Гидроэкологические особенности формирования водоресурсного потенциала водохранилищ Крыма

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Сентября 2014 в 11:58, реферат

Краткое описание

Крим являється регіоном України, який має недостатню кількість водних ресурсів. Місцевий річковий стік у середній за водністю рік становить 0,91 км3, а в маловодний - всього 0,43 км , що явно недостатньо для задоволення потреб регіону.
За різними оцінками , в середній за водністю рік запаси місцевих водних ресурсів можуть забезпечити потреби господарського комплексу і населення регіону лише на 15-20%). Проблема забезпечення населення і господарського комплексу Криму якісною питною водою характеризується великою складністю. В силу сформованих природних і соціальних умов питне водопостачання тут має сезонний характер і нерівномірно розвинено по території Кримського півострова.
Регіон забезпечений водою тільки на 15 %, інші 85 % води подаються по Північно - Кримському каналу до водосховищ. Вони є основними водорегулюючими ємностями цього регіону.
Метою роботи є оцінка гідроекологічних особливостей формування водоресурсного ротенціалу водосховищ Криму.
Для цього були поставлені наступні завдання:
 дати оцінку якості води водосховищ Криму з урахуванням основних джерел водокористування;
 оцінити вплив зрошувальних систем на формування якості води;
 проаналізувати гідро екологічний стан водосховищ Криму;
 визначити оцінку якості води водосховищ Криму;
 проаналізувати використання водних ресурсів галузями економіки;
 оцінити водоресурсний потенціал Криму.
Об′єкт досліджень – водосховища Криму.
Предмет досліджень – оцінка водоресурсного потенціалу.
Актуальність теми – знання кількісного та якісного складу природних вод та їх змін необхідно в багатьох галузях економіки. Хімічний склад потрібно враховувати при водоспоживанні (побутовому, технічному, сільськогосподарському), при будівництві гідротехнічних і меліоративних споруд, при зрошенні, при виробництві промислової продукції і в багатьох інших випадках.
На сьогоднішній день водні ресурси Криму є дещо недостатніми для використання галузями економіки і потреб населення. Але останнім часом іде тенденція до зменшення використання води в порівнянні з 90-ми роками. Головним водокористувачем АР Крим є сільське господарство, воно використобує понад 90% всього річного забору. Тоді, як житлово-комунальне господарство забирає понад 5%, а промисловість - 3% водних ресурсів. Проблема водозабезпечення потреб регіону в наш час є досить актуальною, тому, що наявність, кількість і якість води є дуже важливим етапом у розвитку економіки регіону. Зараз іде певна стабілізація використання водних ресурсів Криму, і тому є потенціал до збільшення їх використання галузями економіки регіону.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЯКОСТІ ВОДИ ВОДОСХОВИЩ КРИМУ
1.1 Пункти спостережень. Відбір проб
1.2. Вплив зрошувальних систем на формування якості води
1.3. Аналіз стану водних об′єктів
1.4. Визначення оцінки якості води водосховищ Криму
РОЗДІЛ 2 ВОДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВОДОСХОВИЩ КРИМУ
2.1. Використання водних ресурсів галузями економіки Криму
2.2. Аналіз використання води основними галузями економіки Криму
2.3. Оцінка водоресурсного потенціалу Криму
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Прикрепленные файлы: 1 файл

Новий реферат.doc

— 716.00 Кб (Скачать документ)

По пробах зі ПКК (пк-1140, м.Армянськ 11.06.03 і пк-3486 смт. Леніно 11.06.03), Міжгірного (11.06.03) і Станційного (28.05.03) водоймищ концентрація марганцю була вище припустимої в 2,5 - 5,0 рази (в 2002 році перевищень ГДК марганцю у воді контрольованих водних об'єктів не відзначалося).

У серпні-жовтні звітного року спостерігалося підвищення рН води в Міжгірному, Сімферопольському, Феодосійському, Станційному, Партизанському, Бахчисарайському, Альминському і Льговському водоймищах до 8,6-9,0 одиниць при нормативному значенні від 6,5 до 8,5. В 2002р. перевищення ГДК показником рН по цих об'єктах не спостерігалося.

По одній пробі із ПКК на пк-3486 (смт. Леніно) 08.10.03р. відзначене низьке значення розчиненого кисню 3,6 мг/дм3, при ГДК не менш 4,0 мг/дм3; у минулі роки по даному показнику по всіх водних об'єктах невідповідності  нормі не спостерігалося.

Протягом 2006 р., у всіх контрольованих водних об'єктах, всі вимірювані показники перебували в межах нормативних значень, за винятком ХСК (хімічне споживання кисню), БСК-5, водневого показника (рН).

У порівнянні з 2005 р. якість води контрольованих об'єктів комплексного призначення змінилося незначно: у воді всіх контрольованих водних об'єктів зріс зміст алюмінію. По інших вимірюваних показниках значних змін не спостерігалося.

За результатами аналізу 13 проб води зі ПКК протягом 2006 року відбулося зростання значення показника ХСК у створі пк-1140 (м.Армянськ) і зниження значень ХСК у створах пк-2070 (с.Переможне) і пк3486 (смт. Леніно), у всіх пробах води ПКК відзначається зниження значення БСК-5.

Оцінка якості води водоймищ, наливних зі ПКК, вироблялася по 29 пробам. У порівнянні з 2005 роком відзначене підвищення змісту алюмінію (Рис.1.4.).

Протягом 2006 року в пробах води з Міжгірного водоймища було перевищення ГДК по ХСК, але в порівнянні із середнім значенням за період спостережень 2002-2006р. (склало 38 мгО/дм3) – ці перевищення незначні. Значення показника БСК-5 в основному не перевищували ГДК, і в порівнянні із середнім значенням за період спостережень 2002-2006р. (склало 2,23 мгО/дм3) – перевищення було у вересні. Слід зазначити високий зміст кисню у воді (при даній температурі), при таких значеннях ХСК і БСК-5 іде нормальний процес самоочищення водойми (мал.1).

 

 


 

Рис.1.4. Значення показників ХСК і БСК-5 і вміст кисню

у Міжгірному водосховищі

 

На (Рис. 1.5.) показано, що за період спостережень 2002-2006р. значення ХСК найчастіше перевищує ГДК в 2 - 2,5 рази, що говорить про фонове значення цього показника для Міжгірного водосховища.

 

Рис. 1.5.  Вид розподілу значень ХСК у воді Міжгірного  водосховища                                                      за даними 2002-2006 р.

Значення показника БСК-5 для Міжгірного водоймища найчастіше перебуває в межах 1,5 - 2,5 мгО/дм3 , що можна охарактеризувати як фонове значення для води водоймища (Рис. 1.6.).

 

 

Рис.1.6. Вид розподілу значень БСК-5 у воді Міжгірного водосховища                                                       за даними 2002-2006 р.

 

Протягом 2006 р. з водоймищ місцевого стоку було відібрано 38 проб води. У порівнянні з 2005 р. якість води водоймищ місцевого стоку істотно не змінилося, за винятком підвищення концентрації алюмінію.

 


Рис. 1.7. Значення показників ХСК і БСК-5 і вміст кисню

у Сімферопольському водосховищі

 

Протягом 2006 року в пробах води із Сімферопольського водоймища було перевищення  ГДК по ХСК, але в порівнянні із середнім значенням за період спостережень 2002-2006р. (склало 19 мгО/дм3) – ці перевищення незначні й менш чим в 2 рази. Значення показника БСК-5 в основному не перевищували ГДК, і в порівнянні із середнім значенням за період спостережень 2002-2006 р. (склало 1,91 мгО/дм3) – перевищення були в лютому, березні й квітні. Слід зазначити високий зміст кисню у воді (при даній температурі), при таких значеннях ХСК і БСК-5 іде нормальний процес самоочищення водойми (Рис. 1.7.).

На (Рис.1.8.), (Рис.1.9.) показано, що за період спостережень 2002-2006 р. значення ХСК і БСК-5 найчастіше не перевищують ПДК, а якщо й були значні перевищення - частота їх не перевищувала двох.

 

 

Рис. 1.8. Вид розподілу значень ХСК у воді Сімферопольського водосховища за даними 2002-2006 р.

 

По всіх контрольованих водних об'єктах відзначався незначний зміст фторидів, переважно – 0,05-0,5 мг/дм3. Державні Санітарні правила й норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» (ДСанПіН №136/1940), що діють в Україні з 01.01.2000 року, регламентують зміст фтору в межах: не менш 0,7 мг/дм3 і не більше 1,5 мг/дм3.

 

 

Рис. 1.9. Вид розподілу значень БСК-5 у воді Сімферопольського водосховища за даними 2002-2006 р.

 

 

1.4. Визначення оцінки якості  води водосховищ Криму

 

Оцінка якості води була здійснена за допомогою "Методики екологічної якості поверхневих вод за відповідними категоріями"

Критеріальною базою "Методики екологічної якості поверхневих вод за відповідними категоріями" є система екологічних класифікацій якості поверхневих вод. Спеціалізовані екологічні класифікації в складі цієї системи поділяють на три блоки:

- блок показників сольового  складу (за критеріями мінералізації, за критеріями іонного складу; за критеріями забруднення прісних гіпо- та олігогалинних вод компонентами сольового складу; за критеріями забруднення солонуватих р-мезогалинних вод компонентами сольового складу - 4 класифікації;

- блок трофо-сапробіологічних (сколого-санітарних) показників - 1 класифікація;

- блок показників вмісту речовин токсичної і радіаційної дії та рівня токсичності (за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної дії; за рівнем токсичності прісних і солонуватих вод; за критеріями вмісту специфічних показників радіаційної дії - 3 класифікації.

В даному випадку, для оцінки якості води водосховищ Криму, перший блок показників сольового складу  визначався  за критеріями забруднення прісних гіпо- та олігогалинних вод компонентами сольового складу; третій блок - за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної дії.

Діапазони величин усіх показників якості вод, введених до шести класифікацій (крім перших двох), поділено на п'ять класів і сім категорій якості води з певними назвами, які характеризують відповідну якість води, (табл. 3.1.) а саме:

I клас з однією категорією (1) - "відмінні", "дуже чисті " води;

II клас - "добрі", "чисті" води з двома категоріями: "дуже добрі'", "чисті" (2) та "добрі", "досить чисті" (3) води;

ІII клас - "задовільні", "забруднені" води з двома категоріями "задовільні", "слабко забруднені" (4) та "посередні", "помірно забруднені" (5)води;

IV клас з однією категорією (6) - "погані", "брудні" води;

V клас з однією категорією (7) - "дуже погані", "дуже брудні" води [12].

Екологічна оцінка базується на аналізі величин показників якості вод, належних до всіх трьох блоків: за критеріями сольового складу, за трофо-сапробіологічними критеріями, за критеріями вмісту речовин токсичної і радіаційної дії. Вважається, що в такому разі виконується повна екологічна оцінка якості води.

Повна екологічна оцінка здійснювалася для водосховищ Криму:

водосховища наливні з ПКК: Міжгірне, Станційне, Феодосійське, Старо-Кримське; водосховища місцевого стоку: Сімферопольське, Партизанське, Бахчисарайське, Альминське, Білогірське, Тайганське, Баланівське, Льговське, Кутузівське, Чорноріченське, в період з 2002 - 2006 роки за показниками: SO4, сухий залишок, Cl, pH, NH4,  БСК-5, NO3, NO2,  перманганатна окисленість, розчинений кисень P(заг.),  ХСК,  СПАР, Fe, Cu, нафтопродукти Ni, Cr(заг.),   Zn.

Для цих водосховищ проведена оцінка якості за ступенем її чистоти (Додаток А). Так для Альминського водосховища  в даний період з 2002 по 2006 роки проведено оцінку по трьом блокам : блок сольового складу, еколого – санітарних критеріїв та специфічних речовин токсичної дії. У 2002 році це водосховище характеризувалося за компонентами сольового складу ІІІ класом якості і 4 категорією якості, за еколого – санітарними критеріями, також ІІІ клас, 4 категорія; за речовинами токсичної дії І клас, 1 категорія. В цілому можна сказати , що води Альминського водосховища, у цьому році відповідали ІІ класу і 3 категорії, тобто вода „чиста” і „досить чиста”.

У 2004 році за компонентами сольового складу ІІ клас і 3 категорія, за еколого – санітарні критерії - ІІ клас, 3 категорія; за специфічними речовинами токсичної дії - І клас, 1 категорія і по всім блокам в середньому – ІІ клас 2 категорія. Тобто за екологічною класифікацією вода „чиста”.

У 2005 році ситуація повністю аналогічна 2004 року по усім блокам, тобто вода „чиста”. У 2006 році за блоком сольового складу вода відповідає ІІ класу якості і 3 категорією якості, за еколого – санітарні критерії  ІІІ клас, 4 категорія; і речовини токсичної дії - І клас, 1 категорія . За всіма блоками  – ІІ клас 2 категорія , тобто  вода „чиста”. За весь період спостережень по блоку сольового складу і еколого – санітарними критеріями  спостерігається підвищення вмісту концентрації вмісту цих компонентів. Лише в 2006 році концентрація дещо зменшується. Тоді як за всі роки вміст специфічних речовин  токсичної дії знаходиться в нормальному стані і є стабільним. В цілому з роками в Альминському водосховищі іде тенденція на покращення якості води.

Бахчисарайське водосховище

У водосховищі 2002 року за компонентами сольового складу вода характеризувалася ІІ класом, 2 категорією, еколого – санітарні критерії – ІІ клас, 3 категорія і блок специфічних речовин токсичної дії - І клас, 1 категорія. По всім блокам разом – ІІ клас, 2 категорія.

У 2003, 2004 і 2005 роках склалася аналогічна ситуація в порівнянні з 2002 роком, тобто вода відповідає ІІ класу, 2 категорії – вода «чиста». За спостереженнями у 2006 році блок сольового складу – І клас 1 категорія, за еколого-санітарними критеріями ІІІ клас, 4 категорія. Підвищений вміст компонентів цього блоку вказує на те, що в цьому році був великий об′єм скидних вод із с/г. за весь період спостережень у водосховищах спостерігається стабільна концентрація компонентів, лише у 2006 році спостерігається підвищення концентрації по еколого-санітарним критеріям. Але загалом вода має ІІ клас і 2 категорію, тобто за ступенем чистоти вона відповідає – вода «чиста».

Кутузівське водосховище

Для Кутузівського водосховища оцінка проводилась за 2002, 2004, 2005, 2006 роки по 3 блокам. Перший блок сольового складу за 2002 відповідає класу другої категорії, блок екологічно-санітарних критеріїв – ІІ клас, 3 категорії. По усім блокам вода відповідає ІІ класу і 2 категорії, тобто за екологічною класифікацією вода «чиста». У 2004 році по першому і третьому блоку вода характеризується І класом і 1 категорією, за санітарно-екологічними критеріями ІІ клас, 3 категорія. За трьома блоками ІІ клас, 2 категорія – вода – «чиста».

За 2005 і 2006 рік спостерігається незначне підвищення вмісту компонентів pH, NH4, NO3, БСК, що свідчить про скидання стічних вод с/г. але і за усіма показниками у ці роки вода має ІІ клас і 2 категорію – вода «чиста». Можна зробити висновок, що якість води за період спостережень не змінилась.

Баланівське водосховище

Для Баланівського водосховища було проведено оцінку по трьом блокам екологічної класифікації в період з 2002 по 2006 роки. По першому блоку сольового складу за весь період спостережень виявлено, що вода має ІІ клас, 2 категорію. По другому блоку – ІІ клас, 3 категорія. По трьом блокам разом у 2007 році – І клас, 1 категорія, тобто за класифікацією вода «дуже чиста». У  2002, 2005і 2006 роках вода характеризується І класом і 2 категорією – вода «дуже чиста» і вода «чиста».

Білогірське водосховище

Білогірське водосховище являється водосховищем місцевого стоку Криму. Для водосховища було проведено виміри показників хімічного складу і фізико-хімічних властивостей у період з 2002-2006 років. За весь період спостережень по блоку сольового складу і по блоку специфічних речовин токсичної дії вода відноситься до І класу і 1 категорії. За еколого-санітарними критеріями у 2002, 2002, 2006 роках – вода характеризується ІІ класом і 3 категорією. У 2003 і 2004 роках вода відповідає  ІІ класу і 2 категорії. За всіма блоками у 2002 і 2006 роках І клас, 2 категорія, тобто вода «дуже чиста» і «чиста». 2003-2006 рокам відповідає І класу і 1 категорії – вода «дуже чиста». В даний період спостережень відповідає усім вимогам і не перевищує ГДК.

Льговське водосховище

Контроль якості води був проведений за 2004, 2005, 2006 роки. За блоком сольового складу вода в цей період характеризується ІІ класом і 3 категорією. Тут прослідковується підвищений вміст SO4, що можна пояснити великим забором води на зрошення. По еколого-санітарним критеріям у 2004 році вода має ІІІ клас, 4 категорію і з наступними роками якість покращується – ІІ клас, 3 категорія. Вміст специфічних речовин токсичної дії не перевищує ГДК і вода відповідає І класу 1 категорії. По трьом блокам у 2004 році вода є ІІ класу 3 категорії, що за екологічно-санітарними критеріями характеризується – вода «чиста» і «досить чиста». В наступні роки спостережень покращується якість води – ІІ клас, 2 категорія, тобто вода «чиста».

Партизанське водосховище

За весь період  спостережень у Партизанському водосховищі по блоку сольового складу якість води відповідає І категорії і 1 класу. За еколого-санітарними критеріями відповідає ІІ класу і 3 категорії. Тільки у 2005 році спостерігається погіршення якості води – ІІІ клас, 4 категорія. Вміст специфічних речовин токсичної дії в Партизанському водосховищі за період спостережень характеризується І класом, 1 категорією якості поверхневих вод. По усім блокам показників за 2002, 2004, 2006 роки вода за класифікацією має І клас, 1 категорію – «дуже чиста». У 2005 році через підвищення показників NO3, NO2,  вода відповідає ІІ класу 2 категорії, тобто вода «чиста». Можна сказати, що з роками іде тенденція на покращення якості поверхневих вод.

Информация о работе Гидроэкологические особенности формирования водоресурсного потенциала водохранилищ Крыма