Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2012 в 20:24, курсовая работа
Біологічною наукою доведено, що всі тваринні та рослинні організми побудовані та походять з клітин, які є елементарними структурними, функціональними та генетичними одиницями.
Уперше рослинну клітину побачив і намалював англійський учений Р. Г у к (1635—1703) в 1665 р. Він вивчав зрізи коркового дерева і виявив, що корок складається з комірок (cellula), які потім назвали клітинами. Гук досліджував також зрізи живих стебел різних рослин і виявив у них комірки, що відділяються одна від одної перетинками. Пізніше М. Мальпігі, Н. Грю (1641— 1712), К. Ф. Вольф, Б. де Мірбель (1776—1854) та інші вчені довели загальність будови рослинної тканини з клітин.
Молекула білка утворюється дезоксирибонуклеїновою (ДНК) та рибонуклеїновою (РНК) кислотами, а також 20 амінокислотами різних видів. При цьому використовується енергія, накопичена у вигляді аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ). Процес починається з приєднання до рибосомальної РНК ядерної РНК, яка проникає в цитоплазму крізь ядерну пору. Ця молекула утворюється на молекулі ДНК, яка має форму нитки і містить інформацію про специфічну будову того або іншого білка. Молекули ДНК знаходяться в основному в хроматині ядра (іноді — в мітохондріях).
РНК, яка сформувалась на молекулі ДНК, «копіює» з неї інформацію та передає її в рибосому, де і утворюється молекула білка даного різновиду. Процес цей значно складніший, ніж викладена нами схема, і до кінця ще не вивчений. Доскональне з'ясування механізму біологічного синтезу білка має велике теоретичне та практичне значення, оскільки дає змогу впливати на нього при профілактиці та лікуванні захворювань, пов'язаних із порушенням утворення та обміну білка.
З'ЄДНАННЯ КЛІТИН ТА МІЖКЛІТИННА РЕЧОВИНА
У високоспеціалізованих багатоклітинних організмах клітини з'єднуються простим, або спеціальним, міжклітинним з'єднанням (junctiones cellulares simplex et specialis). При простому з'єднанні суміжні клітини утворюють пальцеподібні відростки та зубці, які зчіпляються між собою; при складному сусідні клітини утримуються одна біля одної спеціальними пристроями, до яких відносять десмосомну пластинку, тонофібрилу, тонофіламент тощо. Між цитолемами сусідніх клітин є система вузьких міжклітинних проміжків, заповнених міжклітинною речовиною, яка залежно від структури та функції тканини може бути рідкою, драглистою, волокнистою і твердою. Ця речовина зв'язує клітину з навколишнім середовищем і виконує захисну, опорну, трофічну та інші життєво необхідні функції.
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. – 2-ге вид., – К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. «Анатомія людини» – Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.