Психологія безпеки праці

Схильність  працівника небезпеки нещасного випадку стійко підвищують різні вади органів почуттів, наприклад часткова втрата зору, глухота й ін.

Стійко підвищують схильність небезпеки нещасного випадку порушення зв'язку між сенсорними й руховими центрами вищих відділів нервової системи. Внаслідок таких порушень дана особа незручно з належною швидкістю й точністю реагувати на зовнішні впливи, сприймані його органами почуттів.

Схильність  небезпеки можуть підсилювати дефекти, що виникають в

погодженості, координації рухів. Такі порушення часто з'являються в координації особливо тонких і складних рухів рук. У повсякденному житті це називають незручністю. Людей з невпевненими рухами по можливості не слід використовувати на тих роботах, де є небезпека нещасного випадку; а іноді необхідно перевести із цієї роботи на іншу.

На схильність небезпеки впливає неврівноваженість

емоційних процесів. Наприклад, підвищена емоційна нестійкість, несподівані зміни радості й злості, гострі емоційні реакції на незначні зовнішні роздратування підсилюють схильність робітника погрозі нещасного випадку й зменшують його захищеність.

Серед інших  факторів, що стійко підвищують схильність нещасним випадкам, можна назвати пагубні пристрасті до алкоголю, наркотикам, які негативно впливають на всі сфери психічного життя людини.

Підвищує схильність робітника небезпеки нещасного випадку його

незадоволеність роботою, відсутність інтересу до неї. Людина, що не цікавиться роботою й не одержує задоволення, не здатний психологічно правильно настроїтися й зосередити свою увагу на точному виконанні прийомів і рухів.

3.Сприйняття  значення в підвищенні рівня безпеки роботи

Поряд з факторами, що стійко підвищують схильність працівника небезпеки, є також такі фактори, які або з'являються лише в певні періоди трудового процесу або впливають на поводження людини протягом короткого часу, обчислювального декількома годинниками або навіть мінутами. Практичний досвід є чинником, що знижує схильність небезпеки нещасного випадку. Професійний досвід, стаж роботи людини впливають на підвищення його безпеки. Однієї з передумов безпечного виконання роботи є вироблення відомих навичок і вправності. Це впливає на все поводження працівника на робочому місці, що виражається в темпі, ритмі, інтенсивності роботи.

Необережність - це такий фактор, що збільшує схильність небезпеки нещасних випадків протягом якогось часу одного робітника або цілих колективів. Необережність, що виникає через неправильне відношення до небезпеки, може значно підвищити можливість нещасного випадку. Одним з методів зниження цієї схильності є вироблення обережності шляхом подолання безтурботності в поводженні, формування  професійної зрілості й свідомої самодисципліни.

Стомлення -  стан стомлення є слідством різних порушень в організмі, відхилень від норми у функціях нервової системи; в особливо важких випадках воно може розглядатися як патологічне явище, що підвищує схильність небезпеки нещасних випадків. Перевтоми можна уникнути, для цього треба надати відпочинок, або відправити на лікування, або перевести  робітника на іншу роботу. У результаті стомлення наступає стан утоми, що саме по собі винятково нестійкий, текуче й ступінь якого не перебуває в прямої залежності від утримування або інтенсивності трудової діяльності. У чинність цього виходить, що психічне стомлення, та є відчуття утоми, як правило, передує стомленню фізіологічному. У міру поглиблення стану стомлення у всіх областях психічного життя наступають зміни, що негативно впливають на дієздатність працівника й головним чином яки затрудняють точне, погоджене виконання їм роботи.

Висновок

Для підвищення індивідуальної захищеності людини від нещасних випадків необхідно підсилити його мотивацію до безпечної роботи. Якщо така мотивація виявиться досить сильної, вона буде сприяти не тільки більше точному виконанню правил і більше безпечному поводженню робітника, але й зниженню в його діяльності числа ризикованих дій, що, у свою  чергу, побічно підвищить безпека його праці.  Одні з коштів посилення мотивації робітників до безпечної праці створення нетерпимого відношення колективу до порушення правил. Цього можна досягти, коли робітники побачать більшу зацікавленість у безпеці праці в керівників підприємств. Тому керівники всіх ланок керування виробництвом повинні постійно проявляти турботу про забезпечення безпеки праці робітників. Для посилення мотивації робітників до праці і його безпеці використовуються різні методи стимуляції. Підсилити мотивацію робітників до безпечної праці можна за допомогою як позитивної стимуляції (морального й матеріального заохочення за безпечну працю), так і негативної (соціальних і матеріальних покарань за порушення правил). Негативна стимуляція за порушення корисна тільки в процесі навчання й вироблення навичок, де покарання перешкоджають закріпленню небезпечних і заборонених прийомів праці. У загальному ж випадку безпечній праці більше сприяє позитивна стимуляція. Проблема забезпечення безпеки праці - не тільки технічна або  організаційна, але значною мірою й психологічна. Цей факт неодмінно варто враховувати при організації системи охорони праці на виробництві, причому на всіх рівнях керування ім. Є цілком певні психофізіологічні, соціальні й професійні якості, а також індивідуальні стани, які негативно позначаються на захищеності робітників від професійних небезпек. Ці якості й стани повинні вчасно виявлятися й ураховуватися при профілактиці трудового травматизму.

Список  використаної літератури

1. Актуальні  проблеми психології праці М.: Профиздат,  1998.

2. Балинт И., Мурани М. Психологія безпеки праці. - М.: Профиздат,  1996.

3. Дмитрієва  М.А. Психологія праці й інженерна  психологія: Учеб. Допомога.   БРЕШУ, 1989

4. Левітів Н.Д.  Психологія праці. - М.: Учпедгиз, 1963

5. Леонова А.Б. Психологія праці й організаційна психологія: сучасний  стан і перспективи розвитку: Хрестоматія / Леонова А.Б., Чернишова О.Н. - М.: Радикс, 1995

6. Психологія  праці / Пер. зі словац. Г. В. Матвєєвій; Общ. ред. К. К.

   Платонова. - М.: Профиздат, 1989

7. Смирнов И.В.  Людина - джерело зацікавленої праці  / Про-В  "Знання"Україна. - М., 2003