народ­ження і продовжує­ться до смерті організму.

Основні типи онтогенезу:

1. Онтогенез організмів  з безстатевим розмноженням і / або при зиготности мейозі (прокаріоти і деякі еукаріоти).

2. Онтогенез організмів  з чергуванням ядерних фаз  при спорових мейозі (більшість  рослин і грибів).

3. Онтогенез організмів  з чергуванням статевого і  безстатевого розмноження без  зміни ядерних фаз. Метагенез - чергування поколінь у кишковопорожнинних. Гетерогонією - чергування партеногенетичного і амфіміктіческого поколінь у черв'яків, деяких членистоногих і нижчих хордових.

4. Онтогенез з наявністю  личинкових і проміжних стадій: від первинно-личинкового анаморфозу до повного метаморфоза. При нестачі поживних речовин у яйці личинкові стадії дозволяють завершити морфогенез, а також у ряді випадків забезпечують розселення особин.

5. Онтогенез з випаданням  окремих стадій. Втрата личинкових стадій і / або стадій безстатевого розмноження: прісноводні гідри, олігохети, більшість черевоногих молюсків. Втрата кінцевих стадій і розмноження на ранніх етапах онтогенезу: неотенія.

Таким чином, існує безліч основних типів онтогенезу і ще більше число похідних типів. У теорії еволюції звичайно розглядається онтогенез на прикладі квіткових рослин і хребетних тварин.

Доросла стадія - єдина, на якій в нормі (принаймні, у Metazoa) лежить функція розмноження, що створює генетичну різноманітність, тобто матеріал еволюційного процесу. Від успіху дорослих організмів у боротьбі за існування залежить, якого сорту гамети послужать для створення наступного покоління популяції і, отже, з яким Феноти-пическая матеріалом буде надалі мати справу відбір. У процесі відбору разом з невдалими фенотипами елімінуються і реалізують їх онтогенезу.

Це означає, що які б вдалі пристосування не створювалися на проміжних стадіях розвитку, вони не дають переваг, якщо в результаті онтогенез не забезпечує здійснення потрібного фенотипу. Доросла стадія як би диктує свої умови всьому онтогенезу. Тому так часто критиковані слова Е. Геккеля про те, що філогенія (що розуміється їм як сукупність. Дорослих стадій) є причина онтогенії, насправді мають глибокий сенс, хоча і не зовсім той, який мався на увазі автором біогенетичного закону.

Те, що змінюються всі стадії онтогенезу, ні в кого не викликає сумнівів.

 

 

                                                 Задача 1.

 

Білок містить 0,5 % гліцину, молекулярна маса гліцину 75,1. Чому дорівнює мінімальна молекулярна маса білка?

 

Рішення

0,5%  – 75,1

100% - х

Х= =15,020 або 15020

 

Відповідь: мінімальна молекулярна маса білка 15020.

 

 

                                                 Задача 2.

 

За добу людина масою 60 кг споживає 430 г кисню. 25-річна тополя за 5 місяців поглинає 42 кг СО2. Скільки таких дерев необхідно для забезпечення киснем однієї людини на рік.

 

Рішення

12+16×2=44

44 – 100%

32 – х

Х= = = 72,7( за рік )

42 кг – 100%

Х – 72,7%

Х = = 30,53 – за 5 місяців

За 1 місяць – 6,106

За 12 місяців – 73,27

Відповідь: необхідно 3 дерева для забезпечення киснем однієї людини на рік.

 

                                   Висновки

 

Нуклеїнові кислоти – складні сполуки (полінуклеотиди), молекули яких набагато більші за молекули білків і містять вуглець, кисень, водень, азот та фосфор (фосфор місткі сполуки – біополімери) мають універсальне поширення в живій природі.

Високополімерні ланцюги нуклеїнових кислот нараховують від декількох десятків до сотень мільйонів нуклеотидних залишків. Їх молекулярна маса 105-1010 у.о. (або нм – 1нм =10-9м).

Важлива біологічна роль нуклеїнових кислот – це зберігання, реалізація і передача генетичної інформації. Можливо, нуклеїнові кислоти забезпечують різноманітні види біологічної пам‘яті – імунну, нейрологічну, а також відіграють роль регуляції біосинтезу.

 Онтогенез (від грец. Οντογένεση : ον - істота + γένεση - походження , народження ) - індивідуальний розвиток організму , сукупність послідовних морфологічних , фізіологічних і біохімічних перетворень , зазнає організмом , від запліднення ( при статевому розмноженні ) або від моменту відділення від материнської особини ( при безстатевому розмноженні ) до кінця життя.

Процеси, що передують зародженню організму: 1) гаметогенез — формування у батьків статевих клітин — гамет (див. Гаметогенез); 2) осіменіння — процеси, що забезпечують зустріч батьківських чоловічої та жіночої гамет; 3) запліднення — злиття­ батьківських гамет та утворення зиготи (див. Запліднення).

 

                                           Список літератури

 

1. Біологія: Підручник / А. О. Слюсарєв, С. В. Жукова. – К.: Вища школа, 1992. – 422 с.
2. Загальна біологія: Підруч. Для учнів 10-11 кл. серед, загальноосв.шк. / М. Є. Кучеренко, Ю. Г. Вервес, П. Г. Балан та ін. – К.: ґенеза, 1998. – 464 с.
3. Довідник з біології / Під ред. К.: Наук.думка, 1998. – 683 с.
4. Біологічний словник / Редколегія, 2-е вид. – К.: Головна редакція УРУ, 1986. – 680 с.
5. Богданова Д. К. Загальна біологія в схемах і таблицях, - Донецьк: БАО, 1998.
6. Дербеньова А. Г. Шаламов Р. В., Загальна біологія. – Харків: Світ дитинства, 1998.