Заходи з цивільної оборони

12. ЗАХОДИ З  ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

Розроблення заходів  для захисту виробничого персоналу  на підприємствах харчової промисловості  в надзвичайних ситуаціях.

Дочірне підприємство ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №2 знаходиться в місті Київ за адресою вул. Щекавицька, 55. Керівництво цивільною обороною відповідно до принципу її побудови здійснює адміністрація підприємства. Начальником цивільної оборони є керівник адміністрації.

Надзвичайна ситуація є наслідком  сукупності виняткових обставин, що склалися у відповідній зоні в результаті надзвичайної події техногенного, природного, антропогенного та воєнного характеру, а також під впливом можливих надзвичайних умов.

Найбільшу небезпеку на хлібопекарському підприємстві має склад безтарного зберігання борошна. При перевищенні  допустимої концентрації борошняного  пилу у складі БЗБ можуть статися  пожежі та вибух пило-повітряної суміші.

В результаті дії вражаючих  факторів вибуху відбувається руйнування або пошкодження будинків, споруд, технологічного устаткування, транспортних засобів, елементів комунікацій  та інших об’єктів, загибель людей. Вторинними наслідками вибухів є  ураження об’єктів, які знаходяться  всередині завалених уламками конструкцій  будинків і споруд, їх поховання  під уламками. В результаті вибухів  можуть виникнути пожежі, витік небезпечних  речовин з ушкодженого устаткування.

Організація інженерного  захисту. Інженерний захист населення, території, промислових і житлових об'єктів і споруд від надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру – це комплекс інженерних споруд, інженерно-технічних, організаційно-господарських  і раціонально – правових заходів, які забезпечують попередження й  реагування на надзвичайні ситуації й ліквідацію їхніх наслідків.

Заходу інженерно-технічного захисту передбачають:

– планування й організацію  укриття населення згідно з його приналежністю до груп (робоча зміна, населення, що проживає в небезпечній  зоні) у захисні споруди ЦЗ, що відповідають вимогам ДБН В 2.2.5–97 «будівлі і споруди. Захисні споруди  цивільної оборони»;

– створення фонду захисних споруд ЦО згідно з вимогами СН і  П 2.01.51–90 «Інженерно-технічні заходи цивільної  оборони»;

– якщо підприємство не є  категорованим по цивільній обороні і, відповідно, не має власних захисних споруд, то Головне управління з питань НС міста, де розташований завод, обов’язково повинне винести рішення про місце укриття найбільшої робочої зміни заводу.

Для екстреного укриття працівників  заводу у випадку НС з можуть бути використані підвальні приміщення. Також повинна бути передбачена  евакуація у безпечні зони.

У наш час найнадійнішим  способом захисту населення є  укриття його в захисних спорудах. Встановлено, що у разі виникнення надзвичайних ситуацій укриття людей сховищах за 10-15 хв після оповіщення знижує втрати людей з 85 до 4-7%.

Потреба в захисних спорудах визначається, виходячи з необхідності укриття всіх робітників та службовців за місцем їх роботи і за місцем проживання, усього непрацюючого населення - за місцем проживання, а також забезпечення укриття населення категорійованих міст у місцях можливого скупчення людей при евакуації і захисті особового складу формувань ЦО під час ведення рятувальних робіт.

Найбільш надійними захисними  спорудами є типові сховища та ПРУ, що будуються заздалегідь у  мирний час за спеціально розробленою  проектною документацією.

Сховища - захисні споруди  герметичного типу, які забезпечують колективний захист від дії вражаючих  факторів сучасної зброї, від впливу високих температур і продуктів  горіння при пожежах, від ОР і  СДОР, від радіоактивних речовин  і біологічних засобів. Вони повинні  забезпечувати надійне укриття  людей щонайменше протягом двох діб. Захист людей від впливу ударної  хвилі забезпечується міцними загороджувальними  конструкціями і установкою проти  вибухових пристроїв у системі  вентиляції; захист від отруйних речовин, радіоактивного пилу і біологічних  засобів досягається шляхом оснащення  системи фільтровентиляції спеціальним  устаткуванням (протипиловими фільтрами, фільтрами-поглиначами).

Організація хімічного захисту. Для виявлення і уточнення  хімічної обстановки організується  розвідка, спостереження і постійний  контроль.

Хімічний контроль організовується  начальником штабу ЦО заводу і  здійснюється особовим складом ланки  радіаційно-хімічного спостереження. Контроль ведеться з моменту оголошення режиму підвищеної готовності розвідником-хіміком, а також силами виробничої лабораторії, спеціально підготовленими особами  для проведення цих робіт. Для  проведення радіаційно-хімічного контролю й розвідки ланка радіаційно-хімічного  спостереження забезпечені приладами  згідно встановлених норм, прилади  справні, перевірка здійснюється згідно плану, облік результатів дозиметричного й хімічного контролю ведеться згідно «Положення про дозиметричний і  хімічний контроль у ЦО» і відображається у формалізованих документах.

Організація і здійснення спеціальної обробки. Спеціальна обробка  включає проведення дегазації й  дезактивації території, будинків, техніки, устаткування, сировини й продукції  при зараженні отруйними, небезпечними хімічними речовинами. Спеціальна обробка  може бути частковою або повною. Виконання вимог цього виду захисту  досягається своєчасним пристосуванням об'єктів комунально-побутового обслуговування й транспортних підприємств для  проведення спеціальної обробки. На заводі для виконання цієї роботи можуть бути залучені працівники цехів і допоміжних підрозділів, що мають відповідну матеріальну базу.

Для захисту персоналу  заводу від ураження застосовуються засоби індивідуального захисту  органів дихання, тіла людини.

Забезпечення засобами індивідуального  захисту (ЗІЗ). Забезпечення ЗІЗ досягається: завчасним нагромадженням і підтримкою в готовності ЗІЗ, приладів хімічної, радіаційної розвідки й дозиметричного контролю. У першу чергу, забезпечується позаштатне невоєнізоване аварійно-рятувальне формування ЦО заводу, що призначене для  проведення рятувальних і інших  невідкладних робіт у забрудненій  СДОР зоні, потім забезпечуються робітники  та службовці заводу. Забезпеченню ЗІЗ також підлягає населення, що проживає поблизу заводу в зоні можливого  хімічного зараження.

Видача ЗІЗ й приладів РХР проводиться на пункті видачі майна ЦО, (склад МТЗ заводу) силами ланки видачі майна ЦО.

Організація медичного захисту. На заводі є медичний пункт, в якому  працює лікар місцевої поліклініки. Медичний пункт заводу укомплектований  необхідними медичним устаткуванням, препаратами й засобами для надання  долікарської допомоги у випадку  виникнення НС на виробництві з ураженням  працівників на різних етапах ліквідації наслідків аварії.

Еколог виробничої лабораторії, фельдшер медпункту, разом з особовим складом позаштатної санітарної ланки аварійно-рятувальної групи  надають долікарську медичну  допомогу й евакуюють потерпілих автотранспортом заводу або медичної служби надзвичайних ситуацій в медичні  установи міста за показниками уражень  потерпілого.

Організація і проведення евакуаційних заходів. Евакуація є найефективнішим, але складним організаційно і недешевим способом захисту людей у надзвичайних ситуаціях. Евакуація – комплекс заходів щодо організованого виведення (вивезення) населення й персоналу заводу з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його в безпечних районах (місцях) у випадку виникнення безпосередньої загрози життю й заподіяння шкоди здоров'ю людей. Евакуація працівників підприємства планується при надзвичайних ситуаціях на об'єктовому рівні та при надзвичайних ситуаціях державного й міського рівня.

Залежно від обставин евакуація  може бути частковою і загальною (повною) тимчасовою або безповоротного характеру. Загальна евакуація в  особливий період проводиться в  окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій  населення і планується на випадок  небезпечного радіоактивного забруднення  навколо АЕС; загрози катастрофічного  затоплення місцевості з 4-годинним добіганням проривної хвилі; загрози або виникнення збройного конфлікту в районах 50-кілометрової прикордонної смуги. Системи захисту населення і територій на воєнний стан до початку застосування противником сучасних способів ураження, а в мирний час - у разі загрози або виникнення стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Часткова евакуація проводиться  завчасно для визначених категорій  населення: студентів, учнів інтернатів, вихованців дитячих будинків, пенсіонерів  та інвалідів, які утримуються у  будинках для осіб похилого віку, разом  з викладачами та вихователями, обслуговуючим  персоналом і членами їх сімей, а  також хворих разом з лікувальними закладами та їх персоналом.

У мирний час евакуація  планується на випадок загальної  аварії на АЕС, усіх видів аварій з  викидом СДОР, загрози катастрофічного  затоплення місцевості, великої торф'яної або лісової пожежі, землетрусу, зсувів та інших геологічних і  гідрометеорологічних небезпечних  явищ.

На всій території України  прийнято виробничо-територіальний принцип  організації і проведення евакозаходів, тобто вивезення (виведення) у приміську зону виробничого персоналу, членів їх сімей, студентів вищих закладів освіти, організовується по підприємствах та навчальних закладах. Інше населення (не зайняте у виробництві та сфері обслуговування) евакуюється за місцем проживання через ЖКО за територіальним принципом.

Індивідуальний спосіб захисту  передбачає застосування індивідуальних засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. Цей спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного забруднення, в зонах, заражених сильнодіючими ядучими речовинами, осередках біологічного зараження, районах стихійних лих. У режимі надзвичайної ситуації і надзвичайного стану всі заходи, які передбачається застосовувати для захисту населення, включають застосування засобів індивідуального захисту.

Індивідуальні засоби захисту  призначені для захисту людей  від радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів. За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту органів дихання і шкіри. За принципом захисту вони бувають фільтруючі та ізолюючі.

Фільтрація полягає в  тому, що повітря, яке проходить у  засобах захисту органів дихання через фільтруючі елементи, шар активованого вугілля, звільняється від шкідливих домішок і надходить в організм людини чистим.

Індивідуальні засоби захисту  ізолюючого типу за допомогою матеріалів, непроникних для зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від навколишнього повітря.

За способом виготовлення індивідуальні засоби захисту поділяються  на виготовлені промисловістю і  найпростіші, або підручні, які виготовлені з підручних матеріалів.

Засоби індивідуального  захисту є табельні, забезпечення якими передбачається табелями (нормами) оснащення залежно від організаційної структури формувань цивільного захисту, і не табельні, як доповнення до табельних засобів або для зміни їх.

Для захисту органів дихання  людей у системі цивільного захисту  є протигази. Вони захищають органи дихання, обличчя й очі людини від радіоактивних речовин, небезпечних хімічних сполук і бактеріальних речовин, що знаходяться в повітрі.

Щоб індивідуальні засоби захисту органів дихання забезпечували надійний захист, вони мають відповідати таким вимогам: забезпечувати низьку опірність диханню для зменшення втоми; забезпечувати подачу чистого повітря без його забруднення через підсос; забезпечувати потік сухого повітря до окулярів щоб не запотівали; мати малий мертвий об'єм для запобігання вдихання вдруге повітря, що видихається; легко і швидко збиратись; не заважати працювати в місцях з обмеженим доступом повітря; бути легкими і міцними; підтримувати задовільний рівень комфортності, щоб стимулювати використання, знижувати втому і сприяти зосередженню уваги того, хто ними користується; мати низький рівень шуму дихального клапана, щоб не відволікати користувача; мати переговорну мембрану, яка швидко може замінятись на радіопереговорний пристрій.

Організація медичного обслуговування населення в надзвичайних ситуаціях покладається на медичну службу цивільного захисту, яка організовує спеціальні медичні формування і установи, а також використовує всі існуючі лікувально-профілактичні установи.

Незважаючи на добре організовану медичну службу і забезпечення медичними працівниками, потерпілі безпосередньо на місці ураження перебувають певний час самі, або, в кращому випадку, зі своїми товаришами. Залежно від багатьох обставин потрібний певний час для прибуття до місця ураження людей медичних працівників.

Крім цього, при стихійних  лихах, великих аваріях і катастрофах можуть бути масові ураження людей, і медичні працівники не зможуть своєчасно надати необхідну допомогу. В таких ситуаціях важливою буде допомога потерпілим підготовленим населенням.