Аналіз бюджетної установи

Зміст

 

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу бюджетної установи

1.1 Організація  діяльності бюджетної установи  та значення аналізу.

1.2. Методика проведення  аналізу бюджетної установи.

1.3. Джерела інформації  та характеристика методів проведення  аналізу.

Розділ 2. Аналіз діяльності бюджетної установи на прикладі

2.1. Фінансово-економічна  характеристика бюджетної установи.

2.2. Горизонтальний і  вертикальний аналіз балансу.

2.3. Аналіз дебіторської  та кредиторської заборгованості.

2.4. Аналіз використання  заробітної плати за категоріями працівників.

Розділ 3. Пропозиції щодо зменшення дебіторської та кредитрської заборгованості бюджетної установи

3.1. Шляхи зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості в бюджетних установах.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

Вступ

Аналіз діяльності бюджетної  установи у сучасних умовах є функцію  управління, має метою з'ясування реальним станом функціонування організації. Залежно від поставленої мети упор може бути зроблений різні аспекти  діяльності організації.

У основі аналізу діяльності установи лежить методика аналізу, що визначає форму аналітичного дослідження  та аналітичних процедур. Забезпечення ефективного функціонування підприємств  вимагає економічно грамотного керування  їхньою діяльністю, яке багато чому визначається умінням її аналізувати. З допомогою аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко й системно досліджуються чинники зміни результатів діяльності, обґрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контролю над виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, виробляється економічна стратегія його розвитку. Аналіз господарську діяльність є науковою базою прийняття управлінські рішення. Для їх обґрунтування необхідно виявляти й прогнозувати існуючі режими та потенційні проблеми, виробничі і фінансових ризиків, визначати вплив прийнятих рішень до рівня ризиків і доходів суб'єкта господарювання.

Однією з умов ефективного  функціонування національної економіки  є раціональне й економне використання коштів державного бюджету, спрямованих утримання галузей невиробничій сфери. У цьому важливе значення має комплексний аналіз діяльності організацій, фінансованих з бюджету.

Бюджетні організації  важливі суб'єктами виробничих та фінансово-економічних відносин за будь-якої системи господарювання в будь-якій моделі державного будівництва. Вони забезпечувати задоволення цілого ряду суспільно значимих потреб, як-от освіту, охорону здоров'я, наукових досліджень, соціальний захист, культура, державне управління економіки й ін.

Аналіз є невід'ємною  частиною процесу прийняття рішень на системи управління бюджетної  організацією. Аналіз з урахуванням  планової і фактичною інформації дає кількісну і якісну оцінку змін, які у бюджетної організації щодо заданої програми.

Аналіз діяльності бюджетної  установи дозволяє: оцінити фінансово-економічну ситуацію; виявити економічний потенціал  господарюючого суб'єкту; визначити  результативність фінансові показники; виробити заходи зі зміцнення фінансового  стану установи.

Актуальність цієї теми й визначила тему курсової роботи.

Метою курсової роботи є  підставою аналіз діяльності закладу і розробка пропозицій щодо поліпшення його роботи.

Завдання курсової роботи:

- дати загальну характеристику  аналізованої установи;

- проаналізувати фінансово-економічні  показники діяльності установи;

- розглянути пропозиції щодо поліпшення діяльності підприємства.

Методологічна основа дослідження  – нормативні і законодавчі акти, навчальна література й монографії учених – економістів.

Методи дослідження  – спостереження, порівняння, систематизація аналізу.

Об'єктом дослідження  є фінансове управління Березанської райдержадміністрації.

Інформаційній базою  курсоі роботи є: форми фінансової звітності, аналітичні й інші матеріали.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Перший розділ містить  теоретичні основи аналізу бюджетної  установи.

В другому розділі  розкриті практичні навички аналізу  фінансовго-господарської діяльності бюджетної установи.

Третій розділ містить  в собі пропозиції щодо зменшення  дебіторської та кредиторської заборгованості.

Курсова робота виконана на ___сторінках, містить в собі ___ таблиць.

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу бюджетної установи

 

1.1 Організація діяльності бюджетної установи та значення аналізу.

Бюджетні організації,  а іншими словами – бюджетні установи створюються державними органами для виконання не комерційних місій, це можуть бути як управлінські, так і наукові, соціально-культурні, технічні функції, що спрямовані на безпосередню взаємодію з людьми. Бюджетні організації фінансуються державою, з державного бюджету. Проте бюджетні організації можуть залучати не державні кошти для в якості свого джерела фінансування, це можуть бути різноманітні спонсори, меценати чи збір добровільних внесків. Остання форма фінансування бюджетних, державних організацій, вимагає чіткого обліку і звітування у вигляді кошторису доходів і витрат.

Як уже згадувалося, бюджетні організації виконують функції різного характеру, але діяльність таких організацій має свою специфікацію. Такі організації діляться на три типи.

1. Бюджетні установи та організації, що виконують законодавчі та регулятивні функції, а також функції управління, охорони та контролю. Такі організації держава створює для полегшення керівного процесу і дотримання його законності на різних рівнях. Часто для контролю роботи державних організацій. створюються окремі організації, яким надаються відповідні повноваження. До такого типу організацій відносяться міністерства, різні відомства, установи управління, тобто апарат органів державного та господарського управління, громадських та інших організацій; а також фінансові органи, органи казначейства, податкові установи та податкова інспекція, митна служба, органи міліції, армія,  судові органи, прокуратура та ін.
2. Організації та установи, що фінансуються бюджетним коштом і господарюють у сфері соціально-культурного комплексу – це установи та організації освіти всіх рівнів, медичні заклади, дитячі виховні заклади і дитячі організації, будинки культури, бібліотеки, наукові організації, спортивні секції та ін.;
3. Соціальні фонди та державні служби, діяльність яких розрахована на громадськість, та людей з особливими потребами, а також інші бюджетні установи, що не входять під класифікацію перших.

При цьому основні  державні установи та організації мають  ієрархічну будову, де кожна має  розгалуження і державні кошти, перш ніж дойти до місця призначення, проходять через кожну ланку державної організації, починаючи від найпріорітетнішої. Прикладом цього може бути державний пенсійний фонд, де рух грошової маси йде від столиці, до міських осередків, потім сільських і лише тоді до пенсіонерів. Ієрархічність бюджетних організацій має свої преваги, а це безпосередня взаємодія з об’єктом своєї діяльності в різних куточках держави, не заважаючи цим роботі інших ланок. Але має і свої мінуси. Одним із найбільших мінусів бюджетних організацій – це сприятливі умови для корупції.

Основний результат  діяльності, яку виконують бюджетні організації - послуга. Тобто мета таких організацій – надання послуг громадянам держави. При цьому послуги можуть бути як матеріальні (обслуговування будинків, ремонт), так і не матеріальні (юридичні послуги, робота з документами). Найважливіша характеристика діяльності бюджетних організацій - показник ефективності праці в сфері діяльності організації, розглядається ефективність в економічному та соціальному плані, пріоритет робиться на другому.

Через те, що бюджетні установи фінансуються державним бюджетом, таке поняття як “банкрут”, в бюджетних  організаціях відсутнє. Єдине що може припинити діяльність бюджетних  організацій – це відповідне рішення  президента чи уряду держави.

Для бюджетних  організацій обов’язковим є реєстрація у наступних структурах:

• органи податкової служби;
• Пенсійний фонд;
• органи Фонду соціального страхування;
• органи Державної служби зайнятості.

Головним документом, на основі якого приймаються усі  рішення, такі як фінансування для ефективності діяльності бюджетних організацій, є кошторис бюджетної установи. У кошторисі чітко прописані і визначені цілі організації, її діяльність та інформація про доходи і видатки.

Аналіз діяльності бюджетної  установи є невід'ємною частиною процесу прийняття рішень на системи управління бюджетної організацією. Аналіз з урахуванням планової і фактичною інформації дає кількісну і якісну оцінку змін, які у бюджетної організації щодо заданої програми.

Аналіз діяльності бюджетної установи дозволяє: оцінити фінансово-економічну ситуацію; виявити економічний потенціал господарюючого суб'єкту; визначити результативність фінансові показники; виробити заходи зі зміцнення фінансового стану установи.

 

1.2. Методика проведення  аналізу.

Методика аналізу спеціального фонду бюджетної установи значною мірою відповідає методиці аналізу виконання загального фонду.

Під методикою розуміють  сукупність способів та правил найбільш доцільного виконання певної роботи.

На відміну від методу економічного аналізу як загального підходу до вивчення соціально-економічних процесів, його методика – це сукупність спеціальних прийомів дослідження соціально-економічної інформації. Методика включає також систему правил і вимог, що гарантують ефективне застосування методу. Тобто, методика є практичним додатком методу аналізу, його принципів і прийомів, призначеним для розгляду управлінських процесів, виявлення та реалізації резервів підвищення ефективності господарювання, прийняття оптимальних рішень з управління економікою.

Іншими словами, методика економічного аналізу – це методологічні поради та накази щодо виконання аналітичного дослідження. Як видно з наведеного вище, вона включає багато моментів. Основними з них є послідовність виконання аналітичної роботи та способи (прийоми) дослідження об’єктів.

Ґрунтовне дослідження  оптимальної послідовності виконання  комплексного аналізу господарської  діяльності бюджетної установи дозволяє виділити такі його етапи:

- уточнення об’єктів, мети і завдань аналізу, складання  плану його проведення;

- розробка системи  показників, за допомогою яких  характеризується об’єкт аналізу;

- збір та перевірка  інформації;

- порівняння показників (фактичних з плановими, фактичних  за ряд років і т. ін.);

- аналіз балансу підприємства;

- аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

- аналіз використання  заробітної плати;

- виділення чинників  та визначення їх впливу на  результати діяльності підприємства;

- виявлення невикористаних  резервів підвищення ефективності  виробництва;

- оцінка результатів діяльності підприємства та розробка заходів щодо залучення невикористаних резервів.

 

1.3. Джерела інформації  та характеристика методів і  прийомів аналізу.

Джерелами інформації для  аналізу є: звіт про виконання  кошторису доходів і витрат по спеціальному і загальному фонду, як індивідуальний (по кожному виду джерел), так і зведений; дані бухгалтерського обліку, ревізій і перевірок.

Основні прийоми аналізу, які можуть бути використані:

 Горизонтальний (часовий)  аналіз – порівняння кожної  позиції звітності з попереднім періодом. Такий аналіз є основою організації моніторингу поточної фінансової діяльності. У процесі цього аналізу виявляють відхилення звітних показників від планових (нормативних), визначаються причини цих відхилень і вносяться рекомендації щодо корегування окремих напрямків фінансової діяльності бюджетної організації. Аналіз дає можливість визначити роль бюджетного фінансування за загальним і спеціальним фондом.

 Вертикальний (структурний)  аналіз – визначення структури  фінансових показників з оцінюванням впливу різних факторів на кінцевий результат. Такий аналіз дає можливість визначити найвагоміші складові в балансі бюджетної організації, але найбільш вагоміше його використання в аналізі складових доходів і витрат  кошторису.

 Трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів. На основі екстраполяції можливо не тільки визначити перспективне значення основних показників, а також спрогнозувати перспективний аналіз фінансового стану бюджетної організації.