Сучасний стан адміністрування податків

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

ФАКУлЬТЕТ ОБЛІКУ І ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пояснювальна записк

до звіту з навчально - комп'ютерної практики

 

 

Виконала

                   ст. групи ФК -11 (опод.)

Тертілова Ольга Сергіївна

Перевірив:

Асистент викладача

Петренко Л.М.

 

 

 

Кіровоград - 2012 

                                              Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3 
1.Сутність та значення адміністрування податків та зборів……………………………………………….………………………………4

1.1 Дві групи податків, які розрізняють від рівня  їх встановлення. Встановлення загальнодержавних  та місцевих податків………………………5

1.2 Правовий та економічний аспекти адміністрування податків і зборів в Україні…………………………………………………………………………….7

2. Основні етапи податкового адміністрування, які регулюються нормами «Податкового кодексу України»…………………………………………………9

3.Сучасний стан адміністрування  податків……………………………………14

Висновок ………………………………………………………………………....19

Список використаних джерел………………………………………………..…21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            Вступ

У сучасних умовах складних економічних перетворень в Україні, обумовлених світовою фінансовою кризою, особливо актуальною є проблема своєчасного забезпечення достатнього обсягу податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів держави. Вирішення цієї вкрай важливої проблеми значною мірою залежить від того,наскільки ефективною буде діяльність контролюючих органів щодо адміністрування податків і зборів(обов’язкових платежів),що забезпечуватиме справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків та відповідатиме реаліям сьогоднішнього дня.

Одним із провідних напрямів успішного здійснення податкової реформи  є спрощення, поліпшення та підвищення ефективності адміністрування податків,термін «Адміністрування податків» в останні  роки набув значного поширення в  науковому,діловому і політичному  обороті. Адміністрування є динамічним процесом, у результаті реалізації якого виявляється необґрунтованість застосування формалізованого підходу. Тому для дослідженні сутності адміністрування податків необхідно врахувати специфіку саме податкової сфери. Якщо управління,менеджмент пов’язується із стратегічними цілями управлінських структур,адміністрування-це комплекс тактичних заходів,які практично реалізуються в процесі оподаткування. Адміністрування податків є специфічним. Це не просто управління певною ланкою роботи в податковій системі чи працівниками податкових органів. Це управління процесами оподаткування зі справлянням обов’язкових платежів. Враховуючи те,що адмініструванню податків надається значення одного з основних напрямів реалізації сучасної податкової політики України,дослідження його теоретико-методологічної бази є особливо актуальним.

 

 

 

1.Сутність адміністрування  податків та зборів

Адміністрування податків і  зборів є однією з найважливіших  ознак держави та необхідною умовою її існування. Адміністрування (від  англ. "administration") означає управління, організація, виконання, здійснення, нагляд (контроль); у широкому розумінні, це - організаційно-розпорядча діяльність керівників і органів управління, що здійснюється шляхом наказів і розпоряджень. Адміністрування процесів оподаткування об'єднує за допомогою однієї ідеї комплекс заходів, спрямованих на забезпечення виконання законодавчих та нормативно-правових актів. Об'єктом адміністрування є процес узгодження й погашення податкових зобов'язань платників податків. Метою адміністрування є забезпечення погашення податкових зобов'язань платників шляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів і процедур. 
З боку науки «податкове адміністрування»- це наука, що формулюж принципи ефективного управління податковою системою за даних соціально-економічних умов та суспільно-політичних обставин оцінює податкову систему (рис.1.1)

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Зміст терміна  «адміністрування податків

Існують різні види адміністрування  у фінансовій та економічній сферах. На відміну від них податкове адміністрування являє собою комплекс правових, економічних і фінансових заходів держави для формування системи оподаткування, забезпечення своєчасної і повної сплати податків і зборів з метою задоволення фінансових потреб суспільства в цілому, а також розвитку економіки країни шляхом перерозподілу фінансових ресурсів.

Під податковим адмініструванням слід розуміти сукупність норм (правил), методів, засобів і дій, за допомогою яких спеціально уповноважені органи держави здійснюють управлінську діяльність у податковій сфері, спрямовану на контроль за дотриманням законодавства про податки та збори (обов'язкові платежі), за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення у відповідні бюджети податків і зборів, а у випадках, передбачених законами України, - за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю надходжень у відповідний бюджет інших обов'язкових платежів та притягнення до відповідальності порушників податкового законодавства.

1. Характеристика адміністрування податків  в залежності  від групи податків

В Україні виділяють дві  групи податків, які розрізняють  від рівня їх встановлення(рис.1.2)

Рис.1.2.Групи податків

Варто зазначити, що податкові  відносини в суспільстві можуть існувати та розвиватися тільки на базі прийняття і повного дортримання відповідних законів. Без наявності таких законів або в умовах їх нечіткої визначеності процес адміністрування податків втрачає орієнтири.

Загальні положення щодо встановлення та скасування податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів встановлені Законом України “Про систему оподаткування”. (розд.1, ст.1)

Так, встановлення та відміна  податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам  здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим та сільськими, селищними, міськими радами  відповідно до Закону “Про систему оподаткування”, іншими законами України з питань оподаткування.

Верховна Рада АР Крим, сільські, селищні та міські ради можуть  встановлювати  додаткові пільги щодо оподаткування  у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Ставки, механізм справляння податків і зборів, за виключенням особливих видів мита, а також пільги по оподаткуванню не можуть встановлюватися або змінятися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Кожен закон з питань оподаткування подається у вигляді проекту Кабінетом Міністрів України або народними депутатами на розгляд до ВР України. Спочатку проект розглядається профільним комітетом ВР України, який рекомендує його до розгляду на сесії ВРУ. Сесія приймає закон і визначає порядок його ведення в дію. Закон підписує Президент України.

Що стосується загальнодержавних  податків і зборів, то їх встановлення (перелік податків, порядок їх справляння тощо) та відміна  здійснюється тільки на підставі відповідних законів  України, прийнятих ВР України.

Перелік місцевих податків і зборів та загальні принципи їх справляння також затверджуються відповідними законодавчими актами ВР України, але  рішення щодо їх справляння в регіонах приймають ВР АР Крим, сільські, селищні  та міські ради. Встановлювати на своїх територіях інші види місцевих податків, не визначених законодавством України, має право тільки ВР АР Крим.

Законодавча база щодо оподаткування юридичних та фізичних осіб на даний час включаєпонад 100 законів. Щодо кожного податку, збору та іншого обов’язкового платежу існує відповідний законодавчий акт, який регламентує порядок його справляння.

Варто зауважити, що до податкового законодавства щороку вноситься чимало змін та доповнень, які призводять до різночитань та нестикування з  іншими законодавчими актами. Внаслідок такої неузгодженості трапляються випадки, коли платник податків, виконуючи положення одного законодавчого акту, мимоволі порушує положення іншого. У зв’язку з цим, ВР України було прийнято Закон “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181, який вніс кардинальні зміни у відносини між органами ДПС та платниками податків. встановив практичну нову ідеологію роботи податкової служби.

Зрозуміло, що для покращення організації роботи ДПС України, підвищення ефективності адміністрування податків, необхідно зведення всіх законів з питань оподаткування в єдиний Податковий кодекс України.

1.2 Правовий та економічний аспекти адміністрування податків і зборів в Україні.

Прийняття Податкового кодексу  України сприяє об'єднанню в одному нормативно-правовому акті цілого масиву норм, що регулюють сферу податкових правовідносин в Україні, а також  забезпечує спрощення орієнтування платників податків у цій сфері, прозорість дій органів державної  влади, які уповноважені здійснювати  контроль за своєчасністю нарахування  та повнотою сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів, чітко визначить засади функціонування системи оподаткування. Процес адміністрування  місцевих податків і зборів являє  собою управлінську діяльність органів  державної податкової служби щодо організації  процесу оподаткування юридичних та фізичних осіб, яка заснована на Податковому кодексі що регламентує правовідносини між податковими органами та платниками місцевих податків і зборів стосовно погашення податкових зобов’язань перед бюджетами.

Адміністрування податків і  зборів –це діяльність системи органів управління оподаткуванням,яка здійснюється через відповідну сукупність юридичних норм і правил. 
Структурно логічну схему процедури взаємодії складових системи управління оподаткуванням зображено на рис.1.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.3. Система органів  управління оподаткуванням

Правовим підґрунтям у  діяльності органів  державної податкової служби є такі нормативно-правові  документи:Конституція України,Законами України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997р. №77/97-ВР(зі змінами та доповненнями), «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III(зі змінами та доповненнями),Укази Президента України,Декрети та Постанови Кабінету Міністрів України,інші нормативно-правові акти ДПА України з питань оподаткування тощо.

Разом з тим, нормативно-правова  база,що покладена в основу функціонування  чинної системи оподаткування,має  ряд недоліків:перелік нормативно-правових актів занадто великих,а самі акти досить складні в практичному  застосуванні;законодавчі акти не зажди  чітко та повністю описують норми  права,що призводить до появи значної кількості підзаконних актів;недосконалість нормативно-правових актів призводить до прийняття чисельних доповнень.

2.Основні етапи податкового адміністрування, які регулюються нормами «Податкового кодексу України»

Виходячи з сутності терміна  розглянемо  адміністрування податків як процес,що складається з таких  етапів:реєстрація та облік платників  податків;обробка податкових декларацій;облік  платежів(податкові зобов’язання );обслуговування платників податків;податковий контроль;апеляції платників податків;погашення податкового  боргу( рис 2.1). 
Облік платника податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків,нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. До введення Податкового кодексу контролюючими органами були:митні органи,органи Пенсійного фонду України,органи фондів загальнообов’язкового державного соцстрахування, податкові органи (рис.2.2)

 

 

 

 

 

 

Рис 2.1.Процес адміністрування  податків

 
 

 

 

 

 

 

Рис 2.2. Органи, уповноваженні  здійснювати контроль у сфері  оподаткування

Після введення Податкового  кодексу контролюючими органами є :податкові органи та  митні  органи (рис 2.3.)

 

 

Рис 2.3. Органи,уповноважені здійснювати контроль у  сфері  оподаткування після прийняття  Податкового кодексу

 

Основні етапи податкового адміністрування, які регулюються нормами Кодексу, можна коротко охарактеризувати таким чином:

1-й етап: Самостійне погодження  платником податків податкового  зобов’язання.

Податкове зобов’язання, самостійно погоджене платником податків, вважається погодженим з дня подання податкового  розрахунку.

Якщо в майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки в показниках раніше поданого податкового розрахунку, такий платник податків має право  подати уточнюючий розрахунок. Такий  уточнюючий розрахунок можна не подавати, якщо уточнюючі показники вказуються платником податків в складі податкового  розрахунку за будь-який наступний  податковий період, протягом якого  такі помилки були самостійно виявлені.

Для платника місцевих податків та зборів на даному етапі важливо правильно  скласти податкову звітність, своєчасно  надати її до податкового органу та забезпечити погашення суми податкового  зобов’язання у встановлені терміни. Саме на цьому етапі у всіх платників  місцевих податків і зборів є можливість виправити помилки у податковій звітності та добровільно задекларувати  це в податковому органі.