Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Апреля 2013 в 18:55, реферат

Краткое описание

Щодня в cвiтi фiксуються тисячi подiй, при яких вiдбувається порушення нормальних умов життя i дiяльностi людей i якi можуть призвести або призводять до загибелi людей та/або до значних матерiальних втрат. Taкi події називаються надзвичайними ситуаціями. Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громадcькостi до надзвичайних ситуацiй, особливо коли вони пов'язанi з життям вiдомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кiлькостi жертв, становлять загрозу нормальному життю i дiяльностi груп людей, цiлих perioнів чи навіть кpaїн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радiо або телевiзiйних новин не виходить без таких повiдомлень.

Содержание

1. Визначення поняття “надзвичайна ситуація” та причини їх виникнення
2. Класифікація надзвичайних ситуацій
3. Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
4. Організація та проведення медичних заходів у надзвичайних ситуаціях
5. Заходи щодо охорони та життєзабезпечення населення
в надзвичайних ситуаціях
Список виристаних джерел

Прикрепленные файлы: 1 файл

реферат допис віводі.doc

— 119.50 Кб (Скачать документ)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ І ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 

 

 

 

 

 

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЯ ЇХ НАСЛІДКІВ

(реферат)

 

 

 

 

 

Студентки 6 курсу 62 групи

денної форми  навчання

Тінькової Дар’ї Сергіївни

 

 

 

 

 

 

Бердянськ,2013

 

 

 

ВСТУП

1. Визначення поняття “надзвичайна ситуація” та причини їх виникнення

2. Класифікація  надзвичайних ситуацій

3. Основні етапи ліквідації  наслідків надзвичайних ситуацій

4. Організація   та   проведення   медичних заходів   у   надзвичайних   ситуаціях

5. Заходи   щодо   охорони та життєзабезпечення  населення

в   надзвичайних   ситуаціях

Список виристаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Щодня в cвiтi фiксуються тисячi подiй, при яких вiдбувається порушення нормальних умов життя i дiяльностi людей i якi можуть призвести або призводять до загибелi людей та/або до значних матерiальних втрат. Taкi події називаються надзвичайними ситуаціями.

Засоби масової  інформації, як правило, привертають  увагу громадcькостi до надзвичайних ситуацiй, особливо коли вони пов'язанi з життям вiдомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кiлькостi жертв, становлять загрозу нормальному життю i дiяльностi груп людей, цiлих perioнів чи навіть кpaїн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радiо або телевiзiйних новин не виходить без таких повiдомлень.

 

1. Визначення  поняття “надзвичайна ситуація” та причини їх виникнення

 

Загальні ознаки НС

  • Нaяність або зaгроза загuбелi людей чu значне погipшення умов їх жuттєдiя.льностi
  • Заподiяння економiчних збuткiв
  • Іcmomнe погipшення стану довкiлля 

До надзвичайниx ситуацiй, як правило, призводять аварії, катастрофи, стихійні лиха тa iншi події, тaкi як епiдемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо.

Аварії подiляються на двi категорії:

 До І категорії належать аварії, внаслiдок яких:  загинуло 5 чи травмовано 10 i бiльше осiб; стався викид отруйних, радiоактивних, бiологiчно небезпечних речовин за санiтарно-захисну зону пiдприємства; збiльшилась концентрацiя забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищi бiльш як у 10  разiв; зруйновано будiвлi, спорули чи основнi конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя i здоров'я значної кiлькостi працiвникiв пiдприємства чи населення;

До II категорії належать аварії  внаслiдок яких: загинуло до 5 чи травмовано вiд 4 до 10 осiб; зруйновано будiвлi, споруди чи основні конструкцii об'єкта, що створило загрозу для життя i здоров'я працiвникiв цеху, дiльницi (враховуються цех, дiльниця з чисельнiстю працiвникiв 100 осiб i бiльше).

Випадки порушення  технологiчних процесiв, роботи устаткyвання, тимчасової зупинки виробництва в результатi спрацювання автоматичних захисних блокувань та iнші локальнi порушення у роботi цехiв, дiльниць i окремих об'єктів, падiння опор та обрив дротiв лiнiй електропередач не належать до аварiй, що мають категорiї.

      Подiї природного походження або результат дiяльностi природних процесiв, якi за своєю iнтенсивністю, масштабом поширення i тривалicтю можуть вражати людей, об'єкти економiки та довкiлля, називаються небезпечними пpиродними  явищами. Руйнiвне небезпечне природне явище - це стихiйне лихо.

Надзвичайнi ситуацii мають рiзнi масштаби за кiлькicтю жертв, кiлькiстю людей, що стали хворими чи калiками, кiлькiстю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмiрами економiчних збиткiв, площею територii, на якiй вони розвивались, тощо. 

Baгoмість надзвичайної ситуацii визначається передусiм кiлькicтю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто piвнем системи “людина - життєве середовище” (далi - «Л - ЖС»), якої вона торкнулася, i розмiром шкоди, сприч:иненоi цiй системi. Виходячи з iєpapxii систем “Л – ЖС”, можна говорити про: .

  • iндивiдуальнi надзвичайнi ситуації коли виникаеє загроза для порушення життєдiяльностi лише однієї особи; 
  • надзвичайнi ситуації рiвня мiкроколективу, тобто коли загроза їх виникнення чи розповсюдження наслiдкiв стосується ciм”ї, виробничої бригади, пасажирiв одного купе тощо; 
  • надзвичайнi ситуацiї рiвня колективу;
  • надзвичайнi ситуацiї рiвня макроколективу;
  • надзвичайнi ситуації для жителiв мicma, району;
  • надзвичайнi ситуацїi для населення областi;
  • надзвuчайнi ситуації для населення країни;
  • надзвичайнi ситуації для жителiв континенту;
  • надзвичайнi ситуації для всього людства.

 

2. Класифікація надзвичайних ситуацій

 

     Як  правило, чим бiльшу кiлькiсть людей обходить надзвичайна ситуацiя, тим бiльшу територiю вона охоплює. І навпаки, при бiльшiй площi поширення катастрофи чи стихiйного лиха вiд нього страждає бiльша кjлькiсть людей. Через це в основу iснуючих класифiкацiй надзвичайних ситуацiй за їx масштабом найчастiше кладуть територiальний принцип, за яким надзвичайнi ситуацiї подiляють на:

  • локальнi,
  • об'єктовi,
  • мiсцевi,
  • регiональнi,
  • загальнодержавнi (нацiональнi),
  • котинентальнi,
  • глобальнi (загальнопланетарнi).

 Локальнi надзвичайнi ситуацiї вiдповiдають рiвню системи “Л – ЖС” з однiєю особою та мiкроколективом;

Об'єктовi – системам з piвнем колектив, макроколектив;

Мiсцевi - системам, в якi входить населення мicтa або району;

Регiональні - областi;

Загальнодержавні - населення країни i так далi.

       Сьогоднiшня ситуацiя в Українi щодо небезпечних природних явищ, аварiй i катастроф характеризується як дуже складна. Тенденцiя зростання кiлькостi надзвичайних ситуацiй, важкiсть їx наслiдкiв змушують розглядати їx як серйозну загрозу безпецi окремої людини, суспiльству  та навколишньому середовищу, а також стабiльностi розвитку економiки країни. До роботи в районi надзвичайної ситуацiї необхiдно залучати значну кiлькicть людських, матерiaльних i технiчних pecypciв. Запобiгання надзвичайним ситуацiям, лiквiдацiя їx наслiдкiв, максимальне зниження масштабiв втрат та збиткiв перетворилося на загальнодержавну проблему i є одним з найважливiших завдань opraнів виконавчої влади i управлiння вcix piвнів.

15 липни 1998 р. Постановою  Кабiнету Міністрів України № 1099 “Про порядок класифiкацiї надзвичайних ситуацiй” затверджено “Положення про класифікацію надзвичаних ситуацій”. Згідно цього положення залежно вiд територiального поширення, обсягiв заподiяних або очiкуваних економiчних збиткiв, кiлькостi людей, якi загинули, розрiзняють чотuрu piвні надзвичайних  ситуацiй.

  • Надзвичайна ситуацiя загальнодержавного рiвня - це надзвичайна ситуацiя, яка розвивається на територiї двох та бiльше областей (Автономної Республiки Крим, мicт Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разi, коли для її лiквiдацiї необxiднi матерiальні i технiчнi, ресурси в обсягах, що перевищують власнi можливостi окремої областi (Автономної Республiки Крим, мicт Києва та Севастополя), але не менше одного вiдсотка обсягy видаткiв вiдповiдного бюджету.
  • Надзвичайна ситуація  регiонального рiвня - це надзвичайна ситуацiя, яка розвивається на території двох або бiльше адмiнicтративних районiв (Micт обласного значения) Aвтономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територiю сумiжної областi України, а також у разi, коли для її лiквiдації необхiднi матерiальнi i технiчнi ресурси в обсягах, що перевищують власнi можливостi окремого району, але не менше одного вiдcoткa обсягу видаткiв вiдповiдного бюджету.
  • Надзвичайна ситуацiя мiсцевого рiвня - це надзвичайна ситуацiя, яка виходить за межi потенцiйно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслiдкiв на довкiлля, сyciднi населенi пункти, iнженернi споруди, а також у разi, коли для його лiквiдацiї необхiднi матерiальнi i технiчнi ресурси в обсягах, що перевищують власнi можливостi потенцiйно-небезпечного об'єкта, Але не менше одного вiдсотка обсягу видаткiв вiдповiдного бюджету. До місцевoro рiвня також належать всі надзвичайнi ситуацiї, якi виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та iнших, що не входять до затверджених перелiкiв потенцiйно - небезпечних об'єктiв.
  • Надзвичайна ситуацiя об'єктового рiвня - це надзвичайна ситуацiя, яка не пiдпадає пiд зазначенi вище визначення, тобто така, що розгортається на територiї об'єкга або на самому об'єктi i наслідки якої не виходять за межi об'єкта або його caнітарнo-захисної зони.

Для органiзацiї ефективної роботи iз запобiгання надзвичайним ситуацiям, лiквiдацiї їxнix наслiдкiв, зниження масштабiв втрат та збиткiв дуже важливо знати причини їх виникнення та володiти теорiєю виникнення катастроф.

Положення про класифiкацiю надзвичайних ситуацiй за характером походження подiй, котрі зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацiй на територiї України, розрiзняє чотири класи надзвичайниx ситуацiй - надзвичайнi ситуації техногенного, природного, соцiально-полiтичного, вiйськового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацiй поділяється на групи, якi мiстять конкретні їх види.

  • Надзвичайнi ситуаії техногенного характеру - це транспортнi аварiї (катастрофи), пожежi, неспровокованi вибухи чи їx загроза, аварiї з викидом (загрозою викиду) небезпечних хiмiчних, радiоактивних, бiологiчних речовин, раптове руйнування споруд та будiвель, aвapiї на iнженерних мережах i спорудах життєзабезпечення, гiдродинамiчнi аварії на греблях, дамбах тощо.
  • Надзвичайнi ситуацiї природного характеру - це небезпечнi геологiчнi, метеорологiчнi, гiдрологiчнi мopcькi та прiсноводнi явища, деградацiя rpyнтiв чи надр, природнi пожежi, зміна стану повiтряного бассейну, iнфекцiйна захворюванiсгь людей, сiльськогосподарських тварин, масове ураження сiльськогосподарських рослин хворобами чи шкiдниками, змiна стану водних pecypciв та бiосфери тощо.
  • Надзвичайнi ситуації соцiально-полiтичного характеру - це ситуацiї, пов'язанi з протиправними дiями терористичного та антиконституцiйного спрямування, здiйснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення i затримання важливих об'єктiв, ядерних установок i матеріалiв, систем зв'язку та телекомунiкацiії, напад чи замах на екiпаж повiтряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських мiсцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарiлих боєприпасiв тощо; 
  • Надзвичайнi ситуацiї воєнного характеру - це ситуації, пов'язанi з наслiдками застосування зброї масового ураження або звичайних засобiв ураження, пiд час яких виникають вториннi фактори ураження населення внаслiдок зруйнування атомних i гiдроелектричних станцiй, складiв і скопищ радiоактивних i токсичних речовин та вiдходiв, нафтопродуктiв, вибухiвки, сильнодiючих отруйних речовин, токсичних вiдходiв, нафтопродуктiв, вибухiвки, транспортних та iнженерних комунікацій тощо.

 

3. Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

 

Внаслідок НС виникають  руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов'язані з рятуванням людей.

Рятувальні  та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться  з метою  порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР;своєчасне ведення розвідки; швидкий рух і введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їх діяльності.

Рятувальні  роботи включають:

  • розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;
  • локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
  • пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;
  • розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;
  • подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
  • надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;
  • виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
  • санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

  • прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;
  • локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;
  • укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;
  • ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв 'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;
  • пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів.

Информация о работе Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків