Еволюція життя на Землі

 

За сучасними науковими уявленнями, життя - це процес існування складних систем, що складаються з великих органічних молекул і неорганічних речовин і здатних самовідтворюватися, саморозвиватися і підтримувати своє існування в результаті обміну енергією і речовиною з навколишнім середовищем. Таким чином, біологічна наука стоїть на матеріалістичних позиціях. Проте питання про походження життя ще остаточно не вирішене.

ВИСНОВОК

Завершуючи розгляд питання про виникнення життя на Землі, необхідно підкреслити, що життя розвивалося та розвивається за єдиними законами. Глибоке розуміння цих законів можливо лише під час розгляду їх фундаментальних основ — атомно-молекулярних процесів. Основні колообіги важливих хімічних елементів є головною умовою стабільності біосфери взагалі. Вони були сформовані ще в кембрії, близько 600 млн. років тому. Надзвичайне явище стаціонарного стану живих систем — від бактерії до біосфери забезпечується динамічними процесами: диханням, виділенням, обміном речовин та ш. Таким чином, стабільність та динамічність водночас виступають головними специфічними рисами життя.

Виникнення життя на Землі – не лише природознавча, а й світоглядна проблема. На шляху її розв’язання протягом століть багато поколінь вчених висували різноманітні пояснення та здогади. До середини XVII ст. Вчені не сумнівалися в тому, що життя самозароджується з неживої матерії (абіогенез). Перший суттєвий прорив у цій проблемі здійснив італієць Ф. Реді, який у своїх дослідах показав неможливість самозародження. Він помістив шматки м’яса у дві посудини: відкриту і закриту. У відкритій за деякий час зіпсоване м’ясо кишіло личинками мух, а в закритій цього не було. У XVІІІ ст. Ідея самозародження знову повернулася після того, як було відкрито і описано мікроорганізми. У 1862 р. Видатний французький вчений Л. Пастер отримав премію Академії наук за експеримент з колбою, в якої горло витягували і вигинали S-подібно. Коли таку колбу наповнити живильним середовищем, на ньому тривалий час не утворюється колоній мікроорганізмів, бо спори бактерій не можуть подолати самотужки вигин горла. Цей експеримент підтримав теорію біогенезу, за якою живе може походити тільки від живого.

 

 

На мою думку , відкриття життя за межами Землі розширило б уявлення про її походження. І якби в основі нових форм життя знаходився вуглець, то це допомогло б з'ясувати, чи можуть генетичні системи будуватися з яких-небудь інших молекул, чим відомі нам нуклеїнові кислоти і білки. Це дозволило б також відповісти на питання, чи може якийсь інший розчинник замінити воду в жвавій системі.

Якби виявлені за межами Землі організми корінним чином відрізнялися від нас по своєму хімічному складу, то це свідчило б про те, що життя в різних частках Сонячної системи зародилося незалежно, принаймні двічі. Але якби позаземні організми опинилися в своїй основі схожими на нас з схожими білками і нуклеїновими кислотами, з тією ж оптичною ізомерією і з таким же генетичним кодом, то ми зіткнулися б з новою проблемою. В цьому випадку довелося б укласти, що життя або зародилася незалежно двічі, або один раз, але потім жваві організми були перенесені з однієї планети на іншу.

 

 Для затвердження в свідомості людей науково-матеріалістичного світогляду величезне значення має експериментальне підтвердження і практичнее використовування наукових знань. В наші дні набагато коротше став період, що відділяє момент здійснення наукового відкриття від його

практичного вживання. А використовування наукових знань з практики – один з найвагоміших і дієвих аргументів проти релігійних поглядів і уявлень.

 

Еволюція життя та середовища, яке оточує це життя, відповідають девізу «Mobiles in mobile» («Рухливий у рухливому»). Екологічні проблеми, які виникали в результаті катаклізмів у житті планети, розв'язувалися природним шляхом і впливали на процес еволюції. Один з екологічних законів американського вченого Б. Коммонера говорить: «Природа знає краще». Тому сьогодні перед людством постає завдання вивчати закони природи, осягати розумом її мудрість та навчитися не суперечити їм.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Фокс Р. Енергія і еволюція життя на Землі: Пер. з англ. -  М.: Світ, 1992. - 216с., Іл.

2. Колясніков Ю. А. До таємниць світобудови. Магадан:            СВНЦ ДВО РАН, 1997. 225 с.

3. Ранов В.А. Сторінки історії землі М. 2008.

4. Бернал Дж. Виникнення життя. Москва:«Мир» 1969.391с.

5. Калвін В. Хімічна еволюція. М.: Наука, 1971 - 190 с.;

6. Томілін О.А. “Як люди відкривали свою Землю”.

7.  Жіряков В.Г. Органічна хімія М. 2008.

8.  Аспіз М.Е. Енциклопедія біології М. 2006.

9. Розанов А.Ю. Что произошло 600 миллионов лет назад. –

     М.: Наука,1986.

10. Серебряный Л.Р. Древнее оледенение и жизнь. –

     М.: Наука,1980.

11. Рутта М. походження життя (природним шляхом). Пер. с англ./ Переклад Фролова Ю. М.; Под ред. и с предисл. Опаріна А. И. - М.: Світ, 1973 - 415 с. с ил.

 

 

 

                                                                                                              Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виникнення життя на Землі (за акад. О. І. Опаріним)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                        Додаток 2

 

 

 

Таблиця 1. Геохронологічна історія Землі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                           Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Моделювання процесу зародження Бозону Хігса в детекторі CMS