Загальне землезнавство в системі наук про Землю

Загальне землезнавство в системі  наук про Землю

Загальне  землезнавство належить до фундаментальних  географічних наук. По суті, це методологічний вступ у світ географії в цілому. Вчення про географічну оболонку – та призма, яка дозволяє визначити  географічну належність досліджуваних  предметів, процесів і цілих наукових дисциплін.

Наприклад, земна кора, якщо вивчати тільки її фізичні властивості, представляє  собою предмет геофізики; земна  кора з точки зору її складу, будови та розвитку вивчається геологією; і  та ж сама земна кора як структурна частина географічної оболонки досліджується  географією, точніше, загальним землезнавством. Те ж саме стосується й атмосфери, вивченням якої займається геофізична наука метеорологія. Проте її нижні  шари (тропосфера), що входять до складу географічної оболонки, служать носіями  клімату і вивчаються однією з  галузевих географічних дисциплін  – кліматологією. Принципи та методи вивчення географічної оболонки як цілісної динамічної системи є наскрізними  для всіх інших фізико-географічних наук – країнознавчих та галузевих. Системний же підхід з аналізом взаємозв’язків між структурними частинами об’єкта, що широко використовується при встановленні закономірностей загального землезнавства, зберігає своє значення у всіх підрозділах  не лише фізичної, а й економічної  географії.

Сучасна географія, подібно до біології, хімії, фізики та інших фундаментальних наук, представляє  собою складну систему наукових дисциплін, що виокремилися в різний час. Яке ж місце посідає загальне землезнавство у системній класифікації географічних наук? Відповідаючи на це питання, зробимо одне пояснення. У  кожної науки розрізняються об’єкт вивчення та предмет вивчення. При  цьому предмет вивчення науки  стає об’єктом вивчення цілої системи  наук на нижчій класифікаційній сходинці. Таких класифікаційних сходинок – таксонів – чотири: цикл, родина, рід, вид.

Разом з географією в цикл наук про Землю входять біологія, геологія, геофізика, геохімія.

Біологія  – система наук про живу природу  Землі. Біологія вивчає будову та функції  організмів та їх угруповань, походження, поширення, розвиток, зв’язки організмів один з одним та з неживою природою.

Геологія  – комплекс наук про склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і Землі, закономірності утворення  й поширення покладів корисних копалин. Геологію поділяють на низку прикладних дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку, історичну геологію, геологію корисних копалин, гідрогеологію та ін.

Геофізика – комплекс фізичних наук, що вивчають фізичну будову Землі, її властивості  та процеси, які відбуваються в твердій (літосфера), рідкій (гідросфера) і газоподібній (атмосфера) оболонках планети під  впливом внутрішніх сил Землі  і космічних тіл.

Геохімія  – наука про хімічний склад  та закономірності поширення і міграції хімічних елементів у гідросфері, літосфері, атмосфері та природних  системах.

Географія – система природничих (фізико-географічних) і суспільних (економічних і соціальних) наук, що вивчають географічну оболонку Землі і соціальні виробничо-територіальні  комплекси та їхні компоненти. Розрізняють  природничі, або фізико-географічні, науки (фізична географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія ґрунтів, біогеографія), та суспільно-географічні науки (економічна географія, географія окремих галузей  господарства, географія населення, політична географія). До системи  географічних наук належать також картографія, країнознавство, медична географія, військова географія.

У всіх цих  наук один об’єкт вивчення – Земля, але кожна з них має свій предмет вивчення. У біології це органічне життя, у геохімії – хімічний склад Землі, у геології – її надра, а у географії – земна поверхня як нерозривний комплекс природного та соціального походження.

Географія на рівні циклу – це неподільна географія, родоначальниця всіх інших географічних наук. Вона вивчає найбільш загальні закономірності і неподільною називається тому, що її висновки однаково поширюються  на всі інші підрозділи географічної науки. На рівні циклу ми бачимо предметну  сутність єдності географії, … географію  виокремлює у циклі наук про Землю  не лише предмет вивчення, а й  основний метод – описовий (найдавніший і загальний для всіх географічних наук). У самій назві «географія» зашифровано і предмет і основний метод дослідження цієї науки.

Родину географічних наук утворюють фізична та економічна географія, країнознавство, картографія, історія та методологія географічної науки.

Всі вони мають один об’єкт вивчення – земну поверхню, предмети ж вивчення – різні.

Предметом фізичної географії є географічна оболонка Землі, економічної географії –  господарство та населення у формі  територіальних соціально-економічних  систем.

Найбільш  повного виразу синтез фізичної та економічної географії відображається у країнознавстві. На рівні родини воно має загальногеографічний –  триєдиний (природа, населення, господарство) – характер.

У родині географічних наук особливе місце посідає історія  та методологія географічної науки. Це не традиційна історія географічних відкриттів, а історія географічних ідей (зрозуміло, на фоні географічних відкриттів), історія становлення  сучасних методологічних основ географічної науки.

Науки географічної родини в тій чи іншій мірі пов’язані  з науками інших родин циклу  наук про Землю. Фізична географія  немислима без знання основ геології, біології, геофізики. Особливо далекі «позациклові» взаємозв’язки властиві економічній географії – суспільній науці, що спирається багато в чому на закони політичної економії. І все  ж найтісніше вона пов’язана з  фізичною географією, своєю «сусідкою» по родині наук.

Рід фізико-географічних наук представлений загальним землезнавством, ландшафтознавством, країнознавством, палеогеографією та галузевими науками (геоморфологія, кліматологія, гідрологія, географія ґрунтів, біогеографія). Ці різні науки об’єднує один об’єкт вивчення – географічна оболонка; предмет же вивчення кожної з наук специфічний, індивідуальний – це яка-небудь одна з структурних частин або властивостей географічної оболонки.

Предметом вивчення загального землезнавства є структура, внутрішні та зовнішні взаємозв’язки, динаміка функціонування географічної оболонки як цілісної системи.

Загальне  землезнавство тісно пов’язане  з ландшафтознавством. І це природно, так як предметом вивчення ландшафтознавства  є тонкий, найбільш активний центральний  шар географічної оболонки – ландшафтна сфера, що складається з природних  територіально-акваторіальних комплексів різного рангу.

Землезнавство має тісні зв’язки з геологією, біологічними науками, екологією, вченням  про біосферу та іншими науками.