Контрольна робота з навчальної дисципліни «Фінансовій менеджмент»

 
Існують різні форми хеджування в залежності від того, хто є його учасником і з якою метою воно здійснюється. Хеджування може проводитися на весь наявний товар чи на його частину; на наявний товар чи товар, відсутній у момент укладання ф'ючерсного контракту; на комбінацію різних дат постачання реального товару і виконання ф'ючерсного контракту. 
Хеджування дозволяє одержати і додатковий прибуток. Середня різниця між ціною готівкового товару і ф'ючерсного контракту на відповідний місяць постачання являє собою базис і залежить від витрат на збереження й інші важкопрогнозовані фактори. 
У випадку хеджування продавець товару, що бажає отримали додатковий прибуток, повинен прагнути продати ф"ючерсний контракт на свій товар за ціною, що перевищує діючу ринкову ціну реального товару на величину базису. Якщо надалі базис буде зменшуватися, то хеджер виграє, тому що або ріст цін на ф"ючерсному ринку відстає відросту цін на реальному ринку, або зниження цін на ф"ючерсному ринку випереджає зниження цін на реальному ринку. У випадку збільшення базису хеджер-продавець програє. Покупець товару, що бажає дістати додатковий прибуток, ґрунтується у своїх прогнозах на іншій зміні базису, тобто при його зростанні, хеджер виграє, а при зменшенні базису — програє. У зазначених варіантах кінцева ціна для хеджера дорівнює його цільовій ціні плюс зміна базису. Вона визначається по формулі: 
Цк = Цц + ^Б, де 
Цк — кінцева ціна для хеджера; 
Цц — цільова ціна для хеджера; 
^Б — зміна базису. 
Якщо хеджер є продавцем, то в нього буде додатковий прибуток у випадку, коли кінцева ціна виявиться вище цільової. Це можливо при зменшенні базису. 
     Біржові спекулянти та їх класифікація 
Біржова спекуляція — це спосіб одержання прибутку в процесі біржової ф'ючерсної торгівлі, що базується на розходженнях у динаміці цін ф’ючерсних контрактів у часі, просторі і на різні види товарів. 
Зовні операція хеджування не відрізняється від спекулятивної гри. Гравець також, як і хеджер. спочатку відкриває, а потім закриває позиції, не доводячи укладені контракти до постачання. Відмінність полягає в тому, що для хеджера операції на ф'ючерсному ринку страхують операції, укладені на ринку реального товару. Завдання ж гравців полягає в тому, щоб дістати прибуток за допомогою ризику. Вони займаються купівлею і продажем ф'ючерсних контрактів, і їх прибуток (збиток) прямо пов"язаний з тим, наскільки точні їх прогнози щодо динаміки цін. Таким чином, біржові спекулянти приймають на себе ризик від невизначеності в прогнозуванні змін цін. 
      Спекулянти відіграють важливу роль у ф'ючерсній торгівлі. Вони забезпечують ліквідність ф'ючерсного ринку, тобто ситуацію, коли кожен продавець знаходить на ринку покупця, і навпаки. Не будь спекулянтів на ринку, хеджерам було б важко чи зовсім неможливо погодити ціну, оскільки продавці хочуть домогтися найвищої можливої ціни, а покупці — самої низької. Коли спекулянт приходить на ринок, кількість продавців і покупців зростає, розширюються межі по хеджуванню, збільшується стабільність рівня цін. 
      У політико-економічному змісті і хеджування, і біржова спекуляція являють собою просто спекуляцію, тобто спосіб одержання прибутку, що ґрунтується не на виробництві, а на різниці цін. Хеджування і біржова спекуляція — дві форми спекуляції на ф'ючерсному ринку, що співіснують і доповнюють одна одну, але в той же час і відрізняються між собою. Це дві сторони однієї медалі. Хеджування неможливе без біржової спекуляції і навпаки. 
Існує кілька способів класифікації спекулянтів. Один з них — це розподіл гравців за обсягами відкритих позицій. Як гравці виступають посередницькі фірми і їх клієнти. Все більшу роль на ф'ючерсному ринку починають грати банки, що вкладають у гру частину свого капіталу в якості ризикового.         Дрібними спекуляціями займаються як організації, так і фізичні особи. 
Гравці також розрізняються і за способами гри. За цією ознакою їх можна класифікувати як позиційних, одноденних, скалперів і спекулянтів, що грають на різниці цін (спредерів). 
       Позиційні спекулянти утримують відкриті позиції протягом тривалого періоду часу: кілька днів чи тижнів. В основному це великі гравці, тому що одноденна гра не вимагає великого обсягу контрактів, приносить порівняно невеликі прибутки. Робота з великим обсягом диктує визначену стратегію ігор. Це поступове відкриття і закриття позицій, гра на декількох контрактних місяцях. Необхідність поступового здійснення угод викликана тим. що при значному перевищенні над сформованими обсягами торгів числа, що відкриваються, чи позицій, що закриваються одним гравцем, ринок обов'язково відреагує несприятливою зміною котирувань. Так. продаж великої кількості контрактів призводить до зниження ціни, а покупка — до підвищення ціни. 
       Одноденні спекулянти рідко залишають відкриті позиції більш одного дня. Близько до них знаходяться скал пер й — гравці, що торгують за свій рахунок невеликим обсягом і здійснюють велику кількість угод. Граючи на коливаннях цін у ході однієї торгової сесії, скалпер не залишає відкритих позицій наступного дня. Прагнення скалперів робити угоди по найбільш виграшній ціні приводить до високої ліквідності ф'ючерсного ринку. Угоди, укладені скалперами, складають велику частину спекулятивного обороту на ф'ючерсному ринку. 
      Більш обережної стратегії дотримують в основному дрібні і середні спекулянти, що грають на різниці між котируваннями контрактів з різними місяцями постачання, чи на "спредах". Техніка такої операції припускає купівлю контрактів по ближньому місяцю і продаж по далекому, коли розрив між їх котируваннями перевищує середній для ринку, і навпаки — продаж по ближньому і покупку по далекому при надмірному стиску котирувань. Наприклад, спрєд між котируваннями червневого і липневого контрактів склав 10%, у той час, як середній спред складає 12-13%. Можна чекати виправлення цієї аномалії. У цьому випадку гравцю необхідно продати червневий контракт і купити липневий контракт. 
     Природним є питання про джерела прибутку спекулянтів як групи в цілому з врахуванням того, що при кожній зміні ціни контракту виграє завжди тільки одна сторона. Відповідь на це питання пов'язана з тим, що основну масу учасників ринку складають не спекулянти, а хеджери, що виходять на ринок з метою не спекуляції, а захисту своїх прибутків, одержаних від основної діяльності Спекулянти по відношенню до хеджерів відіграють роль страхової компанії, що за плату приймає на себе ризик раптової зміни ціни.

4.Практичнее завдання з урахуванням  коригуююючого коефіцієнта

 

Завдання 1

 

Підприємство «Орбіта» має інвестиційний портфель. Ринкова вартість портфеля на початок 2003 року становила 393 тис. грн., на початок 2004 року – 471,6 тис. грн., на початок 2005 року – 366,8 тис. грн., на кінець 2005 року становить 314,4 тис. грн.

Визначте дохідність інвестиційного портфелю підприємства «Орбіта», якщо протягом 2003 року виплати по портфелю склали 30 тис. грн., а 2005 року – 20 тис. грн. Протягом 2004 року виплати не здійснювались.

 

 

 

R2003= (471600-393000+30000)/393000= 0.28*100%= 28%

R2004= (366800-471600)/471600= - 0.22*100%=-22%

R2005= (314400-366800+20000)= -0.088*100%= -8.8%

R= (28-22)/3= 2

(314400-393000+50000)/393000= -0.07=-7%

-7/3=-2.33% за год

    

           При умові щорічної продажі активів середньорічна дохідність становить 2% при умові утримання активів на протязі 3-х років і не здійснювати по ним операції, середньорічна дохідність становить 2,33%.

 

Завдання 2

 

Інвестор має два варіанти вкладення коштів. Перший – вкласти кошти в дворічну дисконтну облігацію компанії «Зірка», яка забезпечує дохідність 10% і буде погашена по номіналу 2620 грн. Другий - інвестувати кошти в однорічну дисконтну облігацію компанії «Морс» з рівнем доходу 9% і номіналом 2620 грн., а через рік реінвестувати кошти в однорічну дисконтну облігацію акціонерного товариства «Світ», номінальна вартість якої 2620 грн.

Визначте, яку дохідність повинна мати однорічна облігація акціонерного товариства «Світ», щоб результат від інвестування коштів у першому і другому випадках був однаковим?

Сн= Co*(1+k)n

Co= Сн/(1+k)2

x= 2620/(1+0.1)2=2620/1.1*2=2620/1.21=2165.29

D1=2620-2165.29=454.71

Co1.2= 2620/(1+0.09)= 2620/1.09=2403.67

D2= 2620-2403.67=216.33

D2.2= 454.71-216.33= 238.38

Co= 2620-238.38= 2381.62

1+k= 2620/2381.62

k= 2620/2381.62-1= 0.1*100%= 10%

 

Дохідність облігацій АО «Світ» становить 10%           

 

Завдання 3

 

Одна із філій банку «Аваль» протягом кварталу надала кредити фізичним особам за таких умов:

• першому клієнту надано кредит на суму 262 тис. грн. на 3 місяці під 26% річних;
• другому - на суму 393 тис. грн. на 2 місяці під 27,5% річних;
• третьому -  на суму 209,6тис. грн. на 1 місяць під 27,5% річних.

Визначте загальну та середньозважену дохідність кредитних операцій за квартал філії банку за надані кредити. Зробіть відповідні висновки.

 

k1= 262000*0.26/12*3= 17030

k2=393000*0.275/12*2= 18012.5

k3= 209600*0.275/12= 1803.33

k=17030+18012.5+4803.33= 39845.83

k=39845.83/864600= 0.046*100%= 4.6% дохідність за квартал

за рік 4,65*4= 18,4%

k=∑ki*W

(0.26*262000/864600)+(0.275*393000/864600)+(0.275*209600/864600)=

= (68120+108075+57640)/864600= 233835/864600=0.27*100%= 27%

 

 

Завдання 4

 

Інвестор  розглядає  два альтернативних варіанти вкладення коштів в придбання короткострокової дисконтної облігації 01.04.2004 р. за ціною 255 712 грн. з подальшим погашенням 01.09.2005 р. за номінальною вартістю 269 860 тис. грн.

Чи зможе забезпечити інвестору більшу дохідність продаж облігації 01.07.2005 р. за ціною 262 грн.

k= (Pn-Pk-B)/Pk*(T/t)

k1=((269860-255712)/255712)*(012/17)= 0.055*0.7= 0.0385*100%= 3.85%

k2= ((262000-255712)/255712)*(12/15) = 0.02459*.08= 0.019*100%= 1.9%

 

Дострокова продажа облігацій не може забезпечити більший дохід, а навпаки іде період зниження.

 

 

Завдання 5

 

Банк «Надра» прийняв на депозитний вклад від фізичної особи 2620 грн.

За умов банку проценти нараховуються раз на квартал. Якщо вкладник заключає строковий договір процентні ставки визначено такими за 1-й квартал -18 % річних, за  2-й - 17,6 %, за  3-й - 17,9 %, за 4-й - 18,4 % річних.

Визначити нарощену протягом року суму на вказані вклади та зробіть відповідні висновки.

Pn=P(1+r/m)hm

P1= 2620*(1+0.18/4)*(1+0.176/4)*(1+0.179/4)*(1+0.184/4)= 2620*1.045*1.044*1.0447*1.046= 3123.5 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка. Європейський контекст. — К.: Основи,

1998.

2. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. — К.: Вища шк.,

1997.

3. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підруч. — К.: Вид-во НЮС, 2000.

4. Вахненко Т. Фінансова стійкість держави // Економіст. — 1999. — № 7. —

С. 22-28.

5. Дробязко А. Какова вероятность дефолта страны в 2000 году? // Мир денег.

— 1999. — № 10-12. — С. 20-22.

6. Дьяконова І. І. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації // Фінанси

України. — 1998. — № 10. — С 5-8.

7. Єпіфанов А. О., Сало І. В., Дьяконова І. І. Бюджет і фінансова політика

України: Навч. посіб. —К.: Наук, думка, 1997.

8. Єременко О., Ковбасюк Ю. Кредитна діяльність МВФ // Вісн. НБУ. — 1999. —

№3. — С 9-Ю.

9. Єременко О., Ковбасюк Ю. Кредитна діяльність МВФ // Вісн. НБУ. — 1999. —

№3. — С 9-Ю.

10. Єрмошенко М. Питання стратегії управління державним зовнішнім боргом //

Економіст. — 2000. — № 2. — С 33-39.

11. Єрмошенко М. Питання стратегії управління державним зовнішнім боргом //

Економіст. — 2000. — № 2. — С 33-39.

12. Завгородний В. П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе

управления предприятием. — К., 1997.

13. Загальна теорія держави і права /За ред. В. В. Копєйчикова. —К: Юрінком,

1997.

14. Зайдель X., Теммен Р. Основы учения об экономике: Пер. с нем. — М.: Дело

ЛТД, 1994.

15. Зайдель X., Теммен Р. Основы учения об экономике: Пер. с нем. — М.: Дело

ЛТД, 1994.

16. Зіденберг А., ХоффманЛ. Україна на роздоріжжі. Уроки з міжнародного

досвіду економічних реформ. —К: Фенікс, 1998.

17. Козюк В. В. Проблема державного боргу в перехідній економіці України //

Фінанси України. — 1999. — № 5. — С 8-9.