Структурні елементи норм права

Завдання 1

Вивчіть ст. 173 КпАП України. Визначте структурні елементи норми права, а також дайте юридичний аналіз складу адміністративного проступку, закріплених цією статтею.

Відповідь:

Ознайомившись із статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, можна визначити такі структурні елементи норми права, як:

диспозиція - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян;

санкція - штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Під юридичним складом розуміють передбачену нормами адміністративного права сукупність ознак, за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення.

До цих ознак належать:

а) об'єкт;

б) об'єктивна сторона;

в) суб'єкт;

г) суб'єктивна сторона проступку

Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Суб'єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.

 

Завдання 2

Охарактеризуйте порядок набрання чинності та дії актів державного управління.

Відповідь:

Акт державного управління - це офіційний припис, заснований на законі, прийнятий суб'єктом управління на будь-якому рівні державної ієрархії в порядку одностороннього волевиявлення й у межах його компетенції з додержанням встановленої процедури та форми, й тягне за собою певні юридичні наслідки.

Акти управління є різновидом управлінських рішень, за допомогою яких здійснюють управління народногосподарським комплексом, соціально-культурним будівництвом і адміністративно-політичною діяльністю держави.

Акт державного управління - це підзаконний акт. Підзаконний характер актів державної виконавчої влади полягає в їх точній відповідності закону. Видання актів управління є частиною управлінської діяльності й одним із видів правових актів держави.

До підзаконних актів в залежності від суб’єкта їх прийняття відносять:

1. Нормативні акти Президента України, який в межах своєї компетенції на основі і на виконання Конституції та законів України видає укази і розпорядження, обов'язкові для виконання (ст. 106 Конституції України);
2. Нормативні акти Кабінету Міністрів України, який в межах своєї компетенції на основі і на виконання Конституції та законів України видає постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання (стаття 117 Конституції України);
3. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади

Порядок набрання чинності актами державного управління регулюється Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97, Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року № 493/92 та Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731.

Так, акти  Президента  України,  Кабінету Міністрів України не пізніш як  у  п'ятнадцятиденний  строк  після   їх   прийняття   у встановленому   порядку   і   підписання  підлягають  оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України» газета «Урядовий кур'єр».

Офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення  законів,   актів   Президента  України, є також інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України».

Акти Верховної  Ради України, Президента України,  Кабінету Міністрів України  можуть  бути  в  окремих  випадках   офіційно оприлюднені через телебачення і радіо.

Нормативно-правові  акти Верховної Ради України і Президента України  набирають  чинності   через  десять днів з дня їх офіційного  оприлюднення,  якщо  інше  не  передбачено   самими актами, але   не   раніше   дня   їх  опублікування  в  офіційному друкованому виданні.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.  Акти  Кабінету Міністрів України,  які  визначають права  і  обов'язки громадян, набирають чинності не раніше  дня  їх  опублікування  в  офіційних друкованих виданнях.

Акти Верховної Ради України,  Президента України, Кабінету Міністрів  України,  які   не   мають   загального значення   чи нормативного   характеру,  можуть  не  публікуватися за  рішенням відповідного органу.  Ці акти та  акти  з  обмежувальними  грифами офіційно оприлюднюються  шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і  доведення  ними  до відома  підприємств,   установ,  організацій  та  осіб,  на  яких поширюється їх чинність.   

Неопубліковані акти Верховної  Ради  України  і  Президента України набирають  чинності  з  моменту  одержання  їх  державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.    

Акти Верховної Ради України  і  Президента  України   про призначення  відповідно  до законодавства на посади і звільнення з посад  набирають  чинності  з  моменту  їх  прийняття

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Державну реєстрацію здійснюють:

нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін'юст;

нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим та територіальних органів центральних органів виконавчої влади в Автономній Республіці Крим - Головне управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим;

нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади - головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;

нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів - районні, районні у містах Києві та Севастополі, міськрайонні (у разі утворення) управління юстиції.

Якщо дія нормативно-правового акта поширюється на території інших адміністративно-територіальних одиниць, він реєструється в управлінні юстиції за місцем перебування органу, що видав нормативно-правовий акт.

Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом п’яти робочих днів після його прийняття у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови тощо), а також затвердженого ним положення (інструкції, порядку тощо) і додатків до них.

Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до органу державної реєстрації.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів чинного законодавства тощо) ці терміни можуть бути продовжені керівником органу державної реєстрації, але не більш як на 10 робочих днів, про що повідомляється орган, який надіслав нормативно-правовий акт на державну реєстрацію.

 Міністерства, інші центральні  органи виконавчої влади направляють  для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

 

Завдання 3

Гр. П. - особа, як пізніше з’ясувалося, без певного місця проживання, перебуваючи в секції самообслуговування універсаму, намагався з’їсти цукерки «Київ вечірній», у зв’язку з чим і був затриманий охороною магазину.

Дайте юридичну оцінку наведеної ситуації

Відповідь:

Ознайомившись з умовами задачі можна прийти до висновку, що гр. П. вчинив крадіжку цукерок «Київ вечірній». Проте для визначення виду відповідальності (адміністративна чи кримінальна) важливе значення буде мати саме вартість викрадених цукерок.

Так, згідно частини 3 статті 51 КУпАП викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум доходів громадян в разі його застосування у рамках адміністративного та кримінального законодавства під час кваліфікації злочинів або правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги і дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 01.01.2014 року складає 1218 грн.

Отже, беручи до уваги той факт, що вартість цукерок не може перевищувати 121 грн. 80 коп., можна стверджувати, що крадіжка є дрібною і за її вчинення передбачатиметься адміністративна відповідальність згідно статті 51 КУпАП, а саме накладення на особу П. штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.