Індустрія гостинності: становлення та основні поняття

Виникнення туризму  як товару вимагало розвитку відповідної  матеріально-технічної бази, наявності кваліфікованих кадрів по обслуговуванню туристів, цілеспрямованого і якісного управління туристичними господарськими суб'єктами. Головною ланкою матеріально-технічної бази туризму являється готельне господарство. Створення готелів пов'язане з історією виникнення

РОЗДІЛ 2

ЕВОЛЮЦІЯ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В ЄВРОПІ

2.1 Характеристика  сучасного стану готельної сфери  в Україні

Для будь-якої держави  необхідно мати належний рівень розвитку готельного господарства, адже він  сприяє пожвавленню усіх суспільно-економічних контактів та зв'язків, посилює економічний потенціал регіонів, піднімає рейтинг держави, окремих її міст у світовому співтоваристві, і навпаки, нестача готелів гальмує всі ці процеси. Хоча готельне господарство дає досить швидке повернення вкладених коштів, в Україні воно розвивається недостатньо швидкими темпами. Протягом 2005-2008 pp. доходи готельного господарства складали щорічно близько 0,3 % валової доданої вартості всіх галузей економіки України, в 2009 р. цей показник дещо збільшився і склав 0,4 %, у 2010 р. − близько 0,5 % [10].

Згідно проведеним дослідженням, столиця Україні програє в  забезпеченості готелями міжнародного рівня практично всім країнам  СНД і Балтії, займаючи лише 13-е  місце серед республік колишнього СРСР і випереджаючи лише Білорусь і Таджікістан, повідомляє адміністративний менеджер компанії Premier Hospitality Consulting Юлія Дудецкая. Ще в 1997 р. на ринку очікувалося стрімке зростання готельних підприємств, але бум так і не відбувся [2, с. 54].

Готельне господарство є однією з головних складових туристичної індустрії України. Проте, сьогодні можна констатувати про відсутність високо конкурентних позицій у цьому секторі національної економіки. Інфраструктура закладів розміщення в Україні не відповідає міжнародним нормам проживання та відпочинку: недостатня кількість готельних підприємств, у структурі готельних підприємств низька частка закладів високої категорії, матеріально-технічна база застаріла та потребує модернізації, відсутні сучасні засоби зв'язку та інформаційних комунікацій, ефективні та надійні системи захисту, які є передумовою високого рівня якості послуг.

Недостатня в Україні, у порівнянні з провідними країнами у розвитку туризму, кількість готельних підприємств. У 2009 р. в Україні функціонувало 1300 підприємств готельного господарства на 50,4 тис. номерів та 104,6 тис. місць. Наприклад, у Великобританії функціонує близько 26 тис. готелів, Франції 19,7 тис, Румунії понад 3 тис, Ізраїлі 318 готелів на 41770 номерів. У структурі згідно розмірів готелів, у країнах Європи кількість великих підприємств становить 15-25 % від їх загальної кількості, 75-85 % — готелі сімейного типу та мотелі [10, с. 47].

В Україні близько 70 % всіх місць зосереджують великі готелі, мотелі, кемпінги, молодіжні бази — типові у європейських країнах, в Україні мало чисельні. Як свідчить міжнародний досвід, саме невеликі готельні підприємства сьогодні формують основу розвитку сфери гостинності — структурують ринок готельних послуг згідно попиту споживачів, формують конкурентне середовище та створюють додаткові робочі місця.

У перспективі готельне господарство повинно стати провідним чинником активізації туризму, інтеграції держави у світові структури міжнародного співробітництва, зростання значення національної культури. Для досягнення цієї мети на державному рівні сьогодні необхідно вирішити ряд актуальних проблем.

Насамперед, відсутнє чітке законодавче визначення місця готельного бізнесу у туристичній сфері, його відомче підпорядкування. На законодавчому рівні необхідно визначити правові, економічні та організаційні аспекти створення і розвитку конкурентного середовища на ринку сфери гостинності. Законодавча основа повинна сприяти формуванню та входженню у ринковий простір нових готельних підприємств, зокрема створенню умов правового захисту та виживання малих форм у сфері гостинності. В українському законодавстві нечітко врегульоване право власності на землю, особливо для іноземних інвесторів. Відсутні можливості приватизації землі та невигідні умови її оренди для будівництва готелів, механізму концесії історико-архітектурних об'єктів, не приваблює іноземні компанії у готельний бізнес.

Не вирішеною залишається проблема зміни форми власності, акціонування підприємств готельного господарства. Великі та значна частка середніх готельних підприємств в Україні перебувають у державній та комунальній формі власності; в окремих регіонах приватні готелі зовсім відсутні. У зв'язку із низькою прибутковістю та регуляторним податковим тиском власники більшості готелів розглядають готельний бізнес як доповнення до інших сфер своєї діяльності. Приватизація та акціонування зумовить покращення якості управління на підприємствах готельного господарства, водночас і матеріально-фінансовий стан галузі. Фінансово-економічну політику із зміни форми власності доцільно проводити шляхом залучення з різних джерел фінансових ресурсів. Водночас, необхідно створити для інвесторів систему державних гарантій для захисту приватної власності і капіталу.

Перспективні моменти:

1. Вперше в історії українського готельного бізнесу готель «Донбас Палас» увійшла до асоціації Leading-Hotels of the world. Сьогодні компанія розглядає можливість будівництва п'ятизіркових готелів в крупних містах України під брендом «ДП» («Донбас Палас»). Крім того, не унеможливлено розширення мережі «Донбас Палас» за межами України.
2. Необхідно відзначити, що саме сектор готелів «де-люкс» задає і визначає високу динаміку галузі в Україні. Така підвищена увага готельного бізнесу до вищої категорії готелів пояснюється тим, що в спадок від попереднього устрою Україні не дістався жодного готелю, який міг би претендувати на п'ятірку за системою зірок, вживаною в європейських країнах, а попит на послуги экстра-класу зростав унаслідок процесів перерозподілу капіталу в країні і різкого збільшення кількості іноземних туристів.
3. Найбільш адекватною стратегією укрупнення на ринку готельних послуг є поява готелів з рівнями 2-3 зірок. Цільовий сегмент підприємств цього сектора − представники внутрішнього туризму (відпочиваючі і перебуваючі в іншому місті по ділових питаннях). В умовах відсутності конкуренції представники цього сегменту готельної галузі вважають за краще недооцінювати потребу своїх клієнтів у високому рівні обслуговування.
4. Створення єдиної мережі готелів з універсальним набором послуг і високим рівнем обслуговування за допомогою покупки і реконструкції існуючого готельного фонду малої і середньої категорій може принести компанії не тільки статус національного оператора, але і переваги пов'язані з домінуванням на ринку [10, с. 34].
5. Регіональні ринки готельних послуг в Україні ненасичені, і характеризуються декілька іншими показниками попиту. Готелі вищої категорії затребувані в крупних містах і курортних центрах. У більшості міст споживачі віддають переваги готелям середнього рівня, що багато в чому визначається диференціацією доходів у регіонах.
6. У розвиток готельного господарства щорічно вкладається декілька сотень мільйонів гривень. Щоб вивести національне готельне господарство на середній (по європейських мірках) рівень комфорту і якості обслуговування, потрібні багатомільярдні вливання. Зараз Уряд України разом із зацікавленими сторонами працює над тим, щоб готельна мережа Marriot проникла в український ринок готельних послуг: це приверне велику кількість американських бізнесменів і туристів.

По розрахунках експертів відомства, Україні терміново потрібні п'ять − шість готелів середнього класу (двох- і тризіркові), вартість мешкання в яких не перевищувала б 30−35 євро на добу. Намічено створити і мережу молодіжних готелів, причому, як вважають в Держтурадміністрациі, цільові засоби на їх розвиток слід передбачити в бюджеті країни. Що стосується комфортабельних готельних комплексів, то кожне місто з населенням більше мільйона чоловік, якщо він розраховує на значні потоки іноземних гостей, повинен мати хоч би декілька чьотирьохзіркових готелів. Проте в порівнянні з Росією та країнами Східної Європі сегмент п'ятизіркових готелів у нас — незначний. Хоча за роки незалежності в Києві відкрили деру чергу «Премьер-паласа», в Одесі — 19-поверховий готель «Одеса Кемпінськи» біля Морського вокзалу на 158 номерів вартістю 28 млн. дол., в Донецьку — «Донеччина Килим» на 129 номерів вартістю 24 млн. дол. і фешенебельний розважально-готельний комплекс «Вікторія» на 38 номерів, в Дніпропетровську «Гранд-готель».

Блізько 13% готелів столиці Україні розташовано в центрі і прилеглих до нього районах («Дніпро», «Хрещатік», «Прем'єр-килім», «Україна», «Санкт-Петербург», «Козацький», «Київ», «Національній», «Салют», «Русь», «Презідент-готель «Київський», «Спорт»), тоді як в Моськві їх налічується 39%, в містах Західної Європи, Північної Америки і Південно-східної Азії — близько 50% [3, с. 25]. Заразом серед відвідувачів українських готелів переважають передставники Східної Європі. Пріблізно у рівній пропорції можна виділити представників Північної Америки і Західної Європі. Це свідчить про однакову важливість як Сходу, так і Заходу для розвитку готельної індустрії, констатують фахівці Premier Hospitality Consulting.

Отже, готельне господарство в Україні являється на стадії становлення та його розвиток стримується низькою чинників, головним серед яких являється відсутність підтримки зі сторони державних органів. Більшість з наявних готельних підприємств нашої країни мають застарілу матеріально-технічну базу та відсутність нового обладнання.

2.2 Готельне господарство України при організації Євро 2012

Не можна залишити без уваги такий важливий процес, як організація проведення Євро-2012 в Україні та Польщі. Саме за наполяганням професійних організацій після проведення Форуму «Індустрія гостинності 2007», в скоректовану державну цільову програму підготовки до Євро-2012 ввели конкретні готельні об'єкти [11, c.23].

Однією з найважливіших  формальних вимог УЄФА до України  є наявність достатньої кількості  готелів певного класу - як для потреб організаторів, так і для прийому уболівальників. Ці жорсткі і дуже конкретні вимоги, нарешті, збудили інтерес на вищому рівні влади до питань розвитку готельної індустрії [12].

Керівники країни сьогодні говорять про підготовку до Євро-2012 як про національну програму розвитку країни - тут стратегічне бачення проблем владою і турбізнесом цілком співпадають. Звичайно, про слова і справи влади варто говорити з поправкою на сьогоднішні політичні реалії.

Найважливішою проблемою Євро можуть виявитися українські готелі, вірніше - недолік готелів в потрібному місці і в потрібній кількості. Скільки, яких, де і в який час потрібно готельних номерів для того, щоб гідно обслужити потреби Євро-2012? Щоб спробувати знайти відповідь на це питання, в першу чергу, слід чітко розібратися в заявлених потребах УЄФА, а потім спробувати визначити кількість уболівальників, які приїдуть на матчі, - як з квитками, так і без.

2.3 Вимоги до  індустрії гостинності під час  проведення Євро 2012

До високого рівня послуг від готелю потрібно надати широкий спектр можливостей для роботи офісів УЄФА, проведення прес-конференцій і інших офіційних заходів [11, c.49].

УЄФА також просить  готель надати на час проведення турніру  складську зону площею до 500 кв. метрів, паркінг на 100 автомобілів, біля готелю повинна бути зона висадки для двох автобусів і додатково зона очікування для 3 великих автобусів.

Готелі - міні-штаб-квартири. Для проведення Чемпіонату в кожному місті, де проходитимуть матчі, також знадобиться готель для міні-штаб-квартири. Це повинні бути п'ятизіркові готелі меншого розміру, розташовані поблизу від стадіонів. У таких готелях УЄФА потрібно по 63 стандартних номери, 15 апартаментів для директората і 2 президентських апартаменту. Вимоги до них аналогічні вимогам до основних штаб-квартир. Очікується стандартне завантаження в 20 номерів на весь період Чемпіонату, 80 номерів за день до матчу і протягом 24 годин після матчу.

У міні-штаб-квартирах  також потрібно обладнати 3 офіси  для персоналу УЄФА, кімнату відпочинку для водіїв і складську зону площею 50 метрів.

Ідеальною була б наявність  в комплексі готелю власного футбольного  тренувального поля, в іншому випадку  такий об'єкт повинен знаходитися  не далі чим в 20-30 кілометрах (до 20 хвилин) їзди від готелю.

Готель також повинен забезпечити конфіденційність входу і виходу гравців в готель, паркінг для 10 легкових автомобілів, автобуса команди і однієї великої вантажної машини, місце для складування площею 150 кв. метрів - і якісну охорону спокою, конфіденційності, матеріалів і устаткування і так далі.

Ще раз потрібно підкреслити, що, не дивлячись на те, що УЄФА зупинить свій вибір на списку з 32 готелів, будь-який готель, що відповідає цим критеріям, може бути самостійно вибраний командою-учасником  як базовий готель.

Трансферні готелі. У кожному місті, де проходитиме матч командам необхідно надати 2 трансферних готелю, куди команди заїжджатимуть за один день до матчу. Повертатися в базовий табір команди будуть відразу після гри, або наступного дня. Вимоги до цих готелів також на рівні 5 зірок. Вони повинні бути розташовані не більше ніж за 30 хвилин їзди від стадіонів. Обидва готелі повинні бути однакового стандарту і пропонувати однакові ціни на номери [13].

Особливо важливим і  тут буде конфіденційність в зоні перебування команд, можливість в окремому приміщенні приймати їжу, приготовану шеф-кухарем команди. Тренувальне поле повинне знаходитися не більш, ніж в 15 хвилинах їзди від готелю.

Базовий табір для  суддів. Цей готель також повинен відповідати вимогам 5 зірок і надати суддям виключно високий рівень конфіденційності і безпеки. Він повинен бути розміщений в тихому місці, але одночасно - не дуже далеко від зон міських розваг, туристичних об'єктів - судді повинні повноцінно відпочивати і розслаблятися в перервах між матчами. Серед варіантів відпочинку, ймовірно, може бути як гольф або басейн, так і театри, казино, клуби. У ідеальному варіанті, готель повинен бути розташований недалеко від міста, де пройде фінал. З базового табору судді виїжджатимуть в міні-штаб-квартири в міста, де проходять матчі - по тій же схемі, що і команди. За 4 дні до фіналу судді, що залишилися, переїздять в штаб-квартиру УЄФА.

Вимоги до кухні готелю будуть виключно високими, оскільки судді, з одного боку хотіли б отримати широкий вибір страв, з іншої - які-небудь проблеми з шлунком також є критичними (адже судді працюють на полі не менше, ніж футболісти). Рум-сервис повинен працювати 24 години в добу. Ресторани також повинні бути готові до виконання спеціальних вимог суддів в частині харчування.

Готель для компанії - організатора трансляцій. Не менш важливою для організації Чемпіонату є робота компанії - організатора трансляцій. Структурний підрозділ УЄФА «UEFA Media Technologies SA» (UMET) відповідає за забезпечення зйомки подій всіх матчів з подальшою передачею матеріалів в режимі реального часу національним компаніям для трансляції. Ця ж компанія відповідає за ведення офіційних сайтів УЄФА і Євро-2012.

Також потрібні такі готелі, як:

• готелі для корпорацій -VIP-клієнтів
• готелі для розміщення представників ЗМІ

Але, не дивлячись ні на що, український і зарубіжний бізнес сьогодні активно прагне в готельний  сектор - і в приймаючих містах, і  в інших регіонах України.

І, якщо держава хоче не просто справитися з проблемами Євро-2012, а створити до проведення Чемпіонату нову якість туризму в країні, вона повинна, врешті-решт, узяти на себе певні зобов'язання перед готельною індустрією, пов'язані з будівництвом і реконструкцією готелів, підтримкою інвесторів.