Види параметрів, які підлягають контролю та регулювання ділянки виробництва

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………………..4

1.1  Значення  і задачі автоматизації ділянки  виробництва……….………………..…….6

2.  Технологія  виробництва………………………………………………………………………….…….….….7

2.1. Опис технічного  процесу ділянки виробництва……………………………..…...…….8

2.2. Складання  відомості технологічного процесу…………………………………....…..10

3.  Види  параметрів, які підлягають контролю  та регулювання

  ділянки  виробництва……………………………………………………………………………..………11

3.1. Вибір   обслуговування   точок   контролю   та  

   регулювання   первинних відбіркових пристроїв, вторинних

   приладів та засобів автоматизації……………………………………….………………….…………...…...….……12

3.2. Опис прийнятої  схеми контролю та регулювання  локальних   

систем…………………………………………………………………..…..………………………13

3.3. Вибір регулятора………………………………………………………….…………...……14

3.4. Виконання  імпульсних трас……………………………………………………………………..…..………………………17

3.5. Заходи   з   техніки   безпеки   і   охорони   праці   при     

   експлуатації   засобів автоматизації………………………………………………………………………..……………20

4.  Розрахункова частина…………………………………………………………….…….…21

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

Розробив

Князький.Д.М.

Автоматизація установки дляствориння штучного клімату

Літ

Аркуш

Аркушів

Перевірив

Гаврилюк В. І.

н

2

28

Реценз

ЧІК гр. АС-31

Н.Контр

Затверд

ВСТУП

В сучасному промисловому виробництві все більше уваги приділяють автоматизації. Ускладнюється устаткування и технологічні процеси, підвищуються потреби до якості випускаємої продукції. Керування сучасними технологічними комплексами неможливе без засобів автоматизації. Автоматизація сприяє зростанню продуктивності праці, підвищенню ефективності показників виробництва.

Одним із можливих шляхів підвищення ефективності виробництва в промисловості являється створення автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУТП) і автоматизованих систем управління підприємствами (АСУП).В автоматизованих системах управління втілюються найновіші технології, це зв’язано з тим, що вимоги до продукції (до її якості) підвищуються. Всі сучасні виробники ставлять перед собою це завдання.

В зменшенні ресурсовитрат, зменшені кількості робочого персоналу, підвищення якості продукції, що виготовляється, підвищення ефективності організації праці, дані вимоги можуть задовільнити лише автоматичні системи управління технологічними процесами.

Автоматизація виробничих процесів також забезпечує безпечну роботу всіх установок, пристроїв і апаратури, їх відключення при виникненні несправностей чи аварійних ситуацій. Таким чином забезпечується їх тривала робота і економія витрат на їх ремонт.

Особливістю сучасного розвитку технологій являється перехід до цілісних технолого-економічних систем високої ефективності, що охоплює виробничий процес від першої до останньої операції.

Отже, введення автоматизації приводить до зменшення затрат і зростання рівня прибутку.

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

4

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

1. Значення і задачі автоматизації ділянки

виробництва

         Вентиляція - це регулювання повітрообміну в приміщенні з метою створення                                    нормованих параметрів мікроклімату (температури, вологості, газового складу                   повітря, запиленості та швидкості руху повітря).

       У виробничих приміщеннях сільськогосподарських  підприємств, як правило,                   нормовані значення температури  та вологості, а в тваринницьких  приміщеннях - ще і швидкість руху  повітря. Вентиляція приміщень здійснюється  припливними і витяжними вентиляційними системами.

Вентиляційні установки бувають з природною тягою, механічним спонукачем тяги та комбіновані. Застосовуються припливні і витяжні механічні системи вентиляції. Припливні системи з механічним спонуканням тяги у деяких випадках мають підігрів повітря за рахунок водяних, парових та електричних калориферів або використовують припливно-витяжні установки серії ПВУ.

Швидкість руху повітря V, м/с, у витяжних каналах вентиляційної системи з природною тягою визначається залежністю

                            де Н - висота витяжних каналів, м;

                      Qвн - температура повітря в приміщенні,°С;

Вентилятором називають гідравлічну машину, призначену для перемішування чи переміщення під певним тиском повітря або його сумішей з дрібними частинками за допомогою робочого органа вентилятора у вигляді лопаток. Вентилятори поділяють на радіальні (відцентрові) та осьові.

Основними елементами аеродинамічної схеми радіальних вентиляторів є: вхідний патрубок, робоче колесо і спіральний корпус (рис.1).

Через вхідний патрубок, який має різну конфігурацію (рис.2), підводиться повітря до робочого колеса.

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

5

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

Робоче колесо здійснює передачу енергії від електродвигуна повітрю, яке переміщується. Робоче колесо, як правило, має передній і задній диски, між якими закріплені лопатки. Основним розміром робочого колеса є діаметр, заміряний по кінцях лопаток.

Допускаються модифікації вентиляторів з діаметрами, що відрізняються від стандартних на величину ± 10 % (через 5 %) за рахунок переміщення лопаток до осі обертання або зменшення їх розмірів.

При цьому решта розмірів проточної частини вентилятора залишається незмінними. Це дає можливість одним і тим самим номером вентилятора забезпечити різні подачу і тиск. Так, для радіального вентилятора ВЦ4-75 № 4 при Д/Дном = 1 номінальна подача  обертання 1410 об/хв дорівнює 2,9 тис. м3/год, а тиск - 409 Па. При співвідношенні діаметрів 0,9 та 1,1 згадані параметри відповідно мають значення: 2,34 тис. м3/год і 309 Па та 2,93 тис. м3/год та 630 Па.

Номеру вентилятора відповідає номінальний діаметр робочого колеса, виражений у дециметрах. Державним стандартом рекомендуються такі номери вентиляторів: 1; 1,25; 1,6; 2,5; 3,15; 4; 5; 6,3; 8; 10; 12,5; 16; 20; 25; 31,5; 40; 50. при частоті

Рис.1. Аеродинамічна схема раді - Рис.2. Конфігурації вхідних ального вентилятора: патрубків:

1 - робоче колесо; 2 - вхідний патрубок; a - циліндричний; б - конічний;

3 - спіральний  корпус в – тороїдальний

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

6

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

2. Технологія виробництва

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

7

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

1. Опис технічного процесу ділянки виробництва

Вентилятори номерів від 2 до 6,3 включно виготовляються з поворотними корпусами, що дозволяє встановлювати їх в положення, зображені на рис.3, а номерів більше 6,3 - з поворотними і неповоротними корпусами.

вентиляційна установка електропривод вентилятор

Способи з'єднання радіальних (відцентрових) вентиляторів з електродвигунами наведені на рис.4. Безпосереднє насаджування робочого колеса на вал двигуна допускається лише для малих вентиляторів (до номера 6,3 включно).

Залежно від форми лопаток (рис.5) радіальні вентилятори бувають з лопатками: загнутими назад (Р2 < 90 град), що закінчуються радіально (Р2 =90 град) та загнутими вперед (р2 > 90 град).

Вентилятори з лопатками, загнутими назад, мають криву тиску, що швидко падає при збільшенні подачі.

Тому при зміні гідравлічного опору повітропроводів подача вентилятора змінюється в незначних межах. Споживана потужність цих вентиляторів при зміні подачі в робочій зоні змінюється також незначно. Вентилятори з лопатками, загнутими назад, мають порівняно менший динамічний напір і, як наслідок, менший шум.

Вони найбільш економічні. Коефіцієнт корисної дії вентиляторів з лопатками, загнутими назад, становить 0,77 - 0,85, їх використовують у системах припливної вентиляції тваринницьких приміщень. Вентилятори з лопатками, загнутими вперед, мають нестійку характеристику тиску, потужність зростає при збільшенні подачі, що може призвести до перевантаження двигуна (рис.6).

Вентилятори з лопатками, що закінчуються радіально, мають характеристики, проміжні між вентиляторами з лопатками, загнутими назад і вперед.

                                            Рис.7. Радіальний пиловий вентилятор

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

8

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

Радіальні вентилятори призначені для переміщення повітря з механічними домішками (тирса, стружка, полова тощо), вони мають робоче колесо з шістьома довгими, загнутими вперед лопатками (рис.7). Така конструкція робочого колеса практично виключає засмічення вентилятора механічними домішками. Вентилятори мають характеристику тиску, що падає, і криву потужності, що зростає. Розвивають тиск до 2000 - 2500 Па, тобто середній тиск (низький тиск - до 981 ПА, високий - до 11 772 Па). їх використовують також для переміщення чистого повітря.

Осьовий вентилятор складається з циліндричного корпуса, в якому розміщене лопаточне робоче колесо пропелерного типу (рис.8). Характерною особливістю осьових вентиляторів є реверсування повітряного потоку при зміні напрямку обертання привідного двигуна. Реверсивні вентилятори мають симетричний профіль лопаток. Це забезпечує однакові енергетичні показники вентиляційної установки при різних напрямках обертання. Осьові вентилятори створюють невеликий статичний тиск (ЗО - 300 Па). Вони широко використовуються у витяжних вентиляційних системах тваринницьких і птахівницьких приміщень. При збільшенні подачі за рахунок зміни гідравлічних опорів споживана потужність осьовим вентилятором зменшується (див. рис.6, крива 3). Для деяких осьових вентиляторів зміна подачі не призводить до зміни споживаної двигуном потужності.

Радіальні та осьові вентилятори оцінюються аеродинамічними характеристиками. Це сукупність кривих, які визначають залежність повного і статичного тиску, що створюються вентилятором, споживаної ним потужності та повного і статичного коефіцієнтів корисної дії від продуктивності (рис.9). Ці характеристики наводяться в довідковій літературі для кожного номера вентилятора.

Рис.8. Осьовий вентилятор (а) та конструкція осьового зварноголопаточного  (б) і штампованого колеса (є)

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

9

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

10

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

3 Види  параметрів які підлягають контролю  та

регулювання ділянки виробництва

       Для забезпечення ефективної роботи вентиляції необхідно контролювати та регулювати такі параметри як рівень температури і вологісті

     Ефективну та якісну роботу даного участку виробництва забезпечують наступні контури регулювання:

1-контур Забезпечує вимірювання рівня в витяжці. Забезпечує підтримку та регулювання рівня в  витяжці

2-контур Забезпечує вимірювання маси, яка потрапляє в повітря

3-контур Забезпечує регулювання вологості повітря на виході.

4-контур Забезпечує вимірювання та регулювання оборотів двигуна.

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

11

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

3.1. Вибір   обслуговування   точок   контролю   та регулювання   первинних відбіркових пристроїв, вторинних

приладів та засобів автоматизації

В даній системі автоматизації повітря, є чотири контури регулювання та сигналізації, які забезпечують ефективну роботу без втручання людей.

Для роботи даної системи потрібен оператор який спостерігатиме за проходженням процесу.

Для вимірювання і контролю рівня (поз. 1а) використовується датчик Rosemout серії 5600:

Діапазон вимірювання : 0…3 м;

Монтаж здійснюється за допомогою відбіркового пристрою бобишки матеріал якої по властивостям повинен бути найближчим до властивостей матеріалу в який вварюється бобишка.

(поз. 1а,2а,4а) МИК-12.

МИК-12 також використовується в даній схемі регулювання для регулювання подачі повітря .

В якості виконуючих механізмів (поз 1д, 2д, 3б, 4д) використовується МЭО.

В якості датчика масового розходу (поз.2а) я підібрав Сапфір-22МП.

В якості датчика вологості (поз.4а) я підібрав ОВЕН ТРМ 200. Вимірювач ОВЕН ТРМ 200 має два універсальних входу для підключення широкого спектру датчиків (температури, тиску, рівня та інших фізичних параметрів). Входи забезпечують можливість підключення датчиків різних типів

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

12

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

3.2 Опис  прийнятої схеми контролю та регулювання локальних систем

1-контур Сигнал з датчика(поз. 1а) 4…20 мА поступає на регулятор (поз. 1в) який забезпечує індикацію вхідних параметрів та в залежності вхідного сигналу подає сигнал регулювання на пусковий механізм (поз.КМ-1), який в свою чергу подає сигнал на виконавчий механізм (1д), що забезпечують подачу повітря в цех. Таким чином регулюється рівень

2-контур Забезпечує вимірювання маси, яка потрапляє в  винтиляцію Сигнал з датчика розходу повітря (поз. 2а) 4 …20 мА поступає на регулятор (поз. 2в) який забезпечує індикацію вхідних параметрів та в залежності вхідного сигналу подає сигнал регулювання на пусковий механізм (поз.КМ-2), який в свою чергу подає сигнал на виконавчий механізм (2д), що забезпечують подачу повітря в цех.

3-контур Забезпечує вимірювання навантаження на валу двигуна.

4-контур Забезпечує регулювання вологості повітря на виході датчиком (поз.4а) 4…20 мА поступає на регулятор (поз. 1в) який забезпечує індикацію вхідних параметрів та в залежності вхідного сигналу подає сигнал регулювання на пусковий механізм (поз.КМ-1), який в свою чергу подає сигнал на виконавчий механізм (1д).

5-контур Забезпечує вимірювання та регулювання оборотів двигуна.

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

13

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

3.3. Вибір  регулятора

Знаючи динамічні характеристики об’єкту виконую вибір регулятора:

Параметри об’єкту:

Коефіцієнт передачі об’єкту K0 – 1,5

Постійна часу об’єкту Т0 – 210сек

Час запізнення τ – 45

Система регулювання має забезпечувати перехідний процес з 20% пере регулюванням, а параметри якості не мають перевищувати допустимі значення:

Динамічна похибка регулювання y1доп.- 0,12

Статична похибка регулювання yстдоп.- 0,02

Час регулювання tрег – 450сек

При цьому регулююча воздія відповідає максимальній зміні збуреньx0=0,25.

1. Визначаю максимальне відхилення регулюючої величини:

           y0 = K0 • x0

          y0 = 1,5 • 0,25 = 0,375

2. Визначаю відношення часу запізнення τ до постійної часу:

Визначаю по графіку залежності оптимальних ізодромних настройок ПІД-регуляторів, від динамічних властивостей стійких об’єктів регулювання.

3. Динамічний коефіцієнт передачі Rд: (див. Гінзбург ст.241)

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

14

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

Для І-регулятору – 0,6

    П-регулятору – 0,4

 ПІ-регулятору – 0,32

ПІД-регулятору – 0,2

Визначаю максимальне допустиме відхилення регулюючої величини по формулі: y1 = Rд•y0

Для І-регулятору - y1 = 0,375•0,6=0,225

    П-регулятору - y1 = 0,375•0,4=0,15

    ПІ-регулятору - y1 = 0,375•0,32=0,12

    ПІД-регулятору - y1 = 0,375•0,2=0,075

У зв’язку з тим, що допустиме значення відхилення – динамічна похибка регулювання y1доп.- 0,12, то І-регулятор y1 = 0,225, не може вводитись в експлуатацію на даному об’єкті регулювання.

Для статичного регулятора продовжу перевірку по статичній похибці. По таблиці 16.4(Гінзбург ст.241) визначаємо y*ст. – статичну допустиму похибку для П-регулятору:

y*ст. = 0,5

Тоді визначаємо yст = y*ст. • y0 = 0,5 • 0,225 = 0,1125

yст перевищує yст доп (0,02), отже П-регулятор не забезпечить задану якість регулювання.

По часу регулювання перевіряю ПІ-регулятор:

tрег = 12τ (Гінзбург ст. 245)

tрег = 12 • 45 = 540сек

ПІ-регулятор перевищує заданий час регулювання, отже не може бути застосований. Аналогічно перевіряю ПІД-регулятор:

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

15

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

tрег = 8τ

tрег = 8 • 45 = 360сек

ПІД-регулятор забезпечує задані параметри якості. Вибирає ПІД-регулятор, оскільки він має достатню швидкодію і здатний виводити параметри на задане знання. Для ПІД-регулятора визначаю оптимальні значення параметрів налагодження.

Ті = 2,4 • τ = 2,4 • 45 = 109сек

Тn = 0,4 • τ = 18сек.

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

16

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

3.4. Виконання імпульсних трас

Схеми з’єднань зовнішніх проводок – це комбінована схема, на якій вказані електричні трубні зв’язки між приладами і засобами автоматизації, встановлені на технологічному обладнанні, ззовні щитів і на щитах, а також підключення приладів і проводок до щитів. Схемі присвоюють назву : „Схема з’єднань зовнішніх проводок”. Схема підключення зовнішніх проводок виконується окремими документами, тільки при наявності одиничних багатосекційних або складових щитів, великого числа з’єднувальних трубок, коробок, групових стояків приладів, коли підключення до них ускладнюють читання схеми з’єднань.

Схеми з’єднань і підключень зовнішніх проводок виконуються на основі слідуючих матеріалів:

схем автоматизації технологічних процесів;

• принципових, електричних, пневматичних схем ;
• експлуатаційної документації на прилади і засоби автоматизації;
• таблиці з’єднань і підключень проводок щитів і пультів;
• креслень, розміщень технологічного, сантехнічного обладнання.

Вміст схем: Схеми в загальному випадку повинні мати: первинні прилади; щити; пульти; зовнішньо щитові прилади; групові установки приладів; зовнішні електричні трубні проводки; захисне занулення систем автоматизації. В необхідних випадках схеми з’єднань можуть вміщати додаткові таблиці не стандартизованих умовних позначень і таблицю застосовності.

КП.АТП.06.01.00.00.ПЗ

Арк.

17

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

Первинні прилади:

На   схемах   з’єднань   зверху   поля   креслення,   а   при   великій насиченості схеми приладами зверху і знизу - зображають дзеркально.

Розміри строк таблиці слідує приймати, виходячи із розміщених у даних графах текстових написів.

Для приладів, не маючих номерів електричних проводок, а також для пневматичних виконуючих механізмів застосовуються графічні умовні позначення, прийняті для тих приладів на схемах автоматизації по ОСТ 36.27-77.

Датчики, виконуючі механізми і інші засоби автоматизації з електричними входами і виходами зображають монтажними символами по заводським інструкціям.

Щити, пульти, штативи зображають у вигляді прямокутників в середній частині креслення або в нижній частині поля креслення. В середині прямокутника вказується найменування щита, пульта, штатива, а під ним  – позначення таблиці даного щита, штатива, виконана в залежності з РМ 4-107-81.

Для складових щитів, пультів, стативів , які складаються з декількох одиничних щитів, додатково для кожного з них вказуються номера окремих секцій. Номера прямокутників, що позначають щити, слід приймати, виходячи з розміщуваної на них інформації.

Якщо повний об’єм зовнішніх проводок для даного щита, пульта, штатива , не вміщається на одному листі, то на даному листі або документі роблять обрив щита, пульта і продовження їх із відповідними проводками показується на слідуючому листі або документі із зустрічним вказуванням в місці обриву листа або документа, на якому зображено продовження цього щита, пульта.

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

18

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

При наявності на щитах, пультах приладів проводки до яких не допускають розриву на зажимах щита, пульта в прямокутниках, вказують умовно прилад, його позицію на схемі автоматизації до яких безпосередньо підключають зовнішню проводку.

Тепер необхідно вирахувати діаметр захисного трубопроводу враховуючи степінь важкості протяжки для обраних кабелів:            

     Де D-діаметр трубопроводу; d-діаметр кабелю.

 КВВГ4х1 діаметр  кабелю 9,1

D=1,4x9,1=12,74 обираю захисну трубу Тр.ст.15х2,5

АККВГ4х2,5 діаметр кабелю 10,6

D=1,4х10,6=14,84 обираю захисну трубу Тр.ст.15х2,5

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

19

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

3.5 Заходи з  техніки безпеки і охорони  праці при експлуатації засобів  автоматизації.

До самостійної роботи в якості слюсаря КВПіА допускаються особи, не молодше 18 років, що пройшли інструктаж з питань охорони праці, стажування на робочому місці, навчання безпечним методам праці.

Навчання техніці безпеки, виробничій санітарії та протипожежній безпеці проводяться у вигляді:

1. Вступного інструктажу; 2. Навчання на робочому місці (стажування); 3. Первинного інструктажу; 4. Повторного інструктажу;

       5.Позачергового інструктажу; 6. Курсового навчання.

Проведення інструктажу повинно бути оформлено записом в журналі реєстрації виробничого інструктажу по техніці безпеки. Повторний інструктаж повинен виконуватись не рідше одного разу в три місяці.

У випадку травмування на виробництві або нездужанні слід зупинити роботу, повідомити про це майстра і звернутись у відповідний медичний заклад. В приміщенні де відбувається робота (в цеху), повинна знаходитись аптечка для надання першої медичної допомоги. Вимоги:

1. Провести необхідні  відключення, провести розшиповку, від’єднання кабелю, відключити запобіжники, відключити комутаційні апарати, і прийняти міри помилкового або самовільного включення комутаційної апаратури.

2. Вивісити, в  залежності від виду робіт  плакати: «Не включати – робота на лінії», «Зазамлено» і т. п. При необхідності встановити огорожу, якщо це передбачено нормативними актами та правилами.

3. Перевірити відсутність напруги на струмопровідних частинах на які повинно бути накладено заземлення.

4. Огородити при  необхідності робоче місце, чи  частини, що залишились під напругою  і вивісити плакати: «Стій, напруга !», «Пацювати – тут».

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

20

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

5. Перед початком  роботи з електроінструментом  необхідно перевірити:

1) Затяжку гвинтів, кріплячи вузлів і деталей, стан  гайки, ключа;

2) Стан гнучкого  шлангового кабелю;

3) Цілісність  ізоляції;

4) Наявність заземлюючого контакту або приєднання заземлюючого проводу до заземлювача; (електроінструмент 2 і 3 класів на заземлюють).

Роботи в електроустановках стосовно заходів безпеки поділяються на три категорії:

Зі зняттям напруги на струмопровідних частинах та поблизу них;

- Без зняття  напруги на струмопровідних частинах  та поблизу них;

- Без зняття  напруги віддалік від струмопровідних  частин, що перебувають під напругою.

До робіт, які виконуються зі зняттям напруги, належать роботи, що проводяться в установці (або її частині), в якій зі струмопровідних частин знято напругу і доступ до установки дозволений.

Під час проведення робіт поблизу струмопровідних частин, що знаходяться під напругою, особа, яка проводить ці роботи повинна розташовуватись так, щоб струмопровідні частини були перед нею і тільки з однієї з бічних сторін.

Забороняється торкатися руками одночасно струмопровідних частин різної полярності чи струмопровідних частин і заземлених частин приладів та обладнання.

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

21

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

4. Розрахункова частина

4.1 Розрахунок звужуючого пристрою:

1. Вимірюване середовище – пара;
2. Найбільший вимірюваний об’ємний розхід

Qном.max=300 м3/год;

3. Мініиальний вимірюваний об’ємний розхід

Qном.min=20 м3/год;

4. Надлишковий тиск перед ЗП

Pn=10 кгс/см2;

5. Температура перед ЗП

  T=210ºС;

6. Внутрішній діаметр трубопровода перед ЗП

D=150 мм;

7. Матеріал трубопроводу – сталь 0,5 т;
8. Абсолютна шороховатість трубопроводу – К=0,0015;
9. Втрати тиску на ЗП – не обумовлюється.

Вибір звужуючого пристрою

1. Тип звужуючого пристрою (п.12.1.1)
2. Абсолютний тиск перед ЗП (п.6.1.1)

Р=10+1=11 кгс/см2

3. Густина в робочих умовах (пр. 21)

ρ=0,9973 кгс/м2

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

22

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

1. Внутрішній діаметр трубопроводу перед ЗП (ф. 155)

D25=DК=100 мм.

2. Динамічна в’язкість повітря в робочих умовах

µ=90 кгс/м2

3. Визначення допоміжної величини С (ф.164)

C=

C= =3,19

4. Визначення номінального перепаду тиску за номограмою

(пр. 34)

Рн=0,63 кгс/м2

5. Визначення межі номінального перепаду тиску (пр. 34)

ΔРн=6,3 кгс/см2

6. Визначаємо об`ємні витрати (ф.13)

Qo=0,01252·32·10 2 =28,125

Визначаємо модуль .

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

23

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

4.2 Розрахунок по вибору керівника

Визначити втрати напруги рповідника з міді S=1мм L=120м Напруга в мережі

24 в

R=(S*L)/S=(0,027*300)/0.8=10.125

S=(Пд)/4=(3,14*1)/4=0.8мм

I=(U)/R=(24)/10.12=2.37A

P=4*3=24*2.37=56.88B

L=(10,12*0.8)/120=0.067м

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

24

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

4.3 Специфікації

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

25

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

ВИСНОВОК

Дана система автоматизації здійснює надійне функціонування винтиляції, дозволяє покращити якість воздуха.

Необхідність розробки надійних систем поступово зростає, адже від якісної і надійної роботи вентиляції, його допоміжного обладнання залежить якість продукції.

Впровадження засобів автоматизації в технологічні процеси є одною з найголовніших умов для розвитку промисловості, адже від підтримання точності технологічних параметрів залежить кількість і якість виготовленої продукції.

Застосування нових видів автоматизації в виробництво повинно сприяти полегшенню умов праці і підвищенню надійності всього виробництва.

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

27

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата

5.1. Список  використаної літератури.

1. И.С. Гинзбург «Автоматическое регулирование и регуляторы в промышленности строительных материалов». Ленинград. Стройиздат. Ленинградское отделение. 1985г.

2. В.С. Кочетов  «Автоматизация производственных  процессов и АСУП промышленности  строительных материалов». Ленинград. Стройиздат. Ленинградское отделение. 1981г.

3. Е.Б. Столпнер  «Справочник эксплуатационника  газифицированных котельных». Ленинград. «Недра». Ленинградское отделение. 1988г.

4. А.К. Адабашьян, П.А. Минаев «Монтаж систем контроля и автоматики».

Москва. Стройиздат. 1974г.

5. В.А. Старостин  «Технологические измерения и  контрольно-измерительные приборы  в промышленности строительных материалов».

Москва. Стройиздат. 1988г.

КП.АТП.01.06.00.00.ПЗ

Арк.

28

Зм

Арк

№ докум

Підпис

Дата