Правила та порядок визначення об`єктів підвищеної небезпеки

 

5) для зливно-наливних естакад — сумарна маса небезпечної речовини в залізничних або автомобільних цистернах. У розрахунках використовується максимальна ємність і максимально регламентована кількість цистерн, які можуть встановлюватися на естакаді одночасно.

 

У розрахунках сумарної маси небезпечної речовини на потенційно небезпечному об’єкті може не враховуватися маса цієї речовини, що знаходиться в насосах, компресорах, фільтрах, шнекових живильниках, в інших машинах, механізмах та апаратах, якщо вона не перевищує 2 відсотки нормативу порогової маси індивідуальної небезпечної речовини або відповідної категорії небезпечної речовини.

 

Процедура ідентифікації вважається закінченою, якщо виявиться, що сумарна маса хоча б однієї з усіх видів небезпечних, речовин на потенційно небезпечному об’єкті, розрахована згідно з пунктами 6-8 Порядку, дорівнює або перевищує норматив порогової маси.

 

У разі коли індивідуальна небезпечна речовина відноситься за своїми властивостями також до однієї з категорій небезпечних речовин, слід користуватися нормативом порогової маси індивідуальної небезпечної речовини.

 

У разі коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно до декількох категорій речовин, слід користуватися нормативом порогової маси тієї категорії речовини, для якої він найменший.

 

У разі коли сумарна маса жодної небезпечної речовини не перевищує нормативу порогової маси, за її властивостями визначається категорія та група, до яких вона може бути віднесена, а також сумарна маса небезпечних речовин однієї групи.

 

Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи визначається шляхом додавання величин сумарної маси кожної небезпечної речовини, що використовується або виготовляється, переробляється, зберігається чи транспортується на об’єкті.

 

У разі коли небезпечна речовина за своїми властивостями може бути віднесена до декількох груп, сумарна маса її враховується у кожній групі, до якої вона може бути віднесена.

 

У розрахунках сумарної маси небезпечних речовин однієї групи може не враховуватися маса небезпечних речовин, що знаходяться на об’єкті в обсягах не більше ніж 2 відсотки порогової маси згідно з нормативами, якщо їх загальний обсяг на території підприємства не може призвести до великої аварії.

 

Порогову масу небезпечних речовин однієї групи визначають за формулою:

 

 

Q(pgr) = Sg(i) : S( g(i) : Q(i) )

 

 

де S — сумарна величина;

 

g(i) — сумарна маса небезпечної речовини, що знаходиться на об’єкті;

 

Q(i) — норматив порогової маси цієї небезпечної речовини.

 

Проводиться розрахунок найменшого та найбільшого значення порогової маси небезпечної речовини згідно з нормативами.

 

Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи дорівнює або перевищує її порогове значення, якщо виконується умова:

 

 

S( g(i) : Q(i) ) >= 1,

 

 

Проводиться розрахунок найменшого та найбільшого значення порогової маси небезпечної речовини згідно з нормативами.

 

У разі коли сумарна маса небезпечних речовин однієї групи, що знаходяться на об’єкті, дорівнює або перевищує порогову масу, визначену відповідно до пунктів 11-13 цього Порядку, процедура ідентифікації вважається закінченою і об’єкту присвоюється відповідний клас підвищеної небезпеки.

 

У разі коли сумарна маса небезпечних речовин, визначена відповідно до пунктів 6-8 цього Порядку, не перевищує нормативу порогової маси або коли сумарна маса небезпечних речовин однієї групи не перевищує порогової маси, визначеної відповідно до пунктів 11-13 Порядку, процедура ідентифікації вважається закінченою і потенційно небезпечний об’єкт не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки за умови, що відстань від нього до місць великого скупчення людей (житлові масиви, стадіони, кінотеатри, лікарні, школи тощо), транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об’єктів перевищує 500 метрів для небезпечних речовин груп 1 і 2 і 1000 метрів для небезпечних речовин групи 3.

 

У разі коли сумарна маса небезпечних речовин на потенційно небезпечному об’єкті не перевищує найменшого значення порогової маси згідно з нормативами або не перевищує порогової маси, визначеної відповідно до пунктів 11-13 цього Порядку, але відстань від цього об’єкта до місць великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об’єктів менша ніж 500 метрів для небезпечних речовин групи 1 і 2 і 1000 метрів для небезпечних речовин групи 3, пороговою масою вважається маса небезпечних речовин, визначена за формулою:

 

 

Q(i.k) = Q(i) x ( R(x) : R(n) ) в ступ. 2,

 

 

де Q(i.k) — норматив порогової маси небезпечних речовин для потенційно небезпечних об’єктів, розташованих від місць великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об’єктів на відстані менше ніж 500 метрів для небезпечних речовин групи 1 і 2 і 1000 метрів для речовин групи 3;

 

Q(i) — норматив порогової маси індивідуальних небезпечних речовин або категорій небезпечних речовин, або небезпечних речовин однієї категорії чи групи, розрахований відповідно до пункту 12 цього Порядку;

 

R(x) — відстань від потенційно небезпечного об’єкта до місць великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об’єктів

 

R(n) — гранична відстань, починаючи з якої проводиться перерахунок нормативу порогової маси (для речовин групи 1 і 2 R(n) дорівнює 500 метрів, для речовин групи 3-1000 метрів).

 

У разі коли сумарна маса небезпечних речовин на потенційно небезпечному об’єкті, розрахована відповідно до пунктів 6-8, 11 Порядку, перевищує порогову масу, визначену відповідно до пункту 16, об’єкту присвоюється відповідний клас підвищеної небезпеки.

 

Суб’єкт господарської діяльності складає повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі — уповноважені органи).

 

Дані про об’єкти підвищеної небезпеки, які є державною або комерційною таємницею, подаються суб’єктом господарської діяльності з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

 

Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад публікують відомості про об’єкти підвищеної небезпеки в регіональних друкованих засобах масової інформації протягом 30 днів після отримання повідомлення.

 

У разі зміни умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин або їх кількості суб’єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є об’єкти підвищеної небезпеки, проводить у 6-місячний термін їх повторну ідентифікацію.

 

У разі проведення повторної ідентифікації суб’єкт господарської діяльності повідомляє у двотижневий термін уповноважені органи про зміни порівняно з попередньою ідентифікацією. Інформація подається тільки за тими розділами повідомлення форми ОПН — 1, в які вносилися зміни.

 

Результати ідентифікації та розрахунки, на підставі яких вона проводилася, зберігаються суб’єктом господарської діяльності протягом 25 років.

 

У разі припинення юридичної особи (смерті фізичної особи) — суб’єкта господарської діяльності зазначені документи підлягають передачі правонаступникові (спадкоємцеві), а у разі його відсутності — до державного архіву.

 

У разі відчуження об’єкта підвищеної небезпеки зазначені документи передаються його новому власнику.

 

Ведення обліку об’єктів підвищеної небезпеки

 

Уповноважені органи ведуть облік об’єктів підвищеної небезпеки на підставі повідомлень про результати ідентифікації.

 

Державна статистична звітність щодо об’єктів підвищеної небезпеки затверджується Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці.

 

Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки веде Держнаглядохоронпраці.

 

Включення об’єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб’єктом господарської діяльності до територіального органу Держнаглядохоронпраці повідомлення про результати ідентифікації.

 

У разі надання суб’єктом господарської діяльності неповної інформації про результати ідентифікації, що передбачена повідомленням форми ОПН-І, Держнаглядохоронпраці письмово повідомляє про це суб’єкта господарської діяльності. Реєстрація об’єкта підвищеної небезпеки проводиться протягом 30 робочих днів після надання суб’єктом господарської діяльності необхідних матеріалів.

 

Держнаглядохоронпраці не може не мати ги інформацію та документи, не передбачені цим Порядком.

 

Протягом 10 робочих днів після реєстрації Держнаглядохоронпраці видає суб’єкту господарської діяльності свідоцтво про державну реєстрацію об’єкта (об’єктів) підвищеної небезпеки (додаток 3).

 

Держнаглядохоронпраці публікує до 1 березня поточного року в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації перелік об’єктів підвищеної небезпеки, включених до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки станом на 31 грудня попереднього року.

 

Держнаглядохоронпраці розміщує та постійно оновлює електронну версію Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки на власному веб — сайті у мережі Інтернет відповідно до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. N 3 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 2, ст. 57).

 

Дані про об’єкти підвищеної небезпеки, які є державною або комерційною таємницею, оприлюднюються Держнаглядохоронпраці з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

 

Виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється за рішенням Держнаглядохоронпраці на підставі звернення та усіх необхідних документів, які подаються суб’єктом господарської діяльності до територіальних органів Держнаглядохоронпраці, у разі:

 

проведення змін, що призвели до зменшення на об’єкті підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з найменшим нормативом порогової маси відповідно до нормативів порогових мас або розрахованої відповідно до пунктів 12 і 16 цього Порядку;

 

ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об’єкта підвищеної небезпеки.

 

Про прийняте рішення Держнаглядохоронпраці повідомляє суб’єкта господарської діяльності письмово протягом 30 днів після одержання відповідного звернення. У разі відмови щодо виключення об’єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки суб’єкту господарської діяльності надається обгрунтована відповідь.

 

Суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне, повне і достовірне проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.

 

1. Відомості про потенційно небезпечні об’єкти

 

Основний вид виконуваних робіт, пов’язаних з небезпечними речовинами.

 

Перелік основних технологічних процесів, пов’язаних з небезпечними речовинами.

 

Умови приймання і зберігання сировини.

 

Умови зберігання та відвантаження продукції.

 

Перелік основних структурних підрозділів.

 

Розташування основних структурних підрозділів на майданчику (майданчиках).

 

Розташування на місцевості та відстань від потенційно небезпечних об’єктів до:

 

міста (міст), інших населених пунктів;

 

місць великого скупчення людей житлові масиви, стадіони, кінотеатри, лікарні, школи тощо);

 

промислових об’єктів:

 

транспортних магістралей;

 

природоохоронних об’єктів;

 

життєво важливих цивільних об’єктів.

 

2. Перелік потенційно небезпечних об’єктів з небезпечними речовинами, виділених для ідентифікації, у тому числі тих, що ідентифіковані як об’єкти підвищеної небезпеки

 

Інших потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, крім зазначених, не визначено.

 

3. Маса небезпечних речовин, що знаходяться на потенційно небезпечних об’єктах.

 

Для кожного потенційно небезпечного об’єкта, зазначеного у пункті 2, по кожному виробництву, дільниці, установці, апарату тощо, що входять до його складу, виявлені небезпечні речовини, розрахована маса кожної небезпечної речовини, сумарна маса небезпечних речовин подається у таблиці.