Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Июня 2014 в 17:13, доклад
У другій половині ХХ століття світова музейна архітектура почала відходити від стереотипу музею-палацу. Це було спричинено розвитком тенденцій сучасного мистецтва і, як наслідок, нових пошуків серед провідних архітекторів. Стають популярними змінні експозиції, що призводить до появи недиференційованих експозиційних просторів. Робота архітекторів сконцентровується на виявленні нових форм та концепцій побудови внутрішнього простору музеїв для репрезентації актуального мистецтва.
Основна частина. До ХХ сторіччя приміщення музеїв будувалися як "монументально вічні" споруди. Симетричність планів, колонади були обов'язковими ознаками музеїв. Цієї сформованої концепції дотримувалися тривалий час.
У період розквіту сучасного мистецтва та його швидкого розвитку формується новий погляд на те, які риси повинен набути музей в сучасну епоху. В цей час відбувається певний розвиток мережі спеціалізованих музеїв - музеїв сучасного мистецтва, які намагаються виробити загальні стратегії та прийоми репрезентації.