Організація санітарної гігієни та протиепідемічних заходів у військах

Презентація

На тему:

Організація санітарної гігієни та

протиепідемічних  заходів у військах

1.Значення і  місце санітарно-гігієнічних і  протиепідеміологічних заходів, які проводяться у військах в бойовій обстановці

Санітарно-гігієнічні та протиепідеміологічні заходи являють собою єдину систему, яка направлена на збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців, підвищення боєздатності особового складу, на запобігання і ліквідацію інфекційних захворювань у військах. Ці заходи проводяться, як правило, в єдиному комплексі, але за своїм складом, переліком необхідних спеціалістів і засобів їх поділяють на санітарно-гігієнічні та протиепідемічні.

 

Знання основ  військової епідеміології, причин та умов виникнення і розповсюдження інфекційних  захворювань робить можливим запобігання  цих хвороб, а у випадку їх появи  – проведення ефективних заходів  щодо їх ліквідації.

2. Санітарний нагляд  за пересуванням та розташуванням  військ, за харчуванням, водопостачанням.

Основним  завданням гігієнічного забезпечення розташування військ є створення  найбільш сприятливих умов для відпочинку та відновлення боєздатності особового  складу.

Розташування  військ може бути постійним — казарменним (в місцях постійної дислокації) та тимчасовим — польовим. Казарменне розташування — розташування військ в будівлях розрахованих на тривале перебування. Такі будівлі будують з урахуванням клімато-географічних зон. Розрізняють казарменні та військово-технічні споруди.

Польове розташування — всі види тимчасового розташування військ поза межами стаціонарних об'єктів. Цей вид розташування застосовується як в мирний, так і у воєнний час. В мирний час у польових умовах війська розташовуються під час навчань, відпочинку на марші тощо.

Поточний санітарний нагляд за санітарним станом житлових, службових  та військово-спеціальних приміщень  та споруд складається з систематичної  перевірки підтримання встановленої чистоти та порядку в приміщеннях  та на території, ефективної роботи системи  водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та видалення твердих  покидьків і сміття.

Санітарний нагляд за харчуванням військ у польових умовах

Організація харчування військовослужбовців, забезпечення продуктами харчування та відповідним майном, підтримання належного санітарно-гігієнічного стану покладається на продовольчу  службу військової частини.

Харчування військовослужбовців  за своїм характером є громадським, а постачання продуктів харчування — централізованим і здійснюється за встановленими нормами довольства. Розрізняють пайки котлового довольства, сухі пайки та додаткові. Пайки котлового довольства призначені для приготування гарячої їжі в стаціонарних умовах дислокації та при польовому розташуванні. Сухі пайки комплектуються з консервів та концентратів. Вони призначені для харчування особового складу в умовах, коли приготування гарячої їжі неможливе.

Військові пайки  складені таким чином, що повністю компенсують  енергетичні витрати особового  складу під час навчально-бойової  підготовки. Енергетичні витрати  військовослужбовців становлять 3500-4500 ккал.

Таким чином санітарний нагляд за харчуванням в польових умовах передбачає:  
- участь у розробці режиму харчування та складанні розкладки продуктів з урахуванням фізіолого-гігієнічних вимог та характеру навчально-бойової підготовки;  
- перевірку готовності підрозділів продовольчої служби до транспортування та зберігання запасів продовольства та питної води, приготування та реалізації готової їжі;  
- перевірку проходження працівниками об'єктів харчування медичних обстежень, знань кухарським складом продовольчих пунктів батальйонів гігієнічних норм і санітарних правил та їх виконання під час роботи;  
- контроль забезпечення особового складу індивідуальними казанками, кухликами, ложками, флягами, а також перевірка знань та виконання ним правил особистої та колективної гігієни;  
- контроль за виконанням гігієнічних вимог до розташування продовольчих пунктів батальйонів на місцевості, організацією їх водозабезпечення, очищенням території та видаленням покидьків і сміття;  
- перевірку умов зберігання пересувних запасів продовольства, особливо швидкопсувного, а також питної води на продовольчих пунктах батальйонів;  
- контроль за виконанням гігієнічних вимог до первинної теплової обробки продуктів;  
- перевірку забезпечення умов прийому їжі на продовольчих пунктах батальйонів та контроль за її доставкою у підрозділи та термінами реалізації;  
- перевірку якості миття та знезараження індивідуальних казанків, кухлів, ложок, посуду, інвентарю та термосів на продовольчих пунктах батальйонів;  
- контроль за організацією харчування військовослужбовців на марші, у відриві від своїх підрозділів з використанням сухих пайків;  
- організацію проведення серед особового складу санітарно-просвітньої роботи з урахуванням гігієнічних вимог до харчування в польових умовах, недопущення вживання в їжу випадкових та неперевірених продуктів рослинного і тваринного походження.

Санітарний нагляд за польовим водопостачанням

Серед профілактичних заходів, які забезпечують здоров'я  та боєготовність особового складу значне місце посідає доброякісне, вчасне та достатнє водопостачання посідає  чільне місце. Історія воєн знає багато прикладів здачі міст та укріплень  через дефіцит питної води.

Гігієнічні значення водопостачання військ визначається фізіологічним, епідеміологічним, господарсько-побутовим  та загальнозміцнюючим аспектами споживання води як структурного елементу природного середовища. Вода використовується для господарсько-питних потреб, миття особового складу, санітарної обробки та прання білизни, для дезінфекції, знезараження та дезактивації обмундирування, озброєння і техніки.

В польових умовах організація водопостачання покладається на заступника командира по тилу, а  здійснюється силами та засобами інженерної служби.

Для забезпечення господарських та питних потреб особового  складу в польових умовах обладнуються пункти водопостачання (ПВП) та водорозбірні пункти. Пункти водопостачання — місце, де проводиться добування, очищення, зберігання та видача води. Місце, призначене для видачі запасів води називається  водорозбірним пунктом. ПВП розгортаються  поблизу пунктів харчування в  кожному батальйоні.

3.Характеристика  санітарно-епідемічного

стану військ та району їх дій     

 

Санітарно-епідемічний  стан військової

                              частини оцінюється з урахуванням:  
- рівня, структури та динаміки інфекційної захворюваності особового складу;  
- можливості занесенння збудників інфекційних захворювань у військову частину;  
- наявності (відсутності) сприятливих умов для його поширення у військовому колективі.    

                            Санітарно-епідемічний стан військової частини

                                         вважається благополучним:  
1) серед особового складу не виникають інфекційні захворювання за виключенням спорадичної захворюваності, яка характерна для окремих нозологічних форм;  
2) відсутня можливість занесення інфекційних захворювань у війська (благополучний санітарно-епідемічний стан району дислокації частини);  
3) відсутні умови для формування епідемічних осередків і поширення інфекційних захворювань серед особового складу (задовільний санітарний стан частини, якісне проведення заходів з протиепідемічного захисту військ);  
4) відсутні відомості про застосування противником бактеріологічної зброї.

Санітарно-епідемічний  стан

частини вважається нестійким:

1) серед особового  складу виникають окремі інфекційні  захворювання, які не реєструвались  раніше; спостерігається незначне  підвищення спорадичного рівня  захворюваності; виникають окремі  групові захворювання без подальшого  розповсюдження, що свідчить про  можливість заносу інфекції або  внутрішнє формування епідемічних  осередків без тенденції до  поширення;

2) існують умови  для поширення окремих інфекційних  захворювань (незадовільний санітарний  стан частини та низька якість  заходів з протиепідемічного  захисту) у випадку занесення  (частина розташована в нестійкому  або неблагополучному в санітарно-епідемічному  відношенні районі), хоча на момент  оцінки інфекційні захворювання  серед особового складу відсутні.

 

Надзвичайний санітарно-епідемічний стан військової частини оголошується наказом командувача армією (фронтом), а військова частина виводиться в карантин.

4.Організація обсервації і

карантину в частині

Режимно-обмежувальні заходи в системі протиепідемічного захисту — заходи, які передбачають особливий режим поведінки особового складу, який передбачає обмеження його пересування з метою попередження заносу інфекції у війська, локалізації та ліквідації вже сформованих осередків і попередження виносу інфекції із військ. Характер режимно-обмежувальних заходів визначається епідеміологічними особливостями інфекції та конкретними умовами, пов'язаними з навчально-бойовою підготовкою або бойовою діяльністю військ.

Умовно виділяють  три категорії режимно-обмежувальних  заходів, які відрізняються за обсягом  та суворістю їх проведення:

 

• підсилене медичне спостереження,
• обсервація
• карантин.  
       

 

 

Підсилене медичне спостереження — режимно - обмежувальний захід, спрямований на активне виявлення інфекційних хворих серед особового складу з наступною ізоляцією та госпіталізацією хворих.

Обсервація — режимно-обмежувальний захід, який окрім підсиленого медичного спостереження передбачає обмеження пересування особового складу, але без зміни боєдіяльності військової частини. Режим обсервації вводиться командиром частини після оцінки начальником медичної служби санітарно-епідемічного стану частини та району бойових дій як неблагополучного.  
       Карантин — режимно-обмежувальний захід, який передбачає повну ізоляцію особового складу. При введенні режиму карантину військова частина виводиться з району бойових дій. Ізоляція забезпечується озброєною охороною.