Виробництво мяса бройлерів

Потрібно зазначити, що промислове птахівництво з усіх галузей тваринництва на сьогодні найбільш динамічно розвивається, демонструє позитивні результати і залишається інвестиційно привабливим. А тому в розвитку даної галузі першочерговим завданням потрібно ставити забезпечення вітчизняних споживачів якісною сільськогосподарською продукцією, в тому числі і продукцією птахівництва. 

Вітчизняні виробники набирають темпи, збільшують випуск продукції і в першу чергу, що особливо важливо, завдяки підвищенню продуктивності при одночасному зменшенні затрат кормів. Завдяки скоростиглості та високій якості харчових продуктів, основою яких є продукція птахівництва, ця галузь займає пріоритетне місце серед галузей тваринництва. За даними ФАО, щорічний приріст птахівничої продукції у світовому масштабі становить: яєць - 3,0-3,5, м'яса - 4,4% [13].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Становлення цивілізованих ринкових відносин в Україні в сфері промислового птахівництва вимагає в аграрно-промисловому комплексі розробки нових підходів до стратегії аграрної політики, спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетності розвитку вітчизняного сільського господарства, докорінну перебудову економічних, соціальних та правових відносин на ринку курятини, свободу підприємництва та формування досконалого конкурентного середовища. Тому в умовах кризового стану в агропромисловому виробництві, макроекономічне регулювання ринку продукції птахівництва повинно здійснюватися під впливом механізму державного аграрного протекціонізму, яке повинно полягати в наступних напрямках:

- державне регулювання  цін на основні стабілізуючі  фактори виробництва;

- дотаційна підтримка комбікормової промисловості;

- розробка та  реалізація програми розвитку  птахівничої галузі з використанням  централізованих та місцевих  бюджетних коштів;

- пряма фінансова допомога суб’єктам діяльності, які займаються виробництвом продукції птахівництва;

- державна підтримка із здешевленням продукції для підприємств товарного виробництва; 

- обґрунтований  фінансовий механізм та механізм  фінансової політики;

- щорічне визначення  в державних програмах видів  та розмірів квот на продукцію птахівництва та інші [6,8]. 

 

2. Особливості породи Бірківська ряба

 

Бірківська ряба порода м'ясо-яєчного напрямку продуктивності, що створюється.

Походження. Селекції Інституту птахівництва УААН, Україна.

Історія створення. Поччинаючи з 2000 року, фахівцями Інституту птахівництва УААН разом із спеціалістами ДПДГ «Борки» на базі місцевого та імпортованого генофонду курей методом міжпородного схрещування проводиться робота по створенню та консолідації популяцій м'ясо-яєчної птиці, яка при утриманні в умовах подвіря має добру несучість, високу масу яєць та покращенні мясні якості. За кольором оперення популяція розділена на 5 субпопуляцій: білі (SS BB II CC ee coco blbl), золотисті (ss bb ii CC ee coco blbl), чорно-смугасті (SS BB ii CC EE coco blbl), рябі (ss BB ii CC EE coco blbl) і блакитні (ss BB ii CC EE coco BlBl).

Екстерєрні особливості – типові для м'ясо-яєчних порід з подвійною продуктивністю. Конституція міцна, колір оперення різноманітний. Тулуб широкий і глибокий, голова середньої величини, з листоподібним або трояндо подібним гребнем, вушні мочки червоні, дзьоб жовтий. Шия середньої довжини, грудні мязи широкі й випуклі, спина шиока пряма, крила достатньо розширені, щільно прилягають до тулуба, хвіст середньої довжини, у півнів із добре розвиненими косицями. Ноги широко поставлені, шкіра жовта [7,5].

Колір шкаралупи яєць кремовий або світло коричневий. Ембріональна життєздатність молодняку висока ( виводимість яєць – 93-95%). Добові курчата з привабливим різнокольоровим забарвленням пуху. Вивід курчат від закладених яєць високий – 88-91%. Птиця краще пристосована до утримання на підлозі при вільному паруванні, але може утримуватися й у клітках різного типу при штучному осіменінні.

Показники продуктивності. Створенні м'ясо-яєчні кури характеризуються підвищенною стійкістю проти хвороб і температурних стресів, добре споживають місцеві корми.

Від курей бірківських м'ясо-яєчних субпопуляцій, які знаходяться на вільному чи вольєрному утриманні в умовах фермерських господарств і присадибних господарств, одержують яйця та м'ясо більш високих смакових якостей ніж від тих, що утримуються в штучних умовах великих підприємств. Ці дієтичні продукти присадибного птахівництва завжди мають попит та успішно конкурують з масовою і дешевою продукцією виробленою у великих  промислових підприємствах. До речі, аналогічна тенденція чітко спостерігається і в країнах з розвинутим птахівництвом (Англія,  Франція, Ізраїль тощо) [12].

Створені популяції курей загального використання мають високку життєздатність (збереженість молодняку  - 94-97%, дорослої птиці - 95-96%) і високу яєчну та мясну продуктивність.

Крім того вченими Інституту  птахівництва доведено високу ефективність інтенсивної відгодівлі півників цих популяцій на м'ясо при вирощуванні їх на підлозі (з рівнем протеїну 21-21%). У 2-місячному віці середня жива маса півників складає 2 кг при витратах кормів на 1 кг приросту живої маси 2,3 кг.

Бірківські рябі – жива маса у віці 52 тижні: курочок – 3,3 кг, півників – 4,2 кг, несучість 209 штук за рік, маса яєць 64 г.

Назва господарств, де розводиться птиця:

Державне підприємство дослідне господарство «Борки», с. Бірки, Інститут птахівництва УААН, Зміївський р-н, Харківська обл..

Племінна продукція ДПДГ «Борки» розповсюджується через мережу інкубаторно-птахівничих підприємств фермам, невеликим підприємствам, населенню [11].

 

 

РОЗДІЛ 2

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

 

2.1 Завдання на проектування  технології виробництва м’яса  бройлерів у фермерському господарстві

 

Аналіз виробництва м’яса бройлерів у фермерському господарстві починається з визначення площі малого підприємства і розрахунку врожайності кормів, що вирощуються у власних умовах.

 Загальна земельна площа фермерського господарства складає 180 га на якій будуть вирощуватися наступні кормові культури (табл. 2.1.)

Таблиця 2.1.

Урожайність основних культур

Основна культура	Врожайність, ц/га
Кукурудза	45-50
Пшениця	30-35
Люцерна	450-500
Ячмінь	30-35

 

 

Виходячи із загальної земельної площі фермерського господарства та кількості культур, знаходимо розмір одного поля:  180 : 4 = 45 га.

Далі розраховуємо загальну врожайність за всіма культурами, помноживши розмір одного поля на врожайність кожної з культур, що будуть вирощуватися у власних умовах:

Кукурудза: 50ц * 45га = 2250ц;

Пшениця: 35ц * 45га = 1575ц;

Люцерна: 500ц * 45га = 22500ц;

Ячмінь: 35ц*45га = 1575ц.

 

 

2.2 Розрахунок потреби  поголів’я в підстилці, воді та  електроенергії

 

Поголів’я бройлерів в одній партії складає 11300 голів, кількість партій що буде вирощуватись за рік – 3 партії. Знаходимо загальне поголів’я бройлерів: 11300 * 3 = 33900 голів

Знаючи загальне поголів’я бройлерів, що буде використане для виробництва продукції  розраховуємо необхідну кількість підстилки, води, площі, електроенергії і кількості вентиляторів [9].

Курчата, з яких виростуть кури бройлери, вимагають підвищеної уваги не тільки до сухості підстилки, але і до вологості повітря, а також до вмісту кисню в ньому. Оскільки птах в процесі росту виділяє і пари, і вуглекислий газ. Тому молодняку ​​повинна бути забезпечена хороша вентиляція повітря, в крайньому випадку, можна зробити витяжку. Але курчата не повинні страждати від нестачі кисню і від надлишку вологості в повітрі.

Якість підстилки впливає на здоров'я птиці. Більш низька вологість підстилки зменшує аміачні виділення в повітрі, що допомагає зменшити респіраторний стрес. Крім того, більш висока якість підстилки знижує випадки пододерматита.

Питна вода для бройлерів не повинна містити надлишку мінералів і не повинна містити бактерії. Незважаючи на те, що питна вода, придатна для людей, буде придатна для бройлерів, вода з артезіанських свердловин, відкритих водойм або водопровідна вода низької якості можуть викликати проблеми зі здоров’ям [7].

1. На 1 голову за весь цикл вирощування необхідно 3кг підстилки, отже на все поголів’я за рік необхідно:  11300 голів * 3 партії * 3кг = 101,7т.

2. На 1 голову бройлера необхідно 200мл води із врахуванням добової потреби:  11300 голів * 3 партії * 0,2 л = 6780 л.

3. Із врахуванням щільності посадки (15голів/м площі), знаходимо розмір необхідної площі для вирощування даного поголів’я:

11300голів : 15голів = 753м2.

4. Розраховуємо витрати електроенергії враховуючи, що на 1м2 підлоги необхідно 4Вт освітлення, тривалість світлового дня 12 годин:

753м2 * 4Вт * 12 годин = 36,1КВт, а за весь цикл вирощування витрати будуть складати: 36,1КВт * 42 доби=1516,2КВт.

5. Малому підприємству необхідно 5 вентиляторів з потужністю по 0,5 Квт кожен і роботою 10 годин. Тому, витрати електроенергії будуть становити: 5 вентиляторів*0,5 Квт*10 годин=1050 Квт.

Загальні витрати на електроенергію будуть становити (табл.2.2.).

Таблиця 2.2.

Статті витрат	Кількість (Квт)
Освітлення	1516,2
Вентилятори	1050
Всього	2566,2

 

Так як 1КВт електроенергії коштує 2,3грн., загальні витрати на електроенергію будуть складати 2566,2 * 2,3грн. = 5902,3грн.

 

2.3 Особливості годівлі  курей м’ясних кросів

 

При вирощуванні на підлозі щільність посадки курчат має бути 14-16 голів на 1 м2 площі підлоги на весь період вирощування. Перед посадкою курчат у пташник настилають глибоку підстилку, котра може складатись із солом’яної січки, стружок, тирси. Спочатку її настилають завтовшки 5 см, а потім періодично доповнюють новою із розрахунку 2 кг на одного бройлера. Перед тим як насипати підстилку на підлогу, необхідно рівномірно розкидати гашене вапно (0,5 кг на 1 м2). Воно необхідне для дезінфекції і запобігання накопиченню інфекційного начала [2].

Температура в приміщенні у день доставки курчат має бути не нижче 24...26°С, а під джерелом обігрівання (брудером) — 33°С. Кожен тиждень температуру під брудером знижують на 3-4°С. При вирощуванні курчат у клітках для обігрівання використовують електрогрілки, лампи інфрачервоного випромінювання. Доведено, що обмежена площа клітки і темрява сприяють значному накопиченню ваги курчат при менших витратах корму. До другого тижня температуру знижують до 28-26°С, на третій тиждень — до 24-22°С, на четвертий її можна встановити на рівні 20°С.

Гарні результати одержують при обігріванні курчат інфрачервоними лампами. Наразі промисловість випускає і комбіновані опромінювачі ІКУФ, у котрих, крім випромінювача інфрачервоних променів, є джерело ультрафіолетового світла. Таке комбіноване опромінювання сприяє кращому розвиткові птиці. Використання інфрачервоних ламп значно полегшує вирощування курчат. Спочатку опромінювачі можна розмістити в пташнику над підстилкою на невеликій відстані, а в міру росту молодняку їх підіймають. Інфрачервоний колір благотворно діє на курчат: він запобігає можливості розкльовування. Одна лампа потужністю 250 Вт призначена для обігрівання 100 курчат [8].