Аналіз ефективності формування собівартості

В_пер = В_м+В_оп+В_сз+В_а+В_і

В_м – матеріальні затрати; В_оп – витрати на оплату праці; В_сз - відрахування на соціальні заходи; В_а – амортизація; В_і - інші операційні витрати

Коефіцієнт оборотності обігових коштів характеризує кількість оборотів обігових коштів за звітний період і обчислюється за формулою:

Ко.о.к. = ЧД / Во.к.  

   Отже, можна зробити висновок, що собівартість одної транспортної роботи зменшилась на 56,25 тис. грн., темп приросту склав -20,01%. Аналіз динаміки собівартості показав, що собівартість пішла на спад, тому, що зменшилось і кількість працюючих і  продуктивність праці.

Для структурних змін використовуємо вертикальний аналіз   

Таблиця 2.6.

Структурні  зміни  експлуатаційних витрат

Статті експлуатаційних  витрат, тис. грн	2008	Структура, %	2009	Структура, %	2010	Структура, %	Темп зростання 2008 з 2010, %	Величина впливу 2008 з 2010, %	Темп зростання 2009 з 2010, %	Величина впливу 2009 з 2010, %
Матеріальні затрати	9558	7,49	11844	8,01	7418	5,31	77,61	-1,68	62,63	-2,99
Витрати на оплату праці	15021	11,77	17265	11,68	22468	16,09	149,58	5,84	130,14	3,52
Відрахування  на соціальні заходи	4391	3,44	4913	3,32	6411	4,59	146,00	1,58	130,49	1,01
Амортизація	4752	3,72	4666	3,16	9823	7,04	206,71	3,97	210,52	3,49
Інші операційні витрати	93867	73,57	109145	73,83	93485	66,96	99,59	-0,30	85,65	-10,59
Загальна сума експлуатаційних витрат (Впер)	127589	100	147833	100	139605	100	109,42	9,42	94,43	-5,57

 

Формула для розрахунку впливу структурних змін

 

- зміна загальної  суми витрат на перевезення  за рахунок зміни і-тої статті  витрат, %

- частка і-тої  статті витрат у загальній  сумі витрат в базисному році, %

- індекс зміни  витрат і-тої статті у звітному  році

 

Як видно з вище наведеної  таблиці, найбільшу частку складають  інші операційні витрати. Найбільш впливають на експлуатаційні витрати,  витрати на оплату праці, величина впливу 3,52% .

2.3 Факторний аналіз  собівартості послуг

Під факторним аналізом розуміється методика комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Детермінований  факторний аналіз являє собою методику дослідження факторів, зв’язок яких з результативним показником носить функціональний характер, т. б., коли результативний показник представляється в вигляді виробності, приватного або алгебраїчної суми факторів. 
Стохастичний аналіз представляє собою методику дослідження факторів, зв’язок яких є результативним показником в відмінності від функціональної є неповним, можливою (кореляційною). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди трапляється відповідні зміни функції, то при кореляційному зв’язку зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції в залежності від з’єднання інших факторів, які приділяють даний показник. Наприклад, виробність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, котрі впливають на цей показник. 
При прямому факторному аналізі дослідження ведеться дедуктивним способом – від загального до приватного. Зворотній факторний аналіз здійснює дослідження причинно-результативного зв’язку способом логічної індукції – від приватних, окремих факторів до узагальнюючих. 
Факторний аналіз може бути одноступінчатим і багатоступінчастим. Перший тип використовується для дослідження факторів тільки одного рівня підпорядкування без їх деталізації на складові частини. Наприклад, у = а Ф b. При багатоступінчастому факторному аналізі проводиться деталізація факторів а і b на складові частини з ціллю вивчення їх поведінки. Деталізація факторів може бути продовжена і далі. В даному випадку вивчається вплив факторів різних рівнів спів підрядності.  
Необхідно розрізняти також статичний і динамічний факторний аналіз. Перший вид застосовується при вивченні впливу факторів на результативні показники на відповідну дату. Інший вид представляє собою методику дослідження причинно-результативного зв’язку в динаміці.

Основними задачами факторного аналізу являються слідуючи. 
1. Відбір факторів, визначаючих досліджуємі результативні показники. 
2. Класифікація та систематизація факторів з ціллю забезпечення комплексного та системного підходу до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності. 
3. Визначення форми залежності між факторами і результатами показників. 
4. Моделювання взаємозв’язків між результативним і факторним показником. 
5. Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них в зміні величини результативного показника. 
6. Робота з факторною моделлю (практичне її використання для управління економічними процесами). 
Відбір факторів для аналізу того чи іншого показника виконується на основі теоретичних і практичних знань, придбаних в цій сфері. При цьому звичайно виходять з принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точніше будуть результати аналізу. Разом з тим необхідно мати на увазі, що якщо цей комплекс факторів розглядається як механічна сума, без обліку їх взаємодії, без виділення головних, визначаємих, то вводи можуть бути помилковими. В економічному аналізі взаємозв’язане дослідження впливу факторів на величину результативних показників досягається за допомогою їх систематизації, що являється одним з основних методологічних питань цієї науки.

Послідовність аналізу собівартості одиниці транспортної роботи:

1. Розраховується базисне (2008, 2009) та звітне значення показника собівартості одиниці ТР: С_1трф, С_1трб
2. Розраховуються показники динаміки собівартості одиниці ТР: ∆абс, С_1тр, ТрС_1тр, ТпрС_1тр
3. Оцінюється вплив факторів на собівартість одиниці транспортної продукції, використовуючи прийом відсоткових співвідношень:

 

 -  темпи росту відповідно об’єму транспортних робіт та загальних витрат на перевезення, %

- зміни собівартості 1 ТР відповідно за рахунок  змін загальної суми витрат  на перевезення та об’єму виконаних  транспортних робіт, %

.

:

, тонн

Провадиться групування ТЕП:

До 1 групи входять показники, що визначають виробітку автомобіля на 1 км пробігу:

 

До 2 групи входять показники, що визначають значення загального пробігу :

 

Таблиця 2.7

Вихідні дані:

ТЕП	Базис	Факт
	104	104
	0,1875	0,2
	3,1375	3,53
	1,069	0,848
	10,33	7,33
	13,74	19,55
	0,53	0,65
	0,5	0,55
	25,48	25,7
	42,6	43,0
	83,05	83,85

 

При факторному аналізі собівартості 1ТР для вантажних перевезень використовуються формули:

• Зміна собівартості за рахунок зміни вантажопідйомності:

 

• Зміна собівартості за рахунок зміни коефіцієнта використання вантажопідйомності:

 

• Зміна собівартості за рахунок зміни коефіцієнта використання пробігу:

 

• За рахунок зміни кількості автомобілів:

 

• За рахунок зміни коефіцієнта використання автомобілів:

 

• За рахунок зміни часу в наряді

 

• За рахунок зміни технічної швидкості

 

• За рахунок зміни середньої відстані вантажної їздки

 

• За рахунок зміни часу простою під навантажувально-розвантажувальними роботами

 

• Зміна собівартості за рахунок зміни коефіцієнта використання пробігу:

 

Коефіцієнт непропорційності

 

В знаменнику розрахункової  формули використовується фактичне значення показника для якого  розраховується коефіцієнт непропорційності. Всі інші ТЕП приймаються на базисному  рівні.

=(25,48+13,74*0,53*0,5)/(25,48+19,55*0,53*0,5)=0,95 =(25,48+13,74*0,53*0,5)/(26,7+13,74*0,53*0,5)=0,96

=0,98      

 

 

Таблиця 2.8

Вихідні значення та результати розрахунків

ТЕП	Тр, %	Розрахунок	S
S	93,53
	100,94
	100	(100/100-1)*100%	0
	106,67	(100/106,67-1)*100%	-6,25
	102,6	100/100,94*(100/102,6-1)*100%	-2,6
	79,33	100/100,94*(100/79,33-1)*100%	25,79
	70,96	(100/70,96-1)*100%	40,92
	142,3	(100/142,3*0,95-1)*100%	-33,24
	122,64	100/100,94*(100/122,64-1)*100%	-18,28
	122,64	(1/0,97-1)*100%	3,1
	110	(1/0,98-1)*100%	1,2
	104,8	(100/104,8*0,96-1)*100%	-8,4

 

Одиниця собівартості найбільше  змінюється при зміні технічної  швидкості, а саме при збільшені  технічної швидкості, зменшується  собівартість.

 

2.4 Регресійно-кореляційний  аналіз

Регресійний аналіз передбачає з’ясування характеру зв’язку між  собівартістю і кожним з факторів – аргументів, що включені в модель. Ця залежність характеризується функцією, яка може бути прямою, параболічною і описується математичним рівнянням. Проведення регресійного аналізу передбачає:

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.9

№ п/п	Собівартість (У)	Виробничі запаси (Х)
1	9427,8	445,2
2	8561,3	348,7
3	7512,3	399,4
4	9687	476,1
5	10254,6	569,9
6	7248,7	384,6
7	9248,5	438,6
8	7896,4	420,4
9	9365,8	445,1
10	5234,6	374,8

 

1. Визначення кількості інтервалів

n = 1+3,22lnN 

n = 1+3,22×ln10 = 1+3,22×1 = 4,322 = 4

2. Розрахунок шагу інтервалу

і = (Х_max - Х_min)/n

і = (569,9-348,7)/4=55,3

3. Розрахунок середніх значень факторів-аргументів та результативного фактору зводиться в таблицю розрахунку середніх значень

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.10

Інтервал Хі	Значення Уі	Кількість Уі	Усер
348,7-404	8561,3; 7512,3; 7248,7;5234,6	4	7139,22
404-459,3	9427,8;9248,5; 7896,4; 9365,8	4	8984,6
459,3-514,6	9687	1	9687
514,6-569,9	10254,6	1	10254,6

 

 

4. Побудова емпіричної кривої регресії, яка дає можливість зробити висновки щодо характеру залежності між результативним показником і фактором-аргументом.

Рис. 2.2. Крива взаємозв’язку  собівартості і виробничих запасів на підприємстві