Властивості гідросфери, атмосфери, літосфери. Джерела їх забруднення. Заходи щодо попередження їх забруднення

Екологічну експертизу — систему  комплексного оцінки всіх можливих екологічні та соціально-економічні по наслідків здійснення проектів і реконструкцій, спрямовану запобігання їх негативного впливу навколишнє середовище і влади на рішення намічених завдань із найменшими витратами ресурсів.

Правила визначення допустимих викидів  шкідливі речовини промисловими підприємствами встановлено ГОСТ 17.2.3.02-78. Для проведення екологічної експертизи під час виборів майданчики на будівництво підприємства або за реконструкції чинного підприємства вже повинні бути перед ставлены такі матеріали:

— стислі дані обгрунтування вибору району устрої тельства з урахуванням фізико-географічних і метеорологічних чинників, і навіть вихідних даних, отримані від органів Госкомгидромета, характеризуючих існуючі рівні за грязнения атмосфери;    

— характеристика викидів забруднюючих речовин предприя тием у повітря, ситуаційний план району розміщення перед прийняття із зазначенням розміру санітарно-захисної зони;    

— намічені рішення з очищенні і утилізації забруднюю щих речовин;    

— спрощені (відповідно до ОНД-86) розрахунки загрязне ния атмосферного повітря;    

— обгрунтування даних про можливі  аварійних і залпових викидах;    

— нормативи ГДК забруднюючих речовин, які викидатися у повітря.   

Слід також враховувати спільне  впливом геть атмос феру забруднень, що надійшли з різних джерел.   

Розробка ПДВ повинно бути з  урахуванням сучасних методів розрахунку, з урахуванням фонових концентрацій забруднень у зоні промислового підприємства. З іншого боку, розробки проектної  документації слід передбачити дієвий контролю над ефективністю роботи очисного устаткування й над кількістю викидів забруднюючих речовин.   

У багатьох підприємствах великі обсяги забруднене ного повітря, выбрасываемого у повітря установками загальоб менной вентиляції виробничих приміщень  та місцевої вен тиляции. Для таких джерел будують вентиляційні труби, розрахунок розсіювання викидів яких проводиться у разі ОНД-86.   

Загальний викид з дрібних вентиляційних  джерел від од ного будівлі у розрахунках  розсіювання межі підприємства можна  відносити одного або декільком умовним джерелам, кожного з яких обгрунтовуються значення ПДВ. Якщо викиди перевищують ПДВ, має бути передбачена очист ка викидів до розсіювання.   

На певних стадіях технологічних  процесів або за аварійних ситуаціях  можливі “залпові” викиди забруднюю щих речовин, у атмосферу, ПДВ котрим встановлюється по ОНД-86, вважаючи потужність джерела викиду (г/с), де — маса выбрасываемого шкідливого речовини, р; — про должительность залпового викиду, з. Для аварійних викидів значення ПДВ не встановлюються. При узгодженні воздухоохранных заходів, намічуваних при реконструкції підприємств, зазначені інформацію про выбро сам наводяться тоді як раніше що існували.   

Проектні матеріали з приводу  охороні атмосферного повітря від  забруднення мають бути оформлені і подано на утвер ждение як окремої книжки “Заходи з охороні атмос ферного повітря від забруднення”.    

Експертизу проектних рішень здійснює експертний З вет Держкомприроди. За результатами экологиче ской експертизи розробникові проекту видається дозволу викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами із зазначенням терміну його дії. Якщо значення ПДВ по об'єктив ным причин неможливо знайти досягнуто, ГОСТ 17.2.3.02-78 допускає поетапне зниження викидів шкідливі речовини від діючих підприємств від тимчасово узгоджених питань (ВСВ) до значень ПДВ.   

Для зниження викиду забруднюючих речовин, у атмосферу необхідно провести такі заходи: детально пропрацювати технологічний  процес із метою зниження кількості  що викидаються токсичних речовин  чи заміни їх у нетоксич ные чи малотоксичні; підвищити герметичність устаткування; розробити зважену та застосувати ефективну пылегазоочистку. Тільки після комплексної цих заходів слід вирішувати питання розсіюванні забруднюючих речовин через труби. Мето дические рекомендації з узгодження та експертизі мероприя тий з охорони атмосфери наведені у збірнику.    

Вплив промислового підприємства на геологічне середовище визначається технологічної  навантаженням — річним коли чеством  всіх видів твердих і рідких відходів підприємства. Об'єктами підвищеної екологічної небезпеки вважаються раз особисті відстійники і шламонакопители.   

При експертизі проектів, необхідне  перевіряти наявність в підприємства можливостей переробки й поховання  твер дихало і рідких відходів, і навіть повноту використання новітніх науково-технічних досягнень у сфері малоотходной і відхідною технології.   

Оцінку екологічного впливу промислового предприя тия на гідросферу проводять  з урахуванням балансу його водопостачання (СНиП 11-31—88), у якому вказують компоненти водоспоживання і водовідведення, і навіть обсяги (м³/сут): повторно використовуваної води, промислових стічні води, хозяйственно-бы товых стічні води, безповоротних втрат води.   

Створення замкнутих систем водопостачання — основне на правління скорочення споживання свіжої води та предотвраще ния скидів стічні води. При експертизі проектів слід про верять наявність й повноти розробки пропозицій зі створення замкнутих систем водопостачання з необхідними технико-эконо мическими обгрунтуваннями.    

При експертизі проектів розміщення великих промислових комплексів слід розглядати стан довкілля у районі, що прилягає до підприємству радіусі 20 — 30 км. Розмір санітарно-захисної зони має відповідати вимогам СП 245-71, СНиП II-89—80 й дозволу керівництва по проектиро ванию санитарно-защитных зон промислових підприємств.

Не допускається затвердження підприємства без прове дения екологічної  експертизи. Відповідно до ГОСТ 0.0.04—90 підприємство повинен мати екологічний  паспорт.

6. Висновок

 

У даному рефераті я закріпив теоретичні знання, отримані при вивченні «Безпека Життєдіяльності». Вивчив завдання екології: вони полягають у стосунках організмів, у тому числі людини з середовищем, визначенням масштабів і припустимих навантажень на середу, а так само можливості їх впливу або повної нейтралізації. Стратегії екології полягають у виході з екологічної кризи який набуває глобальних масштабів в межах всієї землі.

Існує чотири закони Камонера: 1) Усе  взаємопов'язано з усім 2) Все має  кудись діватися 3) Природа знає краще 4) Ніщо не дається задарма.  
Тільки при дбайливому ставленні до навколишнього середовища з боку людини, можливо його подальше існування як «хомосапіенс», і подальше існування людини як виду. Тільки дбайливе ставлення до природи врятує людство від вимирання. Якщо не можливо повністю виключити викид шкідливих речовин в навколишнє середовище, то ми повинні хоча б мінімізувати її наслідки для природи.

7. Список використаної літератури

 

1. Конспект на парах “БЖД”.

2. Буркова І.І. Основи загальної екології і охорона довкілля. — Ч. 1. — Норильськ, 1977.

3. Яковлєв С.В., Карелін Я.А., Ласков  Ю.М., Воронов Ю.В. Водовідвідні  системи промислових підприємств.  — М., 1990.

4. Охорона навколишнього середовища. Під ред. С.В. Бєлова. — М., 1991.

5. Зотова Л.М., Носова О.В. Охорона Гидросферы. — Норильськ, 1994.