Пожежна безпека

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра регіональної економіки

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

Пожежнабезпека

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

Миколайчук Ольга Сергіївна

4 групиII курсу,

спеціальності 6508

Перевіриввикладач

ШалаєваТетяна Петрівна

 

 

 

 

Київ – 2013 

План:

Вступ

1. Поняття пожежної безпеки,причини виникнення, правила поведінки і загальні вимоги.
2. Засоби пожежогасіння.
3. Організаційні заходи щодо пожежної безпеки

Висновки

Список використаноїлітератури

 

Вступ

Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі й просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, призводить до матеріальної шкоди. Щороку в Україні виникає близько 60 тис. пожеж, у яких гинуть та отримують травми понад 5 тис. осіб.

Пожежна безпека — стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежі завдають жахливоїматеріальної шкоди. Проте наслідки пожеж не обмежуються суто матеріальними втратами, пов'язаними зі знищенням або пошкодженням основних виробничих та невиробничих фондів, товарно-матеріальних цінностей, особистого майна населення, витратами на ліквідацію пожежі та її наслідків, на компенсацію постраждалим і т. ін. Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні наслідки, які, передусім, пов'язуються з загибеллю і травмуванням людей, а також порушенням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності населення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавленням робочих місць тощо.

 

 

1. Причини виникненняпожежної безпеки, правила поведінки і загальні вимоги

Причинами виникнення пожеж на виробництві (на підставі статистичних даних) є:

• необережне поводження з вогнем;
• несправність обладнання та порушення правил їх експлуатації;
• несправність обладнання та порушення технологічних процесів;
• порушення режимів технологічних процесів;
• невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Відповідно до статті 6 Закону «Про пожежну безпеку» громадяни України зобов’язані:

• виконувати вимоги правил пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на правах особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати в дітей обережність у поводженні з вогнем;
• повідомити пожежну охорону про виникнення пожежі та вжити заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

 

Загальні вимоги пожежної безпеки

1. Кожний працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і вміти ними користуватися, працівники повинні знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації.
2. Легкозаймисті та горючі рідини дозволяється зберігати в спеціально відведених місцях, у межах їх потреби відповідно до норм.
3. Мастильні матеріали, легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатися окремо від інших матеріалів і речовин у спеціальних ємкостях.
4. Забороняється розкидати пожежонебезпечні матеріали. Після використання їх треба винести з приміщення в спеціально відведене місце. Не захаращувати ними підвальні або горищні приміщення.
5. У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити пожежну охорону телефоном 01 та керівництворозпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.

 

Правила поведінки  і заходи безпеки при виникненні пожеж

Коли людина перебуває  в зоні впливу пожежі, вона може потрапити  під дію таких небезпечних  та шкідливих факторів:

а) основні небезпечні фактори  пожежі:

• токсичні продукти згорання;
• вогонь;
• підвищена температура середовища;
• дим, недостатність кисню;

б) вторинні прояви небезпечних  факторів пожежі:

• руйнування будівельних конструкцій, вибухи;
• витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі;
• паніка.

У разі виявлення  пожежі (ознак горіння),кожний громадянин зобов’язаний:

• негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому потрібно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
• вжити (за можливістю) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
• якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неїроботодавця чи відповідну компетентну посадову особу та чергового по об’єкту;
• у разі необхідності, викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну).

 

2. Засоби пожежогасіння

Первинні засоби пожежогасіння та правила користування ними

Вода — основний спосіб впливу на горіння, яким досягається охолодження. Під час перетворення на пару ізолює вогнище пожежі й знижує вміст кисню в зоні горіння. Водою не можна гасити легкозаймисті речовини (бензин, гас), карбіди, селітру, електричне обладнання, яке є під напругою.

Пісок, ковдри — ізолюють вогнище пожежі й знижують вміст кисню в зоні горіння.

Серед первинних засобів  пожежогасіння найважливіша роль відводиться самим ефективним з них — вогнегасникам. Встановлено, що з використанням вогнегасників найчастіше успішно ліквідують загорання протягом перших 4 хв з моменту їх виникнення, тобто до прибуття пожежних підрозділів.

Вогнегасники, які за класифікацією  поділяються на водяні, хімічно-пінні, вуглекислотні та порошкові.

Водяні — вогнегасною речовиною в яких є чиста вода або зі спеціальними добавками. Основний спосіб впливу на горіння — це охолодження вогнища пожежі.

Хімічно-пінні  — основний засіб впливу на горіння, ізоляція вогнища горіння; додаткова дія — охолодження за рахунок наявної води. Слід мати на увазі, що піна — електропровідна, нею не можна гасити електрообладнання під напругою, вона псує цінне обладнання.

Вуглекислотні. Як пожежогасна речовина використовується безколірний вуглекислий газ без запаху і смаку з температурою — 71 °С. Основний вплив на горіння — розбавлення суміші горючої пари та газів з повітрям (киснем), додатковий — охолодження (твердий діоксид вуглецю). Можна гасити електрообладнання під напругою, а також горючі рідини і тверді речовини. Не можна — спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також терміт, фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.

Порошкові. Пожежогасною речовиною є подрібнені мінеральні солі з різноманітними домішками. Основна дія на горіння – інгібування. Можна гасити пожежі будь-якого типу, у тому числі електрообладнання під напругою.

Встановлено чотири класи пожежі, а також їх символи:

клас А — горіння  твердих речовин, переважно органічного  походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

клас В — горіння  рідких рідин або твердих речовин, які розтоплюються;

клас С — горіння  газоподібних речовин;

клас D — горіння металів та їх сплавів.

Крім цих чотирьох класів, Правилами пожежної безпеки в  Україні введено ще додатковий п’ятий клас (Е), прийнятий для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок.

Символи класів пожежі вказуються на корпусах вогнегасників.

Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для  захисту об’єкта здійснюється згідно з чинними Типовими нормами належності вогнегасників та галузевими правилами  пожежної безпеки.

Вогнегасники перед придбанням та розміщенням на об’єкті повинніобов’язково пройти первинний огляд особою, відповідальною за пожежну безпеку на об’єкті.

Під час проведення первинного огляду встановлюють, що:

• вогнегасники мають сертифікат відповідності;
• на кожний вогнегасник у наявності є паспорт;
• пломби на вогнегасниках не порушені;
• вогнегасники не мають видимих зовнішніх пошкоджень;
• стрілки індикаторів тиску закачаних вогнегасників перебувають у межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора) залежно від температури експлуатації;
• на маркуванні кожного вогнегасника і в його паспорті вказано виробника та пункт технічного обслуговування вогнегасників, які мають право проводити його технічне обслуговування, дату виготовлення (продажу) та дату проведення технічного обслуговування.

Після проведення первинного огляду вогнегасникам присвоюються облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації.

Приклади гасінняпожежірізними видами вогнегасників

1.Порошкові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів А, В і С (горіння твердих, рідких та газоподібних речовин).

При гасінні пожежі класу  А (горіння твердих речовин) вогнегасний  порошок необхідно подавати до осередку пожежі, переміщуючиструмінь з боку в бік з метою збиття полум’я. Після того як полум’язбито, треба  наблизитись і покрити всю  поверхню речовини, щогорить, і особливо окремі осередки шаром порошку, при цьому порошок подається переривчастими порціями.

Під час гасіння пожежі класу В (горіння рідких речовин) струмінь порошку спочатку подають на найближчий край, переміщу насадок з боку в бік для покриття пожежі по всій ширині. Подачу порошку слід робити безперервно при повністю відкритому клапані переміщуючись уперед і не залишаючись позаду й з боків непогашеної ділянки, намагаючись постійно підтримувати у зоні горіння порошкову хмару.

Під час гасіння пожежі класу С (горіння газоподібних речовин) струмінь вогнегасного порошку спочатку необхідно спрямовувати в струмінь газу майже паралельно газовому потоку.

2.Вуглекислотні вогнегасники застосовуються, як правило, для гасіння пожежі класу В (горіння рідких речовин) й електроустаткування (Е).

Під час гасіння пожежі класу В розтруб має бути спрямований  в основу вогнища пожежі, що знаходиться  найближче до оператора.

Під час гасіння оператор зобов’язаний виконувати рухи розтрубом  з боку в бік, просуваючись уперед. При гасінні електроустаткування  тактика аналогічна користуванню порошковими  вогнегасниками.

 

 

3. Організаційні заходи щодо пожежної безпеки

Велике значення при забезпеченні заходів пожежної безпеки має  оцінка пожежної безпеки виробництва. Це необхідно передусім для раціонального  проектування будинків і споруд, а  також встановлення категорії пожежної безпеки виробництва.

Всі виробничі  приміщення, споруди, будівлі ділять на 5 категорій: 

А — вибухопожежонебезпечні. В таких приміщеннях використовують горючі гази, або легкозаймисті рідини з температурою спалаху до 28 °С в такій кількості, що можуть утворювати горючі суміші з повітрям, при згоранні (вибуху) яких в приміщенні утворюється надлишковий тиск більший 5 кПа;

Б — вибухопожежонебезпечні. В таких приміщеннях використовують легкозаймисті рідини з температурою спалаху від 28 °С до 61 °С або горючі пили і волокна в такій кількості, що можуть утворювати горючі суміші з повітрям, при згоранні (вибуху) яких в приміщенні утворюється тиск більший 5 кПа;

В — пожежонебезпечні. В таких приміщеннях використовують або горючі рідини (температура спалаху більша 61 °С), або тверді горючі матеріали або пили і волокна (нижня концентраційна границя розповсюдження полум’я їх суміші з повітрям вища 65 г/м³);

Г і Д — пожежобезпечні. В таких приміщеннях знаходятьсянегорючі речовини і матеріалі.

 

Обмеження поширення  пожежі між будинками досягається:

• розміщенням вибухопожежонебезпечних виробничих і складських будинків, зовнішніх установок, складів горючих рідин, горючих газів з урахуванням переважаючого напрямку вітру, а також рельєфу місцевості;
• встановленням протипожежних розривів між будинками, зовнішніми установками, а також відкритими майданчиками для зберігання пожежонебезпечних речовин і матеріалів;
• зниженням пожежної небезпечності будівельних матеріалів, що використовуються в зовнішніх огороджувальних конструкціях, у тому числі оздоблення та облицювання фасадів, а також у покриттях;
• застосуванням конструктивних рішень, спрямованих на створення перешкоди поширенню пожежі між будинками.

Конструктивними рішеннями, спрямованими на створення перешкод поширенню пожежі між будинками, є влаштування протипожежних стін, обмеження площі віконних та інших прорізів у зовнішніх стінах, використання вогнестійкого скління віконних прорізів та інші.

Обмеження поширення  пожежі в будинках досягається:

• застосуванням конструктивних та об’ємно-планувальних рішень, спрямованих на створення перешкод поширенню небезпечних факторів пожежі приміщеннями, між приміщеннями, поверхами, протипожежними відсіками та секціями;
• зменшенням пожежної небезпеки будівельних матеріалів і конструкцій, у тому числі оздоблень й облицювань, що застосовуються у приміщеннях і на шляхах евакуації;
• зменшенням вибухопожежної та пожежної небезпеки технологічного процесу, використанням засобів, що перешкоджають розливанню та розтіканню горючих рідин під час пожежі;
• застосуванням засобів пожежогасіння, в тому числі автоматичних установок пожежогасіння, а також інших інженерно-технічних рішень, спрямованих на обмеження поширення небезпечних факторів пожежі.