Заходи боротьби та профілактика токсокарозу у собак у ветеринарній клініці «Одеський амулет»

Міністерство  аграрної політики та продовольства України

Одеський  державний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

 

 

 Кафедра  епізоотології, паразитології

та ветеринарно-санітарної експертизи

 

 

 

 

Курсова робота

з паразитології

на тему:

«Заходи боротьби та профілактика токсокарозу у собак у ветеринарній клініці «Одеський амулет»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 4 курсу 2а групи

Ковтуненко  Марія Яківна

 

 

 

 

Одеса – 2013

Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………………………………………….….4
2. Характеристика клініки «Одеський Амулет»……………………………...………6
3. Характеристика захворювання…………………………………………………………….…8
4. Результати власних спостережень…………………………………………………………24
5. Висновки…………………………………………………………………………………………………29
6. Додатки…………………………………………………………………………………………………..30
7. Список літератури…………………………………………………………………………………..34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

Паразитарні хвороби людини є не тільки медичною, а й загальнолюдською глобальною проблемою. Важко виміряти збиток, що наноситься паразитозами, здоров'ю людини та соціально-економічному розвитку людства в цілому. Звідси підвищення ефективності заходів, спрямованих проти них, є однією з актуальних завдань сучасної медицини.

Кількість собак  у світі величезне і безперервно  зростає. При такій великій чисельності собак і кішок, до того ж багато з них бездомні, проблема забруднення навколишнього середовища фекаліями цих тварин в міських умовах стає все більш гострою. Обстеженнями, проведеними в різних країнах, встановлена ​​значна забрудненість ґрунту в населених пунктах яйцями гельмінтів з коливаннями від 2,9 до 60% позитивних проб. В останні роки збільшення кількості домашніх м'ясоїдних, сприяє поширенню заразних захворювань серед тварин і людей, в тому числі і гельмінтозів.

Знання видового складу гельмінтів у собак і кішок, вивчення поширення гельмінтозів, екстенсивності і інтенсивності інвазії, а також вікової та сезонної динаміки необхідно в пізнаванні епізоотології гельмінтозів домашніх м'ясоїдних тварин і епідеміології інвазійних хвороб. Це допоможе більш правильно і ефективно проводити профілактичні та лікувальні заходи проти цих інвазій.

Токсокароз широко поширений серед м'ясоїдних в багатьох країнах світу. Дослідження показують, що зараженість токсокарозом бродячих собак у місті досягає 55%, що надзвичайно небезпечно для людини, у якого токсокароз проявляється алергією, бронхіальною астмою, легеневою патологією, ураженням очей та іншими серйозними порушеннями здоров'я, насамперед у дітей. Токсокароз є досить широко поширеною нозологічною формою геогельмінтоз, і являє актуальну проблему не тільки у ветеринарії, а й медицині. Широкому поширенню токсокарозной інвазії сприяють порушення правил утримання та вигулу собак. Факторами передачі збудника інвазії можуть бути грунт , волосяний покрив тварин, забруднені яйцями паразита продукти харчування, вода і ін.

Вивчення поширення токсокарозу в популяції собак на території міста, а також шукання ефективних засобів терапії та профілактики інвазії є актуальним завданням.

Токсокароз - маловивчене, широко поширене захворювання, що викликається личинками Toxocara canis, що характеризується тривалим рецидивуючим перебігом і поліорганними ураженнями.

Метою моєї курсової роботи було вивчення епізоотології , патогенезу , імунітету і вишукування  ефективного антгельмінтика для комплексної терапії токсокарозу собак і кішок.

Для досягнення поставленої мети було необхідно  вирішити такі завдання:

• Вивчити поширення , сезонну динаміку та вікові аспекти епізоотології токсокарозу собак на території клініки в залежності від умов утримання , раціону харчування , статі м'ясоїдних .
• Вивчити гематологічні , біохімічні та імунобіологічні показники крові собак , спонтанно і експериментально заражених T. Canis .
• Вивчити в порівняльному аспекті ефективність антгельмінтиків при токсокарозі м'ясоїдних .
• Розробити схему профілактичних заходів при токсокарозі м'ясоїдних .

 

 

 

 

 

 

2.  Характеристика клініки «Одеський амулет»

Основне надбання клініки «Одеський амулет» - це досвідчений персонал, готовий завжди прийти на допомогу хворій тварині, та нове обладнання. У штаті клініки 4 співробітника, а саме: старший ветеринарний лікар, три молодших лікаря та фельдшер. Директором ветеринарної клініки є Журін І.В. Персонал клініки постійно вдосконалює свій професійний рівень, знайомиться з самими останніми досягненнями ветеринарної науки.

Лікарі проводять огляд , лікувальні і фізіотерапевтичні процедури тваринам, надають невідкладну допомогу, проводять родопоміч, забір аналізів для проведення лабораторного дослідження, проводять дегельмінтизацію, вакцинацію тварин проти інфекційних захворювань собак і кішок, дають консультації з питань вирощування, годівлі тварин.

Щомісяця  ветеринарна клініка здають звіт про проведені ветеринарних заходах у міське територіальне управління, в якому вказують кількість хворих тварин інфекційними захворюваннями, проведених діагностичних дослідженнях, імунізації тварин, дезінфекції, дератизації .

У клініці практикується «виклик додому», якщо тварина у важкому стані або його не можна транспортувати. Можна викликати ветеринарного фахівця додому, для проведення вакцинації, проведення лікувальних і фізіотерапевтичних процедур тваринам, надати невідкладну допомогу, провести родопоміч, провести забір аналізів для проведення лабораторного дослідження. У разі необхідності, коли неможливо надати ветеринарну допомогу вдома, тварина доставляється в ветеринарну клініку, де йому робляться необхідні аналізи, є необхідне обладнання та ветеринарна аптека. Транспортний засіб у ветеринарній клініці відсутній. На виїзд ветеринарні лікарі виїзжають на транспорті власника або на своєму.

Клініка влаштована у відповідності з усіма санітарними  нормами і побудована з високоякісних  будівельних матеріалів.

 При вході  у ветеринарну клініку «Одеський амулет» ми потрапляємо в торговий зал клініки, де знаходяться різні ветеринарні препарати, атрибути, аксесуари, товари для тварин. Тут господарі тварин і просто відвідувачі можуть придбати необхідні речі, корм для тварин, вітаміни та інші медикаменти.

У ветеринарній аптеці є широкий спектр ветеринарних препаратів, медикаментів та виробів медичного призначення, вакцини та сироватки провідних вітчизняних і зарубіжних виробників для домашніх тварин, вітамінно-мінеральні добавки, засоби догляду, гігієни та косметики, збалансовані корми, ветеринарні дієти та ветеринарні паспорти міжнародного зразка.

За торговим залом розташовується приймальня для тварин, в якій проводиться огляд тварин і їх лікування. З правого боку розташовано операційне приміщення. У клініці є склад, який розташований у адміністратора .

Ветеринарна клініка «Одеський амулет» оснащена всім необхідним обладнанням та інструментарієм. В клініці є нове обладнання зарубіжних виробників, а саме: гематологічний, біохімічний та імунологічний електронний аналізатор, експрес-тести для виявлення деяких паразитарних захворювань, експрес-тести сечі. Також в клініці знаходиться мікроскоп для аналізу крові, сечі та фарби для окраски крові, та виявлення паразитарних захворювань.

Ветеринарні фахівці використовують широкий спектр ветеринарних препаратів, медикаментів та виробів медичного призначення; вакцини та сироватки провідних вітчизняних та зарубіжних виробників.

У клініці  проводять профілактичні обробки  тварин: вакцинації, дегельмінтизації, вітамінізації, лікувально-профілактичні  обробки та ін.

 

3. Характеристика  захворювання

Токсокароз - одне з найбільш часто зустрічаються захворювань собак. Особливі проблеми він викликає при вирощуванні цуценят.

Систематика

Збудник токсокароза відноситься до групи круглих гельмінтів Nematoda , ряду Spirurida , підряду Ascaridata , родини Anisakidae , роду Тохосаrа . T.canis і T.leonina зазвичай паразитують у різноманітних представників сімейства псових (собак , лисиць , песців ).

Збудник

Збудниками  токсокарозу є нематоди роду Тоxocara , паразитуючі в статевозрілому стані у м'ясоїдних ссавців в основному сімейств псових - T. canis.

Нематода  Тохосага canis родини Anisakidae паразитують у дорослому стадії в тонкому відділі кишечника тварин [ 10; 17]. Toxascaris leonina - аскарида хижаків ; Toxocara canis - аскарида собак ; Toxocara cati , синонім Toxocara mystax - аскарида котяча [ 15].

Збудниками  токсокарозу можуть бути також личинки інших аскарид - корови, буйвола ( T. vitulorum ) . 

Поширеність

Токсокароз широко поширений серед м'ясоїдних в багатьох країнах [10].

Показники ураженості м'ясоїдних є високими у всіх країнах  світу. Середня ураженість собак кишковим токсокарозом , обстежених на різних континентах , становить понад 15 % , але в деяких регіонах у частини тварин досягає 93 % .

Аскарида  собак Тохосага canis - повсюдно поширений паразит . У природних умовах - це найбільш часто зустрічається гельмінт у собак. Поширенню токсокар сприяє збільшення в населених пунктах кількості домашніх , а головне - бродячих собак. Вигул собак у не призначених для цього місцях веде до забруднення дитячих майданчиків та дворів , різко підвищуючи ризик зараження токсокарозом . У всьому світі T. canis інвазовано близько 40 % собак [ 19]. Ураженість токсокарами бродячих собак , особливо цуценят , дуже висока і в деяких регіонах наближається до 80-100 %. Найбільш інтенсивно інвазовано щенята у віці 3-6 міс.

Обстеження  зразків ґрунту показує їх неоднакову забрудненість в різних місцях. Дослідження, проведене в 1990- х роках в п'яти регіонах Польщі , показало , що яйця токсокар частіше зустрічаються в зразках грунту міст (14% ), ніж у приміській та сільській місцевості ( 12%). Причому число позитивних зразків на вулицях склало 19,3 % , біля будинків - 18,6 % , у пісочницях - 13,0 % , парках - 10,5 % , на ігрових майданчиках - 9,4% , узбережжях - 3,4% . У цілому 53% яєць належало T. cati [ 19].

До останнього часу не враховувалася роль водного  чинника в поширенні токсокарозу . Недавні дослідження [14] показали значну контамінацію інвазійними яйцями токсокар донних відкладень і взмученной води водойм. Результати опитувань хворих токсокарозом також з високою ймовірністю вказують на роль водного чинника в розсіюванні яєць токсокар .

Господарі

У Тохосага canis господар собака і інші представники сімейства Canidae . Також часто зустрічається у диких і розводяться в неволі лисиць. Кішки цим гельмінтом , не заражається[ 15].

Людина служить  неспецифічним - паратенічних ( резервуарним , транспортним) господарем для токсокар , вони паразитують у нього лише у формі личинки другої стадії ( L -2) , довжина якої становить 0,335-0,444 мм. При цьому личинки не ростуть , і їх анатомо - морфологічний стан не змінюється [ 13; 11].

 

 

Морфологія

Аскариди - це круглі гельмінти , тіло яких загострено з обох кінців і покрито кільчастої кутикулою жовтуватого кольору [ 10].

Тохосага canis - нематода світло- жовтого кольору , характеризується веретеноподібним тілом , трьома губами навколо ротового отвору , округлим крилом на головному кінці , розширеним стравоходом (шлуночком). Статевий диморфізм цього паразита ясно виражений. Самки значно більші за самців . Довжина тіла самців 50-100 мм. Хвостовий кінець забезпечений витонченим конічним придатком , маються дві рівні спікули довжиною 0,75-0,97 мм. Довжина самок 90-180 мм. Самка виділяє майже круглі , з комірчастою шкаралупою яйця 0,068-0,075 мм в діаметрі. За даними В. Свободова ( 1995) самці Toxocara canis досягають 9 - 13 х 0,2 - 0,25 см , а самки 10 - 18 х 0,25 - 0,3 см. На передньому кінці є цервікальні крильця ( alae ) довжиною 2 - 2,5 мм і шириною 0,2 мм [ 15]. Статевозрілі форми T. canis - великі роздільностатеві черв'яки завдовжки 4 - 18 см . Яйця овальні або круглі , товстостінні з комірчастою поверхнею , свіжі яйця містять одну велику темно - сіру бластомеру , яка заповнює практично все яйце . Розмір яєць коливається від 72 до 85 мм [ 15]. Яйця токсокар крупніше яєць аскариди ( 65-75 мкм). Зовнішня оболонка яйця товста , щільна , дрібно бугриста . Всередині яйця розташовується темний бластомер [ 16].

Біологія  збудників

Статевозрілі  форми T. canis локалізуються в шлунку і тонкому кишечнику тварин ( собак). Інтенсивність інвазії у собак може бути дуже високою , особливо у молодих тварин. Середня тривалість життя статевозрілих особин складає 4 місяці , максимальна - 6 місяців. Самка паразита за добу відкладає понад 200 тис. яєць. В 1 г фекалій може міститися 10 000-15 000 яєць , так що в ґрунт потрапляють мільйони яєць , обумовлюючи тим самим високий ризик зараження токсокарозом [17]. Личинка , що сформувалася в яйці , при оптимальних умовах досягає інвазійного стану за 15-20 днів . Якщо умови середовища несприятливі, то личинка довгий час може зберігати життєздатність [ 19]. Яйця токсокар можуть протистояти дії різних хімічних речовин. Вони здатні розвиватися навіть в концентрованих розчинах мідного купоросу , сулеми , сірчанокислого цинку , азотнокислого натрію , хлористого калію [ 14]. Свободова В. (1995 ) пише , що Toxocara canis ( аскарида собак ) живе в тонкому кишечнику і харчується його вмістом. Харчуватися вони можуть , як через рот , так і всією поверхнею тіла [ 15]. Яйця виділяються з фекаліями в навколишнє середовище , де вони розвиваються. Зрілі інвазійні яйця містять повністю розвинену личинку II . Дозрівання відбувається при температурі 8 - 35 ° С і в оптимальних умовах (наприклад , при кімнатній температурі) триває приблизно 2 тижні , в природі зазвичай протікає довше (до 4 тижнів). Господар заражається перорально зрілими яйцями , які потрапляють в кишечник. Личинки II виходять з яєчної оболонки і через стінку кишечника проникають в кров'яні капіляри і мігрують по організму господаря. При гепатопульмональної міграції вони потрапляють в портальну вену і печінку, де вони локалізуються перший і другий день після інвазування. Звідти через праве серце вони потрапляють в легені і трахею. Під час міграції личинки линяють, і в легенях на 3 - 4 день після зараження можна виявити четверту стадію личинок. Потім личинки з кашлем потрапляють в ротову порожнину і проковтуються. У кишечник вони потрапляють приблизно на 10 день після зараження. Тут під час четвертої , так званої останньої линьки , вони перетворюються на зрілі особини. Інкубаційний період триває 32 - 39 днів. Деякі личинки проходять соматичну міграцію , при якій личинки II потрапляють прямо в легеневу вену , минаючи велике коло кровообігу. Ці так звані соматичні личинки, як правило, інкапсулюються і можуть бути в такому стані життєздатними досить довго ( кілька років) у поперечно - смугастих м'язах , нирках печінки , ЦНС , а також в інших органах. Було доведено, що інвазування молодих собак великою кількістю яєць веде переважно до соматичної міграції , в той час як низька кількість яєць скоріше приведе до статевозрілим формам в тонкому кишечнику. У дорослих тварин, перш за все, відбувається соматична міграція, чим можна пояснити той факт, що у цієї групи собак аскариди в кишечнику практично не зустрічаються [14 ; 15].