Причини нещасних випадків і професійних захворювань, їх класифікація

                                                    Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………………………………………………………..…2

1. Причини нещасних випадків  і професійних захворювань, їх  класифікація…………….…..……2

2. Основні заходи щодо  запобігання травмам та професійним захворюванням………………..6

Висновки………………………………………………………………………………………………………………………………...9

Список використаної літератури……………………………………………………………………………………………10

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

З метою зменшення матеріальних збитків і моральної шкоди від виробничого травматизму на підприємствах різної форми господарювання розробляються заходи профілактики, що передбачають конкретні завдання, термін виконання, необхідні ресурси для їх реалізації та способи контролю за їх здійсненням.

Актуальність даної теми мотивована необхідністю державного регулювання безпеки умов праці, оскільки для забезпечення необхідних умов праці потрібно таке облаштування об'єктів виробничої діяльності, така організація робіт й такі технологічні процеси, за яких виключалися б потенційні причини виробничого травмування й професійних захворювань.

Питання створення безпечних умов праці, профілактики виробничого травматизму та профзахворювань були, є і будуть важливими на будь – якому підприємстві. Підвищена увага до проблем безпеки праці пояснюється тим, що незважаючи на заходи, які вживаються роботодавцями, рівень виробничого травматизму та професійних захворювань вцілому залишається незмінно високим.

1.     Причини нещасних випадків і професійних захворювань, їх класифікація  

Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві. Для цього необхідно систематично аналізувати і узагальнювати їх причини.

Нещасний випадок - це випадок з людиною внаслідок непередбаченого збігу обставин і умов, за яких заподіяно шкоду її здоров'ю або смерть.

Нещасний випадок на виробництві — це випадок із працівником, пов'язаний з дією на нього небезпечного виробничого чинника.    

Професійне захворювання  - це патологічний стан, зумовлений тривалою роботою в певних умовах і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією виробничих чинників.    

 До нещасних випадків відносять  раптові погіршання стану здоров'я, поранення, травми, гострі професійні захворювання й отруєння, теплові удари, обмороження, ураження електричним струмом та блискавкою, іонізуючим випромінюванням та інші ушкодження, що сталися внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, а також були заподіяні представниками флори та фауни.

За ступенем тяжкості наслідки нещасних випадків поділяють на:

-        мікротравми;

-        легкі (з тимчасовою втратою працездатності);

-        тяжкі (з повною або частковою тривалою чи постійною втра¬тою працездатності);

-        смертельні.

Усі причини нещасних випадків можна об'єднати в чотири групи:

1.      Технічні.

2.      Організаційні.

3.      Психофізіологічні.

4.      Санітарно-гігієнічні.      

 До  технічних причин належать конструктивні  недоліки, ненадійність машин, механізмів, устаткування, недосконалість технологічного процесу; технічна несправність машин, механізмів, устаткування, інструментів; відсутність або недосконалість технічних засобів безпеки (огороджень, блокувань, запобіжних і сигнальних пристроїв та ін.).    

 Організаційні  причини -  це незадовільна організація робіт (порушення режиму праці, неналежний нагляд за виконанням робіт та ін.); експлуатація несправного або невідповідного устаткування; неправильна організація та утримання робочих місць, проходів; недоліки в навчанні безпечним умовам праці; непроведення інструктажу; порушення технологічного процесу; залучення працівника до роботи не за його спеціальністю; незастосування ЗІЗ через незабезпечення ними.     

 Серед  психофізіологічних причин виділяють  порушення трудової та виробничої дисципліни, інструкцій з безпеки праці; помилкові дії внаслідок необережності, зниження уваги через надмірну напруженість, монотонність праці, підвищену стомлюваність; анатомічну або психофізіологічну невідповідність працівника виконуваній роботі; хворобливий стан, стан алкогольного сп'яніння; психофізіологічні чинники іншої особи.   

 До  санітарно-гігієнічних причин відносять  несприятливі метеорологічні умови; недостатнє освітлення; підвищений  рівень шуму; ущільненість і недостатні  розміри приміщень, робочих місць; антисанітарний стан, захаращеність приміщень, проходів, робочих місць.  

 Причинами  професійних захворювань (пневмоконіозу, вібраційної хвороби, невриту слухового  нерва та ін.) та виробничо-обумовлених  захворювань (бронхіт, алергійні захворювання, катаракта та ін.) є вплив виробничих чинників і трудового процесу, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам з охорони праці.   

За правовою класифікацією всі можливі нещасні випадки поділяють на чотири категорії:  

-     пов'язані з виробництвом; 

-      не пов'язані з виробництвом;

-        пов'язані з роботою;  

-     побутові.    

 Пов'язані  з виробництвом - це нещасні випадки, що сталися під час виконання  працівником трудових (посадових) обов'язків, у відрядженні, на території підприємства, як протягом робочого часу, так і до або після завершення роботи; на шляху до чи з роботи на території підприємства. Про такі випадки складають акт за формою Н-1.   

 Не  пов'язані з виробництвом  - це нещасні випадки, що сталися під час прямування на чи з роботи пішки, громадським, власним або іншим транспортним засобом; під час використання в особистих цілях транспортних засобів, устаткування, механізмів, інструментів; випадки, що сталися внаслідок вживання алкоголю і наркотичних речовин та ін.       

Пов'язані з роботою - це нещасні випадки, що сталися за таких обставин: 

-      під час виконання трудових обов'язків на своєму робочому місці або у відрядженні;

-        під час виконання будь-яких дій в інтересах організації, навіть з власної ініціативи;

-        під час прямування до або з роботи;

-        на території організації не під час виконання прямих обов'язків, але впродовж робочої зміни, до або після закінчення роботи;  

-      поблизу організації, включаючи встановлені перерви;   

-     під час виконання державних і громадських обов'язків;  

-     під час виконання громадського обов'язку з врятування життя людини, охорони правопорядку;

—      у разі втрати працездатності під час виконання донорських функцій.

До категорії професійних захворювань можуть бути віднесені лише ті види патології, що зазначені в "Переліку професійних захворювань", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1662 від 8.11.2000 р. Він включає:

І. Захворювання, що виникають під впливом хімічних чинників.

1.      Гострі, хронічні інтоксикації та їх наслідки з характерним ізольованим або сполучним ураженням органів і систем:

а)      токсичне ураження органів дихання:

ринофаринголарингіт, трахеїт, бронхіт, пневмоніт, фіброзуючий альвеоліт, пневмосклероз тощо;

б)      токсична анемія;

в)      ураження печінки;

г)       токсична нефропатія;

ґ) енцефалопатія та поліневропатія;

д)      токсичні ураження очей тощо.

2.      Хвороби шкіри (контактний дерматит, токсикодермія, фотодерматит, опіхії, параніхії, меланодермія, вітиліго тощо).

3.      Металева лихоманка.

II. Захворювання, спричинені впливом промислових  аерозолів.

1.      ІІневмоконіоз (силікоз, силікатоз, карбоконіоз, металоконіоз, гіперсенситивна пневмонія).

2.      Коніотуберкульоз (нневмоконіоз, пов'язаний з пневмонітом).

3.      Бісиноз (у разі вдихання пилу бавовни, льону, конопель).

4.      Хронічний бронхіт (пиловий, токсико-пиловий).

5.      Емфізема-бронхіт.

6.      Емфізема.

7.      Хронічний ринофаринголарингіт.

ІІІ. Захворювання, спричинені виливом фізичних чинників.

1.      Променева хвороба (гостра, хронічна).

2.      Захворювання, пов'язані з виливом неіонізуючого випромінювання (астенічний, астеновегетативний, гіпоталамічний синдроми); місцеві уралсепня тканин лазерним випромінюванням.

3.      Вібраційна хвороба (спричинена впливом локальної або загальної вібрації).

4.      Нейросенсорна приглухуватість.

5.      Вегетосенсорна поліневропатія верхніх кінцівок.

6.      Електроофтальмія.

7.      Катаракта.

8.      Декомпресійна хвороба.

9.      Перегрівання.

10.    Облітеруючий ендартеріїт.

IV.    Захворювання, пов'язані з фізичним перенапруженням окремих органів і систем.

1.      Професійна дискінезія (писальний спазм).

2.      Захворювання периферійної нервової системи (поліневро- патії верхніх і нижніх кінцівок, радикулопатії шийного та попе-реково-крижового відділів).

3.      Захворювання кістково-м'язової системи та сполучної тканини (артрози, ліктьовий, колінний, плечолопатковий періартрит, остеохондропатія).

4.      Опущення та випадання матки.

5.      Виражене варикозне розширення вен нижніх кінцівок, ускладнене тромбофлебітом.

6.      Захворювання, спричинені перенапруженням голосового апарату (хронічний ларингіт, вузлики голосових зв'язок, фонастенія).

7.      Прогресуюча короткозорість.

8.      Неврози (за тривалого обслуговування психічно хворих).

V.      Захворювання, спричинені дією біологічних чинників.

1.      Інфекційні захворювання (туберкульоз, вірусні гепатити, бруцельоз, лептоспіроз, СНІД тощо).

2.      Мікози великих ділянок шкіри, слизових оболонок.

3.      Дисбактеріоз, вісцеральний кандидоз.

VI.    Алергійні захворювання:

бронхіальна астма, астматичний бронхіт, кон'юнктивіт, рино-фаринголарингіт, дерматит, екзема, набряк Квінке, кропив'янка, токсико-алергійний гепатит, ураження центральної та периферійної нервової системи.

VII.   Злоякісні новоутворення.

1.      Новоутворення шкіри (гіперкератоз, епітеліома, папілома, рак, лейкокератоз).

2.      Новоутворення порожнини рота, органів дихання.

3.      Мезотеліома.

4.      Новоутворення печінки, рак шлунка.

5.      Лейкоз, лімфома.

6.      Новоутворення сечового міхура.

7.      Новоутворення кісток.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці встановлюють на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку складають в установі державної санітарно-епідеміологічної служби за участі спеціалістів підприємства, представників профспілок та робочого органу виконавчої дирекції підприємства.

2. Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням

Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.

Всі заходи щодо запобігання нещасних випадків та профзахворювань на підприємствах поділяються на:

• Технічні заходи
• Нормативно-методичні заходи
• Організаційні заходи
• Санітарно-гігієнічні заходи
• Соціально-економічні заходи
• Лікувально-профілактичні заходи
• Наукові заходи
• Інформаційне забезпечення

Технічні заходи - технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці, та пов'язані з впровадженням нового обладнання, пристроїв і приладів безпеки і безпечною експлуатацією засобів виробництва.

Нормативно-методичні заходи:

- розробка посібників  і рекомендацій;

- розробка нормативно-правової  бази з охорони праці на  підприємстві;