Аналіз розвитку ринку капіталу в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Октября 2013 в 15:21, курсовая работа

Краткое описание

Метою даної роботи є оцінка ефективності функціонування ринку капіталу в економіці та висвітлення перспектив його розвитку в Україні.
Дослідження поставленої мети можна досягти через вирішення наступних завдань:
• дослідити теоретичні засади та економічну природу ринку капіталу;
• проаналізувати сучасні тенденції та динаміку розвитку ринку капіталу;
• оцінити особливості сучасного стану розвитку ринку капіталу України.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………………….….…3
ОСНОВНА ЧАСТИНА………………………………………………………….……...…5
1. Ринок капіталу як складова частина фінансового ринку...................................5
2. Аналіз розвитку ринку капіталу в Україні.……………….….…………...……11
3. Проблеми та шляхи розвитку ринку капіталу в Україні …...………...……..21
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..............30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….….........32

Прикрепленные файлы: 1 файл

Готова робота.doc

— 617.00 Кб (Скачать документ)

Таблиця 2.5.

Динаміка діяльності банків України (2007-01.11.2012), млн. грн.

Дата

2007

2008

2009

2010

2011

2012

1.11.2012

Кількість банків за реєстром

193

198

198

197

194

198

177

Активи банків

340179

599396

926086

880302

942088

1054280

1122121

Резерви під активні  операції банків

13289

20188

48409

122433

148839

157907

147 733

Доходи

41645

68185

122580

142995

136848

142778

124424

Витрати

37501

61565

115276

181445

149875

150486

120626

Результат діяльності

4144

6620

7 304

-38450

-13027

-7 708

3798

Рентабельність активів, %

2

2

1

-4.38

-1.45

-0.76

0.42

Чиста процентна маржа,%

5.30

5.03

5.30

6.21

5.79

5.32

4.61


Джерело: Банківська система України. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.nabu.com.ua/analysis/analysis_reserv/pdf/Ukrainian%20banks%20market%202011%20(in%20Ukrainian).pdf

 

Резерви під активні операції банків за період з 2007 року по 1.11.2012 збільшилися у 11,1 рази, що спричинено погіршенням якості кредитно-інвестиційного портфеля банків внаслідок зниження платоспроможності позичальників із-за фінансово-економічної кризи в Україні 2009 року.

З початку 2007 року до початку 2010 року спостерігаються  перевищення доходів над витратами, та збільшення прибутку банків з роками.  Але вже на початок 2010 року банки  показали значні збитки у результатах  своєї діяльності, що можна пояснити суттєвим збільшенням витрат на формування резервів під активні операції (на 74 млрд. грн. більше ніж на початок 2009 р.)

Долаючи кризу банківський сектор починає  незначними темпами відновлювати до кризовий рівень результатів діяльності, так на початок 2011 року збитки зменшилися на 34%, а на початок 2012 року ще на 20% порівняно з початком 2010 року, а вже станом на 01.11.2012 банки показали прибутки у розмірі 3,8 млрд. грн..14

Попит на кредитному ринку України  представляється – обсягами споживання кредитних послуг фізичними і юридичними особами (Таблиця 2.6.).

Станом на 01.01.2012 банками України  було видано кредитів на 825 320 млн. грн., що на 70 290 млн. грн. більше  ніж на 01.01.2011, збільшення складає 9,3%. Активи банків помітно збільшуються з кожним роком, станом на 01.01.2012 вони збільшилися порівняно з  початком 2011року  на 11,9%.  При цьому частка кредитів в активах банків після 2009 року зменшується, і на початок 2012 становить 78%, а у листопаді 2012 зменшується на 5% і становить 73%.

Таблиця 2.6.

Динаміка наданих кредитів в банківських установах України (млн. грн.)                                                                                                                             

Період

01.2007

01.2008

01.2009

01.2010

01.2011

01.2012

11.2012

Активи банків

340 179

599 396

926 086

880 302

942 088

1054280

1122121

Частка кредитів в  активах банків,%

79

81

86

85

80

78

73

Кредити надані

268 294

485 368

792 244

747 348

755 030

825 320

823 381

Довгострокові кредити

157 224

291 963

507 715

441 778

420 061

426 430

398 857

з них: надані субєктам господарювання

90 576

156 355

266 204

244 412

262 199

290 348

277 785

Прострочена заборгованість за кредитами

4 456

6 357

18 015

69 935

84 851

79 292

78 231


Джерело:Національний банк України.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index.

Інвестиційні кредити в 2012 році скоротилися на 0,8%, враховуючи, що за аналогічний період минулого року було зростання на рівні 8,2% , при цьму майже третина з них припадала на іпотечні кредити..Це  свідчить про те, що банки надають усе більше короткострокових кредитів, і частка їх зростає. Натомість частка довгострокових кредитів зменшується. 

За необхідності компенсації підвищених ризиків банки кредитували лише високоприбуткові види діяльності (на кінець 2011 р. 35 % кредитів було зосереджено у торгівлі, 23 % - у переробній промисловості, 15 % - у сфері фінансових послуг).

  Незважаючи  на те, що ставки по кредитах  мають тенденцію до збільшення, попит на кредити серед суб’єктів господарювання залишається досить високим. З фізичними особами все інакше до початку 2009 року відбувається нарощення об’єму виданих кредитів, але вже на початок 2010 року споживання фізичними особами кредитів зменшується і це зменшення спостерігається до 2012 року, що складає 6% порівняно з 2011 роком., таку тенденцію можна пояснити, зниженням платіжної спроможності громадян, внаслідок кризи 2008-2009 років, та постійним збільшенням кредитних ставок, які щорічно збільшуються, так за 2011 рік ставка для фізичних осіб збільшилася на 1,6%.15

Загалом капіталізація банківського сектора залишається достатньою і в цілому відповідає поточній ситуації в економіці України. Збільшення капіталу дозволило поліпшити можливості банків з поглинання збитків від погіршення якості активів. Незважаючи на затяжну кризу у світовій економіці і проблеми на фінансових ринках, банки України протягом 2011 року залучили значний обсяг ресурсів на внутрішньому ринку, що дозволило відновити фінансування економіки, зберігши прийнятні показники ліквідності і капіталізації.

Інвестиції в основний капітал в 2011 році склали 238,2 млрд. грн, що на 22,4% більше в порівнянні з 2010 роком. Аналіз динаміки освоєних інвестицій в основний капітал у 2009–2011 рр. свідчить про спад темпів їх зростання і, відповідно, про можливість виникнення ризиків щодо незавершеного виконання й недофінансування інвестиційних проектів у перспективі, збільшення обсягів зносу основних фондів.16

Провідними сферами за обсягами залучення інвестицій в основний капітал залишаються: промисловість – 28,94 млрд грн, операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 12,14 млрд грн, діяльність транспорту і зв’язку – 11,90 млрд грн. Головним джерелом фінансування інвестицій в основний капітал, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у І кварталі 2011 р. освоєно 62,4% капіталовкладень. Частка залучених і запозичених коштів, у тому числі кредитів банків та інших позик, коштів іноземних інвесторів, у загальних обсягах капіталовкладень становила 16,1%. За рахунок державного та місцевих бюджетів здійснено 6,8% інвестицій в основний капітал. Частка коштів населення на будівництво власного житла становила 8,5% усіх капіталовкладень

За регіонами України  спостерігається непропорційний розподіл обсягів залучення прямих іноземних  інвестицій (ПІІ) та інвестицій в основний капітал (ІОК). До восьми регіонів: Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Київської, Львівської, Одеської, Запорізької областей, АР Крим та до м. Київ надходить найбільша частка іноземних інвестицій – 89,2% всіх залучених прямих іноземних інвестицій. Приріст інвестицій в основний капітал у 2011 р. відбувався в 17 регіонах. Найбільш активно освоювались капіталовкладення в Кіровоградській області, де обсяги освоєння інвестицій зросли в 1,9 раза; в АР Крим та Донецькій області – у 1,8 раза; у Вінницькій області – в1,7 раза.17

Таким чином, аналіз макроекономічних показників розвитку України у 2011 р. вказує на поступове зростання обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, внутрішнього ринку та нарощування обсягів експорту. Це сприяє поліпшенню інвестиційного клімату, у тому числі інвестиційного потенціалу, та зниженню інвестиційних ризиків, що створює можливості ефективного інвестування для потенційних інвесторів. Проте розподіл прямих іноземних інвестицій та інвестицій в основний капітал за регіонами вказує на посилення диспропорцій регіонального розвитку економіки України, адже значний обсяг інвестицій спрямований до відносно розвинених регіонів України. Значна розбіжність в абсолютних та відносних показниках регіонів, що характеризують інвестиційний клімат, безумовно, впливає на рейтингову оцінку економічного та інвестиційного розвитку економіки України.

Отже, проаналізувавши розвиток ринку капіталу, можна зробити висновок, що в 2012 році ринок капіталу набув більш інвестиційної привабливості, ніж у 2011 році. При чому увага інвесторів зосереджується на стабільних компаніях з хорошим співвідношенням власного капіталу до боргових зобов’язань та високим рівнем чистих грошових потоків.

3.Проблеми та шляхи розвитку ринку капіталу в Україні

На ринках  капіталу  накопичилися  проблеми,  які  потребують невідкладного  розв'язання.  Насамперед  це  стосується   розвитку інфраструктури  ринків капіталу, зосередження  укладення договорів купівлі-продажу  цінних  паперів  на  фондових  біржах  та   інших організаторах  торгівлі  цінними паперами,  розбудови Національної депозитарної  системи,  удосконалення   механізму   захисту   прав  
інвесторів   та  системи  розкриття  інформації  на  ринку  цінних паперів, випуску та обігу фінансових інструментів. Ринки капіталу     України     суттєво      відстають      за середньостатистичними показниками   від   відповідних   показників Російської   Федерації,   Польщі   та   Угорщини.

Україна має усі об'єктивні  передумови для динамічного поступу  до цивілізованих ринків капіталу,  але ті проблеми,  які  постійно виникають через    недосконалість    і    безсистемність   реформ, несумісність  економічних  методів  управління  і  закономірностей  розвитку   ринкових   структур,   значні   недоліки   в  правовому забезпеченні розвитку ринку цінних  паперів  та  інших  фінансових  інструментів  справляють  негативний  вплив  на  економічний  стан країни, позначаються  на  формуванні   економічної   політики   і фінансовій безпеці держави.

Основними причинами  відставання національних ринків капіталу є :

1) відсутність скоординованої  державної політики, спрямованої  на перетворення ринків капіталу в один з головних механізмів реалізації інвестиційного потенціалу національної економіки;

2) недосконалість законодавства,  що регулює діяльність на ринках  капіталу;

3) недостатньо сформована  інфраструктура ринків капіталу;

4) наявність проблем в корпоративному секторі та незахищеність прав інвесторів;

5) низький рівень торговельної  активності на вітчизняному ринку  акцій внаслідок того,що контрольні  пакети акцій належать великим  власникам, які не зацікавлені  у додаткових їх випусках;

6) нерозвиненість сектору інституційних інвесторів, зокрема відсутність інвестиційних банків, потужних інвестиційних компаній, венчурних фондів інноваційного спрямування;

7) недостатнє висвітлення  інформації про емітентів, професійних  учасників ринку цінних паперів, ризиків стосовно фінансових інструментів, що перешкоджає оцінці інвесторам реальної вартості і потенціалу українських підприємств, прийняттю ним інвестиційних рішень;

8) відсутність належної  концентрації торгівлі  цінними  паперами та іншими фінансовими інструментами в системі біржової торгівлі.18

Процес розвитку ринку капіталу має відбуватися за такими основними напрямами: узгодження темпів розвитку фінансового і реального секторів економіки; проведення фундаментальної реформи чинної системи фінансового регулювання і контролю (насамперед, для попередження кризових ситуацій), вдосконалення механізмів підтримки НБУ фінансових інститутів у частині надання ліквідності й компенсаційного фінансування.

Першочергової уваги  потребують наступні підсистеми ринку  капіталу:

а) система корпоративного управління;

б) система фінансової звітності;

в) система оцінки й  управління ризиками;

г) нагляд і регулювання  за тими установами і інститутами  ринку, які здійснюють роботу по перенесенню  ризиків.

Участь держави у  формуванні конкурентного ринку капіталу має базуватися на двох головних регулюючих процесах:

• управління конкуренцією між цінними паперами шляхом поширення альтернативних фінансових інструментів, що пропонуються урядом, банками, небанківськими фінансовими організаціями та установами;

• управління конкуренцією на кредитному ринку за рахунок становлення  небанківських кредитних інститутів, розширення переліку інвестиційних  інструментів і фінансових послуг, розвиток альтернативних систем кредиту, що полегшить вибір для індивідуальних інвесторів між послугами банківських і небанківських інститутів.

Информация о работе Аналіз розвитку ринку капіталу в Україні