Призначення, склад та основні характеристики зорового аналізатора людини

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА  СЕМЕСТРОВА РОБОТА

З КУРСУ „БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

                              Міністерство освіти і науки  України        

              Харківська національна академія  міського господарства

 

                              Кафедра «Безпеки життєдіяльності»

Індивідуальне семестрове завдання з курсу «Безпека життєдіяльності»

                                          Вариіан№

 

 

                                                                                                                    Група: Облік і Аудит 2012-IT

                                                                                                                                        1 курс

                                                                                                                Факультет: Економіка і Підприємництво

                                                                                                                          Лукашенко Аліна В’ячеславівна

                                                                                 

                                                                                              Викладач: Чеботарьова Олександра  В’ячеславівна

                                     

                                   

                                                           

 

Завдання №1

Призначення, склад та основні характеристики зорового аналізатора людини.

Зоровий аналізатор (орган зору) — складова системи органів чуття, аналізатор зовнішнього середовища, що призначена для відтворення образів навколишнього середовища. Орган зору складається з:

• очного яблука,
• зорового нерва
• додаткових структур ока.

До додаткових структур ока належать:

• зовнішні м'язи очного яблука — це чотири прямі м'язи, які починаються від фіксованого навколо зорового каналу на клиноподібній кістці спільного сухожилкового кільця, що оточує зоровий нерв, очну артерію, ІІІ, IV, VI пари черепних нервів.

    Серед прямих м'язів виділяють:

• верхній прямий м'яз
• нижній прямий м'яз
• бічний прямий м'яз
• присередній прямий м'яз

Своїми сухожилками вони вплітаються в білкову оболонку попереду екватора очного яблока, на 5-8 мм позаду краю рогівки. Кожний з них повертає очне яблуко в свій бік, куди, відповідно, повертається зіниця.

• Косі м'язи:
• верхній косий м'яз — знаходиться між верхнім і присереднім прямими м'язами. біля блокової ямки він утворює сухожилок, який під гострим кутом перекидається через блок, змінюючи свій напрямок назад, латерально і прикріплюється до білкової оболонки позаду екватора очного яблука. Цей м'яз повертає очне яблуко донизу і назовні
• нижній косий м'яз — починається від очної поверхні тіла верхньої щелепи біля ямки сльозового мішка, прикріплюється до бічної поверхні очного яблука, позаду екватора. Скорочуючись, м'яз повертає очне яблуко догори та назовні

Від спільного сухожилкового кільця починається м'яз — підіймач верхньої повіки, який прикріплюється до її хряща.

• окістя очної ямки — з кістками, що утворюють її, з'єднане нещілоно, у ділянках каналу зорового нерва і верхньої очної щілини зрощене з твердою оболоною головного мозку.
• жирове тіло очної ямки — оточує зоровий нерв та розташовані в цьому тілі зовнішні м'язи очного яблука
• піхва очного яблука — відділяє від білкової оболонки жирове тіло очної ямки. Між останнім і піхвою очного яблука є сполучнотканинні волокна, які не заважають його рухові. щілина між очним яблуком і піхвою очного яблука називається надбілковооболонковим простором. У глибині очної ямки піхва очного яблука зрощена з волокнистою піхвою зорового нерва, спереду вона підходить до верхнього і нижнього склепінь сполучної оболонки. Піхву очного яблука пронизують сухожилки шести м'язів очного яблука, судини і нерви.
• очноямкова перегородка — частково закриває очну ямку спереду. Це сполучнотканинна пластинка, яка починається від над- і підочноямкових країв очної ямки і зростається з верхнім і нижнім хрящами повік, утворюючи з ними єдине ціле.
• сполучна оболонка, кон'юнктива — має дві частини:
• кон'юнктиву повік — вкриває задню поверхню повік
• кон'юнктива очного яблука — вкриває спереду білкову оболонку
• брови — вкриті волоссям шкірні валики, розташовані на межі верхніх повік і шкіри чола
• повіки
• зльозовий апарат. Складається з:
• сльозових залоз
• системи сльових шляхів.

 Сьозова рідина тече в сльозове озеро, з якого через сльову протоку проникає в розташовані під шкірою повік присереднього кута ока верхній і нижній слизові канальці, які впадають у сльозовий мішок, розташований у ямці сльозового мішка очної ямки. Носо-сльозовою протокою сльозова рідина витікає зі сльозового мішка і потрапляє в нижній носовий хід.

Світло є подразником світлочутливих рецепторів, розташованих у сітківці очного яблука. Ці рецептори — колбочкові та паличкові зорові клітини — є першим нейроном провідного шляху зорового аналізатора. Другий нейрон — це біполярні нейроцити, які з'єднують паличкові та колбочкові зорові клітини з вузловими клітинами сітківки. аксони вузлових нейроцитів — третіх нейронів провідного шляху — утворюють зоровий нерв. зоровий нерв через зоровий канал проникає в порожнину черепа, де з однойменним нервом другого ока утворює зорове перехрестя. Перехрещуються присередні частини зорових нервів, які йдуть від присередніх половин сітківки. Після перехрестя формується зоровий шлях. У зорових шляхах проходять волокна не від сітківки одного ока, як у зоровому нерві, а від однойменних половин сітківки обох очей. Зоровий шлях закінчується в підкіркових зорових центрах. У них розміщуються четверті нейрони провідного шляху зорового аналізатора.

На ранніх стадіях ембріогенезу частини очного яблука розвиваються з трьох зачатків — нервової трубки, ектодерми і мезенхіми. На початку другого місяця виникає нервовий зачаток у вигляді двох зорових пухирців — випинань бічних стінок майбутнього проміжного мозку. Передня частина зорового пухирця зближається з розташованою попереду нього ектодермою, яка поступово заглиблюється в порожнину зорового пухирця, унаслідок чого зоровий пухирець набуває форми двостінного келиха. Частина ектодерми розташована навпроти отвору очного келиха, відшнуровуєься, утворюючи кришталик. задня частина очного пухирця з'єднана з порожниною майбутнього проміжного мозку стебельцем.

У триімсячного зародка внутрішня стінка келиха перетворюється на сітківку з паличковидними і колбочковидними зоровими клітинами. Його зовнішня стінка утворює зовнішній пігментний шар сітківки. Стебельце очного келиха пронизують нервові волокна, які беруть початок від нейронів сітківки, входять у мозок й утворюють зоровий нерв. Мезенхіма, що оточує келих, проникає в його порожнину, утворюючи судинну оболонку разом з райдужкою і війковим тілом, волокнисту оболонку, бере участь в утворенні склистого тіла. Передня частина волокнистої оболонки перетворюється на рогівку, задня — на щільну білкову оболонку.

Повіки починають утворюватися на третьому місяці розвитку у вигляді складок ектодерми. З неї розвивається сполучна оболонка, а з епітелію сполучної оболонки верхньої повіки виникає сльозова залоза. З міотомів трьох пар головних сомітів утворюються шість окорухових м'язів.

 

                                                       Завдання№2  

Визначити ризик  загибелі людини при пожежі в країні Y та в області N, якщо відомо, що під час пожеж в 2004 році в країні загинуло 1352 чол., в області 153 чол. при кількості населення в області 3657 тис. чол., а населення країни 43 млн. чол.

Для визначення ризику запишемо його поняття та формулу:

• Ризик – це частота реалізації небезпек техногенного та біологічного антропогенного об’єкта.

Ризик (R) визначається, як відношення кількості подій з небажаним наслідком (n) до максимально можливої  їх  кількості (N) за конкретний період часу.

• Звідси запишемо формулу: R=n/N

Нам дано, що n1=1352чол., n2=153чол.,   N 1=43 млн.чол., N 2= 3657тис.чол.,  . 

43млн.чол.= 43000000 чол. ,  3957тис.чол.=3957000 чол.

R=1352 / 430000000= 3,144 (ризик загибелі людини в країні Y )

R=153 / 3957000= 3,867 (ризик загибелі людини в області N)

                                               

                                                  Завдання№3

                 

Отруєння  грибами

У побутовій сфері

У виробничій сфері

Неуважність робітника при  роботі на обладнання

Не сприятливе оточення. Попадання  шкідливих бактерій.

Не вірна термічна обробка. а симптоми захворювання

Перевищення строку придатності.

я Неїстівні гриби

Порушення технологічного процесу приготування грибів

 

 

Неуважність користувача

Порушення технології зберігання грибів.в

Несправність устаткування під час виробництва.

попадання в консервовану банку отруйного гриба ю людиПопною