Довіреністю визнається письмове повноваження

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Мая 2013 в 14:27, реферат

Краткое описание

Довіреністю визнається письмове повноваження, яке видає одна особа (довіритель) іншій особі (довіреному) для представництва перед третіми особами. Довіреність — це одностороння угода, яка фіксує межі повно-важень представника, який, діючи на підставі довіренос-ті, створює права та обов'язки безпосередньо для довірителя.
Особа, яка видає довіреність, називається довірите-лем, а особа, яка отримує повноваження за довіреністю, — довіреним. Подібна термінологія використовується і в договорі доручення, за яким одна сторона зо-бов'язується від імені і за рахунок іншої сторони вико-нати певні юридичні дії. Проте довіреність не тотожна договорові доручення. Співвідношення між ними таке: договір доручення є підставою видачі довіреності.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Довіреністю визнається письмове повноваження.doc

— 90.00 Кб (Скачать документ)

 Особа, якій була  видана довіреність, зобов'язана  не пізніше наступного після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, неза-лежно від того, одержані цінності за довіреністю повніс-тю або частково, подати працівникові підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад чи матеріально відповідальній особі.

 Невикористані довіреності  повинні бути повернуті не  пізніше наступного дня після  закінчення строку дії дові-реності.

 

 Припинення довіреності та його наслідки

 У основі довіреності покладено особисті відносини сторін. За цією причиною довіреність вважається автоматично припиненою у разі:

 закінчення її строку;

 скасування довіреності  особою, яка її видала;

 відмови особи,  якій видано довіреність;

 припинення юридичної особи, від імені якої видано довіреність;

 припинення юридичної  особи на ім’я якої видано  довіреність;

 смерті громадянина,  який видав довіреність, визнання  громадянина недієздатним, обмежено  дієздатним або безвісно відсутнім;

 смерті громадянина,  якому видано довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім.

 Особа, яка видала  довіреність, має право у будь-який  ча скасувати, а особа, якій  довіреність видано, може відмовитися  від неї, що теж призводить  до припинення дії довіреності. Угода про відмову від цього права недійсна.

 У разі припиннення  довіреності у разі припинення  юридичної особи, яка видала  довіреність, правонаступники (спадкоємець  або організація, до якої перейшли  права і обов’язки представляємого  – реорганізованої юридичної особи) повинні при наявності згоди представника видати йому нову довіреність.

 Особливий, довірчий  характер відносин, що складаються  між представником та представляємим, проявляються у тому, що кожен  із них має право у будь-який  час відмінити довіреність або передовіру і відповідно відмовитись від них.

 Оскільки вказане  положення має конституююче значення  для довіреності, Цивільний кодекс  передбачає, що угода про відмову  від права припинення довіреності  або передовіри визнається ничтожною.

 Ще одна підстава  припинення довіреності пов’язана  із строковістю довіреності. Із  збігом терміну довіреності вона  припиняється, а значить, при необхідності  і за згодою сторін має бути  видана нова довіреність. Необхідно  також мати на увазі, що припинення довіреності автоматично тяген за собою припинення передовіри.

 Правові наслідки  припинення довіреності наступають  у момент, коли представник дізнався  або повинен був дізнатися  про припинення довіреності. Тому  права та обов’язки, що виникли  до відповідного моменту, зберігають значення для представника та представляємого.

 Укладена після  відміни довіреності угода може  бути оскаржена представляємим (його  правонаступником). Для цього їм  потрібно довести, що третя  особа у момент укладення угоди  знала чи повинна була знати про відміну довіреності.

 На представника  покладається обов’язок повернути  довіреність представляємому. Цей  обов’язок виражається у здійсненні  юридичних, а не фактичних дій.  За цією причиною знищення  довіреності представником прирівнюється до її повернення представляємому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

 

Отже, довіреність це письмове уповноваження, що видається  однією особою (що представляється) іншій  особі (представникові) для представництва перед третіми особами.

 

При складанні довіреності обов'язковою умовою є дотримання вимог, без дотримання яких вона не буде юридичних наслідків.

 

В довіреності розкривається  її предмет, тобто зміст повноважень. У зв'язку з чим, виділяють разові, спеціальні і генеральні доручення, які мають свої особливості і застосовуються не у всіх ситуаціях.

 

В певних випадках можлива  передача представником повноважень  іншій особі, що є передорученням. Воно можливе лише, якщо представник  прямо уповноважений на це дорученням, або він вимушений до цього силоміць обставин для охорони інтересів того, що представляється.

 

Дія довіреності припиняється унаслідок: виконань передбаченої в  дії (наприклад, разове доручення), закінчень  терміну, відміни довіреності що представляється або відмови  від довіреності особи, якій вона видана, припинення юридичної особи, від імені якої і на ім'я якого вона видана, а також в разі смерті громадянина, що видав або отримав довіреність (або визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Цивільний кодекс України / Коментар. - Одеса: Юридична література, 2004. - 112 с.

 

2. Бек Ю.Б., Богдан Й.Г. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М. Коссака. - К.: Істина, 2004. - 975 с.

 

3. Боброва Д.В., Дзера О.В. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - 2-е вид., перероб. і допов.. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - с. 204 - 208.

 

4. Довгерт А.С. та ін. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К.: істина, 2004., - 190-203 с.

 

5. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За ред. О.В. Дзери та ін.. - К.: Юрінком Інтер, 2005- 545 с.

 

6. Сучасний словник цивільно-правових термінів /Упоряд. Венедіктова І.В. - Х.: Страйд, 2005. - 215 с.

 

7. Тлумачний словник з цивільного права / Акад. прав. наук України. Ін-т приват. права і підприємництва; Під заг. ред. Селіванова В.М.; Уклад.: Боброва Д.В. та ін.. - К., 1998. - 225 с.

 

8. Цивільний кодекс України: Наук.-практ. комент.: У 2 ч. - ч.1 / За заг. ред. Я.М. Шевченко; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Київ. ун-т права. - К.: Вид. дім «Ін Юре», 2004- 722 с.

 

9. Цивільний кодекс України: Наук.-практ. комент : У 2 ч. - ч.2. / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ. ун-т права; За заг. ред. Я.М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004 - 604 с.

 

10. Цивільний кодекс України: Пост. наук.-практ. комент.: У 2 ч. / Верхов. Суд України; Відп. ред. А.С. Довгерт, Н.С. Кузнєцова. - К.: Юстініан, 2005 - 722 с.

 

11. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О.В. Дзера та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - Кн. 1. - 736 с.

 

12. Цивільне право України. Кн. 2 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. -К., 2002. - 453 с.

 

13. Ярема А.Г., Карабань В.Я. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. / Т.1. - К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. - 941 с.

 

15. Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. - К.: КГУ, 1978.

 

16. Цивільне право України. Академічний курс. Т.1. / За загальною ред. Я.М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2003. - С. 252.

 

18. Фурса С. Довіреність та інститут представництва у цивільному законодавстві, нотаріальному та цивільному процесах України // Право України. - 1999. - № 4. - С. 96.

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Довіреністю визнається письмове повноваження