Перша допомога

Постраждалого при отруєнні ртуттю потрібно укласти. Голова повинна розташовуватися  тільки на бік, якщо людина втратила свідомість, інакше во мнаоже захлинутися блювотними масами. У важких випадках при втраті свідомості можливо западання язика, а отже, пов’язане з цим утруднення дихання. Перша медична допомога повинна полягати в цьому випадку  у вивільненні дихальних шляхів: мову треба постаратися акуратно дістати, висунувши щелепу хворого  злегка вперед. Важливо забезпечити  потерпілому доступ свіжого повітря  до того часу, як їм займуться лікарі.

У домашніх умовах зазвичай немає  тих спеціальних препаратів, за допомогою  яких можна нейтралізувати шкідливу дію токсинів при отруєнні ртуттю. Якщо є в домашній аптечці хлорид кальцію, розчин глюкози, то їх необхідно  використовувати в якості ін’єкцій. В умовах лікарні потерпілому  призначать препарати, які будуть сприяти  нейтралізації ртутних сполук, що потрапили в організм.

Можна використовувати для промивання шлунка воду, в яку доданий яєчний білок. Підійде також і будь-яке  проносне, тому що воно дозволить промити  і очистити шлунок.

Рот треба прополоскати розчином, приготованим з додаванням бертолетової солі.

Якщо отруєння ртуттю сталося вдома, то необхідно вжити заходів і  по ліквідації джерела зараження, інакше випаровування будуть знову і  знову продовжувати вражати здоров’я людини. Ртуть дуже складно зібрати. Для цього в жодному разі не можна використовувати пилосос, а також віник. Ртутні кульки збирають за допомогою паперового листочка. Відразу потрібно відкрити всі вікна  в кімнаті, тільки не можна робити протягу, тому що так пари ртуті тільки швидше поширяться по всьому приміщенню. Дітей з кімнати виводять, бажано навіть з квартири. Той, хто збирає ртуть, повинен працювати у марлевій пов’язці або респіраторі, зазвичай кілька штук старих зразків валяються у кожного в аптечці. На місці виходу з кімнати, де розсипалася ртуть, потрібно покласти мокру ганчірку, змочену водою з додаванням марганцівки. Це потрібно для того, щоб ртуть не розносився ногами по всій площі квартири.

Ртуть збирають у тару, яка закривається герметично. Викидати у громадський  сміттєпровід ні в якому разі не можна ні віник, якщо ви з його допомогою  намагалися зібрати ртуть, ні ємність  з небезпечним елементом, ні навіть ганчірки після миття підлоги. Необхідно  звернутися в спеціальну організацію, наприклад, санітарно-епідеміологічну  службу, яка і займеться утилізацією  небезпечної речовини.

Важливо стежити при отруєнні ртуттю за станом здоров’я дітей. Перші ознаки того, що вони постраждали від вдихання парів, можуть з’явитися у маленьких  дітей вже через півтори-дві  години. Якщо вчасно не звернути на них  увагу, стан різко погіршиться і  викличе летальний результат. Звертатися до лікаря потрібно в будь-якому  випадку, навіть якщо відчувається легко  нездужання, а вдома виявляється  тільки перша медична допомога! Не варто відмовлятися і від госпіталізації, оскільки ускладнення і наслідки отруєння можуть бути просто непередбачуваними і дуже небезпечними для життя.

Перша допомога при  укусі змій

Перш за все постаратися як можна  скоріше відсмоктати із рани отруту, постійно її випльовувати. Не можна  цього робити тому, у кого є садни  або інші поранення слизової губ  або порожнини рота. Рану слід обробити 5%-ним спиртовим розчином йоду або  одеколоном, спиртом. Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтувати її до другої ноги і, підклавши що-небудь під ноги, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. При сильному болі можна прийняти 1-2 таблетки аналгіну або баралгіну. Щоб прискорити виведення отрути, давати потерпілому більше чаю і лужної мінеральної води. Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може і повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки. І якщо людині не надати термінової допомоги, вона може загинути. Слід запам’ятати основне: потерпілого потрібно як можна швидше на носилках або попутним транспортом доставити в найближчий медичний заклад. Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно. Категорично забороняється: ♦ накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Ця міра не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці і сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці і різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута; ♦ припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами; ♦ розрізати рану на місці укусу. Всі ці маніпуляції не тільки не корисні, але й шкідливі. Вони призводять до розвитку довго не загоюваних інфікованих ран, сприяють порушенню обміну речовин в пошкоджених тканинах. Відправляючись на відпочинок в гори, в ліс по гриби, ягоди, слід бути обережним. І не забувати, що змія кусається тільки захищаючись! Необхідно палицею розсунути зарослі, обстежити ущелени, щоб ненароком не потурбувати змію. Взути надійне взуття, надягнути широкі штани і заправити їх в черевики так, щоб утворився напуск. Якщо змія буде кусати, то вона прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.

Перша допомога при ужаленні перетинчастокрилими

 Перш за все слід вжити заходи, перешкоджаючи надходженню отрути в тканини і її розповсюдженню. Із усіх перетинчастокрилих жало залишають тільки бджоли, бо їх жалючий апарат має щербини. Тому, виявивши жало, слід обережно видалити його разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем знизу догори. Для послаблення місцевої токсичної реакції зразу ж після ужалення перетинчастокрилою комахою потрібно прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витягненню отрути з рани і попереджує розвиток набряку. Якщо набряк болючий і не зникає, необхідно звернутися до лікаря або потерти укушене місце тпблеткою валідолу, щоб пухлина, а також біль зникла. Чим швидше це зробити, тим наслідки впливу бджолиної отрути будуть меншими. При загальній токсичній реакції, щоб загальмувати всмоктування, на місці набряку слід покласти грілку з холодною водою або рушник, змочений в холодній воді. Потерпілому рекомендується більше пити. При кропивниці спостерігається зниження артеріального тиску, тому слід дати 20-25 крапель кордіаміну. Алкоголь категорично заборонено, поскільки він сприяє збільшенню проникливості судин, що призводить до посилення набряку. Не можна використовувати для місцевого охолодження сиру землю, глину, як робить дехто, це може призвести до зараження правцем або зараження крові. Загальна алергічна реакція ліквідується прийомом будь-якого антигістамінного препарату (дімедрол, супрастін). В решті випадків перша допомога при гострій алергічній реакції така ж, як і при загальній токсичній реакції: холодна грілка до місця ужалення, 20-25 крапель кардіаміну. Той, у кого хоч один раз виникла алергічна реакція на отруту бджоли, оси, шершня або джмеля, повинен обов’язково звернутися до алерголога. Такій людині в літній період потрібно завжди мати при собі виданий алергологом так званий паспорт хворого алергічним захворюванням. В ньому вказується прізвище, ім’я, по батькові власника, його вік, домашня адреса, телефон, діагноз, телефон алергічного кабінету, де спостерігався хворий, і ті невідкладні міри, які потрібно надати в разі ужалення перетинчастокрилими. Необхідно, щоб людина носила з собою шприц-упаковку і набір медикаментів, перерахованих в паспорті. Особливо термінові міри необхідні в разі розвитку анафілактичного шоку Потерпілого слід укрити, обкласти грілками з теплою водою, дати 1-2 таблетки дімедролу, 20-25 крапель кордиаміну і терміново викликати "швидку допомогу" або доставити потерпілого в медичний заклад. У важких випадках, коли у потерпілого зупиняється серце і припиняється дихання, необхідно до приїзду "швидкої допомоги" робити серцево-легеневу реанімацію – штучне дихання і закритий масаж серця. Люди, які страждають алергією до отрути бджіл, цікавляться, чи можна їм їсти мед. Можна. Мед і отрута бджіл не мають спільних антигенів. Спільні антигени з отрутою має прополіс, тому користуватися прополісом не слід.