Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

К₁· К₃ · К₄· К₅ · К₇ · Q₀

Q₀₂ =

h · d

де h - товщина шару СДОР / прийнятий допуск 0,05 м.

d - густина СДОР т/м³ ,

Глибина зони зараження  первинною / вторинною/ хмарою визначається в залежності від кількості речовини швидкості вітру.

Повна глибина зараження  визначається за формулою:

Гп = Г1(2) + ) 0,5 Г1(2)

Отримане значення Гп порівнюється з максимально можливим значенням і перенесенням повітряних мас, як і визначаються по формулі :

Гп = N · V,

де N - час від початку;

V - швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря

Термін вражаючої  дії СДОР визначається терміном випарювання  за формулою:

    h · d

Т =

К₂ · К₄· К₇

Допустимий  час перебування людей в засобах  захисту визначається по таблиці:

Температура повітря, Сº	30º і вище	25º-29º	20º-24º	15º-19º	15º і нище
Час перебування, в годинах	0,3	0,5	0,8	2,0	3,0

 

 

Військовий прибор хімічної розвідки (ВПХР) призначається для  визначення в повітрі, на місцевості та техніці V-газів, зарину, зоману, іприту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану. Комплектується трьома видами індикаторних трубок для визначення отруйних речовин типу: зарин, зоман і V-гази – з одним червоним кільцем і червоною точкою; фосген, дифосген, синильна кислота і хлорциан – з трьома зеленими кільцями; іприт – з одним жовтим кільцем. Маса прибору 2,3 кг.

 

4. Оцінка інженерної  та пожежної обстановки.

Сучасна зброя масового знищення характерна великою потужністю та різноманіттям її видів. У разі застосування її по великим містам виникають величезні руйнування будівель, споруд і як наслідок призводить до великих людських жертв. ( Приклад: 11 вересня 2001 року - Нью-Йорк під уламками двох хмарочосів опинилися тисячі людей – внаслідок цього, більш як три тисячі загиблих тисячі поранених ).

Під час оцінки інженерної обстановки в такому вогнищі визначається:

• місця знаходження захисних споруд та проїзди до них;
• степінь руйнувань будинків, захисних споруд;
• можливість проїздів до об’єктів народного господарства та захисних споруд, де можуть перебувати люди;
• можлива кількість людей в завалених захисних спорудах;
• аварії на комунально – енергетичних мережах та можливість їх впливу на людей вторинних факторів ураження (ел. струм, газ);
• орієнтовний об’єм рятувальних та інших невідкладних робіт ( РіНР) в вогнищі ураження.

Особливістю знаходження  людей в завалених захисних спорудах є те, що люди в них не можуть знаходитись  там довший час тому, що велика кількість  людей в обмеженому просторі можуть задихнутися в наслідок не достатньої кількості повітря. І чим довше буде час пошуку таких захисних споруд, тим більше може бути ризик втрати людей в наслідок отруєнь вуглекислим газом.

Основними видами інженерних робіт у вогнищі ураження від  потужної сучасної зброї:

• рятування людей, які знаходяться в завалах будівель і в частково зруйнованих будівлях;
• улаштування проїздів для техніки в умовах суцільних завалів від зруйнованих будівель;
• пошук завалених сховищ людей та подача в низ повітря;
• відкопування і відкриття завалених сховищ;
• локалізація та ліквідація аварій на комунально – енергетичних мережах.

Руйнування будівель з утворенням завалів спостерігається  при землетрусах силою понад 7-8 балів і надлишкових тисках ударної  хвилі понад 0,2-0,3 кгс/см²

 

Характер завалів при землетрусах

Сил землетрусу, бал	Надлишковий тиск, кгс/см²	Характер завалів
7,5-9 - і більше	0,3-0,9 понад1	окремі суцільні

 

Завали при землетрусах  відрізняються великою висотою безпосередньо на місці зруйнованої будівлі, середина вулиці може бути не заваленою. При вибухах уламки розлітаються. Висота завалів менше, але площі завалів більші. Вулиця вважається заваленою. Якщо незавалена її частина має ширину менше 3,5 метрів.  Завал може складатися з цегляних брил, уламків залізобетонних елементів, металоконструкцій об’ємною вагою 1-1,6 т/м³ . Завал висотою 0,5-0,6 м з легких елементів розчищають, завал з важких елементів планують. Влаштовують проїзд зверху завалу.            При значних руйнуваннях і завалах особливо ефективне використання шляхопрокладача БАТ – М („Бізон”) та інженерної машини розгородження ІМР. При відсутності цієї техніки можна застосовувати комплекс з автокрана ( або екскаватора) і двох-трьох бульдозерів.        Для подачі повітря в захисні споруди з порушеною вентиляцією і заваленими входами здійснюється розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, відкривання або підривання захисних і герметичних дверей або пробивання отвору в стіні з відкопаного приямку.  

 

Оцінка пожежної обстановки.

Оцінка пожежної обстановки здійснюється на основі методик, розроблених для міських і лісових пожеж, які дозволяють визначити основні кількісні характеристики пожеж.

Аналіз пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв здійснюється поетапно. Він містить у собі вивчення технологій виробництв, оцінку пожежонебезпечних властивостей речовин, виявлення можливих причин виникнення і запобіганню пожеж.         Під пожежною обстановкою розуміють сукупність наслідків впливу вражаючих факторів НС, у результаті яких виникають пожежі, які впливають на життєдіяльність людей.          Для оцінки пожежної обстановки необхідно провести такі заходи:

• визначити вид, масштаб і характер пожежі;
• провести аналіз впливу пожежі на стійкість окремих елементів і об’єкту в цілому, а також на життєдіяльність населення;
• вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів та формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при необхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.

Основна причина виникнення пожеж – необережне поводження з  вогнем, порушення правил пожежної безпеки. Крім того, вони можуть виникнути в наслідок природних явищ ( грозові розряди, землетруси, виверження вулканів, самозаймання торфу, підпал, вибух ).

Відповідно до БН ІП 201-85 будинки і споруди поділяються на 8 ступенів вогнестійкості.

Ступень вогнестійкості	Характеристика
І	Будинки з несучими загороджувальними  конструкціями з природного або  штучних кам’яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитових негорючих матеріалів
ІІ	- // - У покриттях будинків допускається застосування незахищених сталевих конструкцій
ІІІ	- // - Для перекриттів допускається використання деревяних конструкцій, а також плитових матеріалів. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж поширення вогню, при  цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
ІІІа	Будинки переважно з каркасною  конструктивною схемою. Елементи каркаса  – зі сталевими незахищених конструкцій, загороджувальні конструкції –  зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів із важкогорючим утеплювачем.
ІІІб	Будинки переважно одноповерхові  з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з цільної  або клеєної деревини, піддані обробці, яка забезпечує необхідну межу поширення вогню.
ІV	-//- До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при  цьому елементи покриття з деревини піддаються обробці.
IVа	Будинки переважно одноповерхові  з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – зі сталевих не захищених загороджувальних конструкцій  – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем.
V	Будинки, до несучих та загороджувальних конструкцій не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та поширення  вогню

 

 

Межа вогнестійкості, вимірювана в годинах, визначається здатністю  несучих конструкцій протистояти  вогню без обвалювань, прогинів, тріщин, і отворів, через які проникають продукти горіння.     Вона становить для будинків І ступеня вогнестійкості – понад 2 годин;                ІІ ступеня до 2 годин;                               ІІІ ступеня - 1,5 години;                                               ІV ступеня - 1 година.           За категоріями вибухонебезпечності будинки поділяють на п’ять категорій:  Категорії Аі Б – вибухопожежонебезпечні, В,Г,Д – пожежонебезпечні. Пожежа характеризується видом, масштабом або щільністю, розвитком і швидкістю поширення, тепловою радіацією, тривалістю горіння, температурою горіння, зоною задимлення.          Види пожеж: окремі, масові, суцільні, вогневий шторм, лісові, степові, торф’яні, тління, горіння в завалах.        Розвиток і швидкість поширення пожеж визначається ступенем вогнестійкості будинку, відстанню між ними, щільністю забудови, метеоумовами і порою року.           Розвиток пожеж незалежно від їх розмірів і місця виникнення відбувається за однією загальною закономірністю і поділяється на три фази:

• І фаза – поширення полум’я від початкового горіння до охоплення великої частини горючих матеріалів. Ця фаза характеризується спочатку порівняно невеликою температурою і швидкістю поширення вогню, тому пожежа можу бути ліквідована у перші 15-20 хвилин за короткий час обмеженими засобами. Тривалість фази до 2 годин в залежності від вогнестійкості будинків.;
• ІІ фаза – стале горіння до моменту обвалення конструкцій, тривалість ві 1 до 4 годин;
• ІІІ фаза – вигоряння матеріалів завалених конструкцій при невеликих швидкостях горіння і теплової радіації, тривалість від2 до 5 годин.

Залежно від масштабів  пожеж застосовують то чи іншу тактику ведення боротьби з ним, та залучають відповідні сили і засоби. Це може бути окрема тема для вивчення.            Отже, оцінка обстановки при виникненні надзвичайних ситуацій потребує значних об’ємів знань умінь і навичок, досвіду проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.

 

Література:

1. Депутат О. П., Коваленко  І. В., Мужик І. С. Цивільна  оборона. Підручник /За ред. полковника В. С. Франчука. – Львів, Афіша, 2001. – 336 с.   2. Закон України „ Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру” 2000 рік.     3. Мірошниченко М. Про землетруси в Україні // Надзвичайні ситуації 2004.  4. Мовчан Л. Повені – біда рукотворна // Надзвичайні ситуації. - 2003 С87.  5. Стеблюк М. І. Цивільна оборона: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 455 с.              6. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник . - Київ „ Центр навчальної літератури”2004 р.