Загальна характеристика внутрішньовиробничих логістичних систем: КАНБАН, МРП, МРП-2, ОПТ

Міністерство освіти і науки  України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет аграрної економіки  і менеджменту

 

Кафедра аграрного менеджменту і права

 

 

       КПІЗ

            з дисципліни:

«Логістика»

 

Тема:

«Загальна характеристика внутрішньовиробничих логістичних систем: КАНБАН, МРП, МРП-2, ОПТ.»

 

 

 

 

Виконав:

ст. гр. МТС-41

Бєлов Д.О.

Перевірив:

доц. Волошин Р.В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль, 2013

План

Вступ

1. Поняття про логістичні системи.

2. Логістична концепція "MRP-1 MRP-2".

3. Система «Канбан» (KANBAN).

4. Виробнича логістична система ОПТ.

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

Вступ

Логістична система - це організаційний механізм, що перетинає  функціональні межі підрозділів  підприємства (за допомогою гнучкої  координації) і спрямовує їхні дії на досягнення мети логістики. Підрозділ відповідає за виконання всього набору видів діяльності, пов'язаних із матеріальним потоком і необхідних для задоволення попиту споживачів, - від вибору постачальників до надання послуг. На чолі підрозділу стоїть менеджер матеріального потоку, що формулює оперативні цілі, усуває конфлікти, відповідає за вдосконалення системи і кінцеві результати її функціонування. Як важливий елемент ієрархічної структури управління він підпорядковується першому керівнику підприємства.

Логістична система має бути гнучкою, тобто спроможною адаптуватися (за мінімальних затрат) до ринкових змін. Планування гнучкої логістичної системи здійснюється на основі аналізу чутливості системи та аналізу ринку.

Аналіз чутливості системи спрямований  на визначення ключових параметрів системи (у першу чергу - витрат) при зміні умов її функціонування.

Аналіз ринку пов'язаний з оцінкою  розподілу ймовірності показників, що характеризують ефективність системи (наприклад, прибуток), на основі розподілу  окремих ключових чинників (обсяги попиту і т.д.).

Вирішальну роль у впровадженні концепції логістики відіграє логістична інформаційна система, що є основним засобом забезпечення інтеграції і координації діяльності функціональних підсистем у межах єдиної логістичної системи підприємства.

При створенні логістичної інформаційної  системи необхідно пам'ятати, що потреби в інформації на різних рівнях ієрархічної структури підприємства не однакові. Це означає, що інформаційна система має забезпечувати кожен ієрархічний рівень необхідною інформацією для прийняття конкретних управлінських рішень.

1. Поняття про логістичні системи

Логістична система  — це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга. Логістична система є адаптивною системою зі зворотним зв'язком, яка виконує певні логістичні функції та операції (мал. 1). Як правило, вона складається з кількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем. В якості логістичної системи можна розглядати виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство. Ціль логістичної системи — доставка у задане місце потрібної кількості та асортименту максимально підготовлених для виробничого чи особистого споживання товарів та виробів при мінімальних витратах. Поряд з функціональними логістична система має також забезпечувальні підсистеми (інформаційну, правову, кадрову та ін.). Постачання матеріалів, сировини, готової продукції у визначені терміни позитивно впливає на функціонування усієї економічної системи, дає змогу істотно скоротити запаси на складах підприємств. Логістика повною мірою працює на споживача. Тому функції збуту у сфері логістики реалізуються, як уже зазначалося, через додержання таких 6 вимог: вантаж, якість, кількість, час, витрати, пункт призначення.   Для виконання цих вимог ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, здійснюють комплекс заходів щодо раціоналізації тари та пакування, уніфікування вантажних одиниць, у тому числі пакетизації та контейнеризації перевезень, реалізації ефективної системи складування, оптимізації розміру замовлень та рівня запасів, планування найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об'єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті.

Будова і функціонування логістичної системи ґрунтуються на таких основних чинниках, як реалізація принципу системного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів системи. За цим принципом розробляють і здійснюють єдиний технологічний процес виробничо-транспортної системи, перехід від створення окремих видів устаткування до організації виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Для сучасної логістики в умовах високого рівня автоматизації характерна індивідуалізація вимог до технологічного та підйомно-транспортного устаткування і промислової продукції, тобто відмова від універсальності на користь більш повної відповідності устаткування конкретним умовам. При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів слід передбачати додержання вимог гуманізації технологічних процесів з урахуванням створення сучасних умов праці, запобігання несприятливому впливу на зовнішнє середовище. Однією з обов'язкових умов є урахування сукупності витрат по всьому логістичному ланцюгу з орієнтацією на ринок, надання послуг на рівні сучасних вимог, гнучкість, надійність та висока якість робіт.

Логістичні системи  функціонують в умовах чітко вираженої  невизначеності, турбулентності зовнішнього  середовища, для кон'юнктури ринку, для роботи транспорту характерні випадкові процеси. Тому неодмінною умовою якісної системи є здатність до адаптації. Висока надійність та стійкість — фундаментальні принципи її функціонування.

до пункту призначення  без втрат. Вибір типу логістичної  системи залежить від комплексу  виконуваних нею функцій та критеріїв, які її характеризують.

2. Логістична концепція "MRP-1 MRP-2"

Однією з найбільш популярних у світі логістичних концепцій, що ґрунтуються на підході до формування штовхаючих систем, є концепція "Планування потреб І ресурсів" (requirements/resource planning, RP). За змістом вона є протилежною концепції JIT ("Точно у термін").

Система МРП (англ. materials requirements planning) — планування потреби в матеріалах — належить до систем «штовхаючого» типу. У них складають перелік матеріалів, необхідних для виробництва визначеної кількості готової продукції, відповідно до прогнозу ринкової кон'юнктури, після чого формують замовлення постачальники. Теоретично в системі «штовхаючого» типу обов'язковим є формування поточних та страхових запасів, кількість яких значно перевищує кількість відповідних запасів при роботі за «тягнучою» системою. Однак в умовах багатономенклатурного виробництва формування таких запасів виправдане. Система МРП (ще її називають МРП-1) досить поширена в США. В середині 80-х років її використовували або намагались використовувати більшість фірм з обсягом реалізації понад 15 млн дол. на рік. Ця система має широкий набір машинних програм, що забезпечують узгодження та оперативне регулювання постачальницьких, виробничих, збутових функцій фірми. Для здійснення цих функцій у МРП використовують дані плану виробництва (у спеціалізованій номенклатурі на визначений момент часу), файл матеріалів (формується на основі плану виробництва і включає специфіковані найменування необхідних матеріалів, їх кількість на одиницю готової продукції, класифікацію за рівнем), файл запасів (дані про матеріальні ресурси, необхідні для реалізації графіка виробництва, як про ті, що є, так і про замовлені, що не надійшли, про страхові запаси та ін.).

Формалізація процесів прийняття рішень у системі МРП  здійснюється за допомогою різних методів дослідження операцій. На основі математичних моделей, інформаційного та програмного забезпечення розраховують потреби в сировині та матеріалах; складають графік виробництва та видають на друк чи на дисплей з різною періодичністю вихідні форми.

Отже, система МРП —  це комп'ютеризований метод виявлення  потреби в матеріалах на різних стадіях  виробничого процесу. Рух матеріальних ресурсів розраховують у просторі й  часі відповідно до потреб наступної  виробничої стадії. Тому матеріал фактично постачається в момент, коли, за розрахунками, в ньому є потреба.

 

Відповідно до визначення американського дослідника Дж. Орліскі, одного з головних розробників системи MRP І, система "Планування потреби  в матеріалах (система MRP) у вузькому значенні складається з ряду логічно пов'язаних процедур, вирішальних правил і вимог, які переводять виробничий розклад у "ланцюжок вимог", що синхронізовані у часі, а також запланованого покриття цих вимог для кожної одиниці запасу компонентів, необхідних для виконання розкладу. Система MRP переплановує послідовність вимог і покриття внаслідок змін або у виробничому розкладі, або в структурі запасів, або в характеристиках продукту"^*103.

Основними цілями системи MRP є:

– задоволення потреби  у матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам;

– підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової  продукції;

– планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних  операцій.

Система MRP спочатку визначає, скільки і в які строки необхідно виготовити кінцеву продукцію. Потім система визначає час і необхідні кількості матеріальних ресурсів для виконання виробничого розкладу. На рис. 9.1 представлено блок-схему системи MRP І.

Типовий набір вихідних документів системи MRP І містить:

– специфіковані за номенклатурою, обсягом і часом вимоги матеріальних ресурсів, які замовляються у постачальників;

– зміни, які необхідно  внести у виробничий розклад;

– схеми доставки матеріальних ресурсів, обсяг постачань і т. ін.;

– анульовані вимоги готової  продукції, матеріальних ресурсів;

– стан системи MRP.

Однак мікрологістичні  системи, які ґрунтуються на MRP- підході, мають ряд недоліків і обмежень, основними серед яких є:

– значний обсяг обчислень, підготовки і попередньої обробки великого обсягу вихідної інформації, що збільшує тривалість виробничого періоду і логістичного циклу;

– зростання логістичних  витрат на обробку замовлень і  транспортування за умови прагнення  фірми зменшити рівень запасів або  перейти на випуск готової продукції в малих обсягах з високою періодичністю;

– нечутливість до короткочасних  змін попиту, тому що вони ґрунтуються  на контролі і поповненні рівня запасів  у фіксованих точках проходження  замовлення;

– значна кількість відмов у системі через її великий обсяг і перевантаженість;

Рис. 9.1. Схема функціювання системи MPRІ

– наявність значних  матеріальних запасів, що сповільнює обертання  обігових коштів фірми, збільшує собівартість готової продукції.

Перевага MRP І: наявність  запасів забезпечує велику стійкість  логістичної системи під час  різких коливань попиту і ненадійності постачальників матеріальних ресурсів.

Система MRP І переважно  використовуються, коли попит на вихідні матеріальні ресурси дуже залежить від попиту споживачів на кінцеву продукцію. Система MRP І може працювати із широкою номенклатурою матеріальних ресурсів (багатоасортиментними вихідними матеріальними потоками).

Недолік системи в тому, що необхідні матеріали ніби «виштовхуються» працівниками попередніх етапів виробничого процесу до наступних стадій виробництва у необхідній кількості, в потрібний час, в потрібне місце незалежно від того, потрібні вони там у такій кількості чи ні в конкретний час. Проте, не зважаючи на цей недолік, як показує досвід, використання МРП дає змогу зменшити запаси, прискорити їх обертання, скоротити кількість випадків порушення строків поставок.

Недоліки і деякі  обмеження застосування MRP І стимулювали розробку систем MRP II, які використовуються в США і Західній Європі з початку 1980-х років.

MRP II – це інтегровані  мікрологістичні системи, у яких  об'єднані фінансове планування  і логістичні операції.

Більшість західних фахівців розглядають системи MRP II як інструментарій, який використовують у плануванні та управлінні організаційними ресурсами фірми з метою досягнення мінімального рівня запасів у процесі контролю за всіма стадіями виробничого процесу.

Перевагами системи MRP II перед системою MRP І є:

1) повніше задоволення  споживчого попиту, яке досягається  шляхом скорочення тривалості  виробничих циклів, зменшення запасів,  кращої організації постачань,  швидшої реакції на зміни попиту;

2) системи MRP II забезпечують  велику гнучкість планування  і сприяють зменшенню логістичних витрат з управління запасами.

Система MRP І є складовою  системи MRP II. Крім неї, до складу системи MRP II входять:

– блок прогнозування  та управління попитом;

– розрахунок виробничого  розкладу (графіка випуску готової  продукції);