Дослідження мікроорганізмів що пошкоджують кіно- та фотоплівки

- рекомендується зберігати документи на плівковій основі окремо від основної маси архівних документів на папері та інших носіях. Також слід дотримуватися більш низьких значень температури і відносної вологості, однак, для їх підтримки потрібні значні фінансові витрати, і при цьому граничні терміни зберігання можуть збільшуватися не настільки кардинально. Тому вибір рекомендованих умов зберігання може грунтуватися на компромісі між оптимальними умовами зберігання, зручністю роботи та існуючими умовами. 
- сховища повинні бути відокремлені від робочих приміщень та лабораторій.

- ^{освітлення має здійснюватися тільки за допомогою ламп денного освітлення.}  
- коробки з кінодокументами і мікрофільмами рекомендується зберігати в горизонтальному положенні на полицях стелажів, найбільш раціональна конструкція яких, під назвою «Ялинка», створена в кіноархіві України (патент СРСР 1082386). Конструкція такого стелажа відносно проста і являє собою набір металевих овальних пластин, що кріпляться на різній висоті. Вони служать опорою для коробок. Ці стелажі забезпечують раціональне використання корисної площі сховищ, окреме зберігання коробок з документами, економію затрат ручної праці і візуальний контроль наявності документів. Структура стелажа дуже гнучка, і при необхідності можна створити стелаж практично будь-якого виду як по довжині, так і по висоті.

     Щоб встановити дефекти, що з'являються  з часом на документах, і визначити  склад необхідних реставраційних та поточних робіт, проводиться технічний  і фізико-хімічний контроль. Технічний  контроль фізико-хімічного стану  необхідно проводити при прийомі  документів до архіву, в процесі  постійного зберігання (при видачі в користування та повернення у сховище), після консерваційно-реставраційних робіт. Такий контроль в процесі  зберігання повинен проводитися  один раз на п'ять років [9].  

4. Способи боротьби з пошкодженнями фото- і кіноматеріалів

     Пропонується  кілька можливих напрямів боротьби з  обростаннями та пошкодженнями фото- і кіноматеріалів. Перш за все - це профілактичні заходи.

     Ця  боротьба передбачає, з одного боку, організацію належного санітарного  стану підприємств і постійного бактеріологічного контролю, з іншого - введення в желатину антисептиків. В якості останніх використовують фенол, тимол, крезол, буру, хоча відомо, що великі кількості цих інгредієнтів псують желатину, малі ж - діють лише на обмежену кількість видів бактерій. Знайдено, що дія фенолу, а також з'єднань срібла недостатньо ефективно для  захисту емульсійного шару від пошкодження мікроорганізмами.

     Вважають, однак, що використання антисептиків в  желатині недоцільно, так як вони повністю зникають у процесі сушіння.

     Для захисту фото- і кіноматеріалів від впливу мікроорганізмів їх можна обробляти 1%-м спиртовим розчином одного з таких речовин, як дінітрохлорбензол, дінітротіоціанбензол, тетраметілтіурамдісульфід (тіурам) і 1%-м водним розчином феноляту натрію. Зображення на чорно-білій плівці при цьому не погіршується.

     Негативи  для захисту від дії мікроскопічних грибів рекомендується обробляти 0,1 - 1%-м  розчином алкилбензилдиметиламмонийхлорида (препарат Роккал). Обробку можна поєднувати з гідрофобізацією, що запобігає злипання негативів.

     В даний час фотоматеріали, що експортуються  в країни з жарким і вологим  кліматом, охороняються від дії високої  вологості і мікроорганізмів  декількома способами. Для плівок - це використання нових і дорогих  дубителів, для паперів - герметична упаковка. Фотопапір в водостійкою  упаковці, наприклад поліетиленової, не пошкоджується в процесі зберігання навіть в тропічних умовах [1].

     Якщо у сховищі виявлено біологічних шкідників, вживають таких термінових заходів:

     - уражені пліснявою документи загортають у плівку або папір, ізолюють в окремому приміщенні до вирішення питання про їх передання на дезінфекцію;

     - кіно- і фотодокументи зі слідами біологічного ураження 
(плісняви) обробляють машинним фунгіцидним методом із застосуванням 1%-го розчину ніцтедину або метациду;

     - стелажі та шафи, в яких зберігалися  уражені пліснявою документи,  протирають водними розчинами  антисептиків (3% формаліну, 5% катаміну АБ) і просушують;

     - місцеву дезінсекцію сховищ проводять  водними розчинами інсектицидів (3-5% хлорофос) або аерозольними препаратами, обробляючи підлогу, плінтуси, вікна, підвіконня, стіни на висоті до 1,5 м;

     - при масовому ураженні документів  проводять дезінфекцію та дезінсекцію  сховищ силами санепідемстанцій  або карантинних служб під  контролем працівників архіву;

     - при ураженні стін (підлоги, стелі)  пліснявою усувають причини зволоження  приміщень, знімають штукатурку  та фарбу, обробляють поверхню  водним 5% розчином формаліну, проводять ремонт з додаванням в будівельні матеріали розчинів антисептика [8]