Особливості валеологічної освіти педагогічних працівників

 

 

 

 

 

Самостійна робота №1

з теорії валеології

на тему:

«Особливості валеологічної освіти педагогічних працівників.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

студентки III курсу групи 301

дошкільного відділення

стахановського педколеджу

Дорогавцевої А.В.

Початок ХХІ століття характеризується для України поглибленням демографічної кризи, зниженням тривалості життя, підвищенням рівня захворюваності населення, особливо дитячого. Проблеми зі здоров’ям, які виникають у дітей, недостатній рівень знань щодо фізичної, психічної і соціальної сфер здоров’я накладають негативний відбиток на їхнє подальше життя, в тому числі, і на стан репродуктивного здоров’я. Єдиним способом розв’язання даної проблеми є кардинальна зміна поглядів на причини і наслідки нездоров’я, надання дітям знань щодо сфер здоров’я, формування ціннісного ставлення до власного здоров’я, збереження репродуктивного здоров’я, починаючи з дошкільного віку.

 

"Здоровому все здорово", - говориться в одному народному  прислів'ї. В іншому - стверджується: "Без здоров'я і сили, то й світ немилий". Існує багато визначень здоров'я про які можна говорити й говорити. Та усвідомлення цінності здоров'я часто приходить тоді, коли воно вже частково втрачене. За даними багатьох учених, в Україні лише 20% немовлят народжуються цілком здоровими. Серед тих, котрі закінчують школу і розпочинають трудове життя, лише 18 % дівчат і 11% хлопців визнано здоровими. Інші вже мають у цьому віці одне або більше захворювань. Отже, стан здоров'я молодого покоління у державі дуже тривожний.

 

На даний час валеологія як наука та навчальний предмет вивчається у всіх вищих навчальних закладах. Стає важливим курсом в усіх ланках освіти. Першою такою ланкою є дошкільне виховання, і введення елементів валеології до блоку основних освітньо-виховних заходів дошкільного закладу необхідне й вагоме. Головна мета цього курсу полягає в тому, щоб навчити дитину з раннього дитинства розумно ставитися до свого здоров’я, поважати фізичну культуру, гартувати свій організм, раціонально харчуватися. Виконання комплексу цих заходів забезпечить оптимальний фізичний розвиток та хороший стан здоров’я дітей. Цей курс спрямований на розвиток професійної ерудиції, широкого наукового світогляду, стимулювання пізнавального й професійного інтересу, науково-дослідної діяльності майбутніх педагогів.

 

Саме тому актуальною проблемою сьогодення постає підготовка педагогів, які будуть здатні навчити дітей турбуватися про своє здоров'я, формувати у них культуру здоров'я. Лише навчивши малят, як власними силами зберігати і зміцнювати здоров'я, підтримувати високу працездатність, уникати стресових і екстремальних ситуацій, дотримуватись умов безпечного життя, можна виправити критичне положення погіршення стану здоров'я нації. Проблемі професійної підготовки вчителів присвячено багато досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів. Теоретичні та методологічні основи даної проблеми знайшли відображення у працях класиків педагогічної науки С.Ф.Русової, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського та у наукових дослідженнях сучасних вчених-педагогів і психологів А.М. Алексюка, Л.В.Артемової, Е.С.Вільчковського, О.Д.Дубогай, І.А.Зязюна, О.Я. Савченко, В.А.Семиченко, В.О.Сластьоніна та ін.

 

Валеологічна культура являється невід'ємним елементом професійної компетентності вихователя. В основу валеологічної освіти покладено принципи гуманізації, науковості, безперервності, системності та прогностичності. Свого часу В. Сухомлинський говорив: «Я не боюсь ще і ще раз сказати: турбота про здоров’я - найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили».

 

На жаль, до останнього часу дошкільна підготовка дітей більше орієнтувалася на пізнавальний бік освіти, а питання виховання, які включають в себе фізичну, соціальну і психоемоційну підготовку, були поза увагою педагогів. Валеологічне виховання в дошкільних закладах обмежувалось тільки окремими заходами, які проводились здебільшого епізодично й безсистемно, що аж ніяк не сприяло усвідомленню та узагальненню дітьми необхідних знань. Ще одним недоліком валеологічного виховання є проведення занять з усією групою дітей та застосування репродуктивних методів у навчальному процесі. Педагоги дошкільних навчальних закладів мало використовують проблемно-пошукові методи, майже не проводиться практично-дослідницька робота дітей, що значно знижує ефективність валеологічного виховання. Ще один мінус, який ускладнює роботу вихователів – це відсутність наочного матеріалу та методичного забезпечення.

 

Основною стратегічною метою концепції валеологічної освіти педагогічних працівників є створення належних умов для підготовки фахівців, здатних реалізувати державну ідею поліпшення стану здоров'я населення України через валеологічну освіту та виховання дітей. В національних програмах «Освіта (Україна ХХІ століття)», «Здоров’я нації», «Діти України», Законі України «Про освіту» визначаються найважливіші стратегічні завдання сучасності – це всебічний розвиток дитини, становлення її духовного, психічного та фізичного здоров'я, що вимагають від педагогів пошуку шляхів вдосконалення навчального процесу.

 

Для забезпечення ефективності власної педагогічної діяльності майбутні педагоги повинні навчитися добирати доцільні засоби, методи і форми роботи з валеологічного виховання дошкільників, використовувати сучасні технології (руховий ігротренінг, футбол-гімнастика, гідроаеробіка, художня гімнастика, елементи «хатхи-йоги»,«гімнастика маленьких чарівників», рухова казкотерапія, пантомімічні етюди, рольове програвання ситуацій, тренінги, аутогенне тренування, психогімнастичні вправи, книготерапія, трудотерапія, музикотерапія, кольорова терапія, сміхотерапія, вітамінотерапія, уроки Добра і Краси – морально-етичні бесіди, подорожі до Країни Ввічливості, психотехнології і гімнастика почуттів, ігрові технології - «Дзвіночки совісті», «Квітка доброти», ігри - драматизації, ситуації морального вибору, прийоми ТРВЗ, засоби ознайомлення з родинними реліквіями).

 

Критерії добору валеологічних знань для дошкільнят є: знання з валеології мають бути науково достовірними; валеологічна інформація має відповідати пізнавальним можливостям дітей; валеологічний зміст має спрямовуватися на формування в дітей навичок піклуватися про своє здоров'я .

 

Нові знання мають нести в собі необхідну життєво важливу інформацію і бути доступними для сприйняття дітьми. Дошкільники мають отримувати елементарні знання про себе, своє тіло, функції органів і систем організму. Ми вважаємо також важливим завданням формування у дітей навичок валеологічного мислення, здатності прогнозувати результати своєї діяльності, поведінки. В процесі ознайомлення дошкільників з основами здоров’я важливо не обмежуватися лише наданням їм певного обсягу знань з даної тематики, а й розвивати у них прагнення до пізнавально-пошукової діяльності, вчити дітей спостерігати, оцінювати різноманітні життєві ситуації і робити власні висновки, щодо доцільної з валеологічної точки зору поведінки. Кожний етап діяльності дитини повинен бути насичений почуттями, емоціями і регулюється певними мотивами. У зв’язку з цим, важливе значення має емоційно-мотиваційне підґрунтя у процесі формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров’я.

 

Формування валеологічного світогляду має відбуватися постійно, систематично як на заняттях, так і в різних режимних процесах. Дуже добре, коли тема, що розглядалася на занятті, логічно продовжується в іграх та інших видах діяльності, щоденному постійному спілкуванні дорослого й дитини. З метою формування у дітей культурно-гігієнічних навичок педагог повинен навчитися добирати доцільні і дійові засоби, що забезпечують систематичне дотримання дітьми особистої гігієни, а саме догляд за чистотою тіла (миття рук, обличчя, ніг, чищення зубів, полоскання рота після прийому їжі), збереження охайності і чистоти одягу та взуття, оволодіння навичками культури харчування. Використовуючи засоби профілактики захворювань потрібно пам’ятати про гігієнічну гімнастику, масаж, фітотерапію, народні засоби зцілення, пояснюючи дітям їх значення та користь для забезпечення повноцінної життєдіяльності з метою формування у дітей звички дбати про власне здоров'я.

 

Для збереження психічного здоров'я педагог повинен створити спокійну доброзичливу обстановку, сприяти позитивним взаємовідносинам дошкільників з іншими дітьми, дорослими, забезпечувати умови повноцінного інтелектуального та емоційного здоров'я дітей, формувати позитивні емоції та культуру розумової діяльності. Не залишати без уваги й соціальну адаптацію дошкільників серед однолітків, знайомлячи їх з правилами взаємовідносин, розвитку емоційної сприятливості, емпатії, формувати у них відповідальність за свої вчинки, навички організованої поведінки, а також вміннями поступитися власними бажаннями перед спільними інтересами.

 

Задля створення передумов морального здоров'я в різних формах роботи - виховувати у малят моральність, сприяти їх моральному волевиявленню, вмінню поводитися у відповідності до загальноприйнятих норм поведінки.

 

Саме тому здорову особистість необхідно виховувати від самого народження, особливо активізуючи педагогічний вплив у період дошкільного дитинства. Адже, по-перше, важливі сенситивні періоди розвитку людини припадають саме на дошкільний вік; по-друге, у дошкільників немає суб’єктивних причин для захворювань; по-третє, за даними психологів, у дошкільному віці в процесі дитячої діяльності реально створити умови для засвоєння гігієнічних норм, прищеплення морально-етичних навичок, формування ціннісного ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих та майбутніх поколінь. У процесі спільної з дорослим і власної діяльності дитини ці чи інші характеристики здоров’я підтверджуються і закріплюються, а згодом знаходять відображення в її свідомості. У результаті у дитини складається певний образ здорової людини, якого вона, при належному вихованні, намагатиметься дотримуватися в подальшому житті.

 

Підсумовуючи, можна сказати, що валеологічні знання можуть допомогти молодим людям сформувати уявлення про здоров'я як ціннісну категорію. Варто підкреслити, що формування здоров'я сьогодні є однією з найактуальніших проблем нашого суспільства, у вирішенні якої повинні брати участь не тільки лікарі, педагоги, соціальні працівники, але й кожна окрема людина. Валеологічна підготовка майбутніх вихователів дошкільних закладів освіти дозволить підвищити професійний інтерес, розкрити творчий потенціал педагогічної професії, сформувати готовність до самовиховання, а також до впливу всіх навчальних дисциплін на розкриття цілісного змісту професійної діяльності. Ефективність валеологічної підготовки майбутніх вихователів у вищих закладах освіти підвищується за умови реалізації на практиці науково обґрунтованого змісту валеологічної освіти.

 

Отже, головне завдання педагогів полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров'я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров'я і здоров'я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров'я. Дуже важливо сформувати валеологічний світогляд і мотивацію до здорового способу життя. Дошкільнята свідомо ставитимуться до власного здоров'я, коли засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.