Сучаснi технiчi засоби особистого захисту та iх використання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Октября 2013 в 16:21, реферат

Краткое описание

У результаті своєї діяльності людина використовує хімічні речовини, які за своїми властивостями мають шкідливий вплив на організм. Не дивлячись на постійне вдосконалення технології, збільшується потенційна небезпека ситуацій, пов'язаних з викидами СДОР, витоками і ін. Щоб захистити населення від впливу СДОР, а також для локалізації наслідків, потрібно своєчасне і правильне використання засобів індивідуального захисту. А для виявлення небезпеки необхідно використовувати засоби радіаційної та хімічної розвідки. У даному рефераті описуються пристрої, технічні характеристики, порядок використання деяких засобів індивідуального захисту.

Содержание

Вступ.
Класифікація засобів індивідуального захисту.
Засоби захисту органів дихання.
Засоби захисту шкіри.
Медичні засоби захисту.
Висновки.
Список літератури.

Прикрепленные файлы: 1 файл

бжд.doc

— 90.50 Кб (Скачать документ)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. І. І. МЕЧНИКОВА

Кафедра медичних знань  та БЖД

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

 

 

«СУЧАСНІ ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ОСОБИСТОГО ЗАХИСТУ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентки

біологічного факультету

2 курсу,5 групи

спеціальність: біолог

Слезової Василіси Олександрівни

Викладач:Гвоздій Світлана Петрівна

 

 

 

 

 

 

Одеса 2013

План:

 

  1. Вступ.
  2. Класифікація засобів індивідуального захисту.
  3. Засоби захисту органів дихання.
  4. Засоби захисту шкіри.
  5. Медичні засоби захисту.
  6. Висновки.
  7. Список літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У результаті своєї діяльності людина використовує хімічні речовини, які за своїми властивостями мають шкідливий вплив на організм. Не дивлячись на постійне вдосконалення технології, збільшується потенційна небезпека ситуацій, пов'язаних з викидами СДОР, витоками і ін. Щоб захистити населення від впливу СДОР, а також для локалізації наслідків, потрібно своєчасне і правильне використання засобів індивідуального захисту. А для виявлення небезпеки необхідно використовувати засоби радіаційної та хімічної розвідки. У даному рефераті описуються пристрої, технічні характеристики, порядок використання деяких засобів індивідуального захисту.

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСОБІВ  ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ:

Засоби індивідуального  захисту поділяються на:  
засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД);  
засоби Індивідуального Захисту Око (СІЗГ);  
засоби Індивідуального Захисту Шкіри (СІЗК).  
До СІЗД відносять протигази, респіратори, ізолюючі дихальні апарати, комплект додаткового патрона, гопкалітовим патроном.  
До СІЗГ відносять захисні окуляри від світлового імпульсу ядерного вибуху.  
До СІЗК відносять захисний одяг.

 

Засоби індивідуального  захисту (скорочено - ЗІЗ) використовуються для захисту людини від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів і за своїм призначенням діляться на засоби захисту органів дихання та засоби захисту шкіри.

 

Найпростіші засоби захисту  органів дихання — протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка. Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин непридатні.

Протипилова тканинна маска (мал.) складається з двох частин — корпусу і кріплення. Корпус маски шиють з 4—5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні — для кращої фільтрації — з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовляються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм — перший розмір, 80—90 мм — другий, 91—100 мм — третій, 101—110 мм — четвертий, 111—120 мм — п'ятий, 121—130 мм — шостий, 131 мм і більше — сьомий розмір. Готову маску перевіряють і приміряють. Розкрій виконують за викройками або лекалами, при цьому обов'язково роблять припуски приблизно в 1 см. Викройку (лекало) накладають на шматок тканини вздовж дольової нитки.

Ватно-марлева пов'язка  виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30—35 см).

Пов'язка повинна добре  закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.

Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»).

Респіратор    Р-2    складається   із   фільтрувальної напівмаски з  наголовником. Напівмаска має два  клапани вдиху і один — видиху. У клапана видиху є запобіжний екран. Зовнішня частина напівмаски виготовлена з поліуре-танового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня — з тонкої повітронепроникної плівки, до якої вмонтовано два клапани вдиху. Між поліуретаном і плівкою є фільтр із полімерних волокон. Респіратор має носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся (мал.).

Принцип дії респіратора ґрунтується  на тому, що при вдиху повітря  послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубодис-персного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонкодисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.

Респіратори Р-2 виготовляються трьох  розмірів відповідно до висоти обличчя: 99—109 мм — перший розмір, 109—110 мм —  другий розмір, понад 110 мм — третій розмір.

Зберігаються респіратори у  запаяному поліетиленовому пакеті. Щоб підігнати респіратор Р-2 до свого обличчя, треба перевірити його справність, надіти напівмаску на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині, одна тасьма наголовника, що не розтягується, була б на тім'ї голови, а друга — на потилиці; за допомогою пряжок, що є на тасьмах, відрегулювати й довжину (для чого треба зняти напівмаску) таким чином, щоб надіта напівмаска щільно прилягала до обличчя; кінці носового затискача притиснути до носа.

Респіратори надягають за командою «Респіратор надіти!» або самостійно. Знявши респіратор, треба провести його дезактивацію: видалити пил із зовнішньої частини напівмаски щіткою або витрусити, внутрішню поверхню напівмаски протерти тампоном і просушити. Респіратор покласти в поліетиленовий пакет і закрити його кільцем.

Респіратор ШБ-1 («Пелюсток») широко застосовувався під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і надійно захищав від радіоактивного зараження. Це респіратор одноразового користування, безрозмірний; фільтрувальним елементом у ньому є тканина Петрянова.

Фільтрувальний протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу ОР, РР, БЗ і деяких СДОР, а також від різних шкідливих домішок, що є у повітрі.

Звичайні засоби захисту  шкіри — це предмети одягу та взуття, що можуть бути у кожної людини. Найпростішим засобом захисту шкіри є робочий одяг (спецівка) — куртка і штани, комбінезони, халати з капюшонами, зшиті з брезенту, вогнезахисної чи прогумованої тканини або грубого сукна. Вони не тільки захищають шкіру від радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів, а й не пропускають протягом деякого часу краплиннорідкі отруйні речовини. Одяг з брезенту захищає від отруйних речовин (взимку — до 1 год, влітку — до 30 хв).

Із предметів побутового одягу найпридатнішими для захисту  шкіри є плащі і накидки  з тканини прогумованої або вкритої хлорвініловою плівкою, зимові речі — пальта з грубого сукна або драпу, ватянки тощо. Від краплиннорідких ОР пальто із сукна або драпу разом з іншим одягом захищає: взимку — до 1 год, влітку — до 20 хв; ватянка — до 2 год. Для захисту ніг потрібні гумові чоботи, боти, калоші: вони не пропускають краплиннорідкі ОР до 3—6 год. На руки треба надягти гумові або шкіряні рукавиці.

Одяг слід застібнути на всі ґудзики, гачки або кнопки, комір підняти, поверх нього шию  обв'язати шарфом чи хусткою; рукава обв'язати навколо зап'ястків тасьмами; штани випустити поверх чобіт (бот) і знизу зав'язати. Щоб посилити герметичність одягу, застосовують спеціальні клапани, що закривають розрізи піджаків або курток на грудях, пришивають клини у місцях розрізів на рукавах, штанах. Можна пошити капюшон з цупкої тканини або синтетичної плівки для захисту шиї і голови. [1.]

 

Медичні засоби захисту  призначені для профілактики і падання  допомоги населенню, що потерпіло від надзвичайних ситуацій. За їх допомогою можна урятувати життя більшій кількості людей, повністю попередити або значно знизити розвиток уражень у них, підвищити стійкість організму людини до дії ураження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.

Для профілактики ураження сильнодіючими отруйними речовинами та надання першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях використовуються табельні засоби - індивідуальна аптечка АІ-2 (та її аналоги), індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 та індивідуальний перев'язувальний пакет ІПП.

Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 призначений для знезараження краплиннорідких ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри та одяг. До комплекту входять флакон з дегазувальним розчином і чотири ватно-марлеві тампони. Посуд і тампони запаяні в герметичну оболонку з поліетилену. При використанні ІПП-8 тампони щедро змочують розчином. (Слід пам'ятати, що цей розчин - отруйна рідина, і стежити, щоб не потрапив у очі.) Першим тампоном видаляють із шкірного покриву ОР щипковим рухом, наступна обробка - протирання ураженої ділянки.

Пакет перев'язувальний індивідуальний призначений для надання допомоги при пораненнях і опіках. Він складається з бинта, двох ватно-марлевих подушечок, шпильки і чохла. В разі потреби пакет відкривають, виймають бинт з двома стерильними подушечками, не торкаючись руками їх внутрішньої поверхні. Подушечку накладають на рану і прибинтовують, кінець закріплюють шпилькою. При наскрізних пораненнях рухому подушечку переміщують по бинту так, щоб закрити вхідний і вихідний отвори рани. Чохол, внутрішня поверхня якого стерильна, використовується для накладання герметичних пов'язок. До кожного пакета додається інструкція з його застосування.[2.]

До медичних засобів  захисту належать:

радіозахисні препарати;

засоби захисту від  дії отруйних речовин — антидоти;

протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки тощо).

Радіозахисні препарати  призначені для профілактики уражень  іонізуючими випромінюваннями і  послаблення проявів променевої хвороби.

Антидоти - специфічні протиотрути; використовуються для профілактики ураження людей отруйними речовинами.

У випадку їх раннього застосування досягається високий ефект.

Протибактеріальні препарати - засоби профілактики інфекційних  захворювань.

 

Аптечка АІ-2 призначена для особистої профілактики ураження радіоактивними, отруйними речовинами і біологічними препаратами. Аптечка містить набір медичних засобів, розташованих у гніздах пластмасової коробочки. Розмір коробочки 90 х 100 х 20 мм. Маса 130 г. Розмір і форма коробочки дозволяють носити її у кишені та завжди , мати при собі. У гніздах аптечки розташовані такі медичні засоби:

Ø гніздо 1 — знеболюючий  засіб, який використовується при переломах, опіках, обширних ранах;

Ø гніздо 2 — у пеналі червоного кольору таблетки проти  фосфорорганічних отруйних речовин (типу зарин). Вживаються по одній таблетці як засіб профілактики перед входом у осередок зараження;

Ø гніздо 3 —у великому білому пеналі таблетки (протибіологічний засіб  № 2), які вживають після радіаційного опромінення, при шлунково-кишковом розладі (7 таблеток для першої доби, по 4 таблетки на добу на 2-й і 3-й дні;

Таблетки є засобом  профілактики інфекційних захворювань  у зв'язку із послабленням захисних функцій опроміненого організму;

Ø гніздо 4 — у двох пеналах рожевого кольору таблетки (радіозахисни засіб № 1). Вживаються для ообистої профілактики при загрозі  радіоактивного ураження за 30 – 60 хвилин до початку опромінення (6 таблеток одразу. Повторне вживання 6 таблеток — лише через 5-6 год;

Ø гніздо 5 — у двох пеналах антибіотик широкого спектра (протибіологічний засіб № 1). Вживається при пораненнях і опіках для

проведення невідкладної профілактики в осередках інфекційних  захворювань (вживають по 5 таблеток два  рази із перервою у 6 годин);

Ø гніздо 6 — у пеналі білого кольору таблетки (радіозахисний  засіб № 1). Вживають у тих випадках, коли людина харчується у радіоактивно-ураженій місцевості (по одній таблетці упродовж 10 діб). Таблетки перешкоджають відкладенню у щитовидній залозі людини радіоактивного йоду, який надходить у організм разом із продуктами харчування;

Ø гніздо 7 — у пеналі синього кольору таблетки (протиблювальний засіб). Вживають по одній таблетці (при ударі голови, при первинній реакції на променеву хворобу, з метою запобігання блювоти).

 

 

Висновок: Забезпечення особового складу та населення ЗІЗ і практичне навчання правильному застосуванню і користування цими коштами є важливим етапом в комплексі захисних заходів. Весь комплекс цих заходів спрямований на те, щоб максимально знизити ймовірність втрат і поразки при можливих аваріях і НС мирного і воєнного часу. Не знання основ цивільної оборони не звільняє від наслідків при аварії, а знання о них допомагає їй запобігти або ж мінімізувати неприємні наслідки такої. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

 

1. http://referaty.lviv.ua/health/16077-zasobi_individualnogo_zahistu.html

 

2. http://osvita.ua/vnz/reports/dpju/24965/

 

3. http://www.refsua.com/referat-7419-6.html


Информация о работе Сучаснi технiчi засоби особистого захисту та iх використання