Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Всесвітня організація охорони здоров’я”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Марта 2013 в 02:55, реферат

Краткое описание

Міжнародна організація праці – це міжурядова організація головною метою якої є сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості та поліпшення умов праці та життя працівників усіх країн.
Міжнародну організацію праці було створено в 1919 p. урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. Ця організація розвивалася спочатку як автономна інституція при Лізі Націй.

Содержание

Сутність та напрямки міжнародного співробітництва в галузі
охорони праці. Міжнародна організація праці…………………………….3-6
Співробітництво України з міжнародними організаціями в
галузі охорони праці………………………………………………..……….6-8
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ)………………………8-10
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Прикрепленные файлы: 1 файл

Реферат ОП.doc

— 84.50 Кб (Скачать документ)

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ  ТА ОСВІТИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ

 

 

 

Реферат

З дисципліни “охорона праці в туризмі”

На тему: Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Всесвітня організація охорони здоров’я”

 

 

Виконала студентка

1 групи, 5 курсу

Буяло Олена

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2012

 

 

ЗМІСТ

 

  1. Сутність та напрямки міжнародного співробітництва в галузі

охорони праці. Міжнародна організація праці…………………………….3-6

  1. Співробітництво України з міжнародними організаціями в

 галузі охорони праці………………………………………………..……….6-8

  1. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ)………………………8-10

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Сутність та напрямки міжнародного співробітництва в галузі охорони праці. Міжнародна організація праці.

Велику роль у гарантуванні безпеки праці відіграє міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.

Міжнародне співробітництво в  галузі охорони праці полягає  у використанні світового досвіду організації праці щодо поліпшення умов та підвищення безпеки праці. Воно здійснюється на двосторонній та багатосторонній основах.

          Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:

—  вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації' охорони праці, покращення умов та техніки безпеки;

—  участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових питань та у роботі їх органів;

—   одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;

—   проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах;

—   підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.

        Основним координуючим органом у галузі охорони праці є Міжнародна організація праці (МОП).

Міжнародна організація праці – це міжурядова організація головною метою якої є сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості та поліпшення умов праці та життя працівників усіх країн.

Міжнародну організацію праці було створено в 1919 p. урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. Ця організація розвивалася спочатку як автономна інституція при Лізі Націй.

 З 1946 р. МОП є спеціалізованою організацією ООН.

 Україна стала членом  МОП ще 1954 р. На сьогоднішній день членами МОП є 185 країн.

          Особливістю цієї міжнародної інституції є її тристороння структура, яка передбачає участь в її діяльності представників урядів, організацій найманих працівників та організацій роботодавців усіх країн світу.

Структурно МОП складається  з Міжнародної Конференції праці, Адміністративної Ради та Міжнародного Бюро праці. 
           Міжнародна Конференція праці – вищий орган МОП і тому вона зветься також Всесвітнім Парламентом праці – проводиться щороку у червні за участю представників всіх країн-членів організації. 
          Міжнародне Бюро праці – це постійний секретаріат організації, який розробляє Кодекси практичних заходів, здійснює моніторинг фінансових справ, розробляє порядок денний наступних Міжнародних Конференцій праці. 
            Адміністративна Рада включає 28 урядових представників, 14 представників роботодавців та 14 представників робітників. Адміністративна Рада здійснює контроль за діяльністю Міжнародного Бюро праці та зв‘язок між ним і Міжнародною Конференцією праці.

До основних напрямів діяльності МОП належать:

    • участь у міжнародно-правовому регулюванні праці шляхом розроблення та ухвалення нормативних актів (конвенцій і рекомендацій) з питань умов та безпеки праці і життя працівників;
    • розроблення та здійснення міжнародних цільових програм, спрямованих на вирішення важливих соціально-трудових проблем (зайнятість, умови праці та ін.);
    • надання допомоги державам – членам МОП в удосконаленні національного трудового законодавства, професійно-технічної підготовки працівників, поліпшенні умов праці тощо шляхом здійснення міжнародних програм технічного співробітництва, проведення дослідницьких робіт та видавничої діяльності.

МОП приймає різні  конвенції і розробляє рекомендації, а також встановлює міжнародні стандарти  у сфері праці, зайнятості, професійної  підготовки, умов праці, соціального  забезпечення, безпеки праці й  здоров'я.

Безпосередньо впливають  на розв'язання цих проблем широкомасштабні програми досліджень, які здійснює МОП, а також міжнародне технічне співробітництво.

       З часу свого заснування МОП ухвалила 189 Конвенцій, 74 з яких пов‘язані з умовами праці. Вагома частина цих конвенцій стосується питань охорони пpaцi. Особливе місце серед Конвенцій МОП займає Конвенція № 155 “Про безпеку і гігієну праці та виробничу санітарію”, яка закладає міжнародно-правову основу національної політики щодо створення всебічної і послідовної системи профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

          У МОП діє система контролю за застосуванням в країнах-членах Організації конвенцій і рекомендацій. Кожна держава зобов‘язана подавати доповіді про застосування на своїй території ратифікованих нею конвенцій, а також інформації про стан законодавства і практики з питань, що порушуються в окремих, не ратифікованих нею конвенціях.

          Технічне сприяння МОП у сфері охорони праці носить різні форми. Деякі проекти допомогли країнам-членам при розробці нових законодавств з охорони праці і при зміцненні інспекційних служб. В інших країнах здійснювалась підтримка при створенні інститутів з виробничої безпеки та гігієни праці для сприяння науковим дослідженням і розробці навчальних програм. Основними формами діяльності МОП є розробка стандартів, дослідження, збір та розповсюдження інформації, технічне сприяння. При активному співробітництві з країнами-членами ці заходи роблять більш успішною боротьбу за досягнення соціальної справедливості та миру у всьому світі.

             Міжнародна організація праці нагороджена Нобелівською премією миру у 1969 р. «За діяльність із створення „інфраструктура миру“ і зміцненню братства між народами».

Сьогодні першочерговими завданнями діяльності Міжнародної  організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.

 

2. Співробітництво  України з міжнародними організаціями  в галузі охорони праці.

В галузі охорони праці  Україна налагодила співробітництво з міжнародними організаціями.

 Важливими нормативними актами  з питань охорони праці є  міжнародні договори та угоди,  до яких приєдналась Україна  у  встановленому порядку. Статтею 3 Закону “Про охорону праці” передбачається, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.  
          Переважна більшість міжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна і які більшою або меншою мірою стосуються охорони праці, можна об‘єднати в чотири групи:

        1. Конвенції, Рекомендації та інші документи Міжнародної Організації Праці (МОП);
        2. Директиви Європейського Союзу;
        3. Договори та угоди, підписані в рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД);
        4. Двосторонні договори та угоди.

 
          Крім вищезазначених організацій у справу охорони праці вносять свій внесок також Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Всесвітня організація охорони здоров‘я (ВООЗ), Міжнародна організація по стандартизації (ІСО), Міжнародна організація авіації (ІКАО) та ряд інших.

1. Співробітництво  з МОП. Плідне співробітництво налагоджено між Україною та Міжнародною організацією праці. Із 189 конвенцій, що прийняті на цей час МОП, Україна ратифікувала 50, серед яких найважливіші нормативні акти, які стосуються основоположних прав людини

Протягом усього часу МОП надавала і продовжує надавати допомогу Урядові в експертній оцінці законопроектів, ознайомленні урядовців, представників профспілок і роботодавців з міжнародними стандартами статистики праці та її національною систематизацією.

Нині МОП спільно  з ПРООН та іншими агенціями здійснює в Україні важливі проекти, які  пов'язані з розробкою моделі соціального бюджету, ринком праці та професійним навчанням безробітних, розвитком малого та середнього підприємництва, соціального діалогу, трудового законодавства, гендерної рівності у сфері праці, профілактикою ВІЛ-СНІДу на робочих місцях.

2. Співробітництво з Європейським Союзом. Україна не являється членом ЄС, але неодноразово на найвищих рівнях заявляла про своє прагнення до вступу до цієї організації. Однією з умов прийняття нових країн до ЄС є відповідність їхнього законодавства законодавству ЄС, тому в нашій країні ведеться активна робота по узгодженню вимог законів та нормативно-правових актів директивам ЄС.

Так, в рамках програми Tacis ведуться роботи над проектом “Сприяння  в забезпеченні охорони праці  в Україні (з метою підвищення рівня ефективності)”. Основні напрями цього проекту включають: удосконалення нормативної бази в галузі охорони праці; створення інформаційного центру агітації та пропаганди з питань охорони праці; відпрацювання механізму економічних розрахунків на підприємствах, направлених на створення безпечних і здорових умов праці.

3. Співробітництво  з СНД. Україна активно співпрацює щодо розвитку та удосконаленню правової бази з охорони праці з країнами-членами СНД. В рамках Угоди про співробітництво в галузі охорони праці спеціалісти України разом із спеціалістами інших держав СНД проводять загальну роботу по удосконаленню Системи стандартів безпеки праці, розробці та узгодженню  нормативної бази охорони праці для країн СНД.

3. Всесвітня  організація охорони здоров’я (ВООЗ).

       Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) – це найбільша міжнародна, медична організація.

       Вона була створена у 1946 році на Міжнародній конференції з охорони здоров'я в Нью-Йорку. Статут набув чинності 7 квітня 1948 року (цей день відзначають як Всесвітній день здоров'я). У статуті ВООЗ уперше на міжнародному рівні було проголошене право кожної людини на здоров'я, затверджений принцип відповідальності урядів за здоров'я своїх народів, а також зазначено нерозривний зв'язок здоров'я з міжнародною безпекою і зміцненням науки.

        Штаб-квартира розміщена у Женеві (Швейцарія). У ВООЗ входять 190 держав-членів.

Метою ВООЗ є "досягнення всіма народами вищого рівня здоров'я".     

Основні напрямки діяльності ВООЗ:

— Зміцнення й удосконалювання служб охорони здоров'я;

—попередження і боротьба з інфекційними і неінфекційними захворюваннями;

— охорона й оздоровлення навколишнього середовища;

— охорона здоров'я матері і дитини;

— підготовка медичних кадрів;

— санітарна статистика;

— розвиток медико-біологічних досліджень.

 ВООЗ надає допомогу в налагоджуванні системи охорони здоров'я та підготовки кадрів, у боротьбі з хворобами.

        Функції ВООЗ. Відповідно до Статуту, ВООЗ функціонує як керівний і координуючий орган у міжнародній роботі з охорони здоров'я.

ВООЗ розробляє й удосконалює міжнародні стандарти, номенклатуру і класифікації, сприяє їхньому поширенню.

Крім того, ВООЗ перевіряє  і проводить медичні дослідження, надає технічне сприяння урядам у  зміцненні національної охорони  здоров'я. ВООЗ сприяє прийняттю і виконанню міжнародних конвенцій, угод і правил в галузі охорони здоров'я.

        Бюджет ВООЗ.  Регулярний бюджет ВООЗ складають внески країн — членів, що нараховує 520 млн доларів. В останні роки майже половину всього бюджету Організації складали внески держав — членів Європейського регіону. США вносить у бюджет 15—17%. Велика частина цих внесків асигнується в регіони, що складають основу світу, що розвивається, і лише приблизно 6% загального бюджету ВООЗ надається в розпорядження Європейського регіонального бюро на заходи в самому регіоні.

            Крім того, діяльність ВООЗ фінансує також Добровільний фонд зміцнення здоров'я, заснований у 1960 році. Цей фонд складається з добровільних пожертвувань і добровільних внесків країн — членів ВООЗ. З кожним роком позабюджетні асигнування збільшуються і наближаються до величин регулярного бюджету.

Информация о работе Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Всесвітня організація охорони здоров’я”