Программа "Дитина"

Дата поступления: 11 Февраля 2013 в 22:52
Автор работы: Пользователь скрыл имя
Тип: шпаргалка
Скачать полностью (285.31 Кб)
Прикрепленные файлы: 1 файл
Скачать документ  Просмотреть файл 

Программа Дитина.doc

  —  1.16 Мб

Вступ

Методичні рекомендації до програми виховання і навчання «Дитина» розраховані в основному  на педагогів дошкільних навчальних закладів, які вже працюють за вказаною програмою. Разом із тим ці методичні рекомендації можуть бути використані й іншими працівниками дошкільної освіти або тими, хто хоче розширити свої знання з питань розвитку дітей від  3  до   7  років.

У пропонованому посібнику  відповідно до сучасних державних пріоритетів систематизовано і представлено методичні рекомендації та практичні поради щодо втілення програми «Дитина» в практику роботи дошкільних  навчальних  закладів.

Порівняно з попереднім виданням цей варіант посібника  суттєво оновлено: значно змінено  структуру викладу методичних рекомендацій, внесено нові розділи — «Зростає особистість», «Народознавство в роботі з дошкільниками», «Психолог у дошкільному навчальному закладі». Зміст усіх розділів доповнено згідно  з  державними  освітніми   стандартами.

Увага авторського колективу  була спрямована перш за все на підсилення тенденції особистісно орієнтованої, гуманістичної освіти та психологізації педагогічної роботи з дошкільниками. Окрім цього, до кожного розділу включено специфічні відомості, що складають своєрідність даної програми. Наприклад, у розділі «Організація роботи в групі дошкільного навчального закладу» містяться поради щодо організації роботи в різновікових групах. У розділі «Віконечко в природу» розміщено інформацію про здійснення педагогічної роботи в осередках, зокрема на екологічних стежинах. У розділі «Мова рідна, слово рідне» вказується, які літературні твори рекомендовані дітям того чи іншого віку і як користуватися хрестоматією « 3олотий  колосок ».

У написанні другого  варіанта посібника брали участь:

— кандидат психологічних  наук Проскура О. В. (розділ «Основні принципи програми «Дитина»);

—  доктор психологічних  наук Кононко О. А. (розділ   «Сім'я   і  дитячий   садок»);

—  кандидат психологічних  наук Кузьменко В. У., кандидат психологічних наук Аятленко Н. М. (розділ   «Зростає   особистість»);

—  Мусіяченко Т. Є., Смольникова Г. В. (розділ «Організація роботи в групі дошкільного навчального  закладу»);

—  доктор педагогічних наук Вільчковський Е. С. (розділ   «Зростаємо  дужими»);

—  доктор педагогічних наук Вашуленко М. С, доктор педагогічних наук Хорошковська О. Н., кандидат філологічних наук Азюбишина Н. Я., кандидат педагогічних наук Кириченко О. М. (розділ   «Мова рідна,   слово рідне»);

—  доктор педагогічних наук Кудикіна Н. В., По-тапова Т. В., Прокопенко В. І. (Розділ «Гра — джерело радості,   мудрості  і, добра»);

—  кандидат педагогічних наук Коваль Н. С, доктор педагогічних наук Бібік Н. М., Тлухова Н. Є. (розділ   «Віконечко  у природу»);

—  кандидат педагогічних наук Кочина А. ТІ. (розділ   «У  світі форм,   величин   і чисел»);

—  кандидат педагогічних наук Бєлкіна Е. В. (розділ   «Організація   образотворчої  діяльності»);

—  кандидат педагогічних наук Гончаренко А. М. (розділ «Народознавство в роботі з дошкільниками»);

—  кандидат педагогічних наук Шевчук А. С. (розділ «Прилучаємо дітей до музичної скарбниці»);

—  кандидат психологічних  наук Осадько О. Ю. (розділ «Психогімнастика — набуття досвіду емоційних  переживань  та спілкування»);

—  кандидат психологічних  наук Проскура О. В., кандидат психологічних наук Осадько О. Ю., кандидат психологічних наук Кузьменко В. У. (розділ «Психолог у дошкільному навчальному закладі»).

Основні  принципи  програми   «Дитина»

Гуманістична  спрямованість  і психологічна  культура  навчально-виховного  процесу

У системі дошкільної освіти, як і в системі освіти в цілому, відбуваються істотні зміни. Так, замість однієї обов'язкової програми, за якою працювали дошкільні заклади і школи, тепер існує близько десяти, а буде ще більше, до того ж вони вже не мають такого ступеня обов'язковості. Вчитель і вихователь мають право не тільки на вибір програми, а й на певну самостійність у її корекції та адаптації. Тобто розвиток системи освіти, її рівень, можливості, спрямованість, кінцеві результати починають визначатись саме дією  принципів  гуманізації  і демократизації.

Спинимось на розкритті  їх змісту стосовно освітнього   процесу  в  дошкільних  навчальних  закладах.

Передусім звернемось до визначення сутності самих понять. Поняття гуманізм (від лат. humanus — людяний, людський) означає ставлення до людини як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей. Гуманізація навчально-виховного процесу — це його олюднення, забезпечення з боку тих, хто виховує, любові, уваги до дітей і поваги до їх гідності, створення відповідних щодо їх стану здоров'я, віку, потреб, інтересів, рівня розвитку, статі, індивідуальності умов для різнобічного і повноцінного розвитку. Гуманність вихователя виявляється у його діях і ставленні  до  дітей.

Слово демократія походить від двох грецьких слів, що у перекладі означають влада (сила) народу, а в широкому розумінні — це форма керівництва будь-яким колективом, яка забезпечує активну участь його членів у здійсненні і плануванні усіх заходів. Демократизація — це утвердження принципів демократії як у житті педагогічного колективу, так і в здійсненні  виховного  процесу.

Гуманістичні концепції  виховання, які проголошували Л. Толстой, Я. Корчак, С. Русова, М. Монтессорі, Р. Штайнер, В. Сухомлинський, передбачають високий рівень загальної і психологічної культури навчально-виховного процесу, що виявляється у системі взаємин між вихователями і дітьми, членами педагогічного колективу,   вихователями   і   батьками.

Гуманістичні концепції сучасної освіти мають у своїй основі систему .принципів, що визначають необхідність пильної уваги, турботи, поваги, любові до КОЖНОЇ дитини, здатності вихователя бачити в кожній дитині індивідуальність і забезпечувати умови для виховання її як особистості. Тут можна назвати такі принципи:

1.  Принцип рівності, згідно з яким діти й дорослі розглядаються як рівноправні складові частини людства. Ставлення педагога до дитини має визначатись не позицією над дитиною, коли його функція зводиться до контролю за тим, як підростає малюк, а  позицією  поряд  з  дитиною  і  разом   з   нею.

2.  Принцип діалогічного спілкування. Гуманістичне педагогічне спілкування обов'язково створює умови для повноцінної участі в ньому дітей. Повторення того, що сказав вихователь, відповіді на його запитання — це важлива, але далеко не повна форма участі дітей. Вихователь має створювати умови, за яких діти братимуть активну участь у діалозі, — пропонуватимуть свої запитання, здогади, власні ідеї, рішення, пропозиції. До думки дітей вихователь повинен виявити таку саму увагу і повагу, з якою малюки ставляться до думки дорослих. Саме за умови діалогу, де кожен його учасник орієнтується на думку іншого, і вихователь мусить відповідальніше ставитись до змісту і культури власної позиції, і позиція дитини  стає  виразнішою,   цікавішою.

3.  Спільна участь дорослих і дітей в організації життя групи (можливість спільно обирати улюблені заняття, планувати цікаві спостереження, прогулянки, продумувати зручне розміщення куточків для ігор та занять тощо). Спрощена функція контролю з боку вихователя   і   простого   підпорядкування   з   боку   дітей замінюється на педагогічну ситуацію, в якій знову ж таки відбувається взаємна гармонізація і світу дитинства, і світу дорослих. Особливо збагачуються можливості здійснення принципу співучасті і співтворчості у різновікових і родинних групах дошкільних навчальних  закладів.

4. Принцип   орієнтації  на   кожну   дитину  як  на індивідуальність,   внаслідок  дотримання  якого  основним  завданням  педагога стає  не виконання програми, а   виховання   особистості.   Для   цього   вихователь   має вміти   визначати   причини,   які   зумовлюють   випередження  чи  відставання у розвитку дитини,   враховувати певні  нахили та особливості  поведінки кожної дитини. Саме  за таких умов,   приймаючи дитину такою,  якою вона є,  вихователь зможе конкретизувати,  індивідуалізувати  програму її  розвитку і  виховання.   Не  середня, для всіх однакова,  програма,  а саме індивідуалізована, (основою   виховання   кожної   дитини   як   особистості, розвитку її творчих сил — активності, ініціативи, нахилів, інтересів,  здібностей. Уміння пристосувати програму  до  індивідуальних особливостей розвитку дитини  є однією  з  основних професійних  здібностей  вихователя. 5. Принцип    пріоритету    родинного    виховання над суспільним.  Кожний досвідчений педагог розуміє, що  чим  меншою  є  дитина,   тим  більше  значення  для її   розвитку   має   сім'я.   Яким   би  не   був  рівень   культури   виховання   у   сім'ї,   саме   ним   визначається   загальний   настрій   дитини,    її   поведінка   та   розвиток. Отже,   для   побудови  повноцінного   виховного   процесу дошкільний   заклад   має   докорінно   змінити   свою   позицію   відносно   сім'ї,   бачити   в   ній   свого   основного соціального   замовника,   працювати  для  неї  і  співпрацювати  з  нею.   На жаль,  у  наш  час далеко  не  кожна   сім'я   зберігає   традиції   родинного   виховання,   володіє   скарбами  народної  і  наукової  педагогіки.   Часто виховання  малят  відбувається  стихійно.   Потрібна висока    культура    педагогічного    колективу    дошкільного навчального  закладу і  кожного  вихователя  у побудові взаємин  із  сім'єю   —   готовність  підтримати  і  продовжити турботу про дитину, вміння надати батькам відповідну допомогу.   Саме запити батьків стають орієнтиром для розвитку сучасного суспільного дошкільного виховання. Співпрацею з батьками визначається і рівень  культури  дошкільного  навчального   закладу.

На основі гуманістичних принципів слід осмислити і загальну мету дошкільної освіти. Існувала усталена думка, що основне призначення дошкільного виховання полягає у підготовці дітей до наступного важливого періоду — навчання у школі. Досвід показав, що така надмірна спрямованість освітнього процесу суттєво збіднює дошкільне дитинство. Мету потрібно визначати, орієнтуючись на специфіку самого періоду і на його місце в загальній схемі періодизації психічного розвитку. Важливим чинником при визначенні мети є і конкретна соціальна ситуація — стан розвитку суспільства, рівень культури, в умовах якої відбувається навчання і виховання. Так, мета освіти, що закладена у програмі «Дитина», орієнтована передусім на самоцінність дошкільного віку. Кожна підростаюча особистість має право радісно, щасливо, повноцінно пізнавати, досліджувати навколишній світ — розмаїття предметів побуту, явища природи, морально-етичні норми людського співжиття, себе і свої можливості, світ мистецтва тощо. Звідси зрозуміло, що кожна дитина виступає творцем власної картини світу, вона є активною стороною, тобто суб'єктом освітнього процесу, а не його об'єктом. Однак у надзвичайно складних і напружених екологічних та соціально-економічних умовах, що склалися в нашому суспільстві, активність дітей дещо знижується. І цей сумний факт кожному педагогічному колективу слід брати до уваги, визначаючи мету освіти дітей у тій  чи  іншій  сільській  чи  міській  місцевості.

Метою програми «Дитина» є створення у сім'ї і в  дошкільному навчальному закладі  умов для зростання активної, життєрадісної, творчої особистості, чемної, привітної дитини, що любить і шанує батьків, рідних, свій край, рідну мову, пісню, змалечку прилучається до традицій і звичаїв свого народу, до поваги інших народів, до основних морально-етичних та естетичних цінностей  національної  і   СВІТОВОЇ  культури. У програмі визначені загальні завдання освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах. Ці завдання необхідно конкретизувати для кожного дитячого садка і для кожної групи, беручи до уваги такі фактори: місцеву екологічну та соціально-економічну ситуацію; запити, потреби, можливості, рівень культури батьків; стан здоров'я і розвиток дітей, їх кількість у групі; рівень загальної культури і педагогічної майстерності вихователів; наявність лікаря, психолога, вихователів-фахівців з різних напрямів роботи (фізичне виховання, художні види діяльності тощо). Програма дає можливість кожному педагогічному колективу виробити свою власну позицію, відповідно опрацьовуючи,  поглиблюючи  той  чи  інший  розділ.

Кілька рекомендацій до тих педагогів, які вирішили  працювати  за  програмою   «Дитина».

1. Гуманістична спрямованість  вимагає високої культури співпраці  педагогічного колективу дошкільного навчального закладу з батьками. Подані у збірнику матеріали допоможуть вихователям глибше оцінити своє ставлення до батьків та їхніх запитів, проаналізувати за певними показниками рівень культури виховання в тій чи іншій сім'ї, дібрати відповідні форми  співпраці  з  батьками.

Відомо, що в цивілізованих  країнах рівень родинного виховання досить високий. Виховання моралі насамперед здійснюється сім'єю на релігійних чи світських засадах. У нас же багато сімей такі традиції втратили, а державні установи не спроможні самостійно здійснювати виховання моралі на належному рівні. Сім'я має право вибирати для своєї дитини і дитячий садок, і вихователя, а згодом — і школу. Разом з тим багато батьків потребує певної просвітницької опіки — роз'яснення їхніх прав і обов'язків, пов'язаних з вихованням сина або доньки, пробудження інтересу до скарбів народної педагогіки, до сучасної науки і досвіду з питань виховання малят тощо. Проводячи таку роботу, завідувач, психолог, методист, вихователі мають постійно дбати про систематичне підвищення рівня власної психолого-педагогічної  культури. 

2.  Гуманістичні принципи  спрямовують педагогічні колективи  переоцінити усталену практику  комплектування груп дітьми одного віку. Працювати з колективом одноліток вихователю не тільки більш звично, а й простіше. Однак потрібно серйозно проаналізувати, наскільки перебування у групі ровесників є ефективним для розвитку і виховання кожного з них. Досвід різновікових груп (зокрема, родинних) переконливо показує, що в них складаються багатші, сприятливіші умови для виховання і розвитку менших і   старших  дітей.

3.  Гуманно було  б дати можливість дітям з  певними органічними вадами центральної нервової системи, а отже, з відхиленнями в розвитку і поведінці, відвідувати звичайний дитячий садок. Тут потрібна допомога психолога і лікаря. Важливо правильно визначити, в яку саме групу доцільно помістити таку дитину, бо малюків вона може навіть злякати, а от старші здатні поставитись до неї - як до слабшої, що потребує захисту, допомоги. У таких випадках вихователю треба зуміти правильно організувати взаємини між дітьми. Отже, потрібні й згода самого вихователя, і підтримка  його  та  відповідна допомога  з  боку  керівника.

4.  Гуманізація освітнього  процесу виявляється і в його  спрямованості на всебічну підтримку  активності дитини, на створення умов для пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості. Керівникам і вихователям дошкільних закладів потрібно взяти  до  уваги,   що:

Краткое описание
Методичні рекомендації до програми виховання і навчання «Дитина» розраховані в основному на педагогів дошкільних навчальних закладів, які вже працюють за вказаною програмою. Разом із тим ці методичні рекомендації можуть бути використані й іншими працівниками дошкільної освіти або тими, хто хоче розширити свої знання з питань розвитку дітей від 3 до 7 років
Содержание
содержание отсутствует