Контрольная работа з "Турисьткі Формальності"

Дата поступления: 07 Декабря 2015 в 12:17
Автор работы: t************@mail.ru
Тип: контрольная работа
Скачать полностью (39.06 Кб)
Прикрепленные файлы: 1 файл
Скачать документ  Просмотреть файл 

Турискі формальності+++.docx

  —  42.29 Кб

 

Мiнicтерство освiти і науки  молоді  та  спорту Укрaїни

Запорiзький нацioнальний технiчний університет

Факультет мiжнародного туризму та управлiння

 

Кафедра міжнародного туризму

Контрольна з дисципліни

Турисьткі Формальності

Варіант 18

 

 

Виконала: Ткачук Т.А

студентка групи

МТУз - №121

Перевірив: Никоненко С.В.

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя 2015р.

 

1. Закон України «Про державний кордон України». Правила іноземніх держав ближнього й далекого зарубіжжя про порядок перетинання державних кордонів

     1. Ці  Правила  визначають  порядок  перетинання  громадянами  
України державного кордону.  
     2. Перетинання   громадянами   України   (далі  -  громадяни)  
державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний  
кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску),  якщо інше не  
передбачено законом,  за одним з таких документів,  що дають право  
на виїзд з України і в'їзд в Україну:  
     1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;  
     2) дипломатичний паспорт;  
     3) службовий паспорт;  
     4) проїзний документ дитини;  
     5) посвідчення особи моряка;  
     6) посвідчення члена екіпажу.  
     У разі  коли  громадянин,  який  постійно проживає в Україні,  
втратив зазначені документи (далі - паспортні документи) за межами  
України  або  якщо  строк  дії таких документів закінчився під час  
перебування громадянина за межами  України,  або  встановлено,  що  
вони  є  недійсними  з інших причин,  документом,  що дає право на  
в'їзд в Україну,  є посвідчення особи на повернення в Україну, яке  
видається дипломатичним представництвом або консульською установою  
України за кордоном.  
     У передбачених  міжнародними  договорами  або  законодавством  
України   випадках  перетинання  громадянином  державного  кордону  
здійснюється  також  за  іншими   документами.   У   такому   разі  
прикордонний контроль здійснюється у порядку,  який застосовується  
під час надання громадянином паспортних документів.  
     У випадках,  визначених   законодавством,   для   перетинання  
державного  кордону  громадяни  крім паспортних документів повинні  
мати також підтверджуючі документи.  
     3. Виїзд з України громадян,  які не досягли 16-річного віку,  
здійснюється  за  згодою  обох  батьків  (усиновлювачів)  (далі  -  
батьки) та в їх супроводі  або  в  супроводі  осіб,  уповноважених  
ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.  
     4. Виїзд з України громадян,  які не досягли 16-річного віку,  
в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з  
батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:  
     1) за  нотаріально  посвідченою  згодою  другого з батьків із  
зазначенням у ній  держави  прямування  та  відповідного  часового  
проміжку   перебування  у  цій  державі,  якщо  другий  з  батьків  
відсутній у пункті пропуску;  
     2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:  
     якщо другий  з   батьків   є   іноземцем   або   особою   без  
громадянства,  що  підтверджується  записом про батька у свідоцтві  
про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;  
     якщо у паспорті громадянина України для виїзду за  кордон,  з  
яким   перетинає   державний  кордон  громадянин,  який  не  досяг  
16-річного віку,  або  проїзному  документі  дитини  є  запис  про  
вибуття  на  постійне місце проживання за межі України чи відмітка  
про взяття на консульський облік у  дипломатичному  представництві  
або консульській установі України за кордоном;  
     у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених  
копій:  
     свідоцтва про смерть другого з батьків;  
     рішення суду про  позбавлення  батьківських  прав  другого  з  
батьків;  
     рішення суду   про   визнання   другого  з  батьків  безвісно  
відсутнім;  
     рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;  
     рішення суду  про  надання  дозволу  на   виїзд   з   України  
громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу  
другого з батьків;  
     довідки про народження дитини,  виданої  відділом  реєстрації  
актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей  
про батька відповідно  до  частини  першої  статті  135  Сімейного  
кодексу України  (  2947-14  )  (під час виїзду дитини за кордон у  
супроводі одинокої матері).  
     5. Виїзд з України громадян,  які не досягли 16-річного віку,  
в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за  
нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави  
прямування  та  відповідного  часового  проміжку перебування у цій  
державі.  
     6. Виїзд   з   України   дітей-сиріт,   дітей,    позбавлених  
батьківського   піклування,   які   не  досягли  16-річного  віку,  
здійснюється:  
     1) які проживають (перебувають) у закладах охорони  здоров'я,  
навчальному  або  іншому  дитячому закладі,  - у разі пред'явлення  
нотаріально  посвідченої  згоди  керівника  цього  закладу  та   у  
супроводі уповноваженої ним особи;  
     2) які  влаштовані  на  виховання  та  спільне  проживання до  
прийомної сім'ї,  - у разі  пред'явлення  оригіналу  договору  про  
влаштування   дитини  до  прийомної  сім'ї  або  його  нотаріально  
засвідченої копії та у супроводі прийомних батьків  або  одного  з  
них;  
     3) які  влаштовані  на  виховання  та  спільне  проживання до  
дитячого будинку сімейного типу,  - у разі пред'явлення  оригіналу  
договору  про  організацію  діяльності  дитячого будинку сімейного  
типу  або  його  нотаріально  засвідченої  копії  та  у  супроводі  
батьків-вихователів або одного з них;  
     4) які   перебувають  під  опікою,  піклуванням  за  рішенням  
органів опіки та  піклування,  -  у  разі  пред'явлення  оригіналу  
рішення  про  встановлення опіки (піклування) або його нотаріально  
засвідченої копії та у супроводі опікуна або піклувальника;  
     5) які  перебувають  під  опікою,  піклуванням  за   рішенням  
суду, -  у  разі  пред'явлення рішення суду про встановлення опіки  
(піклування) або його нотаріально засвідченої копії та у супроводі  
опікуна або піклувальника;  
     6) які  відповідно  до договору про патронат передані органом  
опіки і піклування на виховання в сім'ю іншої особи  (патронатного  
вихователя) до досягнення дитиною повноліття - у разі пред'явлення  
оригіналу    зазначеного    договору,    посвідченого     підписом  
уповноваженої  особи  відповідної  місцевої  держадміністрації або  
міської (за винятком міст  районного  значення)  ради,  скріпленим  
гербовою  печаткою,  або  його  нотаріально засвідченої копії та у  
супроводі патронатного вихователя.  
     Виїзд з України громадян,  які не досягли 16-річного віку,  в  
супроводі   одного   з   прийомних   батьків,  батьків-вихователів  
здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого  з  батьків  
із   зазначенням   держави  прямування  та  відповідного  часового  
проміжку перебування у цій державі,  якщо другий з них відсутній у  
пункті пропуску через державний кордон.  
     Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського  
піклування,  які  не  досягли  16-річного  віку,  зокрема  тих, що  
проживають  (перебувають)  у  районах проведення антитерористичної  
операції,  попередньо повинен бути погоджений із службою у справах  
дітей  відповідної  місцевої  держадміністрації  або  міської  (за  
винятком  міст  районного  значення)  ради  у порядку, визначеному  
Мінсоцполітики.  {  Абзац  дев'ятий пункту 6 із змінами, внесеними  
згідно  з  Постановою  КМ  N  415 ( 415-2012-п ) від 23.05.2012; в  
редакції Постанови КМ N 534 ( 534-2014-п ) від 16.10.2014 }  
     Виїзд з України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського  
піклування,  які не досягли 16-річного віку,  після їх усиновлення  
іноземцями  здійснюється  у супроводі батьків-усиновлювачів у разі  
пред'явлення рішення суду про  усиновлення  або  його  нотаріально  
засвідченої копії.  
     7. Громадяни в'їздять в Україну без будь-яких обмежень.  
     8. В'їзд/вхід  на  територію  пункту  пропуску громадян,  які  
перетинають державний кордон,  перебування у  пункті  пропуску  та  
виїзд/вихід   громадян   з   нього   здійснюється  за  паспортними  
документами.  
     9. Громадяни,  які перетинають державний кордон,  зобов'язані  
пройти  прикордонний,  митний  та інші види контролю відповідно до  
законодавства.  
     10. Пропуск  громадян  через  державний  кордон  здійснюється  
уповноваженими  службовими  особами  підрозділу охорони державного  
кордону.  
     11. Паспортний документ або посвідчення особи на повернення в  
Україну вважаються дійсними,  якщо вони відповідають встановленому  
зразку,  видані уповноваженим на те  органом,  оформлені  належним  
чином і належать громадянинові, який їх пред'являє.  
     12. Для  здійснення  прикордонного контролю громадяни подають  
уповноваженим  службовим  особам  підрозділу  охорони   державного  
кордону паспортні,  а у випадках,  передбачених законодавством,  і  
підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень.  
     Паспортні та   підтверджуючі    документи    громадян,    які  
перетинають   державний   кордон,   перевіряються   уповноваженими  
службовими особами підрозділу охорони державного кордону  з  метою  
встановлення  їх  дійсності  та  належності  громадянину,  який їх  
пред'являє.  
     У ході  перевірки  документів  під  час  виїзду   з   України  
з'ясовується  наявність  або  відсутність  підстав для тимчасового  
обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.  
     13. Під час здійснення  прикордонного  контролю  уповноважені  
службові    особи    підрозділу    охорони    державного   кордону  
використовують  бази  даних  Держприкордонслужби  про  осіб,   які  
перетнули державний кордон,  вчинили правопорушення, протидію яким  
законодавством віднесено до компетенції Держприкордонслужби,  яким  
тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені  
та втрачені паспортні документи,  а також інші передбачені законом  
бази даних.  
     Інформація про громадян,  яким уповноваженою службовою особою  
Держприкордонслужби  або  Головою  Державної  прикордонної  служби  
надано  дозвіл  на  перетинання  державного кордону,  вноситься до  
відповідної бази даних.  
     14. Під час здійснення  прикордонного  контролю  уповноважені  
службові особи підрозділу охорони державного кордону відповідно до  
Закону  України  "Про  прикордонний  контроль"  (  1710-17  )   за  
результатами  оцінки  ризиків  проводять опитування громадян,  які  
перетинають державний кордон.  
     15. На підставі  рішення  уповноваженого  законом  державного  
органу про тимчасову відмову у виїзді за кордон (заборону виїзду),  
прийнятого відповідно до статті  6  Закону  України  "Про  порядок  
виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" ( 3857-12 ),  
уповноважена службова особа підрозділу охорони державного  кордону  
відмовляє  громадянину  у  перетинанні державного кордону,  про що  
виносить  обґрунтоване  письмове  рішення  із  зазначенням  причин  
відмови, один примірник якого видається громадянинові.  
     Тимчасове затримання   або   вилучення  паспорта  громадянина  
України для виїзду за кордон  чи  проїзного  документа  дитини  на  
виконання  рішення  уповноваженого  законом  державного органу про  
тимчасову  відмову  у   виїзді   за   кордон   (заборону   виїзду)  
здійснюється  уповноваженою  службовою  особою  підрозділу охорони  
державного кордону у порядку,  визначеному пунктами 24 і 25 Правил  
оформлення  і  видачі  паспорта  громадянина України для виїзду за  
кордон і проїзного документа дитини,  їх тимчасового затримання та  
вилучення,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від  
31 березня 1995 р.  N 231 ( 231-95-п ) (ЗП України,  1995 р., N 6,  
ст. 158; Офіційний вісник України, 2004 р., N 12, ст. 752).  
     16. Підроблені,  недійсні  паспортні  документи або такі,  що  
належать   іншим   особам,   або   використовуються  для  вчинення  
кримінального   чи   адміністративного   правопорушення  тимчасово  
затримуються   або   вилучаються  уповноваженою  службовою  особою  
підрозділу  охорони  державного  кордону.  Після прийняття рішення  
уповноваженою   службовою  особою  підрозділу  охорони  державного  
кордону  про  відмову громадянину у перетинанні державного кордону  
тимчасово  затримані  чи вилучені паспортні документи надсилаються  
відповідному правоохоронному органу або органу, який їх видав.

{  Пункт  16  із  змінами,  внесеними згідно  з Постановою КМ N 868  
( 868-2012-п ) від 19.09.2012 }  
     17. Рішення  уповноваженого  законом  державного  органу  про  
тимчасову  відмову  у  виїзді  за  кордон  (заборону  виїзду)   та  
тимчасове   затримання   або   вилучення   паспортного   документа  
уповноваженою  службовою  особою  підрозділу  охорони   державного  
кордону  може  бути оскаржене громадянином в установленому законом  
порядку.  
     18. Після закінчення перевірки, в результаті якої встановлено  
дійсність   та   належність   громадянину   паспортного  документа  
(підтверджуючих документів) або посвідчення особи на повернення  в  
Україну,  а  також  відсутність підстав для тимчасового затримання  
або вилучення паспортного документа,  уповноважена службова  особа  
підрозділу   охорони  державного  кордону  повертає  громадянинові  
паспортний  документ  (підтверджуючий  документ)  або  посвідчення  
особи на повернення в Україну.  
     19. Відмітка про перетинання державного кордону в паспортному  
документі  проставляється   на   підставі   особистого   звернення  
громадянина  до  уповноваженої  службової особи підрозділу охорони  
державного кордону, яка проводить перевірку документів.  
     20. Уповноважені службові особи підрозділу охорони державного  
кордону  за  результатами оцінки ризиків,  що здійснюється під час  
прикордонного  контролю,  можуть  проводити   повторну   перевірку  
документів громадян, які перетинають державний кордон.  
     21. Тривалість   здійснення   прикордонного  та  інших  видів  
контролю не повинна перевищувати час стоянки транспортних засобів,  
передбачений  розкладом  (графіком) їх руху в пунктах пропуску для  
автомобільного,  залізничного, повітряного, морського та поромного  
сполучення.  
     Якщо під   час   здійснення  прикордонного  або  інших  видів  
контролю виявлено порушення,  час стоянки транспортних  засобів  у  
пунктах  пропуску  може  бути  продовжено до прийняття рішення про  
пропуск громадян,  з боку яких вчинено порушення,  та транспортних  
засобів, у яких вони перебувають.  
     22. У  приміщення  (на  місце) та транспортні засоби,  в яких  
перебувають пасажири,  які пройшли перед  перетинанням  державного  
кордону прикордонний контроль,  а також у приміщення (на місце) та  
транспортні засоби,  в яких перебувають пасажири, які прибули з-за  
кордону   і   не   пройшли   такий  контроль,  вхід  іншим  особам  
забороняється без дозволу уповноважених службових осіб  підрозділу  
охорони державного кордону.  
     23. Посадка  громадян  у  транспортні засоби,  що перетинають  
державний кордон,  а також завантаження (вивантаження) вантажу  та  
багажу   в   пунктах   пропуску   проводиться   тільки  з  дозволу  
уповноважених службових осіб підрозділу охорони державного кордону  
і  митних  органів,  якщо  це  не  заборонено  іншими контрольними  
органами і службами.  
     24. Громадяни    (пасажири)    і    обслуговуючий    персонал  
транспортних засобів,  що перетинають державний кордон,  на вимогу  
уповноважених службових осіб підрозділу охорони державного кордону  
та   інших   контрольних   органів  і  служб  надають  для  огляду  
транспортні засоби, вантажі та інше майно.  
    25. Громадяни та обслуговуючий персонал транспортних засобів,  
що перетинають державний кордон, мають право:  
     бути присутніми під час огляду транспортних засобів, вантажів  
і багажу,  що їм належать,  а також відбору зразків проб речовин і  
матеріалів,  що  їм  належать,  для  експрес-аналізу  відповідними  
контрольними органами і службами;  
     отримувати від  уповноважених   службових   осіб   підрозділу  
охорони  державного  кордону  та інших контрольних органів і служб  
усні роз'яснення  в  разі  тимчасової  відмови  їм  у  перетинанні  
державного кордону.  
     26. Виїзд  транспортних  засобів,  що  перетинають  державний  
кордон,  з  пункту  пропуску   здійснюється   тільки   з   дозволу  
уповноважених   службових   осіб   підрозділу  охорони  державного  
кордону.  
     27. Виконання законних  вимог  уповноважених  службових  осіб  
підрозділу охорони державного кордону та інших контрольних органів  
і служб у пунктах пропуску  обов'язкове  для  усіх  громадян,  які  
перетинають державний кордон.  
     28. Адміністрація   залізничних   вокзалів  та  аеропортів  і  
обслуговуючий  персонал  транспортних  засобів   організовують   і  
вживають своєчасних заходів до оповіщення та підготовки пасажирів,  
які перетинають державний  кордон,  до  здійснення  прикордонного,  
митного та інших видів контролю.  
     29. За  порушення  порядку  перетинання  державного  кордону,  
встановленого   цими   Правилами,   громадяни   притягуються    до  
відповідальності згідно із законом.

 

2.Спрощений візовий порядок в'їзду в окремі країни

Оформлення візових документів іноземцям  Кабінет Міністрів України Постановою «Про затвердження Правил оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію» № 567 від 1 червня 2011 року (далі – Постанова № 567) встановив правила оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію (попередньо були затверджені Постановою КМУ «Про запровадження порядку оформлення візових документів для в'їзду в Україну» № 227 від 20 лютого 1999 року, що втратила чинність 10 вересня 2011 року). Основні положення такі: - звернення на оформлення візи приймаються не раніше ніж за три місяці до дати запланованої поїздки; - рішення про оформлення візи приймається уповноваженим органом протягом 15 календарних днів з дати отримання звернення про оформлення візи, візової анкети та документів, необхідних для оформлення візи з правом продовжити строк розгляду до 30 календарних днів у разі необхідності проведення подальшої перевірки  зазначених документів; - встановлено тарифні ставки консульського збору за оформлення віз, а саме: разова віза - 85 доларів США; дворазова віза - 130 доларів США; багаторазова віза - 200 доларів США. Окрім того, визначено категорії осіб, для яких оформлення віз здійснюється за нульовою тарифною  ставкою консульського збору - встановлено вичерпний перелік підстав для відмови в оформленні візи, і де відсутність страхового полісу не розглядається як причина  для відмови в оформленні візи. - відмова в оформленні візи може бути оскаржена з боку заявника протягом двох місяців після отримання іноземцем та особою без громадянства рішення про відмову в оформленні візи; Також Постановою № 567 змінено правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, затверджених Постановою КМУ «Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію» № 1074 від 29 грудня 1995 року в частині запровадження можливості оформлення посвідки на тимчасове проживання на підставі довгострокової візи із спеціальною відміткою на візовій етикетці про мету перебування (для працевлаштування, для надання міжнародної технічної допомоги, для роботи в релігійних організаціях, для роботи в громадських організаціях, для роботи в представництві іноземної компанії або для роботи в представництві іноземного банку). Згідно пункту 3 Постанови № 567 уповноваженими органами, що мають право оформляти, видавати, продовжувати строк дії візи або скасовувати її, є дипломатичне представництво (або консульська установа України), департамент консульської служби Міністерства закордонних справ (далі – МЗС) або представництво МЗС на території України.  Зазвичай візи оформляються за кордоном, при цьому, це не обов’язково має бути країна походження іноземця.

 Згідно  пункту 6 Постанови № 567 оформити  візу на території України  у пункті пропуску через державний  кордон можливо лише в окремо  визначених випадках (наприклад, у  разі наявності поважної причини  невідкладно в'їхати в Україну  з дипломатичною або службовою  метою за клопотанням органів  державної влади України або  з метою ліквідації наслідків  надзвичайної ситуації в Україні  за клопотанням МНС та у  інших, визначених пунктом 6 випадках).

Типи віз та підстави для їх оформлення Постановою № 567 введено класифікацію віз за типами, а саме:   транзитна віза (позначається літерою B, у машинозчитуваній зоні - VB). Оформляється іноземцям та особам без громадянства у разі транзитного проїзду через територію України до третьої держави, а також здійснення транзитного перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом. Транзитна віза оформляється як разова, дво- та багаторазова на період, зазначений у документі, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як на один рік, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

При цьому строк перебування на території України під час кожного транзитного проїзду через її територію не повинен перевищувати п'яти діб. Підставою для оформлення відповідної візи є документ, що підтверджує транзитний характер поїздки, проїзний квиток тощо; або документ, що підтверджує транзитний характер перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом; або ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом держави перебування.  короткострокова віза (позначається літерою C, у машинозчитуваній зоні - VC). Оформляється іноземцям та особам без громадянства для в'їзду в Україну, якщо строк їх перебування в Україні не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду. Короткострокова віза оформляється як разова, дво- та багаторазова на шість місяців або на період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як на п'ять років. Повний перелік документів, що вважаються підставами для оформлення короткострокової візи визначений частиною 2 пункту 11 Постанови № 567. Це може бути запрошення встановленого зразка фізичної чи юридичної особи;  документ, що засвідчує родинні відносини з громадянином України або іноземцем чи особою без громадянства, що має посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні, зокрема свідоцтво про шлюб чи народження; документ, що підтверджує туристичний характер поїздки та інше.  довгострокова віза (позначається літерою Д, у машинозчитуваній зоні - VD). Видається іноземцям та особам без громадянства для в'їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів. Довгострокова віза оформляється дипломатичним представництвом або консульською установою України як разова на 45 днів, а на території України - департаментом консульської служби МЗС як разова, дво- та багаторазова на строк до трьох років. Повний перелік підстав для оформлення довгострокової візи наведений в частині 3 пункту 11 Постанови № 567, серед яких може бути: засвідчена в установленому порядку копія дозволу на використання праці іноземця, копія рішення про надання дозволу на імміграцію, оригінал запрошення встановленого зразка на навчання, документ, що підтверджує мету поїздки, виданий органом управління організацією та проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні та інше. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року № 1340 члени сім'ї (чоловік (дружина),  неповнолітні діти, в тому числі неповнолітні діти чоловіка (дружини), непрацездатні батьки та інші особи, які вважаються членами сім'ї відповідно до права держави походження) іноземця чи особи без громадянства, які мають посвідку  на  тимчасове  або постійне  проживання  в  Україні, мають право на отримання довгострокової візи, що  в свою чергу дає право на отримання посідки на тимчасове проживання. Умови безвізового в’їзду на територію України  На даний момент громадяни з країн Європейського Союзу, Швейцарської Конфедерації, Князівства Ліхтенштейн, Канади, США, Японії, Князівства Андорра, Держави-міста Ватикан, Республіки Ісландія, Князівства Монако, Королівства Норвегія та Республіки Сан-Марино, можуть в’їжджати та проїжджати транзитом через територію України без візи, за умови, якщо термін перебування їх в Україні є коротким і не перевищує 90 днів фактичного перебування протягом 180 днів (безвізовий режим встановлений Указами Президента України № 1008/2005 від 30 червня 2005 року, № 1107/2005 від 19 липня 2005 року; № 134/2005 від 26 липня 2005 року; № 1131/2005 від 26 липня 2005 року; № 1663/2005 від 29 листопада 2005 року; обмеження перебування у 90 днів встановлено Постановою КМУ № 917 від 11 липня 2007 року). Іноземці, з визначених вище країн, які в’їжджають на територію України з метою працевлаштування, постійного проживання, сімейного возз’єднання, навчання чи роботи у дипломатичних місіях, чи з інших причин з наміром перебувати на території України більше ніж 90 днів, повинні отримати візи в дипломатичних представництвах та консульських установах України за кордоном. За роз’ясненнями Державної міграційної служби України, створеної на підставі  Указу Президента України № 1085/2010 від 9 грудня 2010 року (далі - ДМС), якщо іноземець з однієї з так званих країн з безвізовим режимом не встиг укластися у встановлений законодавством  90-денний строк перебування протягом 180 днів, який встановлений пунктом 19 Правил в'їзду іноземців в Україну,  їх  виїзду з України і транзитного проїзду через її  територію,  та має істотні підстави для продовження перебування на території України ще впродовж певного короткого терміну до 90 днів, за умови, якщо протягом цього періоду іноземець безперервно перебуватиме на території України, він може звернутися до  територіальних  органів  чи  підрозділів  Державного департаменту  у  справах  громадянства,  імміграції  та реєстрації фізичних осіб МВС України із відповідною заявою. Вона подається не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три дні до завершення терміну  дії реєстрації (до закінчення 90-денного строку сумарного перебування іноземця в Україні протягом 180-денного періоду). Підстави подання такої заяви та її зміст передбачаються Порядком розгляду звернень щодо продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ (далі –МВС) № 601 від 23 серпня 2011 року. Рішення про продовження терміну  перебування  іноземців та осіб без громадянства приймає: Директор (або його заступники) Державного департаменту  у  справах  громадянства,  імміграції  та реєстрації фізичних осіб МВС України, Начальники  (або їх заступники) територіальних органів Департаменту в Автономній Республіці Крим,  областях, містах Києві та Севастополі, Начальники   (або   їх   заступники) територіальних підрозділів Департаменту в міських,  районних та районних у містах відділах органів внутрішніх справ. Будь-ласка, зверніть увагу, що іноземні громадяни із зазначених країн в’їжджають на територію України виключно за наявності паспортного документу  або іншого документу, що посвідчує особу та визначений міжнародними договорами України. Для громадян країн-учасниць СНД діє безвізовий режим в'їзду в Україну та транзитного проїзду через територію України і на довгостроковий термін з дотриманням правил перебування і реєстрації (Угода про безвізове переміщення громадян держав Співдружності Незалежних Держав по території її учасників від 9 жовтня 1992 року). Згідно з постановою КМУ «Про порядок в’їзду в Україну громадян держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав» від 6 травня 2001 року № 426, з 1 січня 2002 року громадяни держав – учасниць СНД в’їжджають в Україну, виїжджають з України та прямують транзитом через її територію без віз на підставі паспортного документа для виїзду за кордон, передбаченого законодавством України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.        

Водночас згідно з міжурядовими угодами України про взаємні поїздки громадян використовуються внутрішні паспорти з: Республікою Білорусь – «Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про безвізові поїздки громадян» від 12 червня 2009 року; Російською Федерацією – «Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації» від 16 січня 1997 року; Республікою Молдова – «Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про безвізові поїздки громадян» від 18 травня 2001 року (до 1 січня 2004 року); Киргизькою Республікою – «Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Киргизької Республіки про взаємні поїздки громадян»  від 2 липня 2004 року; Республікою Казахстан - «Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Казахстан про взаємні поїздки громадян» від 26 лютого 2002 року; Республікою Таджикистан - «Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Таджикистан про взаємні поїздки громадян» від 6 липня 2001 року.  

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

 

 

 

1. Анісімова М. Ф. Право на вільне пересування: відповідність українського законодавства євростандартам / Вісн. Запорізького юрид. ін-ту МВС України: Наук.-практ. зб. Гол. ред. М. В. Тищенко. Запоріжжя, 1998. 210 с.

2. Беліцер Н. Викорінення корінного народу: історичне минуле і перспективи Демос. 1995. № 6.

3. Беліцер Н. Європейський досвід вирішення проблем національних меншин Український часопис прав людини.  1996.  № 3-4.

4. Беліцер Н. Сучасні уявлення про право народів на самовизначення в контексті політичного майбутнього посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи. К., 1994.

5. Білуха Ю. Формування міграційного законодавства України. Український часопис прав людини.  1997. № 1.

6. Білуха Ю. Актуальні проблеми депортованих осіб та їх вирішення державними органами України. Біженці та міграція: Український часопис права і політики. 1998. № 3-4.

7. Бритченко С. Формування українського законодавства у сфері міграції Біженці та міграція: Український часопис права і політики.  1999. № 2.

8. Буроменський М. В. Міжнародний захист прав людини та права біженців: Навч. посіб.  К., 2002. 160 с.

 

 

 


Краткое описание
1. Закон України «Про державний кордон України». Правила іноземніх держав ближнього й далекого зарубіжжя про порядок перетинання державних кордонів
1. Ці Правила визначають порядок перетинання громадянами
України державного кордону.
2. Перетинання громадянами України (далі - громадяни)
державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний
кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не
передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право
на виїзд з України і в'їзд в Україну:
1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
Содержание
содержание отсутствует