Корисні копалини Миколаївської області

Дата поступления: 07 Декабря 2015 в 01:03
Автор работы: k**************@mail.ru
Тип: реферат
Скачать полностью (54.78 Кб)
Прикрепленные файлы: 1 файл
Скачать документ  Просмотреть файл 

Рекультивація земель.docx

  —  57.35 Кб

Дніпропетровський Державний аграрно-економічний університет

Еколого-меліоративний факультет

 

Кафедра екології

та охорони навколишнього середовища

 

 

 

Реферат

На тему: «Корисні копалини Миколаївської області»

 

 

Перевірив:

Ворошилова Н.В.

Виконала:

Ст.гр. ЕМ-1-13

Цибенко К.М.

 

Дніпропетровськ 2015

Мінерально-сировинна база.

Більша частина Миколаївської області перебуває на Причорноморській низовині, і тільки на півночі - у межах Придніпровської височини. Північно-західна її частина лежить в області лісостепів, південно-східна – в області степів.

Корисні копалини представлені головним чином нерудним комплексом. Разом із гранітами зустрічаються гнейси, кварцити та польовий шпат.

В Кривоозерському районі знаходиться комплексне родовище руди, нікелю і кобальту. В Арбузинському і Братському районах розташовані два родовища урану. Зазначені родовища не розробляються.

Таблиця 1.1.1. Мінерально-сировинна база

Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.10

2008 р.

2009 р.

2008 р.

2009 р.

Граніт

52

47

13

15

-

-

-

Пісок

33

32

11

11

-

-

-

Вапно (цементна сировина)

2

2

1

1

-

-

-

Пильний камінь

(черепашняк)

15

15

2

2

-

-

-

Каоліни

1

2

1

1

-

-

-

Керамзитова сировина

2

2

-

-

-

-

-

Вапняк для випалювання на вапно

6

6

-

-

-

-

-

Цегельна сировина

44

44

5

5

-

-

-


1.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.

Мінерально-сировинні ресурси на території області представлені значними запасами будівельних матеріалів: каменю будівельного понад 627 млн.м3, гранітів із широкою гамою кольорів і високих декоративних якостей – близько 51,3 млн.м3, каменю пиляного – близько 72,3 млн.м3, цементної сировини – близько 60,7 млн.т, глиняно-черепичного сировини – близько 48,1 млн.м3, піску будівельного - 123,7 млн.т.

Промислове значення мають також поклади вапняків (біля 16,4 млн.т), каоліну (біля 113,6 млн.м3), дорожніх матеріалів і т.п.

Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина).

 

Згідно з компетенцією держуправління в частині питань надрокористування, його функції визначені чинним природоохоронним законодавством і включають:

- розробку та  затвердження екологічних карток  перед отриманням суб'єктом господарювання  спеціального дозволу (ліцензії) на  користування надрами відповідно  до «Інструкції щодо порядку  погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами», затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30 вересня 1996 р. №119, зареєстрованої в Мін'юсті України 16.10.1996 за №600/1625;

- здійснення державної  екологічної експертизи проектної  документації на користування  надрами, відповідно до ст.14 Закону  України «Про екологічну експертизу», ст.22 Гірничого закону України  та п.8 постанови КМ України  від 27.07.95 №554;

- надання висновку  щодо погодження гірничих відводів  відповідно до кодексу України «Про надра» та Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою КМ України від 27.01.95 №59;

- надання висновків  про погодження проектів землеустрою  щодо розміщення земельних ділянок  відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, кодексу України «Про надра»;

- погодження планів  розвитку гірничих робіт.

На 01.01.10 у Миколаївській області зареєстровано 186 родовищ корисних копалин, у т.ч. підземних вод. Ліцензовано 67 родовищ, розробляються 52 родовища, по 18 родовищам матеріали знаходяться на розгляді в Мінприроди перед наданням ліцензії.

Згідно державної статистичної звітності в області налічується 3006,5109 га під відкритими розробками, кар'єрами та шахтами та відповідними спорудами у тому числі 1697,2225 га під відкритими розробками та шахтами, які експлуатуються; 1309,2884 га інших (під відпрацьованими розробками та кар'єрами, закритими шахтами, відвалами, териконами, які не експлуатуються).

Зведені дані по використанню надр у Миколаївській області наведені у таблиці 1.1.1.1.

Таблиця 1.1.1.1. Використання надр*

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га

Рекультивовано в 2009 р., га

Гірничий відвід

Земельний відвід

Ліцензії**

186

2

6

13

-

-

-


* - за 2009 рік за даними держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області.

** - розроблено держуправлінням  за 2009 рік екологічних карт на отримання ліцензії на геологічне дослідження та розробку родовищ корисних копалин.

Високі темпи та обсяги видобутку призводять до порушення цілісності екосистем надр, стійкість геологічного середовища зазнає значного навантаження.

Надмірні техногенні навантаження і довготривалий масштабний видобуток корисних копалин призводять до значних змін геологічного середовища і порушують урівноваженість природних процесів: геохімічних, біогеохімічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних (екзогенних), геофізичних (сейсмогеофізичних).

В останні роки у декілька разів збільшилася (переважно внаслідок техногенезу) кількість небезпечних екзогенних геологічних процесів: зсувів, підтоплень, карсту, просідань, абразії берегових зон. Крім того, високий рівень техногенних перетворень геохімічних параметрів ландшафтів(внесення міндобрив, надходження хімічних речовин з повітряними і водними викидами, накопичення відходів) збільшив загальний екологічний ризик геологічного середовища.

1.2. Система моніторингу геологічного середовища.

Моніторинг геологічного середовища виконують державні регіональні підприємства Державної геологічної служби.

В Миколаївській області моніторинг геологічного середовища ведеться за напрямками:

- моніторинг підземних вод;

- моніторинг екзогенних  геологічних процесів.

1.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.

В гідрогеологічному відношенні Миколаївська область знаходиться на площі Причорноморського та Українського басейнів підземних вод. Гідрогеологічні умови формування прогнозних ресурсів області в цілому не дуже сприятливі, тому і кількість їх тут невелика – 441,6 тис.м3/добу при значеннях по окремих районах від 4,8 тис.м3/добу (Арбузинський район) до 58,3 тис.м3/добу (Новоодеський район).

Основними водоносними горизонтами (комплексами), які розповсюджені на території Миколаївської області і придатні для водопостачання населення, є плейстоценовий алювіальний, верхньо-, середньосарматський, палеогеновий, крейдовий та архей-протерозойський.

Підземні води на території Миколаївської області головним чином використовуються для задоволення господарсько-побутових та питних потреб. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для питних потреб користуються виключно підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод (далі ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм3 дорівнюють 354,7 тис.м3/добу. Експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ) розвідані і затверджені на 01.01.2010 р. на 8 родовищах підземних вод (12 ділянок родовищ) у загальній сумі 81,22 тис.м3/добу, що становить 18,4% від величини ПРПВ, змінюючись по адміністративних районах від 3,8 тис.м3/добу (Врадіївський район) до 32,3 тис.м3/добу (Вознесенський район). Дванадцять адміністративних районів експлуатаційних запасів не мають.

Відомості про прогнозні ресурси (за даними регіональних оцінок) та експлуатаційні запаси (згідно протоколів ДКЗ, ТКЗ) підземних вод наведені в таблиці 1.2.1.1.

 

Таблиця 1.2.1.1. Прогнозні ресурси та експлуатаційні запаси підземних вод по адміністративних районах Миколаївської області

№ пп

Назва адміністративного району

Площа, тис.км2

Прогнозні ресурси підземних вод, тис.м3/добу

Усього

У тому числі ЕЗПВ

Мінералізація, г/дм3

до 1,5

1,5-3,0

до 3,0

до 1,5

1

Арбузинський

1,0

3,15

1,65

4,80

 

2

Баштанський

1,7

7,73

8,97

16,70

 

3

Березанський

1,4

5,54

1,16

6,70

5,30

4

Березнегуватський

1,2

2,35

7,85

10,20

 

5

Братський

1,3

2,51

2,49

5,00

 

6

Веселинівский

1,2

9,68

0,92

10,60

 

7

Вознесенський

1,4

52,32

1,58

53,90

32,30

8

Врадієвський

0,8

20,20

 

20,20

3,80

9

Доманівський

1,5

26,75

0,85

27,60

6,40

10

Єланецький

1,0

14,14

6,76

20,90

 

11

Жовтневий + м.Миколаїв*

1,6

21,95

13,65

35,60

1,92

12

Казанківський

1,4

8,63

10,97

19,60

 

13

Кривоозерський

0,8

10,54

0,56

11,10

3,90

14

Миколаївський

1,5

45,90

4,60

50,50

 

15

Новобузький

1,5

6,36

6,94

13,30

 

16

Новоодеський

1,3

50,92

7,38

58,30

21,60

17

Очаківський

1,4

11,90

0,50

12,40

6,00

18

Первомайський

1,3

8,00

 

8,00

 

19

Снігурівський

1,3

41,30

14,90

56,20

 
 

УСЬОГО:

24,6

349,87

91,73

441,60

81,22


* - запаси затверджені 08.10.09 р протоколом ДКЗ України №1829.

У звітному періоді із розвіданих експлуатаційних запасів області відбиралася зовсім мала частка підземних вод – 9,5 тис.м3/добу (8% від ПРПВ). На даний період Коблево-Рибаківське родовище (розвідані запаси в кількості 5,3 тис.м3/добу) і ділянка Бузька Вознесенського родовища (6,3 тис.м3/добу) не експлуатуються. Тобто з дванадцяти розвіданих ділянок родовищ підземних вод станом на 01.01.10 р. експлуатуються десять. Дані щодо використання експлуатаційних запасів підземних вод по області наведено (без урахування Галіцинівської ділянки родовища підземних вод) у таб.1.2.1.2. та мал.1.2.1.1.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2.1.2. Використання ЕЗПВ Миколаївської області

Код ДРПВ

Назва ділянки родовища підземних вод (ДРПВ)

Геол. індекс ВГ

Водовідбір, тис.м3/добу

2009

375402

Вознесенська 1

P 2-3

0,267

375403

Натягайлівська

aQIII

3,259

375404

Одесько-Кишинівська

P 2-3

3,768

375301

Врадііївська

N1S2

0,439

378901

Зброшківська

K2

0,18

383801

Кривоозерcька

AR-PR1

0,147

389401

Новоодеська 1

аQІІ-ІІІ

0,18

390601

Очаківська 1

N1S3

0,888

390602

Очаківська 2

N1S3

0,376

 

Разом:

 

9,504


Мал.1.2.1.1. Розвідані експлуатаційні запаси та їх використання по адміністративних районах Миколаївської області

Страницы:123следующая →
Краткое описание
Більша частина Миколаївської області перебуває на Причорноморській низовині, і тільки на півночі - у межах Придніпровської височини. Північно-західна її частина лежить в області лісостепів, південно-східна – в області степів.
Корисні копалини представлені головним чином нерудним комплексом. Разом із гранітами зустрічаються гнейси, кварцити та польовий шпат.
Содержание
содержание отсутствует